Question

11-06-2024

Познайомилася з хлопцем на одному з гуртків по інтересам. За кілька тижнів почали спілкуватися тет-а-тет. Виявилося багато спільних інтересів. Ходили на різні заходи, після чого він говорив, що це найкращі вечори в його житті. З часом перейшов до флірту - компліменти, обійми, легкі жарти, раптові поцілунки. Я дещо тримала дистанцію, адже він молодше (12 років), хоча він одразу зазначив, що йому подобаються жінки старші за нього. А потім стався конфлікт - я запросила його на захід. Він сказав, якщо звільниться вчасно з роботи дасть знати. Але не відписався взагалі. Я сприйняла це болісно і ігнорувала його кілька днів. Потім помирилися і продовжили спілкуватися як раніше. Але ситуація повторилася - запропонувала сходи на захід, він сказав, що не знає як складеться цей день і не хоче повторення нашого конфлікту щось мені обіцяючи. А потім в соцмережі я побачила відео, де він на цьому заході з нашою спільною знайомою. Я написала йому, що якщо хочеться кудись ходити з кимось іншим, то варто було сказати правду і я не хочу навіть чути виправдань. На наступний день ми зіткнулися на гуртку - і я вразилася, як погано він виглядає (сумний, з синцями під очима). Ми поговорили і виявилося, що після роботи він поїхав на майстер клас по танцям і дівчина, з якою він був - його тренер, яка запропонувала йому сходити на захід попрактикуватися (я майже все життя займаюся танцями і він намагається стати мені гідним партнером). А мені не дав знати - бо ''це тупо телефонувати за годину до заходу, бо в тебе ж напевно вже є плани''. Чому не сказав? ''Бо в принципі не звик ділитися інформацією про себе, довіряти - проблема, був дуже негативний досвід в колишньому шлюбі і я єдина з його нових знайомих після розлучення, яка знає про нього так багато.Це було більше тижня тому - ми продовжуємо спілкуватися, але він поводиться більш відсторонено, ніж раніше, не так щиро, на вихідних взагалі відключив телефон - сказав, що хоче морально відпочити. Мені здається, моя реакція була надто драматичною і було помилкою не дати можливості надати відповідь на питання особисто....але в ту секунду, коли я приймала рішення, мене просто засліплювала злість і образа. А зараз мені дуже сумно, я не хочу втрачати наш зв'язок, навпаки хочу, щоб він переріс у стосунки.
І от питання - як не допустити більше таких спалахів та драми? і як довести людині, що я заслуговую на довіру і насправді не королева драми? адже раніше у інших стосунках я так не вчиняла.

Вопрос от: Ivy; Возраст: 40

понравился вопрос?

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

12-06-2024 15:34:26Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 366867 для Ірина Віталіївна

Якщо б відреагувала інакше - була б інакша реакція хлопця, не безсонна ніч, а пояснення. Мені здається, він не схильний до сильних емоційних сплесків, а радше почувається покійно і комфортно і "розкривається" тоді, коли почуває себе безпечно - у передбачуваному середовищі.
Отримую я - відверту захопленість з його боку, він радіє моїм досягненням і підтримує у тому що я роблю (вчуся, займаюся хоббі), піклується і помічає і запам'ятовує навіть дрібні речі про мене. Смішить і розважає. І взагалі, коли на тебе дивляться як на диво чи приз, це дуже приємно

12-06-2024 15:44:30Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 366870 для Алла Григорівна

У інших ситуаціях я ніколи не приймаю рішень імпульсивно, лише після обговорення з іншою стороною (рідними, друзями, колегами). Не псіхую. Просто вирішую.
Батьки любили, але багато пропадали на роботі - робили кар'єру, більше піклувалися бабуся й дідусь, яких я дуже любила.
А от стосунки не дуже - точніше, останні три. Аб'юзер, що намагався контролювати все моє життя, кричав, маніпулював і намагався витіснити навіть моїх батьків із мого життя. Колега, що паралельно зі мною крутив роман зі своєю керівницею - і дізналася я про це на день валентина від колег. І останній, який через кілька місяців стосунків на моє питання - що між нами, заявив, що дружба лишень із перевагами, бо під час війни серйозні стосунки його не цікавлять.

12-06-2024 15:45:30Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 366860 для Яна Валерьевна

Дякую дуже за відповідь! Обов'язково скористаюся Вашою порадою!

13-06-2024 09:54:02Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 366898 для Алла Григорівна

Дякую дуже за відповідь. Є над чим серйозно замислитися!

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

11-06-2024 Я відчуваю самотність через недовірливий і злий характер. Допоможіть!!

09-06-2024 Немогу не как разобраться

13-05-2024 Нормально ли это, быть психопатом?

05-05-2024 Как мне отпустить эту ситуацию?

27-04-2024 не можу нічого робити

16-03-2024 Характер

16-03-2024 Часто втомлююся від спілкування з людьми

10-03-2024 Я не понимаю как строить жизнь, потому что меня тянет в отшельничество

03-03-2024 Патологічна брехня

25-02-2024 Я не умею довольствоваться малым и поэтому не могу быть спокойна

Яна Валерьевна Музик психолог Київ · Answer 1 · 2024-06-11 18:01:35

Здравствуйте. Вы действительно драматизировали ситуацию, вместо того, чтобы наблюдать за развитием событий. Вы будто присвоили уже себе этого мужчину. А В чем то ваша обида была резонной, так как он мог бы все-таки как-то дать вам знать о своих планах на эти мероприятия. Но не стоит нагнетать, сначала надо успокоиться и продолжать общение в том же русле, что и ранее. Вы пишете, что он отстранился, такое иногда случается с людьми, имеют право.
Вы спрашиваете, как не допускать драмы. Возможно вы опережаете немного события, и как я уже написала преждевременно присвоили себе этого мужчину, и у вас много ожиданий, возможно бессознательных. Вы будто уже нарисовали себе романтическую картинку, где вы уже в отношениях. Но намерений другой стороны вы не знаете. И не узнаете, пока достаточно не сблизитесь, и не проясните этот вопрос.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 2 · 2024-06-11 18:06:11

В данном случае очевидно наличие психологической травмы у вас обоих. У парня в результате негативного опыта в браке (хотя может еще раньше и глубже - зачастую бывает именно так). У Вас тоже это не просто так произошло - такая ЧРЕЗМЕРНАЯ эмоциональная реакция.
Драмы просто так, на ровном месте, не бывает. А значит "это жжжж не спроста". И дело НЕ в доказательствах - "смотри я нормальная, я на самом деле хорошая", а в исследовании причин данного поведения. А оно все больше про нарциссическую травму обесценивания. Что-то возможно от родителей. А доказывать "я белая и пушистая, а потому достойна любви и принятия" - это обычно перед родителями происходит. Позиция травмированного ребенка. Нарциссическими не принимающими родителями.

Ірина Віталіївна Нізовцева психолог Київ · Answer 3 · 2024-06-11 21:33:00

цитата:

і як довести людині, що я заслуговую на довіру і насправді не королева драми? адже раніше у інших стосунках я так не вчиняла.

А мені сподобалась ваша Королева драми )). Стосунки можуть бути різними, та ми там можемо бути у різних емоційних Ролях.
Скоріше річ про те, наскільки 2-е співпадають у відносинах... Іноді буває "дисконнект", нажаль.
Навіть, якщо б ви змінили свій підхід до цих стосунків, ви впевненні, що партнер відреагував би інакше? Що, важливе для вас, ви отримуєте у цих стосунках?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 4 · 2024-06-12 09:33:50

Доброго ранку Ivy!
Насправді, Вашу реакцію можна зрозуміти, адже, Ви не вмієте читати почуття та думки іншої людини, і Ви ще тільки на шляху пізнання один одного та і себе, в тому числі. А це змушує нас додумувати саме от в такі моменти неясності і відповідно власного досвіду.
Окрім того, існує поняття поведінкових моделей в тих, чи інших ситуаціях, які формуються набагато раніше і потім діють рефлексивно, автоматично.
От Ви пишете про свою поведінку "королева драми". Я правильно Вас зрозуміла, Ви так називаєте свої реакції, бо по життю достатньо імпульсивна, швидка
на емоції не лише з цим хлопцем, а і з іншими людьми та в інших ситуаціях?
До того ж, ми дуже схильні до образливості та достатньо гостро реагуємо на вчинки інших у випадках, коли вважаємо, що нас ігнорують або зраджують тоді, коли схильні до психо-емоційної залежності в стосунках. А така схильність, найчастіше, "родом з дитинства", коли в стосунках із значимими близькими людьми, батьками, не було глибокого душевного тепла, був ігнор, маніпулювання тощо.
Як до вас ставилися в дитинстві?
Як складалися попередні стосунки з чоловіками? Адже, до всього ще й дуже схоже на те, що є
непрожиті душевні травми. І якщо вони дійсно є, як це не гірко, але саме вони, травми, змушують нас бути на стільки реактивними, що ми не маємо сили на те, щоб навіть припустити, що можуть бути якісь інші причини окрім тих, які ми очікуємо: ігнорування, зрада, неповага тощо.

Відредаговано автором 12-06-2024 09:42:53

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 5 · 2024-06-12 17:16:50

Дякую за доповнення.
Я лише впевнилася в тому, що імпульсивність в стосунках зараз є лише наслідком травматичних стосунків раніше - це перше. І друге.
Насправді, просто так в житті не відбуваються зустрічі з аб'юзерами. Щоб вони до нас "притягнулися" в нас повинна бути тенденція до психо-емоційної залежності.
А причини такої залежності, впевнена, у Вас "родом з дитинства" "Батьки любили, але багато пропадали на роботі - робили кар'єру, більше піклувалися бабуся й дідусь, яких я дуже любила"
Якими б не були прекрасними бабуся та дідусь, вони ніколи не заповнять ті наші потреби, які повинні заповнювати наші батьки. І якщо в дитинстві, з різних причин, було недоотримане необхідне - це може, на рівні підсвідомості, сформувати от ту саму залежність через відчуття несвідомого ігнорування по відношенню до себе. Це Ви вже зараз розумієте, що батьки любили, просто багато працювали, але... маленькі діти живуть почуттями, а не розумом. Тому психіка маленької дитини дуже ранима. І якщо батьки не додають тепла (навіть, якщо просто пропадають на роботі), підсвідомо дитина може в цьому звинувачувати себе і починає те тепло шукати в інших. А коли не знаходить ( бо знайти не може, адже це суто батьківське) отримує глибокі травми та розчарування, які і формують в ній схильність до залежних стосунків. Де вона періодично виконує або роль жертви, або роль латентного аб'юзера, коли є спалахи образи та імпульсивності. Бо ці ролі взаємозамінні, як це не дивно, це качелі. Ми думаємо, що свідомо контролюємо своє життя, тоді, як нашим життям та нами на 95% керує от та сама наша підсвідомість, про яку ми навіть не здогадуємося
Єдиний вихід на рівень гармонії - це пройти повністю внутрішню трансформацію та навчитися бути самодостатньою (вміння не "залипати" і бути щасливою незалежно від того, хто є поряд), а отже, не вибухати неконтрольованими емоціями.

Відредаговано автором 12-06-2024 17:25:28

Як подолати ‛‛королеву драми‛‛ в собі, яка руйнує мої стосунки?