Як подолати страх спілкування?
Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 19-04-2024 16:08:04 |
1
Андрій, вітаю! Ваш страх вас від чогось захищає, ви чогось остерігаєтесь і просто це побороти не варіант. Треба це досліджувати і пропрацювати з психологом. Всі наші почуття породжуються в контакті і самопоміч тут не врятує вас. Ви нервутесь коли ходите на співбесіди, де є люди, які вас оцінюють та виступають в дорослих позиціях. Можливо ваш страх саме родом з дитинства, коли і як ви боялись батьків? Якщо послухати ваш страх, то як би він звучав? Як у вам справи з самооцінкою? |
19-04-2024 16:13:20Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 364621 для Алла Володимирівна Я боявся маму коли приносив погані оцінки зі школи і університету, але це було не так часто. Частіше всього мені не давали говорити і не рахувалися з моєю думкою. Якщо послухати мій страх то він звучатиме як страх спілкування з людьми і однолітками. Бо останні мене постійно булили у школі. Самооцінка у мене не дуже |
Анна Борисовна Королёва психолог Одеса 19-04-2024 17:19:51 |
1
Здравствуйте. Да, не знаете, поскольку пока что вы замечаете только страх. Но за этим чувством возможно ещё что-то есть - другие какие-то чувства, мысли. Важно разбираться. Желательно с психологом. Я работаю с этой темой. цитата:
я не знаю чому він виникає. цитата:
чи можливо це змінити це за допомогою самотерапії, але я дуже хочу це зробити просто не знаю як. |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 19-04-2024 17:37:15 |
1
Доброго дня, Андрій! цитата:
Підкажіть що потрібно зробити і чи допоможе мені самотерапія? Як гадаєте, зможете піти на цей варіант без підтримки зовні? |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 19-04-2024 17:39:13 |
|
19-04-2024 17:51:46Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 364628 для Володимир Анатолійович Я впевнений що в цьому. |
19-04-2024 17:53:30Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 364626 для Анна Борисовна Если самостоятельно возможно то пожалуйста подскажите что делать |
19-04-2024 18:05:16Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 364629 для Павел Леонидович Чому ви так вважаєте? |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 19-04-2024 20:10:32 |
Доброго вечора Андрію!
Насправді, це дуже важко так себе почувати. Бо ніколи не знаєш, як до тебе поставляться, що скажуть і що подумають оточуючі люди... І залежати від їх думки - невимовно болісно, бо ніколи не можеш бути самим собою, а потрібно весь час під когось підлаштовуватися... І як би не намагався собі говорити, щоб почав нарешті почуватися впевненіше, воно не працює. Бо глибоко всередині сидить згадка про те, що нікому твоя думка не цікава, а отже, і ти сам... Все, що ми переживаємо в дитинстві, застрягає в нас рефлексами і потім керує нашим життям навіть, коли ми дорослішаємо. То що ж робити? Насправді, все залежить від двох факторів. Перший - це фізіологічне та психо-емоційне дозрівання, яке допоможе почувати себе впевненіше і перестати залежати від думки оточуючих. Яке у чоловіків відбувається лише завдяки розвитку фізичного: заняття спортом, біг, зарядка, плавання тощо. І друге. Це повне пропрацювання дитячих внутрішніх страхів та залежностей, які не дають можливості вірити в себе і перестати чути голос мами, яка весь час знаходить, умовно, в думках, десь там позаду і готова зробити свої зауваження та висловити своє невдоволення... Ви займаєтеся спортом? Як часто Ви бігаєте, робите зарядку, граєте з друзями в футбол, волейбол, теніс? І як у Вас справи з дружбою? Чи є у Вас друзі? |
Павел Леонидович Басанский психолог Київ 19-04-2024 21:54:40 |
2
Ірина Миколенко цитата:
Чому ви так вважаєте? Може й помиляюся, але давайте подивимось, до чого дійде спілкування в цьому питанні. Це й буде відповіддю. Взагалі, не мене питайте, а просто ПОСПОСТЕРІГАЙТЕ за собою - спочатку своїми почуттями та думками під час переписки, а потім і за своїми намірами. Самі все побачите. І ще, важливе. Чому НЕ вийде самостійно. Страх спілкування БЕЗ спілкування хоча б з психологом - НЕ проходить. Аксіома. |
Ірина Миколенко психолог Полтава 21-04-2024 18:53:49 |
1
Доброго дня! У вас слишком большой негативный опыт в прошлом - который сам вы врядли сможете проработать. Много чего наслаивается - строгие властные родители. Булинг в школе. Это все травмы - которые в психотерапии то не так быстро проработать ( год как минимум надо) А если одному с этим работать - то еще больше по времени ( лет 5 примерно) Поэтому не бойтесь - и найдите психолога - и потихоньку начните распутывать это все. Нароботка уважения к себе нужна - уважать и ценить себя. Подругому вообще на себя посмотреть - все это длительный процесс. ( так как нужно менять старые привычки, и модели поведения - и восприятия самого себя). |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
![]() |
|
Наші психологи