Свекруха часто телефонує чоловіку. Мене це дуже напрягає!
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Свекруха часто телефонує чоловіку. Мене це дуже напрягає!
Анна Автонділова психолог Київ 16-12-2024 18:54:48 |
Ваша ситуація індивідуальна, і саме тому готові поради можуть для вас не спрацювати. Те, що допомагає одній людині, може зовсім не підійти іншій.
Ваша реакція на ситуацію може говорити про те, що в ній зачіпаються якісь ваші важливі потреби та межі. Чому саме це викликає таку сильну реакцію, варто досліджувати глибше. Особиста терапія може стати тим місцем, де ви знайдете відповіді, які зараз шукаєте, і зрозумієте, як краще поводитися у подібних ситуаціях. Відредаговано автором 16-12-2024 18:55:48 |
Анна Олександрівна Петрушевська психолог Одеса 16-12-2024 23:05:30 |
1
Вітаю В даному випадку і справді не варто комусь щось забороняти чи обмежувати. Проте може допомогти щира розмова з чоловіком: продумайте, як сказати йому про свої почуття так, щоб не образити ні його, ні маму, без претензій та за допомогою я-повідомлень. Варто чітко окреслити те, що ви можете злитись, що вам неприємно, коли він відволікається в такі "інтимні" сімейні моменти. |
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 16-12-2024 23:29:06 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Я рзоумію, наскільки неприємно відчувати негативні емоції щодо свекрухи. Але Ви самі усвідомлюєте, що свекруха загалом нічого поганого Вам не робить. Мабуть, є причини роздратування у непрожитих моментах минулого. Подумайте, кого нагадує мати чоловіка. Можливо, схожа чимось на неї людина зробила Вам колись боляче, і Ви насправді переносите негативні почуття на іншу особу. Я не намагаюся сказати, що хтось із вас правий чи не правий, але так часто буває, що ми хочемо поквитатися за образи не з тим, хто реально завдав біль, а з тим, хто нагадує кривдника. Вам не подобається Вша свекруха. Так само як і те, що їй, можливо, не подобаєтеся Ви. .Ніхто з вас обох не повинен подобатися іншому, а тим більше не повинен любити іншого. Однак якщо ви з певного моменту стали родичами, потрібно навчитися поважати один одного. А оскільки перевиховати свекруху неможливо, то єдино вірний шлях, на мій погляд, це приміряти на себе роль дипломата. Свекруха поводиться "як нормальна мама". І Вас це цілком справедливо дратує. Прояв турботи - це чудово, поки дитина ще мала. Але зараз, коли «малюк» вже обзавівся своєю власною сім'єю, мамі час залишити свою тривогу про благополуччя сина при собі. На жаль, упоратися з цим завданням може далеко не кожна мама.. ,Спробуйте поговорити зі свекрухою: поцікавтеся її життям. Може бути, що їй дуже складно відпустити сина тому, що вона не знаходить у собі сил впоратися з пустотою, що утворилася. Подумайте, а чи могли б ви самі періодично спілкуватися з нею? Пара повідомлень або дзвінок раз на тиждень не заберуть багато часу та сил, а змінити можуть багато. |
17-12-2024 00:19:42Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 375357 для Ирина Константиновна Дякую, Ви все вірно підмітили. Ображена я якраз на неї. Чому? Коли ми тільки одружилися, а це 15 років тому, я всіляко намагалася отримати її прихильність. Смачно готувала, прибирала дім (ми жили там), мовчала, навіть коли щось не подобалося...Була зручною, як це зараз модно казати. У результаті: знецінення, ревнощі до сина, зверхність... Все це я відчуваю зараз від неї. От, ситуація, приміром: чоловік у розмові похвалиться, що я щось смачно приготувала. Вона -- або проігнорує, або видасть якусь їдку фразу. Тому я, навпаки, обмежила спілкування з нею до мінімума. Знаєте, коли після розмови з якоюсь людиною ти відчуваєш себе нікчемним, якимось не таким?? Оце в мене після розмови із свекрухою. |
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 17-12-2024 00:54:04 |
Я Вас розумію.
Коли свекруха намагається активно втручатися у життя сім'ї, критикує, знецінює невістку, це створює напруженість у взаєминах між двома жінками. Кожна сім'я є незалежною системою. . Між дружиною та свекрухою немає жодних внутрішньосистемних взаємин, оскільки вони є членами різних систем. Невістка може поважати свекруху, але як дружина вона головна жінка у домі чоловіка. Цю позицію варто донести до чоловіка.. Він повинен розуміти, що будь-хто, хто принижує його дружину, тим самим ображає його, його вибір, і що ви тепер як сім'я складаєте нову єдину систему. З токсичною людиною спілкуватися складно. Протистояти їй Ви можете тільки поки зберігаєте холодний розум. Якщо дозволите собі емоційну реакцію, токсічна мама партнера відразу ж використує Вашу реакцію проти Вас. Вам потрібно змінити внутрішній стан і навчитися по-іншому реагувати на свекруху та відновлюватися після спілкування з нею. Але це тема окремої розмови. Відредаговано автором 17-12-2024 01:01:07 |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 17-12-2024 09:20:18 |
1
Доброго ранку Юліє! Як на мене, є два види факторів, які можуть провокувати таку гостру реакцію на свекруху. Перший вид - це, так звані, зовнішні, видимі прояви. До яких відноситься її бажання весь час бути поряд з сином, принаймні, на відстані телефонного дзвінка. Що може говорити про незавершеність сепарації з ним. Адже, як це не дивно, процес сепарації стосується не лише дітей, а і їх батьків. А так буває тоді, коли у батьків, в даному випадку, свекрухи, немає чим замінити турботу про сина. Бо в багатьох випадках, батьки роблять основним сенсом свого життя своїх дітей. Тому і турбота про них стає необхідним елементом відчуття значимості та потрібності в цьому світі. При чому, це відбувається несвідомо. Особливо, якщо жінка не має чоловіка і всю свою любов переносить на дитину, сина. То що ж робити? Найкраще, в таких випадках - це допомогти свекрусі знайти якесь важливе для неї заняття, справу, ціль, мету, щоб вона змогла легше переключитися на щось інше і перемістити свою увагу з сина та онуків. Поговоріть з чоловіком, адже, він краще знає маму. Можливо, залучити її до суспільно важливої справи. Наприклад, плетення сіток для наших військових, в'язання для них теплих речей тощо. Як на мене, вона не може знайти себе і дати собі раду в своїй самотності. А це, насправді, дуже сумно, бачити як жінка з усіх сил чіпляється за сина та онуків, як рятівного кола... Хоча, впевнена, сама навіть про це може не здогадуватися. Але окрім зовнішніх факторів, як на мене, є внутрішні, більш глибокі. А отже, і більш небезпечні. Бо стосуються, безпосередньо, вже Вас самої. Адже, жодної зустрічі, події чи людини не буває випадково в нашому житті. От Ви пишете про свій стан та почуття під час контакту зі свекрухою: "знецінення, ревнощі до сина, зверхність... Знаєте, коли після розмови з якоюсь людиною ти відчуваєш себе нікчемним, якимось не таким..." Але ж, насправді, якщо ми самодостатні (не плутати з самостійністю), наповнені, маємо стійке почуття власної гідності (не плутати із зверхністю чи апломбом) нас жодна людина, як би вона себе не поводила і щоб нам не говорила, не може змусити бачити в собі те, чого в нас немає. Тобто, в цьому світі діють певні закони та закономірності. Один з яких - це принципи "віддзеркалення". Коли роль такого собі несвідомого "дзеркала" відіграють оточуючі люди. Отже, десь глибоко в середині Вас, можуть, наприклад, ще з дитинства, "сидіти" непрожитими травмами от ті самі почуття, які викликала у Вас свекруха: почуття знецінення, нікчемності, ревнощів... І свекруха могла стати лише, таким собі, несвідомим тригером, який змусив піднятися "наверх", як здавалося, давно забуте і викинуте з життя .. Які у Вас в дитинстві були стосунки із значимими для вас людьми? Хто ставився зверхньо? Хто, знецінював і, можливо, викликав почуття ревнощів? І які стосунки, загалом, були в Вашій сім'ї, з тими ж самими бабусями? |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 17-12-2024 10:44:02 |
👍 краща відповідь! 1
Доброго ранку, Юлія! цитата:
Якось відносити чоловіка до категорії матусин синок не дуже хочеться.. Не так у нас вже все погано. Але іноді я на нього зла, що не може хоча б раз не взяти слухавку, сказати, що зайнятий і т. д.. Що не так?? Чому мене це тригерить?? Перший - напружені стосунки зі свекрухою. І другий - слабка позиція чоловіка, який не захищає психологічне благополуччя вашої сім'ї. Він би міг іноді (в деяких особливо пікантних чи гострих ситуаціях) і не брати слухавку. А іноді ввічливо казати мамі, щоби зателефонувала пізніше, бо в цей час розмовляти незручно. І це була б з його боку допомога мамі завершити її сепарацію від дорослої дитини. Тобто, що потрібно вам? Доносити чоловікові без образ свої почутття, що виникають у зазначених обставинах. Розповідати, чим саме вони спричинені. Казати, які ваші потреби і бажання в такі моменти руйнуються. І чітко висловлювати прохання робити по-іншому. При цьому варто бути послідовною і наполегливою, аби чоловік нарешті усвідомив, наскільки для вас важливо цінувати себе і ваше з ним спільне. Відредаговано автором 17-12-2024 10:45:17 |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
|
Наші психологи
Чужинець на чужій землі
теми: вибір вера Бог
Бути смертним
теми: життя умирание жизнь
Жмот (2016)
теми: прийняття себе отношения родители и дети