Не можу говорити про власні бажання

Доброго вечора, Іро.

Кому іще, окрім подруги, Вам було важко відмовити? Чому думаєте, що першим з Вами миритись ніхто не буде?

Відмовляти - це важлива навичка, щоб ставили себе та свої потреби у пріоритет. Власне відповідь "ні" - вже повноцінна, її можна додатково не пояснювати. Але якщо стосунки з якоюсь людиною Вам важливі, то можете запропонувати альтернативу після відмови. Наприклад, "Сьогодні зустрітись я не можу, давай наступного тижня".
Якщо подруга ображається на те, що Ви не хочете гуляти, це не Ваша відповідальність. Але Ви можете пояснити їй, що Ваше небажання кудись йти не означає, що вона як людина Вам не важлива.

Як переборити себе і почати говорити прямо, коли я щось не хочу?

Вы не сможете это сделать, к сожалению. Потому что страхи, которые скрываются за этим, просто не дадут Вам такой возможности.
И "перебороть" себя не получится, так как надо работать со специалистом по их уменьшению и развитию уверенности в себе.
Вы рассматриваете вариант индивидуальной работы с психологом?
Или какую помощь ожидаете от общих рекомендаций специалистов на форуме?

Доброго ранку, Іро!

Як переборити себе і почати говорити прямо, коли я щось не хочу?

Потрібно пропрацювати причини такої Вашої реакції і поведінки. Зрозуміло, що з допомогою психолога, адже серед причин достеменно будуть страхи, викривлені уяви та установки, які зрештою сформували невпевненість у собі. До слова, доречно також дослідити Вашу особисту історію - зміст виховання батьками і стосунки з оточуючими.

Без цього усі можливі поради залишуться лише тимчасовим "макіяжем" на обличчі Вашої особистості.

Пропоную Вам відео - УМЕНИЕ СКАЗАТЬ «НЕТ»
https://upsihologa.com.ua/audio-video-557

УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461

Їх перегляд точно не замінює собою співпрацю з психологом. До речі, онлайн формат сьогодні найбільш затребуваний. Скористайтесь!

Ответ отредактирован автором 18-09-2022 10:52:47

Добрий вечір!
Вміння казати «ні» - це перевага дорослої здорової психіки. Діти в своїй більшості не вміють казати «ні», бо для них дуже важливо мати надійний зв'язок з близькими людьми. Це вбудований природний механізм, який запускається після народження,- знайти дорослого, який буде дбати і не покине, бо дитина народжується безпорадна і сама не виживе. По мірі дорослішання кількість людей, до яких прив’язана дитина, зростає. Спочатку це тільки матір, потім прихильність поширюється на батька, родичів та друзів.

Заради збереження надійного зв’язку діти відмовляються від своїх бажань, емоцій, погоджуються виконувати те, що від них вимагають, навіть коли їм це не подобається. Дитиною керує страх бути покинутої, залишитися наодинці без підтримки, страх втратити любов. Заради любові дитина вибере відмовитися від себе.

Залежність від інших людей залишається актуальною достатньо довгий час. У кожної людини свої строки дозрівання. Необхідно, щоб сформувалися ті відділи мозку, які дозволяють вирішувати більшість життєвих задач, легко будувати зв’язки з новими людьми. Це відбувається приблизно до 25 років.

Дуже велике значення має і психічна сила, яка потрібна для того, щоб витримувати негативні емоції інших людей, витримувати самотність. Ця сила залежить від особливостей нервової системи та від ситуації в родині, в якій зростала дитина. Якщо в родині теплі, добрі та підтримуючи відносини, то дитина почуває себе впевненою і спокійною. Якщо в родині напружена, конфліктна обстановка, дитину принижують, використовують фізичне або емоційне насилля, вину та сором як інструменти для виховання, тим менше буде у дитини внутрішньої сили відстоювати свої інтереси, тим сильніше вона буде залежною від близьких людей.

Вам 20 років. Ви ще знаходитесь у підлітковому віці, тому ваша залежність від реакції важливих для вас людей ще достатньо висока. Вона буде зменшуватися з віком та набуттям життєвого досвіду. Зараз ваша задача вчитися, отримати професію і почати працювати (успіхи в навчанні та професії завжди додають впевненості), отримувати навички комунікації, для цього спілкувати з різними людьми, бувати в нових місцях за своїми інтересами, тобто розширювати своє коло знайомств.
Якщо родинні стосунки були травмуючими, то краще звернутися до психотерапевта, щоб минуле не ускладнювало ваше життя.

З близькими людьми рекомендую бути більш відвертою. З подругою ви можете обговорити ваші труднощі казати «ні» у вільний час і під гарний настрій. Запитайте її, що вона переживає, коли ви їй відмовляєте, що для неї означає ваша відмова. Ви можете з нею домовитися і дозволити один одному відмовляти за своїм бажанням без відчуття провини.
Успіхів вам!

Ответ отредактирован автором 18-09-2022 23:00:30