Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 10 годин тому: «Доброго дня. Якщо слідувати Вашому тексту, то може безпека для вас було чимось більш важливим ніж якась умовно кажучи свобода емоційних проявів. Захоплення емоціями асоціювалося з»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 11 годин тому: «Доброго дня. Мабуть дійсно важливо як Ви відноситеся до себе. В чому ваші сумніви та незадоволення собою. Які відношення між ідеалом Себе та реальною. Як ви це приймаєте і справляє»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 11 годин тому: «Добрый день. Как я понял, вы обращались к врачу психиатру, который назначил лечение? Важна диагностика и понимание какого характера и уровня это нарушение. Потому что с другой стор»
Питання від: Іра Вік: 21

Я не достатньо страждаю, щоб мене пожаліли

Добрий день!
Я помічаю за собою, що хочу, щоб мене хтось пожалів, щоб зрозуміли, що мені важко і якось підтримали.
Але з іншої сторони, я собі завжди кажу, що я недостатньо страждаю, щоб мене жаліли. Є люди, які страждають більше, вони продовжують працювати і не скиглять як я.
Мені важко на роботі. Працюю репетитором і спілкування з людьми по 1 годині мене дуже виснажує. Я ніби втрачаю себе на цей час і мені іноді страшно.
Нещодавно пожалілась мамі, що маю багатенько учнів в день(7), але вона відповіла, що це нормальний робочий день людини. Мені неприємно. З однієї сторони я злюсь, що вона не розуміє, що мені важко, а з іншої я злюсь на себе, що всі так працюють, а я… Всім, можливо, важко.

Мені важко з цими думками кожного дня. Кожного дня у моїй голові щось бореться, коли я подумаю, що мені погано, я одразу ж думаю про те, що я симулюю це, що я хочу просто себе пожаліти і щоб мене пожаліли. Але з іншої сторони, мені ніби дійсно погано… і це коло з думок повторюється і повторюється.

Іноді мені здається, що навіть ці відчуття я придумую, шо це все неправда.
Я не розумію, що зі мною відбувається.

Буду вдячна за відповідь!
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Світлана Аннич — психолог
Світлана Аннич психолог
Чернівці ·
Це нормально, що Ви хочете, щоб Вас зрозуміли і підтримали. Вам хочеться з кимось поділитись переживаннями, а не лише позитивом. Це людська природа.
Не знецінюйте свої труднощі!
Рекомендую звернутись до психолога.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 354839 для Світлана Аннич

Дякую за відповідь!
Так, я ніби з однієї сторони розумію, що варто звернутися до психолога, але з іншої я думаю, що це все видумала і у мене немає проблем. Мені здається, що я виглядаю як людина, яка думає про себе занадто багато і іноді мені соромно, що я надумую про себе багато чого.
А тот другой, кому вы жалеетесь, понимает, что вы в ответ хотите?
Ну потому что вам пример про 7 учеников в день звучит просто как констатация факта.
А второй вопрос. А ваша мама способна проявлять сочувствие и эмпатию? Не все люди способны сочувствовать. Большинство обесценивают. Как в свое время с ними делали их родители. По другому они не умеют
...
Доброго дня!
Як на мене, потрібно спершу розібратися, а чому так важко? У чому причина?
Адже, коли є мотивація та цікаво, навряд чи захочеться, щоб тебе жаліли...
На перший погляд, складається враження, що робите все "через силу" та і не дивно... Робота з людьми завжди забирає сили, особливо, якщо не має знань, як відновлюватися...
Окрім того, люди так влаштовані, що розуміють лише тоді, коли самі будуть мати схожий досвід. Ваша мама працює з людьми? Які вас з нею стосунки? Чи, загалом прийнято співчувати одне одному?
А ще, вдається, що за зовнішнім криється ще щось, більш глибоке... Адже, робота не може бути сенсом життя, тим паче, для молодої дівчини... Як у Вас із особистим життям?
...
Добрий день! Ваші відчуття і думки, які Ви описали, можуть вказувати на те, що Ви можливо відчуваєте стрес або вигорання від роботи та відносин з навколишніми.

Перш за все, важливо прийняти свої почуття і не порівнювати їх із чужими. Ваші труднощі теж є важливими й ви маєте право відчувати, як вам важко.

Дуже схоже, що є певна заборона на втому й відчуття жалості до себе. Подібна поведінка формується у дитинстві у стосунках з авторитетними дорослими.
У прикладі який Ви написали, явно прослідковується що у цьому діалозі з мамою ви не отримали потрібної Вам реакції.
цитата:
Нещодавно пожалілась мамі, що маю багатенько учнів в день(7), але вона відповіла, що це нормальний робочий день людини. Мені неприємно.


Можливо це притаманно для людей які Вас оточують, ігнорувати втому, не турбуватись про свій відпочинок й не просити допомоги.

Ви можете допомогти собі полегшити цей стан:
- Забезпечте собі час для відпочинку та відновлення енергії.
- Поміркуйте, які конкретні чинники роблять вашу роботу важкою та чим можна полегшити ваше навантаження.
- Спробуйте встановити зв'язки з іншими людьми, які можуть поділитися подібними досвідами або надати емоційну підтримку.
- Розгляньте можливість звернутися до психотерапевта або консультанта. Вони можуть надати вам підтримку, розуміння та інструменти для кращого управління емоціями.
...
Добрий вечір, дуже Вам співчуваю. Насправді Ви більш ніж достатньо страждаєте і не тільки через роботу та інші життєві труднощи. Вам бракує уваги, любові і підтримки. І не тільки саме зараз, а вже давно. Якщо дітям не вистачає уваги - вони, навіть підсвідомо, можуть вдаватися до штучних методів. Наприклад, дитина, а згодом вже і доросла людина, може раптом справді захворіти, щоб близькі люди звернули на неї більше уваги, потурбувалися, пожаліли і взагалі більше любили. Але любов, вона така цікава насправді, вона або є, або її немає. Її не заслугуєш і не купиш.
Ваша мати, на превеликий жаль, не може Вам дати те, що Вам так необхідно. Тому легше у цій ситуації відповісти - не видумуй. А згодом, Ви самі у собі починаєте сумніватися: "А може я дійсно придумую і це все неправда". Не робіть, будь ласка, цього. Не сумнівайтеся у собі і своїх відчуттях. А навпаки, почніть себе цінувати і любити, жаліти і підтримувати, щоб розірвати це замкнене коло. Тому що Ви самі у себе будете завжди, а інші люди також можуть з'являтися у Вашому житті: любити, цінувати, підтримувати. Але починати треба із себе самої, а світ навколо буде підтягуватися до Вас)
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?