Психологиня Алевтина Сацик Київ лише онлайн

Доброго дня, Віта.

Питання садочків для дітей дуже важлива психологічна ситуація, яку дитина може запам'ятати на все майбутнє життя.
Як і питання, навіщо дитину водити в садок?

Насправді, в історії людства ніколи не було садочків для дітей. Дітки завжди знаходились поряд з мамою, або іншими близькими родичами. Спали в своїй кроватці, Їли домашню їжу, бавились зі своїми іграшками. Представьте себе на місці дитини? Чому вона повинна прокидатись в погану погоду і іти куди? Де її залишать разом з такими ж дітьми, яких також залишили? А далі що? Купа дітей і півтора дорослих, зайтятих тільки своїми справами? Чи дорослі можуть приділити увагу кожній дитині як Ви своїй вдома?

Відповідно, садочки роблять не для дітей - а для дорослих. Щоб звільнити маму від дитини на який-то час в день. Але всі садочки то тільки заміна мати... От і робіть висновки.

Яка у вас мета відвідування садочку?
Кому це потрібно? Вам чи дитині?

По висновкам психологів - дитина цілком щаслива і здатна безпечно пізнавати навколишні світ - коли вона впевнена, що батьки поряд і вона завжди зможе звенрутися до них за допомогою. Тобто знаходитись в полі зору дитини.

То чому дитина повинна радіти, коли її залишають на чужу тьотю з іншими різними дітьми. Для чого це Вашій дитині?

Бережіть себе і звертайтесь до психолога.
Можливо, відповідь Вам не завжди сподобається, але Ви будете мати реальну картину ситуації.

Я теж працюю з подібними запитами.
З повагою, Алевтина Сацик.

Доброго дня, Юлію.
Згодна з думкою попередньго фахівця. І хочу додати свої думки.

Культура нашого середовища настільки загострена на добуванні, досягненнях а в наших умовах ще і виживанні, що втратила розуміння, що людина психічно і фізично не бездонна. І неможливо постійно очикувати від себе високих результатів просто тому, що стратегія і план вже написані.

Справа в тому, що необхідно вчитися наповнювати себе психічно та енергітично - через ремесла, книги, мистецтво, культуру, спорт, спілкування з тваринами, прогулянками на свіжому повітрі тощо.

Пробувати та шукати свій шлях розвантаження психіки та отримування задоволення через діяльність та наповнювати психіку через мистецтво, зустрічами з колом друзів, книги.

Бережіть себе та збагачуйте свій психологічний ресурс.
З повагою, Алевтина Сацик.

Добрый день, Соня.

Дело в том, что поведение Вашего близкого человека сформировано изначально неправильно и нездорово. Справляться с трудностями любого характера нам позволяет умение управлять агрессией, этому нас учат в возрасте до 5-6 лет наши значимые взрослые, чаще всего мама. Но, если по каким-то причинам этот навык не был сформирован в данном возрасте, далее "просто правильного общения со стороны близких" уже недостаточно.

Вашему партнёру нужен специалист и желание выйти на здоровый уровень отношения к преодолению трудностей в жизни. Никто из близких не можете помочь полноценно справиться с подобной задачей. Такое поведение часто корректируется клиническим психологом, психотерапевтом и медикаментозным лечением.

С другой стороны, демонстрация подобного поведения говорит о намерении манипулировать окружающими, кто и когда утвердил такую форму поведения на данном этапе мы не знаем, но в прямом отношении к Вам - это грубая форма вмешательства в Вашу психологическую безопасность.

По большому счёту, психолог теперь нужен Вам.
И с ним стоит разбираться, зачем Вам подобные отношения, и куда они могут привести.

Берегите себя и обращайтесь к психологу.
С уважением, Алевтина Сацик.

Доброго дня, Нина.
Згодна з думкою своєї колеги. Та хочу додати Вам інформації для роздуму.
Сором'язливість говорить про відчуття невпевненності у своїх діях. А ще може свідчити про високий рівень внутрішніх очикувань від дій дитини.
В Вашому випадку дитина вже виходить з віку безумовної поведінки і кожна її дія або недія буде сприйматися оточуючими згідно тих сигналів, які вона демонструє.
Цілком можливо Ваша дитина більше інтроверт і взагалі отримує задоволення від спілкування тільки на умовах достатньої фізичної та психологіної відстані.
Спробуйте підтримати її психологічні потреби без забов'язання відповідати Вашим очикуванням від її спілкування з оточуючими дітьми. Допустіть, що вона може дозволити собі спілкування на умовах, які її влаштовують.
Іноді шкільний колектив не стає для людини близьким та бажаним. Діти з високими інтелектуальними потребами можуть проявляти перебірливість в оточенні. І це цілком нормально - так вони зберігають відчуття цілісності.
З іншого боку, бажано шукати варіанти інших шляхів самореалізації для подібної дитини. І шукати гуртки розвитку особливих навичок та уміннь. Скоріш за все її потреби в розвитку можуть виходити за рамки звичайних уяв. Індивідуальний підхід та реалізація уміннь серед однодумців - може суттєво допомогти дитині відчути впевненність у собі. Також важливою буде особистість тренера або вчителя - які він знайде шляхи мотивування, підтримки і навіть поваги до здібностей Вашої дитини.

Звертайтесь за допомогою до психолога.
В першу чергу самі для себе. Діти відчувають цілісну підтримку тільки з боку гармонійних значимих торослих - батьків.

З повагою, Сацик Алевтина.

Добрый день, Артём.
Ваше положение действительно крайне уязвимо и понятно психологу.
Терапия Вам обязательно поможет. И Лучше её добавить на постоянной основе - одного раза в неделю может быть вполне достаточно.
Психолого поможет разобрать Ваши конкретный страхи и подобрать вариант решения/отношения к ситуации.

У меня в терапии сейчас несколько мужчин в ситуации, подобной Вашей. Каждому мы находим свой путь проживания обстоятельств. Работа может быть только совместной.
Берегите себя и своих близких и обращайтесь за консультацией.

С уважением, Алевтина Сацык.

Доброго дня, Софія.
Насправді все, що стосується інтимних стосунків і сексу належить до максимально індивідуальних особистостей. І в здровровому сенсі відношення до себе - все, що вам не хочеться робити, робити не треба.
Повага до своїх відчуттів найголовніше в шляху пошуку задоволення саме для вас.

Ви кажете
«з самого дитинства я цікавилась темою інтиму, я досить рано почала досліджувати цю тему»;
Справа в тому, що дитяча психіка не зовсім готова для подібних пошуків - бо зробити "дорослі" висновки заважає навіть фізіологічна відсутність готовності - по-перше, гормональна складова - наші гормони не розвинуті і не взмозі допомогти в необхідних фізіологічних потребах організму - збудження та фізіологічне тяжиння до іншої людини неможливо без належного рівня необхідних гормонів. По-друге, статеві органи не розвинуті належним чином, і не можуть працювати належним чином.

З іншого боку - стосунки між чоловіком та жінкою в дорослому сенсі - це про відчуття гри, задоволення, бажання. Занадто сер'йозне відношення до процессу може додавати психічного навантаження - від того наші гормони гірше виробляються - бо зусіля організму йдуть на подолання стресу.

Ну і найголовніше - перестати порівнювати себе з іншими - ви є у себе найголовніша сенсорна система - ваші думки стосовно "розкутості" або "необхідності" будь-чого - головне, що саме ви очикуєте від процесса.

З повагою, Алевтина Сацик.
Приходьте на консультацію.

Добрый день, Серафима.
Для того, чтобы оставлять ребёнка с любым другим взрослым на всю ночь - ребёнка нужно готовить, и для надёжности находиться при этом недалеко. Судя по Вашему описанию ситуации - ни ребёнок ни ситуация Вами не подготовлена. Сначала ребёнок должен научиться успокаиваться через что-то помимо Вас и Вашей груди. А Вы хотите чтобы он сразу перепрыгнул и в самостоятельность и от груди сам отказался. Так не бывает, по крайней мере без опасности травмы для ребёнка. Сначала аккуратно убирают грудь - заменяют на бутылочку. Затем так же аккуратно дистанцируют маму - ночью к ребёнку может подходить папа, например, и успокаивать малыша.
Ваша ситуация объективно неготова к Вашему полному отстранению. И закончится сложностями и для ребёнка и для тех, кто останется рядом с ним в этот момент.
Можете обратиться к психологу за более конкретными разъяснениями самого процесса, чтобы это прошло как можно безопаснее для Вас и Ваших близких.
Я тоже работаю с подобными случаями.
С уважением, Сацык Алевтина.

Відредаговано автором 15-05-2024 12:08:59

Доброго дня!
Співчуваю Вашій ситуації... Ви стикнулися зі зрадою... НайближчоЇ людини... Яку Ви любите...
Нажаль, така ситуація дійсно дуже травмуюча для психіки - ми втрачаємо впевненність в людині, в відносинах, во всьому, що ми збудували до цього часу... Ми забуваємо про себе, втрачамо віру в себе...
Якщо дивитися маштабніше - подібне розчарування можна дорівнювати до "втрати колишньої будови світу"... По суті - смерті Вашого "колишнього життя"...
Тому ви і втратили апетит... Тому ви і думаєте пр суіцид...
А вихід з подібного стану - це важка праця, яку необхідно проводити над собою самостійно та за допомогую спеціаліста. Відбудова довіри світові і партнеру - це важка праця ОБОХ партнерів над відносинами. Краще в парній терапії.

Звертайтесь за допомогою!
Ненормально думати про суіцид! Живій людині...

Добрый день.
Добавлю ещё одну точку зрения. В любом запросе нужно опираться на свои мысли, желания и реальное отношение к ситуации. Переезд это никогда не легко и просто даже просто в соседний город или область. И ваши страхи и тревоги вполне уместны. Существует целое направление в терапии по причине "траура по переезду". По сути, Вы потеряете связь со всем привычным в Вашей жизни. Начиная от продуктов, заканчивая картиной за окном. Т.е., куда ни глянь - всё будет другое не вкус, цвет и запах. Даже погода будет другая, даже смена сезонов в году!
С Вами, по большому счёту, останутся только Ваши мысли... И их Вы тоже заберёте с собой при переезде.
Получается - ничего к лучшему "само" не изменится. Но при этом Вы окажетесь в новых обстоятельствах, возможно ещё и с новым иноязычным окружением...
Переезд - это очень сложная манипуляция в жизни!
Переезжал ли кто-то из Ваших близких или знакомых настолько далеко и существенно, как рассматриваете этот вопрос сейчас Вы? Есть ли с кем обсудить реальные трудности, с которыми Вам предстоит столкнуться?
Или все "советчики" отталкиваются от "теоретической" правоты в видении Вашей жизни??
Ваши страхи вполне уместны! Особенно если Вы чувствительный человек с высоким уровнем духовной связи с родным местом и близкими людьми.
В здоровом обществе, при естественных обстоятельствах никто не должен проживать жизнь в ожидании вынужденного переезда!
Всегда! Долгими поколениями естественно было жить на родной земле! Недалеко от родных и близких! Чувствовать их поддержку и заботу! Иметь возможность видеться! Ходить в гости! Помогать!
Потому Ваш страх вполне оправдан!
Берегите себя! Думайте о том, что лучше будет именно для Вас.
Приходите на терапию с психологом, который поможет Вам выявить именно Ваши правильные поступки.
С уважением, Сацык Алевтина.

Доброго дня, Олена.
Важко здогадуватись про думки іншої людини, а можливо і не потрібно. Поки він сам не висловить їх діями або словами. Але справа зараз не в чоловікові а в Вас. Чи влаштовує Вас подібне відношення, чи розумієте ви людину, яка поруч з Вами? І чи поруч вона?
З іншого боку, такі "зручні" відносини можуть тягнутися роками. І зручні вони не для Вас...
Насправді, варіантів зовсім небагато - спитати відверто, та дізнатися відповідь. Або виставити свої умови (кордони) як з Вами можна поводитись, а як ні. І залежно від реакції/належних дій партнера робити реальні висновки та дії. Саме головне в цьому питанні - то бути готовою до відповіді, яка може Вас невлаштувати. І від того вирішувати далі. Чи хочете Ви чути відповідь? Чи готові ви до різних варіантів?
Ось коли Ви відповісте собі на ці питання, тоді можливо з'ясовувати щось далі.
Бережіть себе!
Приходьте на терапію.
Та вибудовуйте свої кордони.

Добрго дня!
Сумна історія для мене, в першу чургу, про непорозуміння батьків із дитиною... А не про психіатричні розлади і навіть не про психолога для дитини... Про комунікацію - Ваша дитина вже доросла (вона точно буде пам'ятати цей свій вчинок як доросла людина на все подальше життя), але розібратися в мотивах належить в більшій мірі саме дорослим! Самий легкий шлях зараз затаскати дитину по "спеціалістах" але причина дитячої поведінки в ставленні дорослих до неї! І якщо Ви зараз підете до "дитячих спеціалістів" - ви знімете з себе відповидальність і це нібито полегшить Ваше життя - начеб-то ви шукаєте допомогу для дитини. Але насравді - дитині потрібна любов, розуміння та підтримка в першу чергу батьків! У Вашої дитини вже формуються погляди на її доросле життя (незважаючи на досвід сім'ї) її особисті погляди. Що саме ви знаєте про неї, як про особистість?? Чого вона прагне? Що їй цікаво? Чим би ви могли допомогти їй в реалізації її прагненнь? Можливо у Вас росте незвичайна особистість з потребою в самовираженні на незвичному для Вашої родини рівні... Ні всяка девіантна поведінка каже про схильність до преступного або асоціального.
Бережіть свою дитину! Почніть з діалогу! Чи дійсно ви все знаєте про життя своєї дитини??
Чи має вона змогу довіряти Вам? Висловити Вам свої думки і бажання? Свої сподівання? Чи проводите ви сумісно час?
Але і довіра - це ще не все, що необхідно. Ми формуємо погляд дорослої дитини на варіанти досягнення її мрій. І це про виховання - в тому числі і в реалізації фінансових потреб.
Вам потрібна сімейна консультація, і тільки з часом, переносити свій досвід на відносини з дорослою дитиною.
З повагою, Алевтина Сацик.

Доброго дня, Марино.
Можливо, Ваші питання краще з'ясовувати з сексологом.
В загальному положенні, здоровим вважається все, що задовольняє Вас та Вашого партнера.
Але Ваші питання може допомогти розібрати спеціаліст саме сексології.

Добрый день, Яна!
Согласна с нашими психологами, работу предстоит проводить над собой.
Но, возможно Вам пригодится и дополнительное мнение.
Дело в том, что все мы заложники определённых социальных ролей, и конечно, родовых программ.
Т.е., и Ваши мама с бабушкой тоже их заложники. А теперь оглянитесь на историю наших традиций и событий назад - в какое время жили Ваши мама и бабушка, в какие события формировался их взгляд на жизненные ценности, в каких условиях? Наложите сюда словянскую "традиционную роль женщины" - не родила не женщина. Политические события (точнее СССР) и откровенные преследования за любую "неугодную позицию" - вот Вам роль защитного механизма - живи как все. Условное право на порицание и обесценивание - не могу как ты, но могу обесценить своим отношением. Ну и восхваление чужих успехов в твоём присутствии - женская ревность к Вашей молодости, красоте и возможностям.
По итогу - мы не знаем, что именно сформировало такие защитные механизмы в глазах Ваших близких (это можно выявить на терапии).
Но мы знаем - что полезно анализировать и формировать новые правила - исходя из новых запросов реальности.
Приходите на терапию и решайте свой запрос индивидуально.
Я тоже работаю с подобными случаями.
С уважением, Алевтина Сацык.

Доброго дня, Natali.
Згодна з нашими спеціалістами.
На мій погляд, ви шукаєте підтвердження тому, чого не існує в реальності...
На сайті знайомств можливо все... І знайти... І загубити...
Чоловіку можна себе проявити як жіночою мрією... Але ми маємо відштовхуватись від реальності і дій.
І здорова психіка живе реальними подіями.
Але. Для Вашої психіки не так важливо, що саме трапилось, скільки сам факт втрати - тобто Ваша ситуація фактично про втрату близької людини... Про повагу до себе і своїх почуттів під час втрати... Про горювання.
Навіть про траур...
Звертайтесь до психолога за допомогою. Оберайте спеціаліста, чий погляд для вас здеється найближчим для ваших відчуттів.
Я теж працюю з подібними випадками.
Бережіть себе.

Відредаговано автором 13-03-2024 11:57:32

Добрый день.
Непростая ситуация. Наверняка началась где-то раньше. В здоровом семейном опыте молодой человек не ищет любви от проститутки. Важно понять, какой опыт отношений из родительской семьи вынесли Вы? Как себя вёл в семье отец? Как проявлялась мать? Были ли Вы в безопасности рядом со своими родителями в детстве?
Для меня Ваша ситуация больше про безопасность. Почему для Вас безопаснее идти на отношения "купи-продай"? Когда в здоровой жизни секс ≠ (не равно) любовь, деньги ≠ (не равно) отношения.
Вот за этим стоит обратиться к психологу.
Дело в том, что здоровая психологически женщина не пойдёт на работу "предлагать себя". Т.е. у этой женщины тоже сломаны психологические механизмы проживания жизни. И сферы, в которых эта женщина поломана могут быть ещё крайне разнообразны.
Опять же, возвращаемся к вопросу - зачем это Вам?
Что по итогу Вам могут предложить подобные отношения? Какого результата Вы ожидаете?
Берегите себя! Обращайтесь за помощью к психологу.
Ищите здоровый образ реализации своих потребностей - тогда и результат Вас будет вполне устраивать.