Постоянный страх
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Постоянный страх
| Ксения Леонидовна Михайлова (Одесса) 31-03-2020 18:58:32 |
Добрый день! Вам очень нужно выговориться. Вы правильно сделали, что написали, это возможность для вас сейчас выпустить свои накопившиеся эмоции по поводу себя и своих близких. Здесь у вас есть возможность пообщаться со специалистами. Скажите, что конкретно делает ваша мама, что у вас это вызывает страх?
|
| Ольга Владимировна Головченко (Днепр) 31-03-2020 18:58:40 |
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 31-03-2020 19:38:30Дополнение от автора |
| Со времён школы мамы контролирует всё что я делаю, она наизусть знала моё расписание и даже если я задерживалась 15 минут в школе, она сильно ругалась, даже приезжала чтобы забрать меня. Также ей не нравилось моё общение с подругами, скорее ей они не нравились, поэтому мне говорила о них не очень приятное, чтобы я перестала дружить с ними. Я полагаю она думает будто все люди плохие, у них коварные мысли и они думают только о себе и пытается внушить это мне, поэтому у меня нет постоянного доверия к людям. Если у меня были плохие оценки у нас дома начинались конфликты и ссоры, точнее она на меня кричала, могла ударить, но сейчас такое не происходит, только постоянное якобы советы,которые я должна выполнять. Она требует от меня всего: чтобы были хорошие оценки, хотя я не люблю медицину и поступила в мед вуз из-за неё,она не давала возможности мне выбрать профессию, я пыталась много раз с ней поговорить, но она отклоняла всё что я хотела, теперь когда я поступила она требует чтобы я училась чуть-ли не на 100 баллов. При этом не разрешает мне вступать в универские организации которые мне нравятся, потому что это для неё пустая трата времени. Запретила мне видеться одноклассниками. Сейчас я нарушаю её запреты, в тайне от неё занимаюсь всем этим и мне хочется чтобы она меня понимала, как это у других. Что касается моего папы, то он живет с нами и у них с мамой не очень лицеприятные отношения, постоянно спорят и критикуют друг друга, попутно затавляя меня заступиться за кого-нибудь из них. Такое чувство будто папе не так важна я, ему всё равно,он часто говорит мне покушать, теплее одеваться,редко спрашивает про учебу, иногда ругается, но он совсем не участвует в мой жизни и не знает меня. |
| Оксана Сенченко (Львів) 31-03-2020 20:08:08 |
1
Доброго дня, Юка. Співчуваю через надмірний контроль з боку Вашої матері та критику, психологічне ігнорування з боку Вашого батька. Те, що Ви пишете сюди це не "скаржіння", а здорова позиція пошуку, аналізу проблеми для її вирішення. Таким чином Ви берете відповідальність за своє благополуччя як психологічно зріла людина. І дійсно, є такі теми, про які з друзями не поговориш і це цілком нормально, для цього й існують психологи :). Із вашої розповіді помітно, що у Вас відсутні чіткі особистісні кордони із мамою та наявні созалежні стосунки (це проявлялося ще з дитинства). Припускаю, що її заборони (не довіряти людям, вступ до медвузу тощо) і дозволи походять із її травматичного минулого і вона, таким чином, намагається вберегти Вас від свої помилок (або пропрацювати свої травми через Вас). Те, що Ви обурюєтеся і гніваєтеся - цілком нормально, адже Ви окрема особистість із своїми потребами, інтересами та цінностями. Ваш гнів конструктивний і захищає Вас від "поглинання" іншою особою. Крім цього, зараз відбувається "виліт із гнізда", що є психологічно травматичним не лише для Вас, а особливо для Вашої матері, тому контроль і критика стають інтенсивнішими як захисний механізм через страх Вас втратити. Що я можу порекомендувати у цій ситуації? а) запропонуйте своїй матері звернутися до психолога. Якщо вона відмовиться - не наполягайте, в кожного свій темп. Ми не можемо змусити іншу людину змінитися, однак ми можемо обирати, як будувати свою взаємодію, кого впускати у наше життя та як змінювати свій кут зору; б) Вам, однозначно, необхідно психологічно відділятися від матері. Ви вже зробили перший крок - почали навчання в іншому місті і зараз не знаходитеся на одній території з нею, це вже великий плюс. Тепер Ви можете більше контролювати Ваше спілкування, однак Ви іноді відчуваєте провину, що брешете їй, не здаєте всі предмети на 100, або не візьмете вчасно трубку. Це свідчить, що емоційно Ви ще не відділилися, що Ваше самоставлення безпосередньо залежить від її думки і цей момент Вам потрібно пропрацювати із психологом-психотерапевтом (в режимі переписки, на жаль, це неможливо). Скажіть своїй матері, як Вам важко і як Ви потребуєте допомоги кваліфікованого спеціаліста для того, щоб покращити свій емоційний стан, ваші з нею стосунки та відновити психічну рівновагу для ефективного навчання. Якщо матір відмовиться, а у Вас немає фінансів на зараз, то можна звернутися у психологічну службу при університеті (там мають надавати безкоштовну психологічну допомогу). Також, одним із важелів впливу Вашої матері залишається фінансова сфера і над цим також потрібно попрацювати (якщо Ви відчуваєте, що не можете зараз піти на роботу, то однозначно, перш за все, варто пропрацювати емоційне відділення із психологом-психотерапевтом; якщо Ви відчуваєте, що зможете - це лише буде великим плюсом, що сприятиме швидшому психологічному відділеню); в) для відновлення Вашого психологічного балансу після критики Вашої матері, спілкуйтеся із друзями та просіть їх про емоційну підтримку (компліменти, обійми і т. д.) + хваліть себе кожного дня перед дзеркалом. Також скажіть, будь ласка, чи є у Вас хлопець (якщо так, то які у Вас із ним стосунки?) Ответ отредактирован автором 31-03-2020 20:14:16
|
| 31-03-2020 20:36:09Дополнение от автора |
| Спасибо большое. Я так и собиралась поступить, слышала что в нашей университетской клинике хороший психолог и собиралась обратиться ч к ней когда вернусь к учебе. Что касается работы я пробовала найти некоторые варианты, но мама против них, потому что мне нужно выложить все силы на учебу. Но хорошо что я могу получать стипендию за обучение, как раз этим и последнее время на меня давит моя мама, точнее после поступления. К сожалению в 1ом семестре я плохо сдала один предмет, поэтому вторую половину не получаю, за что меня мама упрекает каждый раз. Поэтому чтобы она не давила на меня этим я и хотела найти работу и вернуть ей эти упущенные из-за мой лени и нежелания учиться деньги, хотя я даже не обязана, ведь так. Что касается личной жизни у меня нет парня. Я влюбляюсь легко и также быстро отхожу 😂 не могу полюбить кого-то одного или просто не нашла подходящего человека. |
| Оксана Сенченко (Львів) 31-03-2020 21:25:20 |
Цілком Вас підтримую, Ви не зобов'язані, щось доводити Вашій матері (через втрату стипендії). Ви творець свого життя і маєте право бути не ідеальною та робити помилки. Також я помітила дуже цікаву суперечність: з одного боку, Ваша мама забороняє Вам йти на роботу, а з іншого - попрікає Вас, що Ви злетіли зі стипендії. Таке відчуття, наче вона не залишає Вам шансу і маневрів для відділення (а це психологічна гра, її внутрішній конфлікт).
Повністю підтримую і радію Вашому прагненню звернутися до психолога при Вашому університеті для того, щоб віднайти у собі внутрішні ресурси та остаточно відокремитися від матері. Крім цього, Ви зазначили, що навчаєтеся зараз на 2 семестрі 1 курсу. У Вас досі може тривати процес адаптації до студентського життя, що додатково "підливає масла у вогонь" Вашого психологічного стану. Щодо хлопця - цілком зрозуміло, чому у Вас його немає, Вам зараз не до цього. Я хотіла лише поцікавитися, чи є у Вас додаткові ресурси для емоційної підтримки. Я впевнена, що Ви його зустрінете у майбутньому і побудуєте гармонійні стосунки. Поцікавтеся на офіційному сайті університету, чи працюють зараз психологи із психологічної служби онлайн, якщо ні і Ви маєте бажання та час, то можете поки що почитати для психоедукації книжку Б. Уайнхолд та Дж. Уайнход "Освобождение от созависимости" (книга є у вільному доступі в інтернеті). Бажаю Вам гарного психолога, плідної роботи та успіхів у самопропрацюванні. Вірю у Вас! :) Ответ отредактирован автором 31-03-2020 21:28:33
|
| Екатерина Анатольевна Тор (Львов) 31-03-2020 23:12:11 |
Вы уже взрослая девочка! Необходимо именно сейчас сепарироваться от матери, чтобы это не затянулось и не подавило вашу личность. Да она такая, контролирующая, доминантная, так она понимает любовь к ребёнку. Отец вас тоже очень любит, но для него это значит другое, возможно нежная забота и не давить, давать свободу действия и выбора. Проходите процесс сепарации как можно быстрее! С вами все в порядке, просто вы выросли и стали задаваться такими вопросами и это отлично) Если нужна помощь, пишите. Можно разобраться глубже на личной консультации.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
30-03-2020
Страх/тревога за близких людей
30-03-2020
Страх общения ?
26-03-2020
Как перебороть страх парней?
26-03-2020
Как перебороть свой страх?
23-03-2020
Страх
19-03-2020
Боюсь создавать страх
19-03-2020
Страх
17-03-2020
Страхи....
17-03-2020
Постоянное чувство страха
Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції
теми: життя психотерапия семья