Дитина не хоче у садочок
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 23-12-2024 10:54:38 |
Доброго ранку, Віта!
цитата:
біля садка вона вже не хотіла заходити і додому йти теж не хотіла, діти вже почали снідати, вийшли вихователі і сказали, що треба вже заходити, я занесла дочку, помахала їй і вона плакала, не знаю як діяти і чи вірно я зробила, я впевнена, що вона вже там добре грається, але наші прощання проходять сумно Чи вірно ви зробили? Ну хто знає і хто скаже - вірно чи ні?! Зробили як відчували і могли зробити на той момент. Тепер варто дивитись на динаміку процесу - що буде змінюватись у стані і поведінці дочки. При цьому варто брати до уваги, що надмірне хвилювання та хитання мами може не кращим чином відбиватись на емоціях і діях донечки. Якби забрали дівчинку додому, якими б були наслідки? Чи не змарнували б цитата:
вже пройшли адаптацію в садок цитата:
я впевнена, що вона вже там добре грається цитата:
але наші прощання проходять сумно Отже, подумайте, яким чином можете допомогти собі укріпити власну позицію? В який спосіб, спілкуючись з дочкою, можете її підтримати, допомогти їй висловити свої почуття і опанувати їх? Що вам радить з цього приводу чоловік, що кажуть ваші рідні? |
23-12-2024 11:08:32Доповнення від автора |
Вихователі кажуть що дочка коли я йду недовго плаче і грається з дітьми, чоловік мене підтримує, що якщо дочка не хоче ходити, то не треба її змушувати, я зараз не працюю і можу собі це дозволити, думаю через якусь перерву в відвідуванні вона знову захоче ходити, я думаю, що справа в тому що її силою забирали останні дні коли вона не хотіла заходити і прощатись зі мною, те ж саме і з іншим хлопчиком з групи було, він плакав на всю вулицю що не хоче йти і його раніше так само забирали від мами, я не впевнена, що це дієвий метод, але поки не знаю який дієвий, можливо дочка засумує за садком, я розповідатиму і далі як там весело і вона трохи пограється (садок в нас до обіду) і я заберу її, а тим часом зароблю грошики |
23-12-2024 11:14:34Доповнення від автора |
Вихователі мені сказали, що вона маніпулює і керує мною, але я знаю, що це утворюється ближче до 6 років, а зараз дитина просто напряму сигналізує про свої потреби |
Алевтина Сацик психолог 23-12-2024 11:26:10 |
Доброго дня, Віта.
Питання садочків для дітей дуже важлива психологічна ситуація, яку дитина може запам'ятати на все майбутнє життя. Як і питання, навіщо дитину водити в садок? Насправді, в історії людства ніколи не було садочків для дітей. Дітки завжди знаходились поряд з мамою, або іншими близькими родичами. Спали в своїй кроватці, Їли домашню їжу, бавились зі своїми іграшками. Представьте себе на місці дитини? Чому вона повинна прокидатись в погану погоду і іти куди? Де її залишать разом з такими ж дітьми, яких також залишили? А далі що? Купа дітей і півтора дорослих, зайтятих тільки своїми справами? Чи дорослі можуть приділити увагу кожній дитині як Ви своїй вдома? Відповідно, садочки роблять не для дітей - а для дорослих. Щоб звільнити маму від дитини на який-то час в день. Але всі садочки то тільки заміна мати... От і робіть висновки. Яка у вас мета відвідування садочку? Кому це потрібно? Вам чи дитині? По висновкам психологів - дитина цілком щаслива і здатна безпечно пізнавати навколишні світ - коли вона впевнена, що батьки поряд і вона завжди зможе звенрутися до них за допомогою. Тобто знаходитись в полі зору дитини. То чому дитина повинна радіти, коли її залишають на чужу тьотю з іншими різними дітьми. Для чого це Вашій дитині? Бережіть себе і звертайтесь до психолога. Можливо, відповідь Вам не завжди сподобається, але Ви будете мати реальну картину ситуації. Я теж працюю з подібними запитами. З повагою, Алевтина Сацик. |
23-12-2024 11:40:09Доповнення від автора |
Дякую, вона взагалі любить бавитись з дітьми і коли хворіє сумує за садочком і дітьми, але мені подобається ваша відповідь, я думаю, що якщо дитина категорично не хоче, то я можу її не водити |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 23-12-2024 16:14:54 |
Доброго дня Віта!
Насправді, причин може бути декілька. І щоб знайти ту, що змушує дитину так реагувати, потрібна "жива розмова", а не переписування на сайті. А заочно - одна з причин такої поведінки може бути і та, про яку Ви вже написали. Але існує і вірогідність того, що дівчинка чомусь дуже боїться моментів розставання з Вами. Тому люба розлука, навіть нетривала, може викликати сльози. Коли вона була зовсім маленька, Ви завжди були поруч з нею? Чи були моменти, що Ви її на когось залишали? Окрім того, дитина так важко розлучається ще і тоді, коли "недобрала" якихось почуттів від батьків, особливо, від мами. Чи були у Вас депресивні періоди? Чи періоди надмірних переживань, напруження з моменту народження донечки? Відредаговано автором 23-12-2024 16:16:54 |
23-12-2024 17:44:19Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 375555 для Алла Григорівна Доброго вечора, зазвичай я з нею, іноді залишала з татом і декілька разів з бабусями, дідусями, сестрою. Стараюсь приділяти багато уваги, не дивлячись на справи |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 23-12-2024 17:44:45 |
цитата:
я думаю, що справа в тому що її силою забирали останні дні коли вона не хотіла заходити і прощатись зі мною цитата:
коли я пішла вона вже загралася , так було декілька днів |
23-12-2024 18:05:53Доповнення від автора |
Дякую за відповідь! |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 23-12-2024 19:38:55 |
Впевнена, що Ви, як чудова мама, приділяєте багато уваги дитині.
Та справа в тому, що інколи буває достатньо навіть одного разу не бути поруч у віці немовляти, щоб у дитини з'явився страх розлуки з мамою. Я вже не кажу, про випадки, коли з дитиною були всі потроху... "зазвичай я з нею, іноді залишала з татом і декілька разів з бабусями, дідусями, сестрою..." Адже, дитина реагує зовсім не так, як доросла людина. Окрім того, як це не дивно, але вирішальну роль в поведінці дитини може відігравати не кількість приділеного мамою часу, і навіть не те, що мама для дитини зробила, а те, на скільки мама емоційно була в ці моменти "включена" на дитину. Діти дуже чутливі до психологічного стану мами. І якщо мама в поганому настрої - ніби і поруч, але думками та почуттями далеко, дитина сприймає це як мамину відсутність, а отже, формується дефіцит любові. Яку дитина в більш дорослому віці намагається "компенсувати" сильною прив'язаністю до мами. Саме тому я і запитала, чи не було моментів пригніченості, страху, чи депресивних проявів за роки після народження донечки? Відредаговано автором 23-12-2024 19:47:13 |
23-12-2024 20:24:58Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 375571 для Алла Григорівна Дякую, якихось депресивних станів не було, але постараюсь бути ще більш емоційно включеною і приділити ще більше часу і, можливо, це краще вплине на її стан |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 24-12-2024 15:18:17 |
Доброго дня!
цитата:
потім в якийсь день вона казала шо хоче в садок, ми прийшли, але вона сказала що не буде заходити в групу і додому не хоче, посидить просто на лавці біля групи, треба було вже на сніданок , дочку забрали вихователі, вона плакала, але коли я пішла вона вже загралася , так було декілька днів і почались вихідні. Сьогодні зранку вона сказала, що хоче у садок, ми почали йти, через кожні декілька метрів вона зупинялась і говорила «я не хочу, мене заберуть і я плакатиму» цитата:
Вихователі мені сказали, що вона маніпулює і керує мною, але я знаю, що це утворюється ближче до 6 років, а зараз дитина просто напряму сигналізує про свої потреби цитата:
постараюсь бути ще більш емоційно включеною і приділити ще більше часу і, можливо, це краще вплине на її стан І розчарування неминучі. У вас як у батьків. |
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
![]() |
|
Наші психологи