Question

02-04-2024

Добрий вечір! Сьогодні я нарешті наважилася сходити до спеціаліста, щоб розповісти про проблеми, які мене турбують.
Я записалась на прийом ще декілька днів назад і в той період мені було сильно важко та погано, але це минуло і зараз у мене досить рівний настрій та відчуття.
Я розумію, що моя проблема нікуди не зникла, і буде й надалі повторюватися, тому що так уже було і це повторюється.
Але, коли я сиділа в кабінеті і розповідала, що мене турбує, у мене майже не було ніяких відчуттів, я нічого не відчувала і здавалось, що говорю про когось іншого. Здавалось, що я це все видумала і зі мною насправді все гаразд.

Тому, коли я вийшла від лікаря, у мене залишилось відчуття огиди і здалось, що лікарка мене не зрозуміла(хоча вона була приємною жінкою). Мені здавалось, що дарма я це все затіяла і дарма вирішила розібратись в собі, тому що це все надумане і у мене немає проблем.
Але потім, коли повертається стан, коли я почуваюсь пригнічено, мені знову хочеться звернутися по допомогу і я розумію, що у мене є проблеми.

Підкажіть, будь ласка, чому так відбувається? Чи можуть це бути вторинні вигоди?

Мені додому задали пройти тести, я відповідала як я відчувала себе раніше, але все одно зараз відчуття, що я брешу і собі і лікарці, і не можу зрозуміти що насправді є дійсністю.

Питання від: Іра; Вік: 22

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

02-04-2024 21:09:47Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363741 для Володимир Анатолійович

Вирішила звернутися до психіатра, тому що не розумію що зі мною відбувається доволі довгий період, 5-6 років.
Коли маю пригнічений стан, важко доглядати за собою, щось робити, спілкуватись, навчатись/працювати, іноді маю думки, що не хотілось б жити чи те, як сильно ненавиджу себе.
Потім цей стан може зупинитись і у мене все нормально, я ніби забуваю що було до того і вважаю що в мене все добре, хоча усвідомлюю, що пригнічений стан через деякий час повернеться. + хотіла порадитись з лікарем до кого мені краще звернутись з соц тривожністю до психолога чи до психотерапевта

02-04-2024 21:21:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363743 для Марія Радченко

Дякую за відповідь!
Знову ж таки трохи вагаюсь сказати чи хтось казав мені, що я вигадую свої проблеми. Але були деякі випадки з мамою, коли я намагалася поділитись з нею, як почуваюсь, але вона мене не розуміла.

02-04-2024 21:23:16Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363745 для Володимир Анатолійович

Дякую за відповідь! Я довго до цього йшла, тому й через це трошки збивають думки, що я все вигадала собі

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

score 1 · Answer 1 · 2024-04-02 20:55:17

Доброго вечора, Іро!

цитата:

Підкажіть, будь ласка, чому так відбувається?

Питання доволі складне. І щоби на нього дати грунтовну, а не поверхневу відповідь, потрібно з Вами поспілкуватись. Це перше.

Друге. До лікаря психіатра звертаються при наявності вагомих причин і проблем з психікою. Цей лікар визначає наявність хвороби, її важкість, ставить діагноз. після чого призначає медикаментозне лікування.
Тому запитання, з чим саме Ви звертались до лікаря? Чому не до психолога, в компетенції якого саме і є

цитата:

розібратись в собі

цитата:

коли повертається стан, коли я почуваюсь пригнічено, мені знову хочеться звернутися по допомогу і я розумію, що у мене є проблеми.

Опишіть простими словами свій стан. Свої думки, емоції, бажання?

цитата:

в той період мені було сильно важко та погано

З чим пов'язуєте такі прояви?

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 2 · 2024-04-02 21:05:39

Доброго дня.

Описане Вами схоже на самогазлайтинг. Імовірніше за все, у Вас є ментальні проблеми і вони валідні в будь-якому випадку (не просто ж так Ви пішли до психіатра з підозрою на щось, або принаймні з якимись симптомами). Офіційно діагноз може поставити лише психіатр, але навіть не маючи ніяких розладів, Ви можете іноді почуватися погано, тому що Ви жива людина.

Тому моє питання полягає в тому, чи казав Вам хтось з близьких, що Ваші проблеми не мають значення, що Ви все собі вигадуєте, чи що просити про допомогу (навіть фахівця) значить бути тягарем? Якщо так, то ймовірніше за все, Ви були під дією газлайтингу (навіювання Вам почуття неадекватності власного сприйняття і недовіри до самої себе). І тепер робите те саме з власною психікою, бо інтроектували газлайтинг всередину себе.
Ця проблема вирішується з психологом. Психіатра продовжуйте відвідувати, якщо у Вас є певні розлади. Якщо не довіряєте конкретному фахівцю - йдіть до іншого.

Стосовно вторинних вигод - сумнівно в тому плані, що є у Вас розлади чи нема, Вам в будь-якому разі треба буде робити щось зі своїм життям. Питання в тому, що саме.

Answer 3 · 2024-04-02 21:19:45

цитата:

хотіла порадитись з лікарем до кого мені краще звернутись з соц тривожністю до психолога чи до психотерапевта

Підхід правильний - спочатку до лікаря, щоби визначити стан. Пройти обстеження, певні тести, можливо, здати аналізи на гормони. Лікар має дійти певного висновку і призначити за необхідності лікування.
Він же може порадити психолога/психотерапевта відповідного фахового спрямування і досвіду.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 4 · 2024-04-03 00:12:17

Добрий вечір, Іра!
Спочатку про Ваш стан:

цитата:

Вирішила звернутися до психіатра, тому що не розумію що зі мною відбувається доволі довгий період, 5-6 років.
Коли маю пригнічений стан, важко доглядати за собою, щось робити, спілкуватись, навчатись/працювати, іноді маю думки, що не хотілось б жити чи те, як сильно ненавиджу себе.
Потім цей стан може зупинитись і у мене все нормально, я ніби забуваю що було до того і вважаю що в мене все добре, хоча усвідомлюю, що пригнічений стан через деякий час повернеться

Він досить серйозний і не варто його недооцінювати. Ви правильно вирішили звернутись до лікаря, бо проблема ця - психіатрична. Схоже або на клінічну депресію, або на біполярний розлад (скоріш за все 2-го типу), можливо циклотімію. Тому й дали на руки тести - щоб зробити вточнення. Для правильного діагностування. А потім правильного подальшого лікування медикаментами та психотерапією.
І клінічна депресія, і біполярний розлад мають як виражений депресивний епізод, так і період нормалізації - коли настрій суттєво покращується і патологічні прояви ТИМЧАСОВО зникають.
Але ж саме захворювання НІКУДИ НЕ ЗНИКАЄ!!! Просто настає друга фаза - нормалізації або гіпоманії.
А потім знову перша - депресивна. І так ПО ЧЕРЗІ. Постійний цикл.
Це я пояснив Вам задля розуміння того, що відбувається.

Тепер про дивні відчуття.

цитата:

були деякі випадки з мамою, коли я намагалася поділитись з нею, як почуваюсь, але вона мене не розуміла

Це САМЕ воно, та причина, чому

цитата:

Мені здавалось, що дарма я це все затіяла і дарма вирішила розібратись в собі, тому що це все надумане і у мене немає проблем

З цим треба працювати з психологом, НЕ з психіатром. Бо це суто психологічна проблема.
Отже сумніви і вагання виникають через ПРИЙНЯТУ до себе ЗНЕЦІНЮЮЧУ позицію мами щодо Ваших проблем.
Цього можна позбутись на психотерапії з психологом.

цитата:

хотіла порадитись з лікарем до кого мені краще звернутись з соц тривожністю до психолога чи до психотерапевта

Можете й тут порадитись. Соціальна тривожність - це знову ж таки не психіатрична проблема, а психологічна. Тому, до психолога.
Окрім того, хочу Вам пояснити, що часто психологи теж є психотерапевтами. Звісно, далеко не всі психологи можуть і вміють працювати з психіатричною тематикою, але деякі вміють - особливо ті, хто мав практику роботи в ПНД або психіатричній лікарні. Бо там теж працюють психологи - клінічні психологи.

Після прийому в психіатра відчуваю себе дивно