Завели вдома кота. Є сумніви.
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Завели вдома кота. Є сумніви.
| Марія Радченко психолог Дніпро 08-12-2024 18:47:33 |
Доброго вечора!
Хатній улюбленець - це, все-таки, відповідальність. Це новий член сім'ї, якого треба доглядати, і так, він періодично хворітиме. На жаль, часта ситуація, коли кошеня виявляється із захворюваннями, при яких потрібен особливий долгяд. Якщо взяли тваринку з вулиці - то тим паче. Ви відвозили нового кота до ветеринара на огляд? І чи готові Ви в принципі нести відповідальність не тільки за себе та дітей, а і за кота - також? Якщо ні, то повернути кота мамі буде нормальним рішенням. враховуючи, що самі не вивозите. З приводу алергії, то Вам бажано звернутися до алерголога і здати проби на різні алергени, щоб точно знати, на що у Вас реакція. Це може бути і на котячу шерсть (на попереднього алергії могло не бути в тому числі, що він іншої породи), і на якісь миючі засоби якими Ви відмивали дім, це ще треба дослідити. Якщо алергія буде підтверджена, то дійсно бажано не заводити тих улюбленців, на яких вона є. І в цілому подумати, чи дійсно Ви бажаєте собі тваринку, або намагаєтесь когось завести і полюбити суто через почуття провини. 
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 08-12-2024 20:40:46 |
1
Вітаю. Щось навколо маленької фігури кота так забагато всього відбувається. З одного боку : "нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією... життя без нього було психологічно для мене здоровішим, спокійнішим, контрольованим..." а з іншого: "мучає совість, що я за така людина..." А " така"- це яка? Для кого я буду " такою", якщо поверну кота? Це ж історія вже не про кота, а про те, що я обираю- свій спокій та комфорт ( себе) чи не бути " такою" людиною, бо совість зжере. Щось мені підказує, що кіт Вам дорікати точно не буде. Тоді цікаво, хто буде?
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 09-12-2024 00:28:55 |
Добрий вечір.
цитата:
Через місяць мама (яка живе у частному секторі) зняла з дерева котика, що прибився і сказала, що я маю спробувати вдруге. Якщо у вас є алергія, то це означає,що у вас алергія.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 09-12-2024 10:57:14 |
Доброго ранку!
цитата:
Чи можете дати мені якусь пораду? Від психолога краще відчути зацікавленність і розуміння, а також питання, що мають навести на роздуми, пошуки і розвиток особистості. От тому давайте прояснемо важливі речі спочатку. цитата:
Десь у вересні ми забрали кошеня від перетримщиків Якщо брали тваринку в дім, то, напевно ж, з якоюсь метою. То чиї потреби мав задовольнити той крок? цитата:
Через тиждень відмивання хати, кварцування, лікування котика, огляду дітей на предмет лишая, дискомфортних ночей та переживань я здалась і попросила котика забрати назад. До речі, в темі згадуєте про дітей. А де їх батько? цитата:
Стресс я отримала неймовірний і поклялась більше ніколи не намагатись заводити тварин. цитата:
Через місяць мама (яка живе у частному секторі) зняла з дерева котика, що прибився і сказала, що я маю спробувати вдруге. цитата:
Тепер я нервую через можливу алергічну реакцію, те, що шерсть і слина кота залишається повсюду, що він ходить у горшок, а потім в моє ліжко, стрибає на стіл.... я нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією... цитата:
В мене є можливість віддати його назад мамі, але мучає совість, що я за така людина...
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 09-12-2024 11:47:54 |
1
Не хотеть брать больного кота и бесконечно его лечить это нормально. Не совсем понятно, вы сами хотели животное в доме или нет? Или это больше для детей, а вам животные в доме не ок? По поводу мама принесла и сказала "должны попробовать второй раз" возникают вопросы. Почему мама решила, что вы должны заводить кота? Что значит попробовать, если речь про живое существо, а не про попробовать тортик еще раз? Почему вы послушались маму, если для себя решили, что не хотите больше животных? Носили ли вы кота к ветеринару, чтобы проверить, что он здоров? Немного история не про кота, а про неумение сказать "нет", мне кажется Відредаговано автором 09-12-2024 11:49:14
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-12-2024 20:26:22 |
Доброго вечора Олено!
Як на мене, проблема не в котиках, а в тому, що Ви схильні до надмірного контролю і через це, маєте високий рівень тривожності. "я нічого не можу проконтролювати... все відбувається хаотично... Я начеб то більше не володію ситуацією..." А це серйозний запит на роботу з психологом. В яких випадках ми прагнемо все контролювати? Коли навіть не припускаємо думки, що в цьому житті далеко не все піддається нашому контролю. А це вже питання внутрішнього світогляду, який формується з дитинства. Тому свербіння може, дійсно, бути психо-соматичними проявом. Окрім того, в ситуації з котиками є, як на мене, дуже серозний момент, який стосується безпосередньо виховання ваших дітей. Адже, діти реагують не на слова, а на дії батьків. І як Ви думаєте, які уроки винесли вже Ваші дітки з першої ситуації з хворим кошеням? Тобто, якщо хтось захворіє, зовсім не обов'язково не спати ночами, докладати зусилля, а просто можна того, хто хворий винести з дому? По факту,відмовитися, викинути? А тепер друге кошеня... Вже здоровеньке... Але ж і воно Вам дошкуляє, бо додає зайвого клопоту. Та і почуття брезгливості... Знову ж таки, як це не дивно, але має безпосередній зв'язок із ставленням до цього життя... Що це означає? Сприйняття оточуючого середовища як суцільно ворожого. А це прямий шлях до підсвідомого створення різноманітних проблем, хвороб і неприємних ситуацій. А якщо і це кошеня захворіє, Ви його також викинете? Як в дитинстві Ви реагували на ситуації, які від Вас не залежали? Чи вміли Ви самі приймати рішення і потім за них нести відповідальність? Як в сім'ї батьків ставилися до тварин? І Відредаговано автором 09-12-2024 20:29:33
|
| 10-12-2024 09:15:57Доповнення від автора |
|
Шановні психологи, дякую усім за відповіді і особливе спасибі тим, хто уникнув повчального тону. Я вдячна, що багато хто зрозумів мій, так би мовити, психологічний запит. Я відповідатиму тезисно усім відразу. Я відразу хочу уточнити деякі моменти, аби вирази "викинути кота на вулицю" не асоціювались з моєю історією, оскільки хворого котика ми віддали заводчикам з усіма купленими для нього іграшками та пледикам, оскільки хочу нагадати у малого був стригучий лишай, що є висококонтагіозним захворюванням, що лікується прийомом пігулок протягом місяця, які є гепатотоксичними. Так, я вивчила питання і консультувалась з дерматологами, на випадок, якщо б мої діти підхопили той грибок. Це був би карантин на місяць від школи. Карантин у класі. А також я як працююча мама - що тоді робити, місяць відпустки? До речі, Володимир Анатолійович питав, де наш тато. Він на війні вже третій рік, захищає нашу батьківщину. Коли я кажу ми, то маю на увазі себе і дітей, оскільки діти теж виявляли зацікавленість. Хоча звісно відповідальною особою на даний момент є я. З приводу контролю це правда, в мене є певні симптоми окр, хоча раніше я могла жити в хаосі та власне господствувати над ним. Певно, дається в знакаи хронічний стрес. Відповіді Володимир Анатолійовича, Валентини Михайлівни, Оксани Юріївни найбільш резонують з моїми відчуттями. Я правда знаходжусь зараз в абсолютно нересурсному стані... і, певно, що я думала, що домашній улюбленець наповнить мене, але виявилось навпаки. Були питання про маму і про другий шанс. Вона розуміла, що якщо все ж не складеться з домашнійм улюбленцем, то він просто переїде до неї у приватний будинок. Цей котик в неї вже 5тий, бо ми все ж учора його відвезли, оскільки мінявши в черговий раз наповнювач в його горшочку, в мене почалась сльозотеча і я зрозуміла, що йде алергічна реакція на котячу мочу. В меншої дитини теж були різі в очах. Власне утримання кота я взяла на себе, але його постійним товариством буде насолоджуватись тепер мама. А також ми але після прийому антигістамінних препаратів. Дякую усім, хто не засуджував, а спробував поглянути глибше саме на особистімну проблему! |
| 10-12-2024 09:21:30Доповнення від автора |
|
Забула відповісти тим, хто цікавився. Другого котика, Льовчика, ми возили до ветеринара, ми пролікували йому вушка, прогнали бліх, глистів і зробили вакцини. через 2-3 місяці я збираюсь звозити і оплатити його кастрацію. Як бачите, я несу відповідальність за свої дії на відміну від перетримщиків, які привезли мені котика зі стригучим лишаєм. У сімю з двома маленькими дітьми. Я от зараз це написала і усвідомила, що я хороша людина. Це відповідь на питання, яка я все таки людина! Всім дякую! Ви допомогли! |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 10-12-2024 10:22:38 |
цитата:
В мене є можливість віддати його назад мамі, але мучає совість, що я за така людина... цитата:
Я от зараз це написала і усвідомила, що я хороша людина. Це відповідь на питання, яка я все таки людина! цитата:
Я правда знаходжусь зараз в абсолютно нересурсному стані... Можливо, потрібно ще уважно придивитись, на що витрачаєте енергію і перекрити канали, куди вона зливається вхолосту.
|
| Андрей Ластовляк психолог 10-12-2024 14:15:18 |
👍 краща відповідь! Це складна ситуація, і ваше переживання цілком зрозуміле. Важливо пам’ятати, що в будь-якому випадку ваше психічне і фізичне благополуччя мають бути на першому місці. Якщо ви відчуваєте, що ситуація з котом приносить вам більше стресу, ніж радості, це є важливим сигналом, що, можливо, вам потрібно переоцінити, чи готові ви до такої відповідальності зараз.Ваші сумніви щодо алергії та того, як кіт впливає на ваше життя, є логічними. Психосоматичні реакції також не можна відкидати, і ваше емоційне напруження може посилювати фізичні симптоми. Тому важливо звернути увагу на свої почуття і усвідомити, що ваше здоров’я не повинно страждати через бажання доглядати за твариною. Якщо ви відчуваєте, що стрес від кота занадто великий, навіть якщо він вам подобається, можливо, це сигнал до того, щоб передати котика мамі або знайти йому іншу відповідальну домівку. Не варто відчувати провину через те, що ви вирішили віддати котика назад. Ви не є "поганою людиною" за те, що хочете зберегти своє психічне і фізичне здоров’я. Іноді буває, що люди, маючи добрі наміри, не завжди готові до відповідальності за тварину, і це нормально. Пам'ятайте, що, прийнявши рішення, яке допоможе вам відновити спокій у вашому житті, ви зможете також допомогти коту знайти найкращі умови для його життя.
|
| 10-12-2024 18:29:41Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375181 для Андрей Ластовляк Величезне спасибі за підтримку та якісну підказку спеціаліста! |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
