Криза середнього віку
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 18:46:05 |
Кризис среднего возраста, так или иначе, настигает большинство людей, когда происходит анализ своих прожитых лет и ревизия того, что сделано, что нет. И это достаточно тяжелый период и он может длиться долго. В идеале его хорошо бы проходить с помощью и поддержкой психолога, чтобы было легче разобраться в себе, и не оставаться в одиночестве с этими переживаниями. А вы звучите очень тяжело и одиноко.
И вы описываете, по сути, три темы: - отношения с женой, где цитата:
Вся ця історія схожа на певного роду компенсацію, про те що я не відчуваю що моя дружина не сприймає і мене як чоловіка, що вона не проявляє своє бажання до мене. - проблема с тем, что часть ваших фантазий в сексе не реализована, и я так поняла, этому уже много лет - нереализованность в работе и материальной части. Скажите, какую помощь вы хотели бы получить на сайте? 
|
| 12-05-2025 18:52:15Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381924 для Валентина Михайловна Та навіть і не знаю. Просто іноді хочеться почути щось таке "Що все буде добре, і не треба зраджувати хворій дружині з проститутками, тому що потім сам себе з'їси" або просто поділитись щоб хтось почув. |
| Діана Саркісова психолог 12-05-2025 18:53:49 |
Доброго дня.
Дякую Вам за те, що наважилися поділитися настільки особистими, глибокими й непростими переживаннями. Це вже свідчення того, що у Вас є внутрішній ресурс і щире бажання розібратися у собі та знайти свій шлях. Із Вашого повідомлення відчувається втома, біль, внутрішній конфлікт і водночас жива потреба бути почутим, прийнятим і зрозумілим. Ви не байдужі до свого життя, Ви аналізуєте, ставите собі запитання, шукаєте відповіді і це дуже важливо. З того, що Ви описали, можна виокремити кілька ключових напрямів, які болять і переплітаються між собою: сексуальність, самооцінка, роль у шлюбі, почуття незадоволеності та пригніченості, тривога та депресивні настрої. Важливо розуміти, що всі ці сфери взаємопов’язані і зміни в одній з них можуть впливати на інші. Ваша чесність у темі сексуальності заслуговує поваги. Багато чоловіків роками не можуть зізнатись собі у власних потребах, соромляться їх. Те, що Ви помічаєте залежність від мастурбації, фантазії, які посилюються, а також складнощі у знаходженні спільної мови з дружиною у цій сфері - це не "поломка", не "хвороба", а сигнал про те, що Ваша сексуальність шукає вираження, але наразі не має безпечного й прийнятного для обох партнерів простору. І тут справді важливо не лише "отримати дозвіл" від дружини на певні практики, а спробувати почати діалог не про фантазії одразу, а про потреби, емоції, про те, що стоїть за цими бажаннями: потреба у прийнятті, у владі, у підтвердженні власної мужності, у визнанні тощо. Окремо варто торкнутись теми знецінення себе. Ви пишете, що "немає квартири, машини, нормальної роботи" і, що це "ще один удар". Та за цим стоїть значно глибша рана - це про те, ким Ви себе відчуваєте як чоловік, як людина. І коли немає внутрішнього опори, тоді зовнішні "відзнаки успіху" стають надважливими. Але ж Ваша цінність не в машині чи квартирі, а в тому, хто Ви є, в тому, як Ви думаєте, як переживаєте, як шукаєте шляхи, навіть якщо зараз здається, що все "не так і не туди". Ви зачіпаєте дуже важливу тему - думки про смерть, які з’являються у складні моменти. Вони не рідкість у станах виснаження. І те, що Ви не залишаєтеся у цьому надовго, а помічаєте страх, який утримує - це дуже важлива ознака того, що жити Ви хочете. А раз так, то точно не все втрачено. Професійна підтримка психолога або психотерапевта може стати тим ресурсом, який дозволить поступово розплутати цей клубок: десь прожити втрату, десь переосмислити свої бажання, десь прийняти себе нового, чесного, неідеального, але живого. Ви не самі. Є інші чоловіки, які проходять через подібні етапи. І найкраще, що Ви можете зробити для себе зараз - дозволити собі підтримку.
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 18:57:35 |
И выговориться, и получить поддержку, и возможность посмотреть на ситуацию с разных сторон, найдя решения, комфортные для себя это был бы отличный вариант. Но он возможен в индивидуальной работе.
Ту можно только ориентиры какие-то набросать и понять, куда двигаться. Да и то не всегда. Как давно и чем болеет ваша жена? Чего бы вам хотелось для себя? Не задумываясь про жену и тп? Что вас радует в жизни? Есть ли то, в чем вы чувствуете себя живым, реализованным?
|
| 12-05-2025 19:12:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381928 для Валентина Михайловна >>Как давно и чем болеет ваша жена?Хронічна ниркова недостатність. Діаліз.5 років. >>Чего бы вам хотелось для себя? Не задумываясь про жену и тп? Складно відповісти. Реалізації як особистості. >>Что вас радует в жизни? Коли дружина посміхається радує. Радує дізнаватись щось нове і приміняти це на практиці. Допомогати людям і отримувати за це подяку. >> Есть ли то, в чем вы чувствуете себя живым, реализованным? В дослідженні самого себе і початку шляху трансформації. |
| 12-05-2025 19:31:14Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381927 для Діана Саркісова Дякую Вам за підтримку |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 19:33:30 |
Как вы могли бы почувствовать себя реализованным?
Что для вас означает реализация? Что вы для себя узнаете новое? Как применяете это в жизни? Есть ли занятия для души? Что конкретно вам приносит удовольствие? Не когда кто-то благодарит и жена улыбается, а то, от чего кайфуете и улыбаетесь вы? Если бы жена была здорова, как бы складывались ваши отношения? Возможно они были бы какими-то другими?
|
| 12-05-2025 20:00:43Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381939 для Валентина Михайловна Гарні питання. Правильні.>>Что для вас означает реализация? Реалізація для мене: Це коли робиш щось що тобі подобається і що в тебе добре виходить, і комусь від цього стає легше. От зара активно цікавлюсь психологією, планую по можливості піти на курси і отримати освіту. Те чим я зара займаюсь в мене виходить непогано, але все таки не приносить задоволення в повній мірі, і людська вдячність вона є і гроші платять, але важлива частина мене ніби як не використовується. >>Что вы для себя узнаете новое? Как применяете это в жизни? На приклад, дізнався щось нове по роботі, зі статті, чи з документації, використав і певна техніка запрацювала. І є приємне відчуття, ніби як сам щось створив і воно радує. >>Есть ли занятия для души? Немає. Буває оповідання пишу, але думаю то більше про сублімацію бо останнім часом вони носять порнографічний характер. Буває так що якщо дуже довго про щось розповідаєш, розповідаєш, розповідаєш в деталях у фарбах, то потім воно ніби як зникає з думок. >>Не когда кто-то благодарит и жена улыбается, а то, от чего кайфуете и улыбаетесь вы? Нові місця, нові люди, нові страви, новий досвід. >>Если бы жена была здорова, как бы складывались ваши отношения? Возможно они были бы какими-то другими? Складно сказати. В дружини декілька хвороб. а Але якби вона б була повністю здорова, ми б інакше проводили час - однозначно. Можливо у нас би були вже діти школярики. Можливо ми б давно розбіглися. Це той випадок коли справді не можливо уявити, забагато змінних. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 20:15:27 |
Ощущение, что вам важно приносить пользу другим. И как будто в этом ваше основное удовольствие.
Чем сейчас наполнена ваша жизнь, помимо работы? Вы написали, что не чувствуете, что жена воспринимает вас как мужчину. Так было всегда? Каких проявлений жены вам не хватает? цитата:
Можливо ми б давно розбіглися Что не устраивает в отношениях? Как давно вы женаты?
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 12-05-2025 20:35:34 |
Доброго вечора!
цитата:
КРИЗА СЕРЕДНЬОГО ВІКУ Проте помітно, як глибоко і грунтовно ви себе рефлексуєте та навіть діагностуєте. Очевидно, здібності до психології людських душ через пізнання себе закладені ще з дитинтства, з тієї атмосфери в сім'ї, що якимось замислуватим чином тому посприяла. Я особисто відчув, що ви жива людина. Зокрема, йдеться не лише про фізиологічний вимір. Помічаєте і вибудовуєте, точніше, намагаєтесь вибудовувати свій власний спосіб реагування на актуальний перебіг подій, в якому чимало трагічного і водночас потенційно цікавого. Словом шукаєте себе і своє місце в цьому світі, аби бути реалізованим, щасливим, вільним. Отже, рух по цій дорозі може стати по-справжньому цінним і сенсовим наповненням вашого буття. Щодо цього - цитата:
Прямо історія про тваринне домінування над жінкою в ліжку, про експерименти, про різного роду БДСМ практики, історія про приниження і прийняття мене жінкою через біль. Натякав на деякі практики жінці, вона сказала категоричне "Ні" цитата:
Але знов таки суть не в ній, а в мені. Цю гарну роботу, вважаю, буде корисно виконати разом із спеціалістом.
|
| 12-05-2025 20:52:55Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381952 для Валентина Михайловна >>Ощущение, что вам важно приносить пользу другим. И как будто в этом ваше основное удовольствие.Не зовсім вірне твердження. Мені важливо допомогати іншим коли вони про те просять (нехай і не на пряму,)і коли вони те цінують в якомусь вигляді. >>Так было всегда? Думаю так, але раніше через часту маструбацію я це не помічав. >>Каких проявлений жены вам не хватает? Поваги як до чоловіка якого вона обрала і якого вона любить і не хоче втратити. В спілкуванні на людях, в спілкуванні один з одним Бо деякі її вибрики справді виглядають так, що хочеться пожити окремо певний час і зрозуміти що ми є один для одного. Проявів сексуального характеру, коли вона мене теж хоче. Створювати ситуацію при якій я збуджуюсь і все переміщається в вертикальну площину, це мило, але я не відчуваю, що ця жінка мене любить і бажає. Я говорив з нею про це, але вона сказала, що для неї природно коли тільки чоловік проявляє ініціативу. |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 12-05-2025 20:59:27 |
1
Доброго дня. З Вашого допису складається враження, що Ви потребуєте, аби Вас ззовні підбадьорили, підштовхнули, схвалили... Чи чуєте, підтримуєте Ви самого себе? Як вцілому враження — чи вмієте Ви бути за себе, ставити себе в пріорітет?
|
| 12-05-2025 21:15:03Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381960 для Володимир Анатолійович >>сподіваюсь, уже наявні припущення з приводу зазначених бажань приведуть вас до усвідомлення справжніх причин і подальшої корекції.Цю гарну роботу, вважаю, буде корисно виконати разом із спеціалістом А ви думаєте це потребує корекції ? Бо я не відчуваю що це те, що мені заважає, це ніби як частина мене в плані рушійної творчої енергії. Згоден що зі спеціалістом потрібно пропрацювати і розібрати звідки ноги ростуть, і чи потрібно щось з цим робити. Якого напрямку спеціаліста порадите? |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 12-05-2025 21:26:59 |
|
| 12-05-2025 21:39:26Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381966 для Ірина Василівна >>Як вцілому враження — чи вмієте Ви бути за себе, ставити себе в пріорітет?Мої батьки дали досвід як цього не робити. Тому досі це вимагає певних вольових зусиль і переживання почуття провини потім |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 21:59:01 |
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 12-05-2025 22:04:34 |
|
| 12-05-2025 22:17:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381980 для Валентина Михайловна >>А кроме секса, каких проявлений от жены вам не хватает?Мне не хватает что бы моя жена мной гордилась, и не выражалась в отношении меня пренебрежительно. >>Что ценного в отношениях с женой? Для меня: У меня есть потребность спасать, проявлять заботу, нежность, опеку, с женой это потребность закрыта. С другой стороны обидно что это не ценится. Но это про мою потребность. Осознание(инсайт): Я подсознательно нашел женщину у которой куча проблем, что бы якобы создать своей жизни смысла, а теперь жалуюсь на то что это не ценится. И хочу идти учится и работать психологом ? Здесь какой-то дурацкий парадокс. Осенью будет 8 лет как женаты. |
| 12-05-2025 22:22:40Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381981 для Ірина Василівна >>Якби не було цього почуття провини, що б Ви робили зараз і надалі?Не знаю може мене б уже не було, а може гуляв би десь якось перебиваючись випадковими зв'язками, і мав би інші запити до психологів. Я не успішний-успішнець, маю купу вад. Нещодавно відкрив що завинив сам собі. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 22:29:59 |
цитата:
У меня есть потребность спасать, проявлять заботу, нежность, опеку, с женой это потребность закрыта. С другой стороны обидно что это не ценится. Но это про мою потребность. цитата:
Здесь какой-то дурацкий парадокс. Так что как ни крути, но терапия личная вам нужна - и сейчас в кризисе, и если решите пойти работать психологом. Какие у вас отношения с родителями? Какие отношения между ними?
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 12-05-2025 22:39:10 |
👍 лучший ответ! 1
Якщо у Вас є деякі труднощі з тим, щоб зрозуміти себе зараз без осуду — це не мусить завадити Вам опановувати професію психолога. Ви думаєте, що якби себе не обмежували, наприклад, провиною — це привело б саме до якихось випадкових зв'язків ? Як щодо інших сфер? А чи не може бути так, що цей потяг до певних "химерних" і "жорстких" тем слугує своєрідною компенсацією того, що не ставите в пріорітет і не закриваєте Ваші базові потреби у міжлюдських взаєминах — наприклад, потребу в повазі?
|
| 12-05-2025 23:06:46Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381984 для Валентина Михайловна >>Так вам важно заботиться и проявлять нежность или получать благодарность?Мне не "или" мне "и". - мені видається що це нормальне бажання. Про психологів і терапію знаю. Залізти в проблему клієнта, тому що вона перегукується з власною це штука дуже приємна для обох. Тільки психологічною допомогою це вже не називається. Тому таке відчуття що ходити треба буде довго і бути активним. >>Какие у вас отношения с родителями? З мамою добрі стосунки.Люблю, турбуюсь по мірі сил, місяці два-три тому пропрацьовував деякі болючі спогади. Відпустив. Стосунки стали більш дорослі. З батьком, просто горе. Якщо коротко розлучились коли мені було 9-10 років по причині його зради, і тому що він завжди робив як йому хотілось і було зручно.Спілкувались до 21 року дуже мало, в нього інша сім'я, ростив дітей там від першого шлюбу, потім час від часу бачились, спілкувались певний час поки він не почав занадто зловживати алкоголем. Зара він занадто сильно деградував під дією алкоголю, і навіть його я намагався рятувати, підбираючи на вулицях коли дзвонили незнайомі, вмовляючи лікуватись. Зараз він втік від своєї дружини, мешкає в підвалі, гроші пропиває. Час від часу хтось з родичів взиває до моєї совісті щоб я його рятував, але він жити не хоче, особливо без горілки. Зідзвонююсь з ним час від часу. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-05-2025 23:16:34 |
А как сложилось личная жизнь мамы после развода?
Как вы пережили развод родителей и ваше редкое общение с отцом? цитата:
Так вам важно заботиться и проявлять нежность или получать благодарность? Но порой бывает, что желание заботиться и делать что-то другому идет больше не из своей потребности, потому что я такой сам по себе и так проявляю свои чувства, а именно, чтобы заметили, что я хороший и сказали спасибо. Потому и пытаюсь прояснить. Обсуждали ли вы с женой то, что вам не хватает? Как бы вам хотелось, чтобы она проявляла чувства к вам? Если от жены вы не чувствуете проявлений чувств, уважения как к мужчине, с сексом вам тоже сложно договориться, то что вас держит с ней в отношениях?
|
| 12-05-2025 23:28:22Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381985 для Ірина Василівна >>Ви думаєте, що якби себе не обмежували, наприклад, провиною — це привело б саме до якихось випадкових зв'язків ? Як щодо інших сфер?Без почуття провини і міри я вів досить деструктивний спосіб життя. Це типу як на фразу "Бери від життя усе" різні люди реагують по різному. Я реагував як дослідник маргінальних кордонів життя, можливо тому що до таких компаній легше прибитись, і тому що в інші компанії ніяк не вливався. >>А чи не може бути так, що цей потяг до певних "химерних" і "жорстких" тем слугує своєрідною компенсацією того, що не ставите в пріорітет і не закриваєте Ваші базові потреби у міжлюдських взаєминах — наприклад, потребу в повазі? Може і дуже може, як якась химерна гіперкомпенсація яка сплавилась з сексуальністю. Якщо людина НІКОЛИ не закривала потребу в повазі. (Дуже цікаво взагалі щось почитати на цю тему або навіть на якийсь тренінг походити). Бо в моїй голові, на сьогоднішній день, повага це як нагорода, її можна отримати коли тобі її дають, але що робити коли її не дають - не відомо. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 13-05-2025 10:41:48 |
Поділюсь з вами деякими міркуваннями з нахилом у бік сьогодення і майбутнього, оскільки ретродосліджень в темі вже доволі багато.
цитата:
Без почуття провини і міри я вів досить деструктивний спосіб життя. Це типу як на фразу "Бери від життя усе" різні люди реагують по різному. Ви зазначили, що "в інші компанії ніяк не вливався". Очевидно, прагнення і спроби долучитись були. Цікаво, навіщо? Щоби що отримати і щоби ким себе відчути? А на заваді що ставало? цитата:
Може і дуже може, як якась химерна гіперкомпенсація яка сплавилась з сексуальністю. Якщо людина НІКОЛИ не закривала потребу в повазі. (Дуже цікаво взагалі щось почитати на цю тему або навіть на якийсь тренінг походити). Бо в моїй голові, на сьогоднішній день, повага це як нагорода, її можна отримати коли тобі її дають, але що робити коли її не дають - не відомо. Що робити, коли поваги як нагороди не дають? Власної відповіді у вас на сьогодні нема. Досліджуючи цей аспект, візьмемо, до прикладу письменника, художника, скульптора. Словом, митця. Він працює і творить щось, втілюючи себе і свої погляди. А чи будуть його читати, дивитись, слухати? Чи отримає повагу колег, увагу критиків, визнання і популярність читачів, глядачів, слухачів? Можливо, не усіх, а лише деяких? Як йому бути - невже закинути творчість? Невже перестати втілювати себе у свої твори?
|
| 13-05-2025 11:20:49Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381987 для Валентина Михайловна >>А как сложилось личная жизнь мамы после развода?Никак не сложилась, осталась одна. Она всё больше на работе была то на одной то на второй, всё для детей. >>Как вы пережили развод родителей и ваше редкое общение с отцом? Тяжело переживал, развод длился долго. Но не думаю что я столько тяжело переживал сам развод сколько горе матери о том что любимый мужчина её предал. Я хотел хоть как-то всё исправить, помирить их, что бы было как раньше, но в своих отношениях они выбрали использовать меня как средство сделать друг другу побольнее. В результате обое потеряли на долгое годы моё доверие. Я эту тему много раз вытаскивал с психологами, и расстановки проходил, и понимаю что они это делали, не зная как это отразится на мне. Но осадочек остался. >>Как вы пережили развод родителей и ваше редкое общение с отцом? Скажем так: хреново я пережил развод родителей. После их чудесного развода я был рад с отцом не видится, и в какие-то периоды был бы рад не видится и с мамой тоже. Я вообще удивлён что я начал с ним общаться, в принципе если бы не начал не сильно бы переживал. Один из выводов того времени: никто тебя не видит, надеяться можно только на самого себя. Думаю мне не хватало его как пример того что можно жить только для себя но в этой истории он негативный персонаж (в принципе любой человек довёвший маму до долгих мучительных рыданий в сознании ребёнка станет негативным персонажем), в противовес матери которая положила свою жизнь на алтарь "всё для детей". Две крайности на которых я не хочу быть похожим, но переодически, когда я перестаю следить за своей жизнью, меня сваливает то в полную жертвенность, то в алкоголизацию и желание секса с разными женщинами - папа просто ничего другого не рассказал и не показал как можно жить для себя и быть достойным мужчиной. >>Но порой бывает, что желание заботиться и делать что-то другому идет больше не из своей потребности, потому что я такой сам по себе и так проявляю свои чувства, а именно, чтобы заметили, что я хороший и сказали спасибо. Без благодарности я просто не ощущаю, что мои слова и действия помогли человеку, это своего рода индикатор. >>Обсуждали ли вы с женой то, что вам не хватает? Как бы вам хотелось, чтобы она проявляла чувства к вам? Вчера как раз после консультации с Вами, начал обсуждать. Заговорил про тему уважает ли она меня как мужчину. Она сказала что уважает, иначе бы мы не жили вместе и не спали в одной постели. Объяснила в чём проявляется её уважение, я объяснил чего мне не хватает. Она сказала что поняла меня, было очень приятно. Хорошо что этот разговор состоялся. >>Как бы вам хотелось, чтобы она проявляла чувства к вам? Больше внимания и заботы, нежности через прикосновения. >>Если от жены вы не чувствуете проявлений чувств, уважения как к мужчине, с сексом вам тоже сложно договориться, то что вас держит с ней в отношениях? Даже не знаю хватит ли символов на развернутый ответ. Причин несколько. 1. История моих родителей. Маме - больно, папа - плохой. Не хочу быть как папа и выбирать лёгкие пути. 2. До встречи с женой, женщины не шибко радовали меня любовью которую я искал. Умножаем эту историю на 20 лет поисков, и десятки фраз "давай будем друзьями". Но стоит быть честным была пара девушек которые влюбились в меня, но с моей стороны не было взаимности. В большинстве случаев секс был отдельно, романтика - отдельно. Была одна девушка с которой была максимальная и любовь и секс, но там были другие проблемы в отношениях. В конце концов она ушла к другому мужчине, в том числе по материальным причинам. Я перестал верить в то, что могу встретить "ту самую", и тогда принял решение что если нет большой разницы, тогда я постараюсь сделать жизнь лучше девушки которой хуже чем мне. В том состоянии ума когда мы начинали отношения, встреча с женой, выглядела как будто вселенная нарочно меня "пинала" и готовила к этой встрече. 3. Со временем я её полюбил, за честность и искренность, за непосредственность и чувство юмора, за отсутствие меркантильности, за то что она видела меня в разных состояниях и не сбежала, за то что она нежная и трепетная. 4. Женились мы "по залёту", у неё давно уже был диабет и врачи говорили что будет тяжело. Но мы очень хотели ребёнка. Потом у жены начали отказывать почки, она лежала в ПАГ, где-то был 4-5 месяц, когда дело ухудшилось, и выбор стоял или умрёт и она и ребёнок, или прерывание. Доктора долго уговаривали её на прерывание она отказывалась. Она тогда сказала: "Как скажешь так и будет". Она живая, ребёнка - нет, состояние здоровья после беремености сильно ухудшилось.Думал может со временем ещё раз попробуем, она больше не хочет. 5. Если срок жизни обычного человека неизвестен, то срок жизни моей жены плюс минус определён. И в эти годы я хочу сделать её жизнь более приятной и менее болезненой. |
| 13-05-2025 12:03:20Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 382003 для Володимир Анатолійович >>Якщо відбудеться переосмислення ролі провини як чинника вашої поведінки, то чи не зможе це призвести до появи СУМЛІННЯ як адекватного регулятора поведінки? Звісно, цей процес не зможе оминути таких категорій, як цінності, потреби, бажання, етика, воля тощо.Думаю у мене і так є сумління, можливо дещо викривлене по відношенню до себе, і коли я його порушую то закономірно отримую почуття провини, в принципі закономірний процес. Моє сумління воно про відношення до інших, а от що робити з собою і для себе, часто ставить мене в ступор. >>Ви зазначили, що "в інші компанії ніяк не вливався". Очевидно, прагнення і спроби долучитись були. Цікаво, навіщо? Щоби що отримати і щоби ким себе відчути? А на заваді що ставало? В школі це було нормою, примкнути до якоїсь групи однолітків щоб було з ким грати, бути частиною чогось, думаю це нормальне бажання в підлітковому віці. Я не вливався тому що це були було ніби як сили з двома векторами, з одного боку я хотів бути частиною компанії, а з іншого боку хотів щоб це ми займались чимось з зони моїх тодішніх інтересів. Такої компанії в доступному радіусі не було, Інтернету тоді теж не було, в технікумі і університеті стало трохи полегше. Ким себе відчувати, щоб що, у мене були тоді різні думки, ідеї, оповідання, переживання, погляди на світ, і я хотів тим з кимось ділитися, щоб хтось або хвалив, або коригував, або захоплювався, або ділився власними. Просто було дуже одиноко. >> Для вас повага дорівнює відчуттю цінності? А до чого тут може бути такий феномен, як САМОЦІННІСТЬ? До речі, звідки вона, на вашу думку, береться? Чи залежить критично людина з розвиненим почуттям самоцінності від поваги когось? Я мало що знаю про такий конструкт як самоцінність, знайшов визначення: "Самоцінність — це глибоке внутрішнє відчуття своєї цінності, незалежно від зовнішніх досягнень чи визнання" , чомусь у мене таке враження в мені цей конструкт відсутній. Цінність когось або чогось в моїй картині світу визначається через оцінку і визнання зовнішніми суб'єктами. Іншими словами: наскільки цінні алмази якщо вони нікому не цікаві, на скільки цінна краса пташки якщо не має зовнішнього спостерігача. Якщо ніхто ззовні не оцінить мою роботу, то як я знатиму на скільки добре я її зробив ? Я просто не знаю як оцінити самого себе, окрім як через зовнішнє. А це веде в свою чергу до бажання сподобатись, до бажання бути кимось, порушувати власні кордони, і інші не дуже екологічні речі. >>Що робити, коли поваги як нагороди не дають? Власної відповіді у вас на сьогодні нема. Досліджуючи цей аспект, візьмемо, до прикладу письменника, художника, скульптора. Словом, митця. Він працює і творить щось, втілюючи себе і свої погляди. А чи будуть його читати, дивитись, слухати? Чи отримає повагу колег, увагу критиків, визнання і популярність читачів, глядачів, слухачів? Можливо, не усіх, а лише деяких? Як йому бути - невже закинути творчість? Невже перестати втілювати себе у свої твори? Тут у всіх по різному, я писав і пишу дуже різне. І як той хто трохи чогось написав і виклав в Інтернеті, є різні люди, для мене важлива оцінка, для мене важливо щоб це читали обговорювали люди, це дає відчуття того що ти маєш якусь цінність, що якщо завтра помреш або не напишеш що це когось зачепить. Ще важливіше для мене оцінка когось, кого я сам визнаю як майстра слова чим того кого може визнавати більшість і кого не визнаю я. Це непропрацьована тема. для роботи. Я зустрічав людей які пишуть для себе в зошит, але навіть вони мені показували той зошит. Чи є митці які творять і нікому не показують, може і є, а може й нема. Питання аналогія "Чи є Бог якщо не має його проявів? Питання віри" |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 13-05-2025 14:55:17 |
цитата:
Ким себе відчувати, щоб що, у мене були тоді різні думки, ідеї, оповідання, переживання, погляди на світ, і я хотів тим з кимось ділитися, щоб хтось або хвалив, або коригував, або захоплювався, або ділився власними. Просто було дуже одиноко. Напевно, це пошук про батька або батьківської фігури...В усякому разі, мені таке відчулося. цитата:
Моє сумління воно про відношення до інших, а от що робити з собою і для себе, часто ставить мене в ступор. цитата:
Якщо ніхто ззовні не оцінить мою роботу, то як я знатиму на скільки добре я її зробив ? цитата:
А це веде в свою чергу до бажання сподобатись, до бажання бути кимось, порушувати власні кордони, і інші не дуже екологічні речі. цитата:
Я зустрічав людей які пишуть для себе в зошит, але навіть вони мені показували той зошит. Зі 100 можливих відсотків, скільки даєте собі на цей час? цитата:
Чи є митці які творять і нікому не показують, може і є, а може й нема. цитата:
Питання аналогія "Чи є Бог якщо не має його проявів? Відредаговано автором 13-05-2025 14:58:17
|
| 13-05-2025 16:01:12Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 382016 для Володимир Анатолійович >>Напевно, це пошук про батька або батьківської фігури...В усякому разі, мені таке відчулося.Так, в той час дуже не вистачало батька який був би другом. Чи якогось притомного насиавника. Зара просто не вистачає друга однодумця з яким можна було б відверто поговорити. >>Дивно, через що і навіщо виводяться на арену подвійні стандарти - іншим сумління, а собі безпорадність і ступор? Тому що як ставитись до інших моделька в голові є, а як ставитись до себе - модель відсутня. >>Мені здається, що в цьому випадку йдеться про другий рівень самоцінності - самооцінку, яка ЗАЛЕЖНА від схвалення або осуду зовні і тому коливається. А перший рівень - безумовне відчуття самоцінності, яке ні від чого НЕ ЗАЛЕЖИТЬ, бо має формуватись через прояви безумовної любові від батьків ще до моменту народження дитини. Зара почав активно шукати інформацію на тему самоцінності. Поки що знайшов безліч матеріалів на тему про , самоцінність у жінок. І ще не знайшов жодного відео, статті, книги про "самоцінність чоловіків" . Буду шукати далі різними мовами. >>Можливо, має значення ступінь критичності, коли йдеться про залежність від схвалення або, бодай, уваги когось зовні? Зі 100 можливих відсотків, скільки даєте собі на цей час? Залежність від уваги 90% і більше, залежність від схвалення 60-80%. >>Щоби їх побачити, має бути відкрите серце і відкритий розум. Якщо людина вірить вона буде бачити прояви всюди, якщо не вірить то не побачить щоб не відбувалось. |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 13-05-2025 16:48:11 |
З того, що Ви пишете, враження, що Ви — багато знаєте, розумієте і можете пояснити собі, й іншим, готові вивчати і прояснювати... Щоб — не відчувати? Бо саме, здається, цього бракує. І тому треба оцінка зовні, щоб хтось засвідчував, що Ви живете, думаєте, вибираєте, розумієте так, як треба. І поки шукаєте, і знаходите тих і те, хто може дати оцінку — можна так і продовжувати. І можна далі не відчувати, не чути себе. Але так складається не Ваше життя. Тому криза (?)
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 13-05-2025 17:02:40 |
Вам нужно не искать материалы, где написано в целом и общем. Не потому, что ничего там ценного не найдете, а потому что имея не очень хорошее понимание себя, какие-то убеждения, опыт, некоторые вещи сложно понять, осознать и принять. Псих.защиты не дают этого сделать. Это пишу в том числе со своего опыта, когда по мере прохождения терапии я замечала, как одни и те же книги, люди по разному воспринимаются.
Поэтому лучший вариант это знакомство с самим собой, в терапии.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 13-05-2025 20:00:18 |
цитата:
Зара просто не вистачає друга однодумця з яким можна було б відверто поговорити. цитата:
Тому що як ставитись до інших моделька в голові є, а як ставитись до себе - модель відсутня. цитата:
Залежність від уваги 90% і більше, залежність від схвалення 60-80%. Написав і піймав себе на думці - має ж сенс звернути увагу на 10% уваги та 40-20% схвалення, які з вами ЗАВЖДИ(!) Цікаво, з чого вони зліплені або збудовані? цитата:
Якщо людина вірить вона буде бачити прояви всюди, якщо не вірить то не побачить щоб не відбувалось. Відредаговано автором 13-05-2025 20:02:09
|
| 13-05-2025 21:52:05Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 382042 для Ірина Василівна Я думаю що я просто заглушаю все, бо розриваюсь між "я хочу" і "я маю". |
| 13-05-2025 22:16:17Дополнение от автора |
|
>>Через це варто спробувати уявити, як може відбутись зустріч? За яких умов? За якими ознаками відчуєте готовність відкритись?. Неформальна якась зустріч, можливо почнеться бесіда десь на роботі, як двох людей що цікавляться чимось спільним. Зрозумію за ознаками реакції на мої погляди. Взагалі складно знаходити товариство чоловіків після 40ка, якщо це не по роботі і не за чаркою. >>Можете піти від зворотнього, викреслюючи аспекти негативного ставлення. Наприклад, не поважати себе неможна. Ганьбити себе неможна. Знецінювати себе неможна і так далі. Тут дещо інше. Я бачу добру (розумну, майстерну, освітчену, виховану, ерудовану, і т.д. тому шо вона робить.... ) людину і я розумію за що я цю людину поважаю, ціную. А коли я щось роблю я ніби цього не помічаю.Якось це трохи заплутано. Слова не можу підходящі підібрати. >>Написав і піймав себе на думці - має ж сенс звернути увагу на 10% уваги та 40-20% схвалення, які з вами ЗАВЖДИ(!) Цікаво, з чого вони зліплені або збудовані? - Над цим потрібно подумати. >> Вочевидь, повертаємось знову до почутя самоцінності, а також на додачу йому - до оптимізму. Схоже на те. |
| 13-05-2025 22:25:23Дополнение от автора |
|
Дякую усим психологам хто долучився до допомоги в цьому питанні. І хоча питання досить обширне і в доповненні до нього ще можна сказати про страх старіння, і про те як мене коробить від вигляду літніх людей, про почуття того що деякі моменти які я б хотів пережити в житі так і не було мною пережито і від цього теж сумно. І багато всього іншого, але сьогодні я обрав психолога для подальшої роботи, бо по перше: потрібно справді пропрацьовувати і робити певні кроки а не тільки язиком плескати (це я про себе), а по друге: я не хочу зловживати часом і гостинністю, приємних, розумних, чуйних і гарних людей. Завтра виділю трохи часу і напишу деякий самоаналітичний звіт. Можливо комусь він буде цікавий. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 14-05-2025 09:49:51 |
цитата:
Взагалі складно знаходити товариство чоловіків після 40ка, якщо це не по роботі і не за чаркою. цитата:
Вочевидь, повертаємось знову до почутя самоцінності, а також на додачу йому - до оптимізму. "Как это полюбить себя?" https://upsihologa.com.ua/kak-eto-polyubit-sebya-18vtarasenko.html Відредаговано автором 14-05-2025 09:50:34
|
| 14-05-2025 10:36:22Дополнение от автора |
|
Самоаналіз, рефлексія або як воно ще там називається. Перехід від нинішніх наявних бажань вивів до прихованих незадоволених потреб. Потреба в домінуванні в ліжку є компенсацією інших потреб таких як: Потреба в любові Потреба в повазі. Потреба в визанні як чоловіка Слабкосформована самоцінність. В основі може лежати дитяча травма, відсутність або недостатня кількість піклування зі сторони батьків в дитячому віці. Основні наративи дитинства і дошкільного віку: "На тебе звертають увагу тільки якщо ти зробив щось визначне", "Всім байдуже", "Тебе люблять тільки коли ти робиш щось "добро", в інших випадках на тебе не звертають увагу, у випадках "поганої" поведінки - карають", "Коли ти просто є, то тебе не помічають. Увагу і любов треба заслужити". З дитячого віку відсутня модель поведінки чоловіка через слабкий зв'язок з батьком та старшими чоловіками протягом життя. Мотиви примітивного сексуальеого домінування в теперішньому скоріш за все, ще один з механізмів довести самому собі чоловічу природу. Розлучення батьків і використання дитини в маніпулятивних "іграх" дорослих. В момент коли дитина 8-10 років розуміє, що єдиний варіант привернути до себе увагу тата та мами це бути "хорошим", починається розлучення. Під час розлучення обоє використовують дитину як інструмент, через що хлопчик втрачає довіру до батьків, а разом з нею довіру до дорослих, до авторитетів, до світу в цілому. Шкільний період і роки, молодша школа, навчання заради оцінок, хороші оцінки сприймаються матір'ю як само собою зрозуміле, за погані - незадоволення, крики. П'ятий клас перша трійка, бажання уникнути покарання досягло того рівня, що коли отримав першу трійку і поки чекав на зустріч з матір'ю на фоні нервів температура тіла сягнула позначки 39.9. Зрозумівши що за трійку покарання не призведе до "чогось жахливого", наступає певного роду заспокоєння. Фігура батька в шкільні роки відсутня повністю а разом з нею відчуття захищеності, моральні орієнтири та модель чоловічої поведінки. Матір працює на двох роботах, любов проявляється через матеріальне забезпечення і жертовність. Подібна модель прояву любові єдина відома і яка використовується до нині. (Потреба одна, модель прояву інша). Шкільне спілкування з однолітками: Молодша школа - орієнтація на навчання, з однолітками стосунки дружні. Середня і старша школа. Повністю провалена підліткова криза. При "боротьбі за авторитет" серед однокласників. Тяжко переживеє програш в першій бійці, відчуття "один проти всіх", відсутність самоцінності. Друзв відвертається, поступово стає "ізгоєм", має одного друга. Стає більш замкненим, школа стає місцем, де ображають, насміхаються. Але слід відзначити, що хлопець б'ється, всупереч усьому, знає що програє, знає що на його стороні нікого не має і все одно б'ється. В одній з бійок він майже переміг нападника, і їх розтягнули дорослі. Наратив несправедливості: Скільки не бийся все одно вмішаються, дорослі, або вищі сили, або "суспільство" і ти все одно не переможеш навіть якщо покладеш всі сили. Окремо болісно переживається відсутність уваги з боку дівчат, особливо що все ще присутній дефіцит недополученої любові. Багато закоханностей, ні одної позитивної відповіді (офтоп: Нещодавно читав, що відмова відчувається мозком як сильний фізичний біль). Формування невротичної особистоті - я не такий як усі, я інакший, я не з цієї планети, я не хочу жити в цьому суспільстві по цим правилам. Відсутність самоцінності та довіри до людей, ізольованість, не дає точки опори. Перші думки про суїцид вік 13 років. Заглиблення в книги, духовні практики, окультизм, творчість, падіння успішності. Наратив: Навчання, доброта, щирість не має сенсу, тебе все одно не оберуть, тебе все одно не приймуть за свого. Ти інакший, вони це відчувають. Початок саморуйнквання: Якось в таборі одна дівчина, яка йому подобалась, по доброму поставилась до нього (просто по людськи), він закохався в неї ще більше, а потім виявилось що в неї стосунки з іншим хлопцем. Біль в той раз був настільки сильним що він ладен був вийти у вікно. Втримали. Ритуально пішов і попросив щоб старші хлопці його навчили курити (подумки що це свідомий вид повільного суїциду) Перехід в технікум та університет (юнацький світ): За великим рахунком продовження нерозвязаних конфліктів. Пошук свого місця, бажання безумовного кохання. Самодослідження, психологія. Дослідження станів зміненої свідомості, психоактивні речовини, алкоголь просто щоб мати можливість спілкуватись з більш дорослими і цікавими людьми, а потім просто за компанію Самодослідження, саморуйнування. Перші стосунки і перший секс з жінкою яка була на 3 роки молодша за його матір і самостійний розрив цих стосунків як вид прояву "любові" до неї і до себе. Знов пошук, знов відмова, відмова, відмова...сумніви "чи достатньо я чоловік". |
| 14-05-2025 10:48:07Дополнение от автора |
|
Частина 2. Дорослий вік. Всі кризи вісять тягарем, всі дефіцити нікуди не ділись, самоцінність ні звідки не взялась. Більшою частиною пояснення всього через розум. Формальне спілкування більшою частиною, аби не переживати не показувати "інакшість", поглиблення тривоги, постійні емоційні гойдалки, залежність емоційного стану від стану інших людей, низька самооцінка навіть коли хвалять (бо відчуття інакшості, і закритість "Хваліть скільки завгодно, але ви все одно хвалите лише формально"), Відсутність віри в те, що такий як є може бути прийнятий а від того формальний прояв своїх суспільно прийнятних взаємодій: зовнішній оптимізм, ввічливість, екстравертивність, орієнтованість на потреби інших. Цікавість до БДСМ і інше як можливість знайти людей де можна бути чесним, відкритим, і не засудженим. Якось так... |
| 14-05-2025 11:31:43Дополнение от автора |
|
Написано відсторонено бо все це бляха-муха боляче. Окремим зауваженням розпишу проблематику маструбації і порно. Я не пам'ятаю коли це сталось вперше, 6-7 років, якась картинка чи історія в газеті. Чоловік і жінка, вони лежать оголені, щось роблять ім добре, потім я знайшов якийсь журнал і там були пози в яких чоловік і жінка, стояли, лежали, сиділи голими і їм було добре. Я уявляв себе таким чоловіком який хоче, лежати, торкатись оголеної красивої жінки, відчувати її і щоб йому було добре. Потім в років 12 були газети з еротичними оповідання. Чомусь я обирав не ті що писались від імені чоловіка, а ті що писались від імені жінки. Це було так типу, що відбувається з чоловіком я і так бачу і відчуваю по собі, а що відбувається з жінкою в ці всі моменти було цікаво. Там дуже часто була тема того що якась вигадана жінка або дівчина, захотіла чоловіка або хлопця. Там ні слова не було про те про якусь романтику, і що романтика якось пов'язана зі збудженням. Взагалі було якось химерно, типу у жінок було окреме бажання романтики і душевності, а було окреме бажання близькості і секс. Все це виглядало так ніби жінки хочуть двох окремих чоловіків, і той хто в романтиці влаштовує не влаштовує в сексі, і навпаки. В моїй голові ні звідки було взятись картинці, що сексуальні стосунки це нормальне продовження романтичних. Це неабияк вплинуло і на моє відношення з дівчатами і жінками, я хотів і сексуальних і романтичних стосунків, мені багато разів пропонували дружні, і лише один раз за все життя я бачив що дівчина прямо по справжньому мене хоче.(Знов таки можливо я не бачив бо не вмію дивитись, жінки могли це зчитувати. У мене був знайомий судячи з його слів його хотіла кожна друга дівчина на вулиці) Дедалі менше я довіряв людям, тим більше в порнографії з'являлось болю. Бо біль був ознакою щирості і душевності. Якщо не вдаватись в подробиці, то останнє, що я дивився чи читав було вже геть химерне, про жінок які робили боляче чоловікам, про чоловіків які робили боляче жінкам, про бруд і приниження і тих і інших. Думаю якщо певним чином почати копати порнографію яку дивиться людина, чисто як на вибір, то по тихеньку можна вийти на незадоволені потреби.(Чим не готова проективна методика.Брудна, неприжмна але методика). Зараз порно не дивлюсь, маструбацією не займаюсь, почав з сексуальної незадоволеності і кризи, а вийшов на більш глибокі потреби. |
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 14-05-2025 12:10:58 |
Дякую Вам за таку відкритість і довіру. Ви доклали зусиль, щоб проаналізувати все це і поділитися з нами.
Спираючись на те, чим Ви поділилися — я можу надати Вам зворотній зв'язок, відобразити, те що бачу, в чому, можливо, ховаються Ваші труднощі з розумінням і усвідомленням питань самоповаги і її реалізації на практиці. Якщо маєте потребу почути — повідомте, будь ласка.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
06-04-2025
Отрицание
18-02-2025
Тупик, незнаю куда дальше
07-01-2025
Як подолати складний етап
23-12-2024
Беспокоюсь о будущем
22-12-2024
Звільняюсь з роботи, страх нестабільності
04-11-2024
Як справитись з тугою та знайти себе
02-11-2024
Як себе поводити?
27-09-2024
Відчай
Рекоммендуем
Кризис – зона турбулентности. Как сохранить самообладание и перестать паниковать.
Я часто работаю с людьми, которых настиг личностный или профессиональный кризис, возрастной или кризис смыслов. Но сегодня на наши личные кризисы накладывается и глобальный кризис. Как удержаться на плаву во время турбулентности?
Суицидальное поведение и его профилактика
Отношение к суициду у различных народов в разные времена неоднозначно. В определенные периоды самоубийства у некоторых народов рассматривались как социальная норма.
Кризисы семейной жизни. Что делать?
Каждая семья проходит несколько этапов развития, и переход с одного на другой сопровождается кризисом семейной жизни. Семейные кризисы и 7 симптомов проблем в отношениях в семье.
Средний возраст без детей
Многие к этому возрасту имеют детей и уже внуков, и набежавший «внезапно» синдром опустевшего гнезда, с вопросом: «Чем жить вдвоем, без детей?», «Чем наполнится снова?»
Средина жизни. Пере – жить…
Этот долбаный кризис. Кризис средины жизни. Он такой. Весомый... Идет за тобой тихо, спокойно. Подло так, втихаря подкрадывается. А потом – бац! И вдруг замечаешь, что жизнь, в общем, проходит.
5 причин отсутвия кризиса середины жизни в зрелом возрасте
Средний возраст идеально подходит для жизненной квартальной бухгалтерии: пересчет итогов и сличение его с собственными мечтами и планами, с одной стороны, и общепринятыми стереотипами достижений - с другой.
