Психическое здоровье и расстройства

Намагаюсь написати якомога коротше, перепрошую за досить довгий текст. На перший погляд сама проблема може бути не серйозною, скоріш це просто остання крапля. До такої реакції на буденну ситуацію призвела сукупність попередніх подій. Мені 38. У 20 років мала страшну неоперабельну онкологію, через неї періодично виникали проблеми з кров\'ю, а саме тромбоцитопенія. Робила аборт двійнят за медичними показаннями. У 14 році на війні загинув хлопець. Потім стосунки із старшим чоловіком, військовим, він помирає через проблеми із серцем. Наступні стосунки з нарцисом, аб\'юзером і психопатом, який знущався, душив, є поріз на тілі, розсічення на лбу (шрам), зламане ребро. Маю вищу освіту (викладач), все життя працювала, з порядної родини. Маю міому в матці великих розмірів, яку скоріш за все видалятимуть з маткою разом. 6 місяців на препараті гозерилін, зупиняє цикл жіночий, перед операцією треба, це дорівнює хімічній кастрації, чоловікам його теж колють. Гормональна встряска для організму страшна. Може це і призвело до неадекватної поведінки. А саме: зараз випадково трапилась інтрига із одруженим чоловіком, що мене добило. Мене заклинило на впевненості, що я у нього закохана, і є страшні ревнощі до його інших коханок. Розумом ясно, що це нісенітниці, але я про це думаю цілодобово, хочу накласти на себе руки через неможливість контролювати свій психічний стан, але ж це просто божевілля. Важко адекватно себе поводити, працювати, жити. Почались панічні атаки. Припинити спілкування не маю сили волі, але і просто з ним бачитись і аморально, і деструктивно, і весь час думати де і що він робить - жах. Що можу зробити в цій ситуації?

Добрий вечір, психіатри мені поставили невроз навʼязливих станів. Мене вже роки 3-4 турбують різні прояви в тілі, десь з 11 років почались навʼязливі думки, і всі вони зараз майже спрямовані на здоровʼя. Весь час у мене різні симптоми і я все перевіряю. Особливо турбує ШКТ, по гастроскопії легкий гастрит , і я вже як місяць на дієті і пила ліки а полегшення майже ніякого, я весь час думаю про свій шлунок , про свої органи, в мене навіть якась тривожність коли я відчуваю якусь печію, хочеться плакати, я не можу змінити свій фокус уваги. Зараз відчуваю печіння від горла до шлунку, і це вже навіть не залежить від того що я зʼїм, і не допомагають ліки, чи може це якось бути повʼязано з неврозом? Дякую

Доброго дня! В мене проблеми зі сном. Наразі я приймаю антидепресанти(1,5 таблетки пароксину) але сон не налагоджується. Самостійно виправити режим в мене не виходить. Приблизно годин у 8-9 вечора я відчуваю дуже сильне бажання заснути, настільки сильне, що нема сил навіть підготуватись до сну. Якщо заснути в цей час — я просплю 2-3 години і прокинусь приблизно об 11 вечора. Бували випадки коли я так засинала але прокидалась о другій ночі. Коли я прокидаюсь після такого сну — зазвичай почуваюсь дуже бадьоро і маю бажання переробити купу справ. Спати лягаю десь о 4-5 ранку. Якщо ж перебороти себе і не лягати в 8-9, все одно засинаю в 4-5, і все-одно відчуваю прилив сил після 11і години вечора, хоча не такий сильний. Зазначу також що перебороти себе дуже важко, зазвичай ці пару годин я просто лежу в ліжку і не можу нічого робити, якщо не сплю. Прокидаюсь я пізно, о першій-другій годині дня. На пари встати дуже важко, і зазвичай я їх просипаю. Сон якийсь липкий і останні пару годин я ніби в якомусь полудрьомі. То прокидаюсь то знов глибоко засинаю, крізь сон чую розмови і різного роду шум. Хотіла спитати з чим можуть бути пов’язані такі проблеми. В мене стоїть генералізований тривожний розлад і межовий розлад особистості. Як зазначала вище, пʼю Пароксин, який купує симптоми обох розладів, але зі сном біда.