Психологиня Алевтина Сацик Київ лише онлайн

Доброго дня!
Співчуваю Вашій ситуації... Ви стикнулися зі зрадою... НайближчоЇ людини... Яку Ви любите...
Нажаль, така ситуація дійсно дуже травмуюча для психіки - ми втрачаємо впевненність в людині, в відносинах, во всьому, що ми збудували до цього часу... Ми забуваємо про себе, втрачамо віру в себе...
Якщо дивитися маштабніше - подібне розчарування можна дорівнювати до "втрати колишньої будови світу"... По суті - смерті Вашого "колишнього життя"...
Тому ви і втратили апетит... Тому ви і думаєте пр суіцид...
А вихід з подібного стану - це важка праця, яку необхідно проводити над собою самостійно та за допомогую спеціаліста. Відбудова довіри світові і партнеру - це важка праця ОБОХ партнерів над відносинами. Краще в парній терапії.

Звертайтесь за допомогою!
Ненормально думати про суіцид! Живій людині...

Добрый день.
Добавлю ещё одну точку зрения. В любом запросе нужно опираться на свои мысли, желания и реальное отношение к ситуации. Переезд это никогда не легко и просто даже просто в соседний город или область. И ваши страхи и тревоги вполне уместны. Существует целое направление в терапии по причине "траура по переезду". По сути, Вы потеряете связь со всем привычным в Вашей жизни. Начиная от продуктов, заканчивая картиной за окном. Т.е., куда ни глянь - всё будет другое не вкус, цвет и запах. Даже погода будет другая, даже смена сезонов в году!
С Вами, по большому счёту, останутся только Ваши мысли... И их Вы тоже заберёте с собой при переезде.
Получается - ничего к лучшему "само" не изменится. Но при этом Вы окажетесь в новых обстоятельствах, возможно ещё и с новым иноязычным окружением...
Переезд - это очень сложная манипуляция в жизни!
Переезжал ли кто-то из Ваших близких или знакомых настолько далеко и существенно, как рассматриваете этот вопрос сейчас Вы? Есть ли с кем обсудить реальные трудности, с которыми Вам предстоит столкнуться?
Или все "советчики" отталкиваются от "теоретической" правоты в видении Вашей жизни??
Ваши страхи вполне уместны! Особенно если Вы чувствительный человек с высоким уровнем духовной связи с родным местом и близкими людьми.
В здоровом обществе, при естественных обстоятельствах никто не должен проживать жизнь в ожидании вынужденного переезда!
Всегда! Долгими поколениями естественно было жить на родной земле! Недалеко от родных и близких! Чувствовать их поддержку и заботу! Иметь возможность видеться! Ходить в гости! Помогать!
Потому Ваш страх вполне оправдан!
Берегите себя! Думайте о том, что лучше будет именно для Вас.
Приходите на терапию с психологом, который поможет Вам выявить именно Ваши правильные поступки.
С уважением, Сацык Алевтина.

Доброго дня, Олена.
Важко здогадуватись про думки іншої людини, а можливо і не потрібно. Поки він сам не висловить їх діями або словами. Але справа зараз не в чоловікові а в Вас. Чи влаштовує Вас подібне відношення, чи розумієте ви людину, яка поруч з Вами? І чи поруч вона?
З іншого боку, такі "зручні" відносини можуть тягнутися роками. І зручні вони не для Вас...
Насправді, варіантів зовсім небагато - спитати відверто, та дізнатися відповідь. Або виставити свої умови (кордони) як з Вами можна поводитись, а як ні. І залежно від реакції/належних дій партнера робити реальні висновки та дії. Саме головне в цьому питанні - то бути готовою до відповіді, яка може Вас невлаштувати. І від того вирішувати далі. Чи хочете Ви чути відповідь? Чи готові ви до різних варіантів?
Ось коли Ви відповісте собі на ці питання, тоді можливо з'ясовувати щось далі.
Бережіть себе!
Приходьте на терапію.
Та вибудовуйте свої кордони.

Добрго дня!
Сумна історія для мене, в першу чургу, про непорозуміння батьків із дитиною... А не про психіатричні розлади і навіть не про психолога для дитини... Про комунікацію - Ваша дитина вже доросла (вона точно буде пам'ятати цей свій вчинок як доросла людина на все подальше життя), але розібратися в мотивах належить в більшій мірі саме дорослим! Самий легкий шлях зараз затаскати дитину по "спеціалістах" але причина дитячої поведінки в ставленні дорослих до неї! І якщо Ви зараз підете до "дитячих спеціалістів" - ви знімете з себе відповидальність і це нібито полегшить Ваше життя - начеб-то ви шукаєте допомогу для дитини. Але насравді - дитині потрібна любов, розуміння та підтримка в першу чергу батьків! У Вашої дитини вже формуються погляди на її доросле життя (незважаючи на досвід сім'ї) її особисті погляди. Що саме ви знаєте про неї, як про особистість?? Чого вона прагне? Що їй цікаво? Чим би ви могли допомогти їй в реалізації її прагненнь? Можливо у Вас росте незвичайна особистість з потребою в самовираженні на незвичному для Вашої родини рівні... Ні всяка девіантна поведінка каже про схильність до преступного або асоціального.
Бережіть свою дитину! Почніть з діалогу! Чи дійсно ви все знаєте про життя своєї дитини??
Чи має вона змогу довіряти Вам? Висловити Вам свої думки і бажання? Свої сподівання? Чи проводите ви сумісно час?
Але і довіра - це ще не все, що необхідно. Ми формуємо погляд дорослої дитини на варіанти досягнення її мрій. І це про виховання - в тому числі і в реалізації фінансових потреб.
Вам потрібна сімейна консультація, і тільки з часом, переносити свій досвід на відносини з дорослою дитиною.
З повагою, Алевтина Сацик.

Доброго дня, Марино.
Можливо, Ваші питання краще з'ясовувати з сексологом.
В загальному положенні, здоровим вважається все, що задовольняє Вас та Вашого партнера.
Але Ваші питання може допомогти розібрати спеціаліст саме сексології.

Добрый день, Яна!
Согласна с нашими психологами, работу предстоит проводить над собой.
Но, возможно Вам пригодится и дополнительное мнение.
Дело в том, что все мы заложники определённых социальных ролей, и конечно, родовых программ.
Т.е., и Ваши мама с бабушкой тоже их заложники. А теперь оглянитесь на историю наших традиций и событий назад - в какое время жили Ваши мама и бабушка, в какие события формировался их взгляд на жизненные ценности, в каких условиях? Наложите сюда словянскую "традиционную роль женщины" - не родила не женщина. Политические события (точнее СССР) и откровенные преследования за любую "неугодную позицию" - вот Вам роль защитного механизма - живи как все. Условное право на порицание и обесценивание - не могу как ты, но могу обесценить своим отношением. Ну и восхваление чужих успехов в твоём присутствии - женская ревность к Вашей молодости, красоте и возможностям.
По итогу - мы не знаем, что именно сформировало такие защитные механизмы в глазах Ваших близких (это можно выявить на терапии).
Но мы знаем - что полезно анализировать и формировать новые правила - исходя из новых запросов реальности.
Приходите на терапию и решайте свой запрос индивидуально.
Я тоже работаю с подобными случаями.
С уважением, Алевтина Сацык.

Доброго дня, Natali.
Згодна з нашими спеціалістами.
На мій погляд, ви шукаєте підтвердження тому, чого не існує в реальності...
На сайті знайомств можливо все... І знайти... І загубити...
Чоловіку можна себе проявити як жіночою мрією... Але ми маємо відштовхуватись від реальності і дій.
І здорова психіка живе реальними подіями.
Але. Для Вашої психіки не так важливо, що саме трапилось, скільки сам факт втрати - тобто Ваша ситуація фактично про втрату близької людини... Про повагу до себе і своїх почуттів під час втрати... Про горювання.
Навіть про траур...
Звертайтесь до психолога за допомогою. Оберайте спеціаліста, чий погляд для вас здеється найближчим для ваших відчуттів.
Я теж працюю з подібними випадками.
Бережіть себе.

Відредаговано автором 13-03-2024 11:57:32

Добрый день.
Непростая ситуация. Наверняка началась где-то раньше. В здоровом семейном опыте молодой человек не ищет любви от проститутки. Важно понять, какой опыт отношений из родительской семьи вынесли Вы? Как себя вёл в семье отец? Как проявлялась мать? Были ли Вы в безопасности рядом со своими родителями в детстве?
Для меня Ваша ситуация больше про безопасность. Почему для Вас безопаснее идти на отношения "купи-продай"? Когда в здоровой жизни секс ≠ (не равно) любовь, деньги ≠ (не равно) отношения.
Вот за этим стоит обратиться к психологу.
Дело в том, что здоровая психологически женщина не пойдёт на работу "предлагать себя". Т.е. у этой женщины тоже сломаны психологические механизмы проживания жизни. И сферы, в которых эта женщина поломана могут быть ещё крайне разнообразны.
Опять же, возвращаемся к вопросу - зачем это Вам?
Что по итогу Вам могут предложить подобные отношения? Какого результата Вы ожидаете?
Берегите себя! Обращайтесь за помощью к психологу.
Ищите здоровый образ реализации своих потребностей - тогда и результат Вас будет вполне устраивать.

Доброго дня, Mira.
Нажаль, частіше за все, нас ніхто не вчить проявляти себе... Але всі від нас очикують проявленності та задоволення... Важко сказати, чи необхідно зараз шукати, хто саме і як винен в вашій травмі... Але факт залишається - непроявлена людина мов би "не існує" в реальності...
Але, якщо у Вас з'явився запит на необхідність висловлювати свої думки вільно - варто спробувати його проробити, та вивести на зодовільний рівень саме для себе!
В цьому Вам може допомогти робота з психологом. Я теж працюю з подібними запитами.
Але ви повинні розуміти - це в першу чергу Ваша робота над собою! За допомогою спеціаліста.
Бережіть себе! Та приходьте на терапію.
З повагою, Сацик Алевтина.

Добрый день, Rena!
Очень жаль, что Вам пришлось пройти через травмирующий опыт, но соглашусь с нашими психологами - из этого опыта можно вынести правильные выводы. Но и применять их нужно учиться правильно. А не во всех обстоятельствах подряд. И это прямое направление для работы с психологом.
И второе, что важно учитывать, любой опыт, в том числе травмирующий, легче переработать, если использовать его для помощи другим лицам. Тоже женщинам (или мужчинам, если есть такая потребность), особенно детям, девочкам...
Подумайте в этом направлении, возможно, так Вам будет легче принять свой опыт как полезный.
И приходите на терапию! По большому счёту - поведение, это та же привычка, которая усваивается со временем. И "плохие" привычки перерабатываются на полезные со временем и правильными действиями.
Я тоже работаю с подобным запросом.
Приглашаю на консультацию.
С уважением, Сацык Алевтина.

Занадто мало інформації для аналіза поведінки.
Які у дитини є зони відповідальності в сім'ї окрім уроків та відвідування школи?
На якій основі в нього доступ до гаджетів? Вільний? Контрольований? На який час?
Який спорт або додаткові зайняття він відвідує?
Чи допомагає Вам по сімейним справам - помити посуд, винести сміття, розігріти вечерю, вигуляти тварину, допомога в прибиранні помешкання?
Справа в тому, що дитина в природньому її стані не хоче "просто вчитися", але любить бути шанованою та відчувати вдячність за його дії.
Чи є зарараз в Вашому спілкуванні теми чи вчинки, за які ви поважаєте сина? Чи він приходить до дому "на все готове" без ніяких зусилль, "аби вчився гарно". Але так не буває, для гарних результатів людина повинна бути достатньо замотивована. І скоріш за все не школою. І чим складніше внутрішній світ дитини, тим важче знайти вірні мотивації.
Бути батьками це завжди труд - пошук вірних шляхів до бажаного результату теж робота. І поведінка неповнолітньої дитини - Ваша відповідальність.
Приходьте на терапію з психологом. Разом Вам буде легше знайти варіанти взаємодії з дитиною.
Я теж працюю з подібними ситуаціями. Запрошую на консультацію.
З повагою, Алевтина Сацик.

Доброго дня! Співчуваю Вашій ситуації...
Хотілося б жити без задніх думок та довіряти... Але життя не застраховане від непорозуміннь, та, нажаль, зради...
На мій погляд, Вам необхідно дати собі час. Час на прийняття ситуації. Зараз події занад-то гостро розвернулись над вашим життям. Психіка, вона як орган - якщо занад-то роздратована, то ніякі доводи не допоможуть. Дайте собі час. А потім починайте з себе. Як і з чим ви зможете жити. Кожну ситуацію - з повагою до своїх відчуттів.
Для мене Ваша історія про внутрішні кордони... Що саме для Вас важливо? Як з цим жити? Як з вами можно поводитись? Як себе зберегти? Не забувайте, Ви вже не є самі - Ви відповідальні і за свою неповнолітню дитину. Як можна з нею? Що ви готові їй пояснити (на рівні її віку вона теж відчуває ваші відчуття). Як зберегти її відчуття? Довіру оточуючим. Довіру чоловікам. Повагу до себе.
Бережіть себе!
Звертайтесь за допомогою, коли будете готові.
Я теж працюю з подібним станом.
З повагою, Алевтина Сацик.

Відредаговано автором 05-03-2024 12:24:56

Доброго дня!
Співчуваю! Подібний стан для молодої жінки край неприємно. Згодна з колегами, проблем внутрішніх може бути багато. Але. Відвідвйте спочатку звичайного лікаря терапевта - опишіть свій стан, можливо, вам порекомендують здати деякі звичайні аналізи. Вітаміни. Можливо перевірити щитовидну залозу, гормони. А може просто додати легке заспокійливе. Зверніть увагу на сон та регулярність прогулянок на свіжому повітрі, спорт! З психікою можна працювати через тіло, тим паче, що зараз вона у вас і так в дуже роздратованому стані... Спочатку варто знайти природні екологічні заспокійливі засоби.
А потім приходьте на терапію ) Буду рада допомогти )

Добрый день!
«Что в такой ситуации делать ?»;
В Вашем обращении отчётливо прослеживается Страх. Страх отношений, страх потери, страх доверия.
Но важно помнить, что Страх - это норма, нормально переживать при потери близкого, нормально переживать, если не сбывается задуманное. По большому счёту, Страх - это защитная функция психики - уберечь Вас от опасности (как боль у тела). Но, тело не болит "просто так" всегда есть причина (на поверхности или накопленная изнутри). Важно научиться работать с собственными страхами. Невозможно прожить жизнь и не обжечься, например. Но возможно продумать свои действия исходя из своих задач и целей. Возможно, сайты знакомств не являются надёжным источником для построения длительных доверительных отношений. И те, кто там "плавает" ищут лёгких необязательных контактов.
В поиске "своих" людей или мужчин важно опираться на свои приоритеты. Реально анализировать ситуацию. Оставлять процент вероятности на неудачу.
Более безопасно для Вашей психики держать в уме сценарий, в котором всё может сложиться удачно, а может не совсем... Может получаться какое-то время, а может разрушиться сразу (не понравился человек или его поступок в какой-то реальной ситуации). И так далее, исходя из конкретных обстоятельств каждой конкретной ситуации.
По большому счёту, желательно приобрести ощущение "игры" в жизни, где интересно только тем, кто играет, но выиграть или проиграть может только игрок на поле.
Берегите себя!
И обращайтесь за помощью, если будут затруднения в принятии решения, или поиске новых "игровых полей".
Я работаю с подобными случаями. Вместе будет легче проработать Ваш запрос на доверие.
С уважением, Алевтина Сацык.

«КАК ПОНЯТЬ МУЖЧИНУ? СТОИТ ЛИ ДАТЬ ВТОРОЙ ШАНС?»;
Добрый день.
Хорошо, что Вы "выговорились". Мне кажется, если Вы внимательно прочтёте собственное обращение, вы встретите ответы на собственные вопросы.
А сейчас очень важно подумать о Вас и о Вашем будущем, Вашем ребёнке. Сесть и реально решить, что будет хорошо именно для Вас.
Тогда ответы придут сами собой.
Что конкретно держит Вас рядом с этим мужчиной? Что именно Вы так настойчиво компенсируете его присутствием?
Исходить можно из того, какие отношения с отцом сложились у Вас как с первым значимым мужчиной в жизни?
Берегите себя!
И обращайтесь за помощью, если будете чувствовать, что Вы не справляетесь. Ведь теперь Вы в ответе не только за себя, но и за Своего ребёнка.
Я тоже могу помочь Вам в разборе ситуации.
С уважением, Алевтина Сацык.