Що робити, якщо стосунки з сестрою зайшли в глухий кут, а щиро поговорити вона відмовляється
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Семейная психология »
Що робити, якщо стосунки з сестрою зайшли в глухий кут, а щиро поговорити вона відмовляється
Подберите семейного психолога онлайн или в городах Украины.
| Ярослав Євгенович Ляшин психолог м Ужгород 24-01-2025 08:53:08 |
Доброго дня.
цитата:
Чи є для мене якась рада, як поступати, щоб дров не наломати. Також багато пишете про те, що самі допомагали сестрі, без її прохань. Але мені це виглядає як порушення кордонів сестри, сприйняття її як нездатної дати собі раду. цитата:
На протязі довгих років я власним прикладом старалась показати, як хотіла б спілкуватись, допомагала, займалась маленькою дитиною, поки вона шукала роботу, щоб стати на ноги. цитата:
Але я не відповідала тим самим, бо боялася втратити стосунки (ми ж сестри), бо не хотіла прикрості мамі робити. 
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 24-01-2025 11:12:37 |
1
Доброго ранку! Те, що Ви людина емпатійна і вмієте прощати - величезний плюс Вам. І те, що забрали своїх рідних у безпечну зону, також, бонус Вас за Вашу щирість та людяність, але... У цій всій історії є один маленький, але дуже суттєвий нюанс - це Ваше дитинство. Запитаєте чому? Справа в тому, що коли в дитинстві ми недоотрмуємо любові, ми несвідомо, всіма своїми діями та вчинками намагаємося весь час бути "хорошими". І це відбувається автоматично. Бо така "програма" записувалася, швидше за все, тоді, коли Ви були маленькою дівчинкою і ніяк не могли второпати, чому батьки не дають того тепла, на яке кожна дитина має права. Так працює психіка дитини, що вона ніколи не звинувачує нікого, окрім... Себе самої. Дитині здається, що то вона якась не така, не так себе поводить, а от якщо почне турбуватися про всіх, всім допомагати, її обов'язково полюблять! Власне, що сталося, як на мене, і з Вами. Ви до цих пір живете в тих самих дитячих установках, про які навіть не здогадуєтеся. Але ж і Ви і Ваша сестра вже давно виросли і маєте самі турбуватися про себе та свої родини. А що виходить? Що своєю постійною материнською сліпою опікою Ви не лише не допомагаєте сестрі, а лише її та її дітей розбещуєте і робите ще більш черствими та егоїстичними. І все б нічого, от зрозуміли, що неправильно себе поводите і почали все робити по іншому... Але... Все не так просто. Насправді, можна докладати неймовірні зусилля щоб помінятися, та все одно, на рівні рефлексів, Вами стануть керувати от ті самі несвідомі установки до тих пір, поки вони не будуть трансформовані в нові, зрілі, вже дорослої людини, а не дитини, яка буде страждає без любові. Бо це рівень емоцій та почуттів, які змінюються лише тоді, коли ми глибинно пропрацьовуємо свої, як це не дивно, дитячі травми. Відредаговано автором 24-01-2025 11:15:16
|
| 24-01-2025 11:27:00Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376846 для Ярослав Євгенович Дякую за відповідь. Для мене не наламати дров - це не зробити якийсь дурний вчинок, після якого повороту назад не буде. Бо я вже готова сказати (швидше викричати) все вголос, що мене нуртує. Але вона теж зараз в нелегкій ситуації і я, на її думку, буду винна, що розколочую багно. На зрозуміння не розраховую, бо пробувала і не отримала. Від цих стосунків, коли я нічого не отримувала взамін доброго, я тільки мала надію, що вона колись це зрозуміє і оцінить. Але з певних її вчинків і слів давно розумію, що якби вона була в добрій ситуації, то взагалі б про мене не переживала і не задумувалась, як допомогти. Я їй колись про це казала, але, як завжди, у відповідь тиша. Щодо порушення її кордонів, то вона завжди охоче дозволяла їх порушувати. Тільки потім ще давала критичні зауваження, що щось робилося не так. Або сказала навіть, що "спасибі" їй не проходить через горло. Таке враження, що їй подобається, що хтось розв"язує її проблеми "по умолчанию". Так, стараюсь людям догоджати,якщо маю ресурс, бо мені приємно, якщо комусь простіше, легше в чомусь і маю чудових вдячних людей. Страху бути залишеною у мене ніколи не було (хіба що у дитинстві). Ми вийшли з сім"ї де батько пив і всіх тероризував, а мама емоційно протестувала і нічого з тим не робила. Я зробила висновки, що не варто терпіти те, що не міняється і так поступала в житті. Трохи мені то займало часу (кошт мого життя), щоб давати людям шанс. Завжди знала, що дам собі і своїй дитині раду. І давала, при потребі приймала радикальні рішення і не боялася ніякої роботи. Ніколи не вийшло на гірше. Сестра молодша на 7 років. У неї було по іншому. Спочатку проблеми її сім"ї розвязували чоловікова сестра з чоловіком. А потім я з моїм чоловіком. Але це я з своєї дзвіниці так бачу)), а вона ж, мабуть, думає по-іншому). |
| 24-01-2025 11:33:12Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376848 для Алла Григорівна Дякую. Багато правди у Вашій відповіді на моє запитання. І є над чим задуматись. Треба теж стати черствою і егоїстичною. Але чи принесе мені це задоволення? |
| Ярослав Євгенович Ляшин психолог м Ужгород 24-01-2025 12:00:29 |
Судячи з написаного вами, ваша сестра займає щодо вас споживацьку, тобто по суті дитячу позицію. Отримує і не дає нічого натомість. Допомагаючи їй, ви підтримуєте таку установку, підтримуєте таку дитячу позицію.
цитата:
Для мене не наламати дров - це не зробити якийсь дурний вчинок, після якого повороту назад не буде. цитата:
мама емоційно протестувала і нічого з тим не робила Як уже написала вам колега, у вас працює установка "я буду хороша і мене полюблять". І вона іде з дитинства, з ваших стосунків з батьками. Її варто змінити на більш дорослу, на вміння будувати стосунки, де є баланс "брати-давати". Для цього не потрібно ставати черствою та егоїстичною, бо це інша крайність. Варто навчитися балансувати турботу про себе та про інших. І щоб виробити таку установку, змінити ту, що зараз є у вас варто попрацювати з психологом.
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 24-01-2025 12:20:04 |
1
Из вашего текста чувствуется, что вы долго и много старались быть удобной, отзывчивой, всегда приходящей на помощь. И в ответ ждали того же. Но, увы, чаще всего, подход "я отдам последнее" не вызывает восторга у людей, а как раз наоборот- раздражение. Потому что потом приходит запрос на оплачу по счетам - я тебе помогала, теперь твоя очередь. Обидно, безусловно, и хочется помощи и поддержки, но ее нет. цитата:
На протязі довгих років я власним прикладом старалась показати, як хотіла б спілкуватись О чем сами и пишите цитата:
Від цих стосунків, коли я нічого не отримувала взамін доброго, я тільки мала надію, що вона колись це зрозуміє і оцінить. Большое заблуждение ждать, что если кровные родственники, то все, значит надо любой ценой поддерживать отношения. Нет, не надо. Не всегда и не со всеми отношения можно выстроить хорошие. Тем более вы описываете изначально нездоровые отношения в вашей семье (я про родителей). И эти отношения по разному повлияли на вас с сестрой - она выросла более закрытая, вы стараетесь быть удобной и открытой. Отношения всегда стоят двое. Если одна сторона прикладывает усилия, а вторая нет - это путь в никуда. Поэтому стОит заняться своей жизнью, удовлетворением своих желаний и перестать тащить на себе ответственность за взрослых людей и их эмоциональное состояние, настроение и всем пытаться помочь. Вы не получите с этого ничего, кроме разочарования, обиды и ощущения пустоты. Лучше общаться с теми, кто оценит вашу открытость, доброту и желание поддержать и ответит взаимностью
|
| 24-01-2025 13:15:11Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376852 для Ярослав Євгенович Я хочу спробувати ці стосунки не розірвати, якщо це вдасться, тому звернулась на цю сторінку за допомогою. Але якщо не вдасться, то я вже готова і до такого стану речей. Правда, я в стосунках з сестрою повторюю поведінку мами в стосунку до батька! А це приведе в нікуди. Останнім часом я змусила себе дзеркалити її поведінку. Колись, як я не спитаю, то вона не розповість. Як я не розповім, то вона сама не запитає. І наступив якийсь інформаційний вакуум. І вона тепер сама виходить з інформаціями про себе, хоча про мене нічого не питає. А я і не розповідаю. Бачу, що їй це некомфортно, але старається не показувати це. Всередині мене втрачається емоційна близькість і тепло, з"являється холодок і свідоме контрольоване дистанціювання . Чи це можна назвати початком зміни установки з дитинства) |
| 24-01-2025 13:37:50Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376854 для Валентина Михайловна Спасибо Вам за отзыв на мой вопрос. Буду работать над тем, чтобы "оставить попытки ломиться в двери, которые закрыты" и "перестать тащить на себе ответственность за взрослых людей и их эмоциональное состояние", даже если это кровные родственники. Как хорошо, что существует такая страничка в интернете. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 24-01-2025 13:44:27 |
Насправді, не тільки не потрібно ставати "черствою та егоїстичною", а навіть навпаки. Коли дитина себе поводить неправильно, Ви їй говорите, що та ж цукерка перед обідом зіпсує апетит? А якщо дитина продовжує капризувати, Ви робите так як вона хоче, їй на шкоду? Мабуть, що ні. І не тому, що Ви черства та егоїстична, а тому що всім серцем любите її і бажаєте їй здоров'я. Те ж само стосується і Вашої сестри. Навчитися виставляти свої кордони і не потакати забаганкам дорослої, розбещеної людини - це не шкодити їй, а навпаки допомагати, виховувати її.
Саме тому я і написала, що без повної трансформації дитячих установок Ви, навіть якщо вже будете знати як себе правильно поводити, просто, швидше за все, не впораєтеся без індивідуальної роботи з психологом. Адже, навіть зрозуміти різницю між вихованням і справжньою любов'ю та "черствістю і егоїзмом", розбещенням виявилося дуже складно. Бо до тих пір, поки у Вас будуть автоматично діяти дитячі установки та поведінкові моделі, які були навіяні, в тому числі, батьками - навести лад в своїй душі практично неможливо. Якщо хочете перестати почувати себе розчарованою, ображеною, відторгнутою сестрою, я все ж раджу Вам індивідуальну консультацію. Тим паче, що зараз нікуди їхати не потрібно і пропрацювати свої проблеми можна в режимі онлайн, по одному із Месенджерів в телефоні. Все буде відбуватися так, як і при очній зустрічі. Зоровий контакт, в тому числі, що має неаби яке значення під час роботи.
|
| 24-01-2025 13:57:38Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376857 для Алла Григорівна Дякую Вам за поради. Мушу якось зібратися з думками, вирівняти емоції, щоб бути готовою до розмови з психологом. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 24-01-2025 14:30:25 |
Насправді, нічого особливого робити перед зустріччю з психологом і не потрібно. Бо психолог і потрібний для того, щоб дати Вам можливість не лише бути самою собою, висловити свій біль, свої почуття, але і допомогти стати по справжньому щасливою, змінивши кардинально сприйняття і себе, і своїх близьких.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 24-01-2025 15:21:21 |
Доброго дня!
цитата:
Так як би говорила з стіною там, де хотілося б поради, підтримки. На протязі довгих років я власним прикладом старалась показати, як хотіла б спілкуватись, допомагала, займалась маленькою дитиною, поки вона шукала роботу, щоб стати на ноги. Потім вже її дорослий син мав проблеми і я знову взяла відповідальність за нього на свої і чоловікові плечі. цитата:
Моя допомога приймалась як належне без слова вдячності, але я цим не переймалась. цитата:
А коли мені прийшлось в безвиході попросити про допомогу, то вона відмовила, сказавши, що вона нікому нічого не винна. цитата:
З її боку я протягом років відчувала і різкість, критику, знецінення, грубі відповіді, нервовість. цитата:
Чи тут вже все давно наломано. цитата:
Чи є для мене якась рада, як поступати, щоб дров не наломати.
|
| 24-01-2025 17:27:29Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376861 для Володимир Анатолійович Сестру завжди вважала за кращу, здібнішу, розумнішу. Вона була у мене на такому прийнятому мною ідеалістичному п"єдестальчику справедливо і без заздрості. Аж поки вона не вийшла заміж і не почалися дивні випади знецінювання, неповаги. Коли взвгалі зашкалювало,то я пробувала сказати про те, що мені боляче. Але у відповідь чула, що я злопам"ятна. "Все, вже "проїхали", живемо далі, а ти повертаєшся і колотиш".Яка потреба допомагати мною керувала на початку? Мабуть, та, що самому важко долати труднощі. Тільки взаємопідтримка допоможе усім краще влаштувати життя. Пізніше, з її дорослим сином, який завалив університет в Україні (в 2017 році) і йому грозило військо, допомогла через знайомих влаштуватися за кордоном. Керувалася тільки родинними почуттями. Він мій похресник. Сьогодні вважаю, що даремно не переймалась невдячністю з боку сестри і зараз ніколи б на себе не взяла тієї відповідальності, яку мала. А було цього багато, про все не розкажеш. Що я відчула в момент, коли вона сказала, що нікому нічого не винна? Я відчула велике розчарування, якусь пустку, п"єдестальчик став нижчий, але до сьогоднішнього стану тоді йому було ще далеко). Признала їй на це право і шукала інші шляхи для вирішення своєї проблеми. Які емоції відчувала після критики, знецінення, грубих відповідей, нервовості? Почуття несправедливості, болю, жалю. Що робила? Тихенько переплакала і "їхали"далі). Часом пробувала донести до сестри свій біль). Навіть написала один раз до неї листа, щоб не нервуватись в розмові. Але у відповідь вона або мовчала, або грубо обривала, знаходячи якесь звинувачення для мене. Куди їх (емоції) спрямовувала? Я мала своє життя. Треба було жити). Проговорю все чоловіку у вуха, та й легше ставало. Тепер тільки розумію, що брала відповідальність не за своє. Аж страх мене зараз огортає від того, скільки брала. З сестри не хочу робити монстра. Як зрозуміла з відповідей психологів - усі дороги ведуть у дитинство. Вона по-своєму тримає оборону від життя). "Бий, тікай, замри". Ненавидить аналізувати і робити висновки, на відміну від мене. Але що з того, що я їх роблю і не застосовую? Треба якось починати жити своє життя для себе. Дякую, що допомагаєте розібратися з такими складними питаннями і допомагаєте. |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 24-01-2025 20:25:40 |
цитата:
Ми різні Вы - жертвенный эмпат, сестра - выраженный деструктивный и безмерно эгоистичный нарцисс, о чем свидетельствует следующее: цитата:
Сестра завжди промовчить, що б я їй не розповіла про себе. Так як би говорила з стіною там, де хотілося б поради, підтримки цитата:
А коли мені прийшлось в безвиході попросити про допомогу, то вона відмовила, сказавши, що вона нікому нічого не винна. цитата:
На мій аргумент, що я ж стільки їй допомагала, вона відповіла, що вона про це не просила цитата:
Моя допомога приймалась як належне без слова вдячності, але я цим не переймалась цитата:
З її боку я протягом років відчувала і різкість, критику, знецінення, грубі відповіді, нервовість цитата:
Ніколи не знаєш яке слово їй не сподобається цитата:
Каже, що ще невідомо хто скільки поживе, що він всіх переживе цитата:
З сестри не хочу робити монстра. Як зрозуміла з відповідей психологів - усі дороги ведуть у дитинство. Вона по-своєму тримає оборону від життя). "Бий, тікай, замри" И корни НЕ в детстве. Ошибка так думать. Но к сожалению, психологам свойственно видеть проблемы ВСЕХ именно в детстве. Но у части людей, нарциссов, например (которых к слову 10% населения по статистике, а на самом деле, конечно же больше - потому что статистика учитывает только тех, кто обращается за помощью или на диагностику, но ведь это делают далеко не все), нарушения ВРОЖДЕННЫЕ и они с самого детства ведут себя деструктивно. И их особенности видны уже как минимум с 5!!! лет. Мой опыт это только подтверждает. Тем более, что родители у вас обоих были одни и те же, а поведение, как мы видим совершенно РАЗНОЕ: цитата:
Вона весь час в претензії до батька за важке дитинство (не заперечую, але я відпустила своє важке дитинство) цитата:
Сестру завжди вважала за кращу, здібнішу, розумнішу. Вона була у мене на такому прийнятому мною ідеалістичному п"єдестальчику справедливо і без заздрості Нарцисс умеет это делать мастерски, причем даже без особых усилий. На уровне инстинкта. Причем с раннего детства. цитата:
Треба теж стати черствою і егоїстичною. Але чи принесе мені це задоволення? Но вот этот вот способ: цитата:
Всередині мене втрачається емоційна близькість і тепло, з"являється холодок і свідоме контрольоване дистанціювання цитата:
Я весь час розрулюю психологічні напруження між ними. Сама весь час в нервах цитата:
Переконую її, що треба розмовляти Но с нарциссом - глупо, бессмысленно и ДАЖЕ противопоказано. Догадываетесь почему? цитата:
Але вона каже (кричить), що взагалі не варто розмовляти, бо це викликає ще більші проблеми цитата:
На протязі довгих років я власним прикладом старалась показати, як хотіла б спілкуватись, допомагала, займалась маленькою дитиною цитата:
Це було для мене дуже боляче. Але я не відповідала тим самим, бо боялася втратити стосунки (ми ж сестри), бо не хотіла прикрості мамі робити цитата:
І так на протязі всього життя завдяки своїй емпатії, я не чекала на просьби, а сама здогадувалась як і чим треба допомогти Кстати, если Вы не знали, эмпат - ПЕРВАЯ жертва нарцисса.
|
| 24-01-2025 21:27:24Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376870 для Павел Леонидович Спасибо. Ваш комментарий для меня важен и познавателен. Открывает для меня ещё одну грань причин моей проблемы. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 25-01-2025 10:47:40 |
цитата:
Сестру завжди вважала за кращу, здібнішу, розумнішу. Вона була у мене на такому прийнятому мною ідеалістичному п"єдестальчику справедливо і без заздрості. У мене уточнення - з чиєї подачі у вас сформувалась ідеалізація сестри? За яких обставин? Якщо її вважали за кращу, здібнішу, розумнішу, то себе, відповідно, якою вважали? Ось на таких викривлених і не виправлених батьками порівняннях, приспускаю, і сформувався сценарій, коли ви обслуговували потреби сестри, маючи мотив щось їй продемонструвати, щось від неї отримати. Як думаєте, що лежало в основі вашої поведінки? Зауважу і це важливо - я не схильний ставити діагнози і навішувати ярлики ні на кого. В цьому немає ніякого сенсу, особливо коли психолог ані з вами, ані з вашою сестрою не працює як спеціаліст. цитата:
Аж поки вона не вийшла заміж і не почалися дивні випади знецінювання, неповаги. Коли взвгалі зашкалювало,то я пробувала сказати про те, що мені боляче. Але у відповідь чула, що я злопам"ятна. "Все, вже "проїхали", живемо далі, а ти повертаєшся і колотиш". На кому відповідальність в такому разі? Спробуйте відповісти про свою частку цієї відповідальності. цитата:
Сьогодні вважаю, що даремно не переймалась невдячністю з боку сестри і зараз ніколи б на себе не взяла тієї відповідальності, яку мала. Якби ще тоді вам вдалося прибрати ШИРМУ викривленого розуміння родинних зв'язків, обов'язків між рідними і тому подібного, то змінився б на краще ваш особистий сценарій життя. До речі, у вас є власні діти, щось я не зустрів в темі згадку про них? цитата:
Треба якось починати жити своє життя для себе. Відредаговано автором 25-01-2025 10:50:08
|
| 26-01-2025 01:30:55Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 376882 для Володимир Анатолійович Ідеалізація - трохи високо сказано, але такі висновки сформувались з моєї власної подачі, з власних спостережень. Було незаперечним фактом - вона вчилась на одні п"ятірки. Я теж, але в мене були четвірки з точних наук. Я вміла шити і в"язати, але вона шила і в"язала набагато краще і часто навіть для мене, для мами, для знайомих. Тоді, як я була змушена поїхати на заробітки, щоб забезпечити освіту своєму синові в університеті, то сестра працювала на престижній роботі. Заздрості я ніколи не відчувала, тільки радість за сестру. В дитинстві дідусь і бабуся відносились до нас однаково, нас хвалили, пишалися нами. Батьки були більше зайняті своїми проблемами, не пам"ятаю, щоб хвалили. Хіба що, як щось було не так, то звертали на те увагу раз різко, раз м"якше. Але, це більше стосувалось мене - старшої).Не пам"ятаю, щоб коли-небудь я страждала від почуття гіршості. Просто не всі можуть бути кращими). Я дуже чекала сестричку і після її народження відразу відчула себе старшою і сильнішою, відповідальною за неї, хоча ніхто ніколи мені про це не наголошував. В усякому разі, я цього не пам"ятаю. Можливо, тоді разом з народженням сестри і народилася "ШИРМА викривленого розуміння родинних зв'язків, обов'язків між рідними і тому подібного"!!!??? "Як думаєте, що лежало в основі вашої поведінки?" З усього проаналізованого підозрюю - мамування.) А зараз ще згадала, що скільки себе пам"ятаю, я завжди була обороною мами в скандалах з батьком. Сестра завжди тримала нейтралітет. Щодо власних дітей, то маю сина 38 років. Самостійний. Живе окремо. Стосунки у нас добрі. Дякую Вам за допомогу розібратися мені в собі). |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 26-01-2025 16:04:55 |
👍 лучший ответ! цитата:
Батьки були більше зайняті своїми проблемами, не пам"ятаю, щоб хвалили. Хіба що, як щось було не так, то звертали на те увагу раз різко, раз м"якше. Але, це більше стосувалось мене - старшої) цитата:
після її народження відразу відчула себе старшою і сильнішою, відповідальною за неї, хоча ніхто ніколи мені про це не наголошував. В усякому разі, я цього не пам"ятаю К этому всему рекомендую учесть еще и этот момент: цитата:
"Як думаєте, що лежало в основі вашої поведінки?" З усього проаналізованого підозрюю - мамування.) А зараз ще згадала, що скільки себе пам"ятаю, я завжди була обороною мами в скандалах з батьком цитата:
А кто Вас посвятил в "миротворцы"? Мама? И это только подтверждает мой опыт. Обычно именно мамы (сознательно или же бессознательно) втягивают своих детей в разборки между собой и папой. Именно им нужен такой вот "миротворец", который в критический момент "прикроет" и отведет удар. При этом сам вопрос нездоровых отношений с мужем НЕ решается, мама как бы самоустраняется, не желая брать на себя ответственность за его решение. А дети при этом не только страдают, но и вынуждены рано ВЗРОСЛЕТЬ и БРАТЬ на себя не свойственные для них родительские функции "разруливания" конфликтов. Теперь, надеюсь, у Вас вырисовывается более четкий образ специфики ВЛИЯНИЯ на Ваше формирование Вашей мамы?
|
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
Рекоммендуем
Семейные отношения рушатся – что делать?
Что предпринять, если члены семьи почувствовали: в семейной жизни появились проблемы? Нужно иметь в виду, что за создание конфликтной ситуации несут ответственность оба супруга...
Кризисы в отношениях супружеской пары
Психолог о кризисных периодах в отношениях семейной пары на разных годах совместной жизни...
Семейный бюджет – диагностика отношений
Ведение и обсуждение общего семейного бюджета открывает и поднимает много скрытых, неочевидных тем и вопросов. Способ организация и ведения семейного бюджета - является хорошей проекцией отношений...
Сiмейнi кризи
Що таке сiмейнi кризи, чому викають, як їх долати? За якими симптомами можна визначити, що сiм'я вступає у кризу? Чи можна за поведiнкою дiтей визначити чи є в сiм'ї проблеми? Сiмейне життя проходить певнi етапи. Психолог радить.
Милые бранятся только тешатся?
Какие бывают виды конфликтов в семье и как из них выйти. Конфликт норм или конфликт идентификации. Конфликт власти. Конфликт садомазохистский
Научитесь жить своей жизнью
Случается так, что в свои 20-30 лет молодая женщина или мужчина чувствует себя ответственным за родителей и за своих меньших братьев, сестер.
