Життя після зради чоловіка
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Життя після зради чоловіка
| 04-02-2021 12:10:36Дополнение от автора |
| Вже 2 рази вдарив мене, минулого тижня коли я почала розмову про розлучення (без істерик, намагалась контруктивно вибудувати розмову) - думала пальці мені зламав, кріслом так врадив. Сказав, що так і будемо жити. В повній сім'ї. І для мене це знущання. Іншого чоловіка у мене немає в житті (крім тата), йти куди немає - квартиру я переписала на себе (купували ми її 80 на 20, де 20 - його). Тому я в плані матеріального - поступатися нікому не буду. Це мій дім і дім моїх дітей, тьотям сюди двері закриті. Але. Це і його дім. І він сказав, що ні ногою звідси. Мій тато сам зроббив нам ремонт, продавати її рука не піднімається. Пропоную йому його 20% віддати готівкою, вже сьогодні. Відмовляється навідріз. До війни я морально не готова. Я роздавлена в принципі. Розумінням, що я прожила свою молодість в страшній ілюзії, розумінням, що скоріше всього любові (ну такої знаєте, між жінкою і чоловіком, я не про любов до дітей, вона того не замінить) я не матиму. Я ніби симпатична, ніби в формі, але я сильно постаріла на лиці за тих пів року. І важко це приймати. На сесіях з психотерапевтом ми працюємо над цим всім, звичайно. І десь звучало, що це стандартна ситуація, що всі вони так погрожують, залякують - а на ділі ховаються в кущі. Я впевнена, що довго він сім'янином не зможе бути і скоро знов появиться якось мандефляй. І залишається молитися, що вона його охомутає остаточно і забере собі?! Просто, як до того часу взяти себе в руки і жити? Лягати з ним спати в одне ліжко? Їсти за одним столом, в одній квартирі...Він звичайно ж пристає, а я не відмовляю, бо навіть, якщо він говорить, що я фригідна - це ж не так. У мене є фізіологія і шукати сексу на вулиці чи як він - в тіндері, зовсім не моє...Я щось навіть не знаю... Це якийсь тупик. Я не хочу його в своєму житті, але не сексу) Якось я почала це розділяти і просто закриваю очі, щоб не бачити, що це він. Але це жахливо. По факту це - жах. І я не знаю, як тут бути...розумію, що це не здорово. Але йти війною на нього я немаю внутрішнього ресурсу. Всі сили, що залишилися я зараз вкладаю в свій розвиток. А не на війну з ним. Просто що, якщо мандефляй не появиться і так ми проживемо, поки не лише моє лице постаріє - а я вся. І тоді, уявіть, або самотня старість, або старість з таким ж дідом, як і я - будемо двоє з кисневими балонами пересовуватися по подвір'ю, зато нарешті в любьві...от що це? Залежність від кохання? Від почуття бути коханою і потрібною? Почуття любити когось? |
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 04-02-2021 12:19:23 |
1
Добрый день! Скажите, какой у Вас вопрос и какую помощь Вы хотите получить? Вы говорите о том, что работаете с психотерапевтом и Вы можете обсудить все свои переживания. Вы хотите просто выговориться и быть услышанной? Ответ отредактирован автором 04-02-2021 12:20:31 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Наталия Павловна Венглинская (Киев) 04-02-2021 12:23:37 |
Adriana, доброго времени суток!
Ваша история и ситуация сегодня весьма драматична и травматична. Очень сочувствую Вам и мне искренне жаль, что Вам приходится через это проходить. Но, мне не понятен Ваш вопрос здесь, в связи с тем, что Вы УЖЕ работаете с психотерапевтом. В чём проблема это всё проработать с ним? В любом случае то, что Вы получите здесь - будет поверхностным и не корректным по ряду причин. Что Вы ожидаете получить здесь?
|
| 04-02-2021 12:24:47Дополнение от автора |
| Добрий день. Так працюю. Але, вона не може давати оцінку ситуації. Ми пропрацьовуємо якісь мої внутрішні питання відносно ситуації. Але як виглядає сама ситуація? Вона мені не може сказати, що ТАК - це є насильтсво, це є тиранія, це є психоз! Це ненормально. Розумієте? Я не можу осягнути бачення збоку ситуації. Бачення, що насправді відбувається і що є що. Що це далеко за гранями норми. Наприклад. Чи так живе пів світу і норм...головне - цілісність сім'ї...? |
| Ніна Андріївна Кіях (Львів) 04-02-2021 12:28:52 |
1
Доброго дня. Співчуваю, ви опинились в складній ситуаії, як для вас, так і для дітей. Головне тут те, як ви оцінюєте ситуаію цитата:
думала пальці мені зламав, кріслом так врадив. Для чого вам підтвердження зі сторони? Ответ отредактирован автором 04-02-2021 12:31:19
|
| Оксана Сенченко (Львів) 04-02-2021 12:30:52 |
1
Доброго дня, Adriana. У Вашому пості відчувається багато болі і суму, дуже Вам співчуваю. Перш за все, хочеться сказати, що Ви сильна жінка, яка виховує двох чудових дітей та яка намагається знайти шляхи вирішення, проходячи індивідуальну псхотерапію - це варте поваги. Ви цінна і не заслуговуєте такого ставлення від чоловіка. цитата:
Що то буде війна така, що морально він мене стре в порошок. Що жити мені спокійно не дасть. цитата:
Але. Це і його дім. цитата:
Я впевнена, що довго він сім'янином не зможе бути і скоро знов появиться якось мандефляй. І залишається молитися, що вона його охомутає остаточно і забере собі?! цитата:
Якось я почала це розділяти і просто закриваю очі, щоб не бачити, що це він. Але це жахливо. По факту це - жах. цитата:
Але йти війною на нього я немаю внутрішнього ресурсу. Всі сили, що залишилися я зараз вкладаю в свій розвиток. А не на війну з ним. цитата:
Чи так живе пів світу і норм...головне - цілісність сім'ї...? цитата:
Вона мені не може сказати, що ТАК - це є насильтсво, це є тиранія, це є психоз! Це ненормально. Ви відповідальна за своє благополуччя та благополуччя Ваших дітей (адже вони також систематично спостерігають як Ваш чоловік Вас ображає і це формує у них "набуту безпорадність", позицію Жертви, уявленя що насилля - це норма життя, наносить психотравми) і саме Ви можете розрівати це коло насилля. Я відчуваю у Вас внутрішній ресурс (адже Ви звернулися сюди, ходите на психотерапію), головне, щоб і Ви його побачили та використали Ответ отредактирован автором 04-02-2021 12:36:33
|
| Александр Сергеевич Семенюк (Запорожье) 04-02-2021 12:30:53 |
2
Наталия Павловна Венглинская Добрый день! Очень грустная, запутанная и неоднозначная у Вас история. Вы ждете что психолог здесь или Ваш психолог скажет что-то конкретное: "Вона мені не може сказати, що ТАК - це є насильтсво, це є тиранія, це є психоз!" Зачем Вам мнение со стороны? Вы сами не знаете насилие это или нет? Вопрос не в том, что она не может Вам так сказать, а Вы не хотите себе в этом признаться!
|
| 04-02-2021 12:34:00Дополнение от автора |
| Фактично, я повірила йому, що вина вся на мені. Що це я винна у появі коханки, бо не приділяла йому час, собі, лише аутизму дитини. І ця вина вона ніби закриває мені очі на реальність. Але от бувають проблиски, як дзвіночки. Що все це не ок в цілому. Що ні, це не моя вина. Що він тиранить. Що він мої кордони рве і я ніколи не зможу їх стримати перед ним. Тут запит до вас такий - я хочу, щоб ви допомогли мені побачити ситуацію зі сторони. Можливо, процитувавши ж мене...Чи звернувши увагу на якісь неадекватні речі...бо все те, про що я написала - моя сьогоднішня реальність. Я живу з аутизмом вже 6ий рік, для мене багато що неадекватне стало нормою. Тому, мені важко розуміти, що дістати кріслом по руці, наприклад, - це не норма. Це насильство. Навіть, якщо я і винна. Хоча я нічого такого не сказала йому, просто що не збираюся в нього дітей забирати...що буде все нормально, будуть спілкуватися... |
| 04-02-2021 12:34:44Дополнение от автора |
|
Ніна Андріївна Кіях Уявіть страшну річ - не доходить до мене....(( |
| Ніна Андріївна Кіях (Львів) 04-02-2021 12:43:17 |
цитата:
Я не можу осягнути бачення збоку ситуації. Бачення, що насправді відбувається і що є що. Що це далеко за гранями норми. цитата:
Уявіть страшну річ - не доходить до мене....(( Спробуйте поговорити про це з психотерапевтом, розказати про свої потреби, зокрема, і погляду зі сторони. Ответ отредактирован автором 04-02-2021 12:44:13
|
| 04-02-2021 12:43:36Дополнение от автора |
|
Оксана Сенченко Ох. Да. Це воно! Дякую!!! Любити себе - це вчуся...Якраз це і самоагрессію пропрацьовую з психотерапевтом. Але дійти до розуміння ситуації в цілому - ще не спроможна. Чітко для себе розділити, назвати - це насилля, це він о"ренів і цього не буде в моєму житті. Наприклад. Бо саме зараз я в прострації, я фактично не розумію, що відбувається з моїм життям. Позиція жертви мене поглинає і я не можу вибратися, бо не розумію ситуацію в цілому. Пальці в синяках, я зжимаю їх і думаю, навіщо я почала ту розмову взагалі...треба почекати і все вирішиться само собою...без травм...(( |
| Наталия Павловна Венглинская (Киев) 04-02-2021 12:45:15 |
цитата:
вона не може давати оцінку ситуації цитата:
Вже 2 рази вдарив мене, цитата:
я винна у появі коханки, бо не приділяла йому час, собі, лише аутизму дитини цитата:
Я живу з аутизмом вже 6ий рік цитата:
Позиція жертви Ответ отредактирован автором 04-02-2021 12:47:37
|
| Инна Гречко (Харьков) 04-02-2021 12:46:00 |
1
Доброго дня. Будь-яке насильство, чи то психологічне, чи физичне, економічне не являється нормою. Так дехто з цим живе, та питання в тому, як живе і чим це потім закінчується. Адже це токсично і небезпечно не тільки для Вас, а і для Ваших дітей. цитата:
Фактично, я повірила йому, що вина вся на мені. Що це я винна у появі коханки, бо не приділяла йому час, собі, лише аутизму дитини. І ця вина вона ніби закриває мені очі на реальність. Обговоріть свої почуття вини з психотерапевтом, а юридичні питання з юристом. Ви велика молодець, що знаходите сили на дітей і на те, щоб працювати над собою. Вірте в себе і в свою ціль та йдіть до неї, тим паче, що у Вас є підтримка психотерапевта.
|
| 04-02-2021 12:48:25Дополнение от автора |
|
Александр Сергеевич Семенюк Да, ви правий! Я ніяк не можу це прийняти, що це відбувається в моєму житті і зі мною. Просто виходить я повинна пройти всі етапи прийняття насильства, прийняття зради, прийняття життя в ілюзії всі ці роки...і мене рве від цього. Мене так не вистачить, бо я тільки от виходжу з етапу відчаю (прийняття) діагнозу дитини. Я тільки доходжу реально до прийняття, повного і фундаментального. А тут вальнуло цунамі ще з просто грандіозних потрясінь. Цього просто забагато для мене одної, тому я тут... |
| Оксана Сенченко (Львів) 04-02-2021 12:56:12 |
2
Ніна Андріївна Кіях цитата:
Фактично, я повірила йому, що вина вся на мені. Що це я винна у появі коханки, бо не приділяла йому час, собі, лише аутизму дитини. цитата:
Але от бувають проблиски, як дзвіночки. Що все це не ок в цілому. Що ні, це не моя вина. Що він тиранить. Що він мої кордони рве і я ніколи не зможу їх стримати перед ним. цитата:
Тут запит до вас такий - я хочу, щоб ви допомогли мені побачити ситуацію зі сторони. Можливо, процитувавши ж мене...Чи звернувши увагу на якісь неадекватні речі...бо все те, про що я написала - моя сьогоднішня реальність. Я живу з аутизмом вже 6ий рік, для мене багато що неадекватне стало нормою. Тому, мені важко розуміти, що дістати кріслом по руці, наприклад, - це не норма. Я Вам рекомендую не лише шукати "раціонального підтвердження", але і відновити контакт із своїми аутентичними емоціями (конструктивно виразити накоплені переживання) у безпечному середовищі разом із психотерапевтом. Ответ отредактирован автором 04-02-2021 13:01:58
|
| Александр Сергеевич Семенюк (Запорожье) 04-02-2021 12:58:14 |
"Просто виходить я повинна пройти всі етапи прийняття насильства, прийняття зради, прийняття життя в ілюзії всі ці роки...і мене рве від цього." - это тема для совместного проживания с Вашим терапевтом, Вы можете разделить эти переживания с ним.
"Я тільки доходжу реально до прийняття, повного і фундаментального" - тут я не понял, что значит для Вас: " повного і фундаментального"? Для меня более безопасно и бережно не объединять все эмоции в одно переживание, а наоборот проживать с терапевтом одно за другим, бережно и осознано.
|
| 04-02-2021 13:04:07Дополнение от автора |
|
Наталия Павловна Венглинская Можливо, вона розуміє, що я це і сама розумію, в яких я відносинах. Не знаю, але от такої оцінки конкретної - що так, це абьюз, це ненормально, це токсично - не було. Тобі з цим нормально? Дітям нормально? Не нормально. Що далі? Я боюсь йти напролом. Боюсь ось цих судів зі всією брудною білизною, боюсь ні фізично ні морально того не винести. А я потрібна дітям здорова і адекватна. Я ледве ту зраду перенесла...і то не перенесла, я того йому ніколи не прощу, огидно до неможливості...досі рвотні пориви. От хіба позиція жертви не передбачає ось цей пошук підтвердження - що все погано? Що мене ображають? Не знаю. Не хочу себе жертвою позиціонувати. Я просто не розумію, що ситуація критична і з неї треба вибиратися. І в пошуку підтвердження шукаю ніби ресурс для сміливості....якось так. Ніби підтвердження, що все саме так, як мені і здається - це насильство, це абьюз, це токсичність. Майбутнє тут лише деструктивне. |
| 04-02-2021 13:08:22Дополнение от автора |
|
Оксана Сенченко Ви нереально крута! Правда! Дякую вам! Це те, що потрібно! |
| Наталия Павловна Венглинская (Киев) 04-02-2021 13:11:34 |
цитата:
Тобі з цим нормально? Дітям нормально? Хотите совет? - смените психотерапевта. цитата:
хіба позиція жертви не передбачає ось цей пошук підтвердження - що все погано? Що мене ображають? Боюсь, у Вас ложные представления о позиции жертвы  ::sad::Вы уже видите ДРУГОЙ формат работы психолога. Может имеет смысл сменить того, с кем Вы работали, на того, кто помог Вам совершенно иначе увидеть себя и ситуацию?  ::wink::
|
| Ульяна Ивановна Казмирчук (Ивано-Франковск) 04-02-2021 13:12:40 |
1
Добрий день. Дивіться як цікаво зараз програється ваша ситуація. Є такий вислів у середовищі психотерапевтів « Коханка- костиль для шлюбу» Ну, поки є коханка, доти існує шлюб. Всі потреби, що не можуть реалізуватися в парі, добираються на стороні. У вас є терапевт. І ви шукаєте третю сторону- ви просите допомоги і поради. Те ж саме, не находите?
|
| Оксана Сенченко (Львів) 04-02-2021 13:20:11 |
цитата:
Ви нереально крута! Правда! Дякую вам! Це те, що потрібно!
|
| Инна Гречко (Харьков) 04-02-2021 13:26:55 |
цитата:
От хіба позиція жертви не передбачає ось цей пошук підтвердження - що все погано? Що мене ображають? Не знаю. Не хочу себе жертвою позиціонувати. Я просто не розумію, що ситуація критична і з неї треба вибиратися. І в пошуку підтвердження шукаю ніби ресурс для сміливості....якось так. Ніби підтвердження, що все саме так, як мені і здається - це насильство, це абьюз, це токсичність. Майбутнє тут лише деструктивне.
|
| 04-02-2021 13:37:49Дополнение от автора |
|
Ульяна Ивановна Казмирчук І да, і ні. Ми тут все таки з вами в ліжко не лягаємо і не ризикуємо народити дітей на стороні і принести додому венеричку (да, так я і взанала, що там все серйозно)... Але. Щось в цьому є, однозначно. Він заслуговував би оправдання, якби він шкодував, що вона була. Якби визнавав це помилкою. Але ні. Він її любить. І жертвує нею задля сім'ї, щоб діти його не ненавиділи, як він ненавидить свого батька за таке ж. Себе оправдовувати теж не буду. На сесії все стає ясно, я пропрацьовую серед тижня сама. Але до мого психотерапевта не можна зненацька ось так звернутися. Там чіткі границі. І все - тупик. Я починаю самокопатися. Дві сесії в тиждень покищо не тягну фінансово. Такі моменти дуже крихкі, і після самокопання вночі може почати па. Я вже проспостерігала цей момент. І тому написала сюди, щоб отверезитися. Вдарив мене чоловік минулих вихідних, і я не можу це усвідомити. Осягнути. Не доходить. Тобто говорю, пишу про це. А свідомість фактично спить. І коханка - не костиль. Це ніж для вскриття ілюзій. Я їй вдячна. Правда. Шкода просто, що вона страшна дурепа і так швидко здалася. Бо, якби боролася - то я би вже сюди не писала сьогодні. А - вона, з рукою в синяках. |
| 04-02-2021 13:45:38Дополнение от автора |
|
Инна Гречко Звичайно. Ви праві. Я розумію, що за мене ніхто рішення не прийме, не піде не подасть заяву і так далі. Я не чекаю, що мені тут скажуть - розлучайся, він кат, а ти нещасна, там за горизонтом - рожеві метелики і пахучі райдуги. Мені страшно, бо моя психіка блокує реальність. Я просто лягаю спати, прокидаюсь і намагаюсь просто зосередитися на навчанні, на собі...але ось ці флешбеки: "Ей! Да подивися на свою руку! Ти нормальна?!?! Він випадково?! Ти сфоткала, дерупа ти?! Ти хоч розумієш що сталось?!" І все...мене починає накривати, ніби земля з-під ніг їде. А потім знов затовкую в себе. "Потерпи. Встань на ноги. Діти його люблять. Діти його чекають дома"...ну ж і він говорить, що розлученням я думаю лише про себе, а для нього і дітей - це крах буде... |
| Людмила Віталіївна Паламарчук (Хмельницкий) 04-02-2021 14:01:58 |
1
Доброго дня Адріана! Мене дуже зворушив Ваш пост. Чоловік зрадив Вас морально ще до самої зради. цитата:
4 роки судорожно тим всім займалася на одинці під викрики, що я скажена, цитата:
Сказав, що він не хоче тих дітей, що я винна, що вони народились... цитата:
Він вперто проти розлучення, погрожує, що відбере в мене дітей (я на терапії, звичайно. цитата:
Я не хочу його в своєму житті, але не сексу) Якось я почала це розділяти і просто закриваю очі, щоб не бачити, що це він. Але це жахливо. По факту це - жах. І я не знаю, як тут бути...розумію, що це не здорово. цитата:
Я роздавлена в принципі. Розумінням, що я прожила свою молодість в страшній ілюзії, розумінням, що скоріше всього любові (ну такої знаєте, між жінкою і чоловіком, я не про любов до дітей, вона того не замінить) я не матиму. цитата:
Просто, як до того часу взяти себе в руки і жити? Лягати з ним спати в одне ліжко? Їсти за одним столом, в одній квартирі... цитата:
Чи так живе пів світу і норм...головне - цілісність сім'ї...?
|
| Инна Гречко (Харьков) 04-02-2021 14:20:18 |
1
цитата:
І все...мене починає накривати, ніби земля з-під ніг їде. А потім знов затовкую в себе. "Потерпи. Встань на ноги. Діти його люблять. Діти його чекають дома"...ну ж і він говорить, що розлученням я думаю лише про себе, а для нього і дітей - це крах буде...
|
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 04-02-2021 19:16:46 |
цитата:
Вона мені не може сказати, що ТАК - це є насильтсво, це є тиранія, це є психоз! Це ненормально. Розумієте? Я не можу осягнути бачення збоку ситуації. Бачення, що насправді відбувається і що є що. Що це далеко за гранями норми. цитата:
Фактично, я повірила йому, що вина вся на мені. Що це я винна у появі коханки, бо не приділяла йому час, собі, лише аутизму дитини. І ця вина вона ніби закриває мені очі на реальність. Але от бувають проблиски, як дзвіночки.
|
| 04-02-2021 19:41:44Дополнение от автора |
|
Ольга Владимировна Головченко В кінці жовтня у мене стався нервовий зрив і я почала психотерапію 2 р в тиждень. Потім через ковід психотерапевта у нас був місяць перерви у грудні. Після нового року працюємо 1 р в тиждень через мою фінансову ситуацію. І зараз більше працювали з моїм баченням себе, самооцінкою, куди рухатися далі в професійному плані. А ситуаці залишили так, як з розлученням не виходить і я вирішила відкласти то питання. Але періодично мене от так накриває в паніку... Я могла б написати на форум якихось мамок, щоб послухати, який він нехороший і яка я бідна. Але мене це не цікавить. Я хочу розібратися в собі. Вийти зі ступора і страху. Усвідомити ситуацію. І погляд збоку, не просто людей, а психологів, які можуть ідентифікувати зло) Які можуть, можливо, своїми якимось роздумами, словами чи питаннями викликати в мені інсайт, більше розуміння, додати більше впевненості. Бо я як павук, на якого дмухнули - мене от ковбасить і я ніяк не прийду в себе... |
| 04-02-2021 19:44:14Дополнение от автора |
|
Людмила Віталіївна Паламарчук --- Подробнее на «У Психолога»: https://upsihologa.com.ua/ask/ask.php?id=47622 Життя після зради чоловіка Дякую вам дуже! Все це дійсно так. Є над чим подумати...Дякую! |
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 04-02-2021 19:47:58 |
|
| 04-02-2021 23:19:40Дополнение от автора |
|
Ольга Владимировна Головченко Мій терапевт клінічний психолог. В якому саме напрямку ми працюємо - не знаю, от чесно. Точно не гештальт. Почали ми з того, що я нила і плакала, розповідала це все. Потім ми дійшли до співзалежності і залежності взагалі. Почали працювати з цим. Потім до кордонів, які я взагалі не вміла ні виставляти, ні втримувати. Потім перейшли на бачення себе, свою профорієнтацію так, як постало питання роботи, а вертатися в свою сферу я не хочу. Мені вже декілька спеціалістів тут написали про зміну терапевта. Є, звичайно, над чим задуматися...Думаєте, що за цей період (з жовтня) я мала б вже пропрацювати травму від зради? В якому методі повинен працювати спеціаліст зі мною, щоб я це прожила вже і в мене не виникало емоційних флешбеків - якась змодельована ситуація трапляється і все - я знову проживаю те, що відбувалося пів року назад. |
| Инна Гречко (Харьков) 05-02-2021 10:57:42 |
Саме на мою думку. Найкраще було б обговорити ці питання прямо з психологом. Можливо, вона (він) намагається м"яко Вас підвести до цього. Можливо Ви були просто не готові. Та є певні критерії домашнього насилля. І гадаю, якщо Ви і в свого терапевта запитаєте, чи підпадають вчинки Вашого чоловіка під ці критерії, то терапевт прямо скаже, що так. Якщо в роботі зі своїм терапевтом Ви відчуваєте прогрес, то він вам підходить, якщо бачите, ща за весь цей час ніяких змін у Вас не було, то, мабуть, можна й спробувати знайти другого. На критерії роботи в часі орієнтуватись складно: адже навіть плакати і розповідати про все одному достатньо однієї зустрічі, а комусь і три замало, бо стільки накипіло і ні з ким було поділитись.
Можливо, саме зараз Ви готові, до нових дій чи хоча б до нових рішень. Бажаю Вам успіху і ресурсів. Про всяк випадок повідомлю, що є державні організації, державна гаряча лінія з протідії домашньому насиллю. Не знаю, чи можна тут давати телефони й посилання. Та якщо Ви розумієте, що потрібно - напишіть мені в особисті або запитайте в свого психотерапевта (гадаю, в нього також мають бути).
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
03-12-2018
Як повернути чоловіка після зради дружини
