Я не достатньо страждаю, щоб мене пожаліли
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Я не достатньо страждаю, щоб мене пожаліли
Світлана Аннич психолог Чернівці 16-11-2023 16:46:45 |
1
Це нормально, що Ви хочете, щоб Вас зрозуміли і підтримали. Вам хочеться з кимось поділитись переживаннями, а не лише позитивом. Це людська природа. Не знецінюйте свої труднощі! Рекомендую звернутись до психолога. |
16-11-2023 16:50:31Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 354839 для Світлана Аннич Дякую за відповідь!Так, я ніби з однієї сторони розумію, що варто звернутися до психолога, але з іншої я думаю, що це все видумала і у мене немає проблем. Мені здається, що я виглядаю як людина, яка думає про себе занадто багато і іноді мені соромно, що я надумую про себе багато чого. |
Світлана Аннич психолог Чернівці 16-11-2023 16:55:45 |
1
Вам потрібний хтось, хто почує і не буде знецінювати. Часто людям важко наважитись. Але це те, що можна зробити для себе) |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 16-11-2023 17:01:31 |
1
А тот другой, кому вы жалеетесь, понимает, что вы в ответ хотите? Ну потому что вам пример про 7 учеников в день звучит просто как констатация факта. А второй вопрос. А ваша мама способна проявлять сочувствие и эмпатию? Не все люди способны сочувствовать. Большинство обесценивают. Как в свое время с ними делали их родители. По другому они не умеют |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 16-11-2023 17:07:43 |
1
Доброго дня! Як на мене, потрібно спершу розібратися, а чому так важко? У чому причина? Адже, коли є мотивація та цікаво, навряд чи захочеться, щоб тебе жаліли... На перший погляд, складається враження, що робите все "через силу" та і не дивно... Робота з людьми завжди забирає сили, особливо, якщо не має знань, як відновлюватися... Окрім того, люди так влаштовані, що розуміють лише тоді, коли самі будуть мати схожий досвід. Ваша мама працює з людьми? Які вас з нею стосунки? Чи, загалом прийнято співчувати одне одному? А ще, вдається, що за зовнішнім криється ще щось, більш глибоке... Адже, робота не може бути сенсом життя, тим паче, для молодої дівчини... Як у Вас із особистим життям? |
Іванна Алексєєва психолог 16-11-2023 17:08:38 |
Добрий день! Ваші відчуття і думки, які Ви описали, можуть вказувати на те, що Ви можливо відчуваєте стрес або вигорання від роботи та відносин з навколишніми.
Перш за все, важливо прийняти свої почуття і не порівнювати їх із чужими. Ваші труднощі теж є важливими й ви маєте право відчувати, як вам важко. Дуже схоже, що є певна заборона на втому й відчуття жалості до себе. Подібна поведінка формується у дитинстві у стосунках з авторитетними дорослими. У прикладі який Ви написали, явно прослідковується що у цьому діалозі з мамою ви не отримали потрібної Вам реакції. цитата:
Нещодавно пожалілась мамі, що маю багатенько учнів в день(7), але вона відповіла, що це нормальний робочий день людини. Мені неприємно. Можливо це притаманно для людей які Вас оточують, ігнорувати втому, не турбуватись про свій відпочинок й не просити допомоги. Ви можете допомогти собі полегшити цей стан: - Забезпечте собі час для відпочинку та відновлення енергії. - Поміркуйте, які конкретні чинники роблять вашу роботу важкою та чим можна полегшити ваше навантаження. - Спробуйте встановити зв'язки з іншими людьми, які можуть поділитися подібними досвідами або надати емоційну підтримку. - Розгляньте можливість звернутися до психотерапевта або консультанта. Вони можуть надати вам підтримку, розуміння та інструменти для кращого управління емоціями. |
Віталій Вікторович Бондарчук психолог 16-11-2023 18:16:22 |
Добрий вечір, дуже Вам співчуваю. Насправді Ви більш ніж достатньо страждаєте і не тільки через роботу та інші життєві труднощи. Вам бракує уваги, любові і підтримки. І не тільки саме зараз, а вже давно. Якщо дітям не вистачає уваги - вони, навіть підсвідомо, можуть вдаватися до штучних методів. Наприклад, дитина, а згодом вже і доросла людина, може раптом справді захворіти, щоб близькі люди звернули на неї більше уваги, потурбувалися, пожаліли і взагалі більше любили. Але любов, вона така цікава насправді, вона або є, або її немає. Її не заслугуєш і не купиш.
Ваша мати, на превеликий жаль, не може Вам дати те, що Вам так необхідно. Тому легше у цій ситуації відповісти - не видумуй. А згодом, Ви самі у собі починаєте сумніватися: "А може я дійсно придумую і це все неправда". Не робіть, будь ласка, цього. Не сумнівайтеся у собі і своїх відчуттях. А навпаки, почніть себе цінувати і любити, жаліти і підтримувати, щоб розірвати це замкнене коло. Тому що Ви самі у себе будете завжди, а інші люди також можуть з'являтися у Вашому житті: любити, цінувати, підтримувати. Але починати треба із себе самої, а світ навколо буде підтягуватися до Вас) |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
|
Наші психологи
Маленький принц
теми: мати і дочка батьки та діти отношения
Планета Ка-Пэкс
теми: утрата сенс життя шизофрения
Платформа
теми: безпорадність горе безысходность