Question

02-08-2024

Добрий день! Виникло таке питання: а як боротись з почуттям власної провини та сорому? Це з'являється, коли трапляється конфлікт з батьками. зі своїм партнером, з друзями. Коли відчувається напруження та я розумію, що особисто моя позиція у конфлікті сторін - правильна, але я не можу це виразити, бо відчуваю, що хтось або щось нав'язує те, що мені не можна говорити. Мені потрібно мовчати, не заважати людині та думати про те, що я саме я винна в тому, що трапилось. Мені доволі складно сказати " вибач", та також складно розпочати розмову, де треба обговорити проблему і запитати на що саме ображаються. Частіше за все, я не хочу, щоб через мене люди йшли, але це все трапляється навпаки, коли виникає напружена ситуація. Людина мовчить про те, що її образило або хвилює та поводиться холодно, а я не розумію де або коли провинилась та починаю відчувати провину і сором перед людиною. Після чого розриваю стосунки або дружбу та мовчки йду, щоб її не хвилювати.
З цим можливо щось робити?

Питання від: Анастасія; Вік: 18

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Яна Анатоліївна Кіркеснер психолог Київ · Answer 1 · 2024-08-02 10:59:50

Вітаю Анастасіє.
Відчуття провини та сорому – не є природними, вони накладаються на нас з дитинства батьками та оточенням, в якому ми зростаємо. Напевно батьки у процесі вашого виховання досить часто викликали у вас почуття провини (свідомо чи несвідомо) аби маніпулювати вашою поведінкою, реакціями, робити з вас "зручну дитину".
І тепер це почуття з вами і у дорослому житті також, воно автоматично викликається в усіх формах міжособистісних відносин.
Ігнорування та емоційна холодність – потужні форми маніпуляції та аб'юзу, бо викликають у нас страх бути неприйнятим, нелюбимим, непотрібним.

Перш за все, ви НЕ мусите відчувати почуття провини та сорому в усіх конфліктах! Це нав'язане почуття, аби вами можна було маніпулювати.
Ви маєте право висловити свою думку, претензію, бо ви рівноцінна сторона стосунків.
Шукайте внутрішній ресурс (а він у вас обов'язково є) і наважуйтесь відстоювати свою позицію у стосунках із будь-ким. Почніть із менш значущих людей та ситуацій, маленькі перемоги додадуть вам упевненості у собі та ресурсу продовжувати цей шлях.

Також, рекомендую вам звернутись до психолога та пропрацювати тему дитячо-батьківських стосунків, це допоможе вам змінити патерни поведінки на фундаментальному рівні.

Катерина Шипоша психолог Київ · Answer 2 · 2024-08-02 12:02:58

Анастасіє, вітаю! Почуття провини зазвичай виникає у нас тоді, коли ми відчуваємо, що вчинили невірно або порушили якесь незриме правило. Ви можете почувати себе правою в суперечці, але можливо існують інші уявлення, які Ви при цьому порушуєте? Наприклад, а чи можна Вам мати власну думку в діалозі з батьками чи їхнє бачення є завжди авторитетним? Чи можна Вам проявляти свої почуття, емоції, невдоволення чи такий прояв в сім'ї, стосунках не заохочувався? Інколи наполягати на своїй точці зору асоціюється у людей з надмірною агресивністю, і стосовно цього виникають складні переживання.

Звісно, питань багато і краще їх роглядати в терапії, проте для початку можна поразмірковувати над тим, ким якою б Ви хотіли бути в стосунках з іншими людьми, якою б Ви хотіли щоб Вас бачили, сприймали, що станеться, якщо Ви будете більш відвертою стосовно своїх почуттів тощо.

score 1 · Answer 3 · 2024-08-02 12:49:19

Анастасія, вітаю!

З почуттями не треба боротися, їх треба проживати та ставати сильнішими за них, тобто вичерпувати їх як внутрішню воду, щоб не бути затопленою. Ви описуєте ситуації, де неможливо проявляти свої переживання і як наслідок у вас формується відчуття провини та сорому за свої живі прояви. Зазвичай люди засуджують тих, хто на них не схожий і якщо вони не дозволяють собі проявлення емоцій, то і іншим не можна. Ви вже дозволяєте, але внутрішні системи захистів спрацьовують поки що як сором та провина, щоб ви не сильно відрізнялись від інших і були як всі. Це нормальний процес, його треба пережити та пройти. Ви на шляху закріплення і дозволу собі своїх проявів. Для кращого розуміння та самопідтримки рекомендую психотерапію, де всі ваші почуття будуть важливі і де їм буде місце та час!

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 4 · 2024-08-03 02:33:10

цитата:

З цим можливо щось робити?

Цілком можливо. Але для того Вам потрібно звернутись до психолога особисто та пройти курс психотерапії.
Мета якої: звільнення від токсичних стидаючих "програм", нав'язаних Вам батьками. Яким було зручно керувати Вами з допомогою відчуття провини та стиду. До речі, це найпоширеніші методі впливу на дітей серед батьків-нарцисів.

Як боротись з відчуттям сорому і провини?