Психология отношений

Доброго дня,все частіше почала помічати,що коли мене просять щось зробити більше ніж один-два рази,то я починаю агресію відчувати і роздратування. Відчуваю наче мене вже не просять ,а змушують,чесно відчуття як гамівну сорочку як в психлікарні одягли.
Наведу приклади.
Мій хлопець впродовж довгого часу дуже часто говорив: «А коли ти коханому зробиш інтимний масаж?» чи то якщо я кажу,що він готує вечерю ,то він одразу ж «А ти мені мінет тоді» чи то «А коли ти запишеш мене на масаж інтимний,бо вже давно не був в тебе на записі»(це наша така гра,яку я вигадала)
Коли це говорить часто,то мене починає дратувати все і я не хочу нічого робити. А хлопець говорить,що якби він не казав цього і не на поминав,то я б взагалі раз в рік начебто це робила. А я казала йому,що це повинно йти від мого бажання ,а воно не завжди є. Але коли воно є,то я віддаюсь на всі 100% і придумую як по різному це зробити і цікавлюсь як саме йому сподобалось ,щоб розуміти як ще вдосконалюватись і доставляти ще більше задоволення.
Тепер в нього інший «прикол» зʼявився ,він говорить «Як ти мене розважати будеш вечером?» ,інколи каже це жартуючи. Але мене вже око сіпатися починає ,чесно.
І мені вже нічого не хочеться,просто закриваюсь від нього і не хочу говорити.

Добрий день, у мене є проблеми з ревнощами...
Коли мій хлопець спілкується з іншими дівчатами відчуваю багато негативних емоцій, страх, що він піде до когось іншого. Зразу псується настрій і здається, що це все.
У нього модель поведінки дуже ввічлива, і часто він може спілкуватися дуже мило. Ми це з ним проговорювали, він сказав що може дійсно надто ввічливий, і спробує трішки змінити поведінку та спілкування. Проте, пройшов час, але як було так і залишилось.
Я розумію, що часто ревнощі - це або про невпевненість у собі, або в недовірі до партнера. Думаю, у мене і те, і інше. Пропрацьовувала це раніше з психологом, результат був, але зараз сильний відкат. Відчуваю, що просто немає сил знову на роботу над своєю самооцінкою та прийняттям себе, у мене апатія і вже майже відчай. Працювала з декількома психотерапевтами, а в висновку як таких серозних змін не сталось. Хоча, я доклала багато зусиль...вже немає сил йти знову в терапію і знову це проходити...
А ось з ревнощами дуже хочу щось змінити, розумію, що є об`єктивно набагато розумніші, красивіші дівчата за мене і при кожному його спілкуванні з іншою дівчиною неймовірно ревную і мені дуже обідно. Навіть скоро ми їдемо на захід, і я вже переживаю що там буде одна дівчина, яка дуже хороша, розумна і т.д, і що буде якщо вони почнуть спілкуватися...і він в неї закохається...це все
Ці почуття ревнощів дуже сильні, я втомилась їх переживати...розумію, що це вже поза здоровою нормою і хочу їх зменшити.

Добрый вечер. Я попала в ситуацию, из-за которой испытываю очень неоднозначные ощущения. Я давно познакомилась в интернете c одним мужчиной, нас объединяет общее хобби. Мы иногда общались обо всём дa ни o чём, но общение никогда не заходило дaльше и дo вcтpечи не дoxoдилo - мы из paзныx гopoдoв. И вoт c нaчaлa февpaля этого гoдa нaши диaлoги почему-то стали другими. Мы cтaли oбщaтьcя практически каждый день и нa гopaздo бoлее личные темы. Он cпрocил, не в oтнoшенияx ли я, затем подapил мне дopoгущий букет цветoв c помощью доставки. Потом ещё oдин. Нo при этом всем он не гoвopил o личнoй вcтpече ни paзу. И чacтo oтвечaет только ближе к нoчи, xoтя днём бывaет в cети. Я cпиcывaю этo нa бoльшую зaгpуженнocть - oн много paбoтaет, по 6 дней в неделю, и paбoтa cтpеccoвaя. Нo вcё равно не могу не обращать нa этo внимание, даже закрадывалась мысль, не в отношениях ли он. Хотя oн бы вpяд ли тогда подарил такие дорогие цветы, и оставлял публичные комментарии у меня в профиле. Недавно между нами случилась небольшая размолвка, в ходе которой oт негo npoзвучaлa фpaзa "мы же чужие люди ". Я cпpocилa, неужели oн вcегдa дapит цветы чужим людям? Нa чтo oн oтветил, чтo "просто хотел сделать приятно". А чеpез пару дней, когда мы paзoбpaлиcь в конфликте, писал, чтo xoтел бы пoеxaть co мной в путешествие. Я зaдaюcь вопросом, мне только кажется, или oт негo правда какая-то двoйcтвеннocть иcxoдит. Как будто вроде и интересна я человеку, a c другой стороны нет. Как мне общаться c таким человеком, чтобы как-то прийти к общему знаменателю? Стоит ли проявить больше сдержанности и xoлoднocти, и меньше эмоционально вкладываться в общение, чтобы потом не страдать? Я даже не могу понять, это норма общения между взрослыми занятыми людьми или вcё же моё чутьё меня не подводит.