Неудовлетворённость результатом работы

Доброго дня, Алекс.
Те, що Ви описуєте схоже на несвідому засвоєну батьківську установку "Будь ідеальним". Скажіть, будь ласка, у Вас схожа модель поведінки спостерігається і в інших сферах життя ще з дитинства? Як реагували батьки, коли Ви робили помилку? Що для Вас є Ваша робота? Особисто Ви вважаєте себе тривожною людиною?

Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:06:32

Алекс, доброго времени суток!
К сожалению, это довольно таки распространённая проблема у людей, которые не ставят конкретные, понятные и чётко очерченные планы.

Я завершаю проект всегда с ощущением: Блин! Можно было лучше!

Конечно можно было бы!!! Ибо нет предела совершенству. А его, это совершенство достичь не-воз-мож-но! Бог есть и это не Вы.
Когда нет понятного и чётко расписанного плана, тогда по мере работы Вы будете отодвигать цель, то есть у неё будут по мере Вашей работы, появляться дополнительные требования к завершённости. В результате Вы попадаете в роль, простите, ослика перед котором на удочке Вы сами же повесили морковку. Вы работаете-работаете-работаете-работаете... а всё никак не удовлетворены тем, что наработали. Работы выполнено много, выполнена она отлично, но у Вас есть постоянное ощущение не достигнутой цели. В результате - эмоциональное выгорание, самосуд и уничтожение своей ценности и профессионализма, как следствие разрушение самооценки. За всем этим - депрессия, неврозы, аппатия...

Как избавиться от этой неудовлетворённости?

Пишите конкретные, понятные и чёткие планы. Цель должна быть измеримой и достижимой. "Хорошо", "технично", "профессионально" - это метафоры - избегайте их в постановке цели. Будьте конкретны. Хвалите себя, когда выполнили все пункты плана. Да, в тот момент Вы будете видеть миллион+1 ошибки и несовершенства - запишите их, чтобы учесть в следующей работе. А для этой - Вы всё сделали идеально согласно составленному плану - точка!
Понимаете о чём я?

Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:40:23

Робота - це те без чого я не можу уявити свого життя

А що у Вашому житті є окрім роботи? Таке відчуття, що Ви пов'язуєте свою самоцінність із продуктивністю та професійніим успіхом, хоча це поняття безумовне.

Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:42:59

Добрый день, Алекс! В творческой профессии всегда кажется, что нет пределов совершенству. Но когда дело сделано - нет смысла пилить опилки. В то же время, если бы я был заказчиком - обратился именно к Вам. В вашем ощущении: "Можно было бы лучше!" - вся прелесть. Ведь это говорит о Вас, как о человеке, со всей ответственностью подходящем к деятельности, которая является Вашим призванием!
А теперь представьте другого человека, который делает то же, что и Вы, но без особого усердия, желания и вдохновения. И в итоге завершает свой проект с чувством: "А, и так сойдёт..."

Явище, яке ви описали носить назву перфекціонізм. Перше, з чим потрібно розібратися, це причини такої поведінки, а їх зазвичай дві:
1. Перша причина лежить в нашій еволюції. Наш мозок від народження налаштований шукати небезпеку та несправності в нашому оточенні. Він налаштований більше на пошук недоліків, а не хороших сторін роботи. Чому так? - ті з наших предків, які постійно шукали небезпеку та недоліки мали більші шанси їх виявити та уникнути. І як наслідок краще виживали та передавали гени. Наш мозок - природжений шукач небезпеки та недоліків.
2. Друга причина лежить в особистому досвіді. Наша поведінка має одну очевидну властивість,ті наші дії, які приводять до успіху мають властивість повторюватися. Якщо я зміг відкрити банку за допомогою певних дій наступного разу я їх повторю, якщо отримав хорошу зарплату на роботі прийду на неї ще. Часто таке засвоєння поведінки відбувається неусвідомлено (наприклад, ми неусвідомлено починаємо копіювати жести людей, які нам подобаються). У вашому випадку перфекціонізм швидше за все з'явився наступним чином:

Чи більше ви шукали недоліків, ти більше ви їх знаходили і тим швидше їх виправляли - робота виходила кращою - наступного разу ви ще більше шукали недоліки і так далі. В результаті поведінка шукання недоліків закріпилася занадто сильно і викликає дискомфорт.
По суті, ваш перфекціонізм - це хороша поведінка, яка працює занадто сильно.

Що з цим роботи?
1. Зрозуміти, що те що з вами відбувається - це не щось жахливе і непоправне. Часто перфекціонізм (як і багато поведінкових проблем) проходить сам собою.З вами все гаразд, просто ви "перестаралися" в пошуку недоліків. Перфекціонізм - це проблема, яку можна вирішити.
2. Вам потрібно спробувати "перезаписати" цей вид поведінки, це можна зробити наступним чином:
а) складати конкретний список вимог до наступного проекту наперед і звіряти результат з ним
б) під час того, як ви відчуваєте почуття "міг би краще" фіксувати думки в голові та перевіряти їх на реалістичність (якщо вам підходить ця техніка напишіть, і я вам скину детальну інструкцію).

Перфекціонізм можна побороти самому, якщо ви йдете цим шляхом то вам можуть бути корисні книги по психологічній самодопомозі (якщо цікаво відпишіть і я скину вам назви книг). Легшим і швидшим шляхом я робота з психологом (особливо з тим, який працює у руслі КПТ)