Анна 1 година тому: 
Нічого не хочу, нічого не цікавить?
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Нічого не хочу, нічого не цікавить?
| Марія Радченко психолог Дніпро 03-11-2024 22:39:26 |
1
Доброго вечора, Ліро! Дуже схоже на депресію. Раджу звернутися до психіатра за діагностикою та рецептом на антидепресанти і до психотерапевта - для покращення емоційного стану та життєвої ситуації. Депресія - це найрозповсюдженіший на планеті психічний розлад (особливо в Україні під час війни багато людей з ним), який добре піддається лікуванню, якщо вчасно виявити симптоми та звернутися по допомогу. Навіть з хорошою роботою і люблячою сім'єю можна стикнутись з депресією, тож не варто зволікати з відвідуванням психіатра. Щодо алкололю. Вживання алкоголю раз на тиждень ще не є алкоголізмом, але може в нього перерости, особливо якщо серед батьків та старших родичів були випадки залежності. Також тенденція запивати негативні емоції є деструктивною та повинна буде опрацьована в терапії. А на час лікування депресії від алкоголю варто відмовитися, бо він є депресантом і посилює симптоми розладу. Відредаговано автором 03-11-2024 22:40:16 
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 03-11-2024 22:44:06 |
1
Насправді це запрос на індивідуальну роботу з психологом, не на переписку. Надто глибоке питання, вірогідно екзистенціальне. Сенс Вашого буття для Вас не зовсім зрозумілий. Через це і відчуття пустоти. Як давно та після чого це з'явилося?
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 04-11-2024 09:00:46 |
Вітаю.
Погоджусь з колегою: той стан,що Ви описали, схожий на дипресію. Але,я б запропонувала інший шлях- спочатку до психолога ( психотерапевта ), потім, за необхідністю, до психіатра за ліками. Бажано, щоб психолог був клінічний та міг провести клінічне опитування, й на підставі Ваших відповідей та своїх спостережень , вже вирішувати, яку стратегію обирати. Не завжди антидепресанти-є необхідною мірою ( залежить від важкості перебігу) і , якщо можна без них, то краще без них. Але, в цьому випадку терапія стає обов'язковою. Також, я б хотіла звернути Вашу увагу на те,що проблема може бути в фізіологічній сфері : серцево- судинні захворювання, ендокринні порушення та ін.. Тому, було б не зайвим відвідати сімейного лікаря.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 04-11-2024 09:19:32 |
Доброго ранку, Ліра!
цитата:
НІЧОГО НЕ ХОЧУ, НІЧОГО НЕ ЦІКАВИТЬ? Отже, якщо зазирнути глибше, то, напевно, вийдемо на важливі потреби, які НЕ задовольняються. Про бажання, з якими теж саме відбувається. А от уже невизнання цього факту, побоювання собі зізнатись, пролонговане в часі, закономірно спричиняє - цитата:
тривогу, із-за того що мені нічого не хочеться відчуваю провину перед дітьми, чоловіком, бувають спалахи роздратованості, гніву. Зовні життя начебто налаштоване - цитата:
мама двох дівчат 13 і 7 років, заміжня, працюю, робота хороша нормальна зарплатня. Всередині Вас, скоріше за все, йде незгода і заперечення з найважливішими речами... Тому потрібно з'ясовувати. У зв'язку з цим кілька уточнень. Чи вважаєте себе коханою? Чи задовольняють вас стосунки з чоловіком? Була б ваша воля, що б ви змінили? цитата:
Допоможіть не знаю, що зі мною коїться? Оберіть фахівця і починайте вирішувати проблему з його допомогою.
|
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 04-11-2024 13:31:30 |
1
Ліра, вітаю! Співчуваю вашому станові! Схоже, що ви проживаєте кризу і вас накривають сильні почуття. Ніби фасад вашого життя благополучний, але всередині є якийсь непрожитий біль, порожнеча, які вже потребують вашої уваги. Рекомендую не зволікати і обирати собі психолога щоб з кимось занурюватись у свій внутрішній світ і робити його приємним та комфортним! Я думаю, що у вас втрачений зв’язок з собою і ви тому так сильно дезорієнтовані зараз, а зовнішні опори вже не радують і відповідно потрібно вибудовувати внутрішні!
|
| Наталя Сергієнко психолог Вінниця 04-11-2024 18:02:28 |
1
Ліро, згодна, що важливо виключити депресію, краще перестрахуйтесь і проконсультуйтесь в хорошого психіратра. Але і психологічна підтримка вам теж потрібна, обов'язково подбайте про це. Інформації замало, але такий стан у жінок часто буває, коли вони тривалий час змушені турбуватись про інших, а свої потреби відсувати на задній план. Так, що врешті взагалі не можуть зрозуміти, які мають потреби. Не розуміють, а тому і не задовольняють їх, що призводить до апатії, байдужості, спалахів гніву та ін. Дві вагітності, турбота про дітей, про родину, недоспані ночі, постійна необхідність контролювати багато речей одночасно, робота, побут, необхідність емоційно підтримати чоловіка та дітей - це все насправді дуже виснажує, втома накопичується, а на повноцінний тривалий відпочинок та відновлення не завжди можна розраховувати. Якщо це про вас, то описаний стан є нормальною захисною реакцією психіки. І тут потрібно шукати шляхи для вашого розвантаження, відпочинку, турботи про себе. Це можуть бути різні варіанти - від відпустки до хатньої помічниці чи перерозподілу обов'язків. Та найголовніше (і найскладніше) - на перше місце потрібно поставити себе, дбати про себе, а потім про все інше. Тут важко буває перелаштуватись, бо жінок не вчать так робити. Вчать бути хорошими мамами, дружинами, господинями, "берегинями"... Але перелаштуватись важливо, бо це ніби як загубити себе саму, а потім знайти. Повернення до самої себе - тривалий процес, щонайменще кілька місяців, як правило, більше. Але він вартує зусиль. Якщо ви це зробите, насправді краще буде не тільки вам, а й вашим близьким. Звертайтесь, я працюю з такими запитами
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 05-11-2024 18:05:12 |
Доброго вечора Ліра!
Певне, щоб давати якісь конкретні поради, потрібно набагато більше інформації. Як давно почався такий стан? Можливо, була якась ситуація, яку Ви витіснили і не хочете згадувати? Адже, щоб допомогти, потрібно знати, що такий стан могло спровокувати? Які у Вас стосунки з чоловіком? Чи є довіра та тепло між вами? Лише з того, що Ви написали, можна припустити, що Ви втратити повністю сенс життя, тобто, насправді, втратили себе в житті і в стосунках. Окрім того, вік після 30 має свої виклики. І насамперед, змушує робити повну переоцінку себе як особистості, і свого місця в цьому житті... Тому, якщо не має розуміння основного сенсу життя, ми ніби припиняємо жити, заливаючи якусь порожнечу чи біль всередині себе алкоголем... Бо алкоголь - це такий собі несвідомий замінник енергії "щастя"...
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
