Question

12-04-2020

у меня сильно развитое чувство ревности, стоит только заметить, как только кто-то из моих друзей обращает внимание больше не другого человека, то во мне начинает все пылать от злости.
появляется: сдавливающие чувство в груди до жути неприятное, ухудшение настроения, порой учащённое сердцебиение и резкая антипатия ко всему.
Меня чуть ли не трясёт.
Разговоры на этот счёт были, но ещё обиднее, когда обесценивают проблему, говоря, что у меня зря появляется неприязнь к человеку(к которому ревную).
Иногда это доходит до слез. Когда медленный поток, когда чуть ли не навзрыд, но это скорее после обсуждения проблемы с подругой/другом.
Я правда уже не знаю как бороться с этим.
Я порчу настроение и себе, и всем, кто становится зрителями данного шоу.
Это поистине больно.

Вопрос от: riiiina; Возраст: 18

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

13-04-2020 04:05:10Дополнение от автора

цитата:

Павел Леонидович Басанский (Киев)

цитата:

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев)

Здравствуйте.
В семья до 4 класса я была единственным ребенком, бабушка с мамой опекали и дарили любовь, ни в чем не нуждалась, но как раз-таки в 4 классе мама вышла второй раз замуж, потом родилась первая младшая сестра и оттуда уже пошла ревность, что ей уделялось больше внимания, нежели мне.

13-04-2020 04:06:26Дополнение от автора

цитата:

Сергей Юрьевич Ляшенко (Харьков)

Здравствуйте.
Впервые в 4 классе с рождением младшей сестры, более обильно стало проявляться в подростковом возрасте.

13-04-2020 04:13:01Дополнение от автора

цитата:

Оксана Сенченко (Львов)

Здравствуйте! Спасибо, более лучшего описания проблемы и найти. Я согласна с каждым вашим словом. И насчет родительской любви тоже отчасти правда. С появлением младших им уделялось больше внимания, благо ревность в их сторону уже ушла давным-давно и теперь пожинаю плоды своей беспричинной ревности. Самое обидное, что я не знаю как это подавлять и как с этим бороться. Мне не хочется лишних ссор и скандалов на эту тему, но и близкие не всегда могут понять, как это больно.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Похожие онлайн консультации

05-04-2020 В компании моих друзей есть человек,который постоянно старается пошутить надо мной

23-03-2020 Как заводить новых друзей?

28-02-2020 Плохое отношение друзей ко мне

25-02-2020 У меня почти нет друзей, что мне делать

23-02-2020 Мне 21 у меня нет Друзей

31-01-2020 Как реабилитироваться в глазах друзей?

19-01-2020 нет общения, друзей, ночные кошмары

30-12-2019 Как найти новых друзей?

14-11-2019 Критика от друзей и родственников

12-11-2019 Нет друзей, отношений

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 1 · 2020-04-12 03:35:19

Павел Леонидович Басанский (Киев) 12-04-2020 03:35:19

А что было в семье?
К кому была ревность?

👍 рекоммендовать:

Сергей Юрьевич Ляшенко (Харьков) · Answer 2 · 2020-04-12 06:55:03

Сергей Юрьевич Ляшенко (Харьков) 12-04-2020 06:55:03

Доброе утро!
Когда впервые это заметили за Собой ?

👍 рекоммендовать:

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 3 · 2020-04-12 08:45:26

Доброе утро! Какие отношения были в родительской семье, у Вас с родителями, у них между собой? С одногодками?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2020-04-12 14:16:19

Доброго дня, riiiina.
Ревнощі (сум+гнів+страх) - це цілком природня реакція людини, коли їй не вистачає любові і прийняття. Людина, з одного боку, гнівається на інший суб'єкт, що зазвичай дає їй любов (Вам не вистачає прийняття і Вам образливо, що Ви не єдина), на суб'єктів, на яких переключається увага (адже Вони "забирають" те прийняття у Вас), на саму себе (адже, Ви розумієте, що не маєте правло володіти іншою людиною повністю + Вас злить сама думка, що Вам необхідне прийняття інших і що Ви можете задовільнити цю потребу лише через інших), з другого боку - Ви сумуєте, адже думаєте, що від Вас відвертаєються та не приймають та Вам страшно, що Ви втратите "джерело" прийняття, адже переконані, що не знайдете іншого.
Проблеми починають виникати тоді, коли це почуття "ревнощів" стає неконтрольоване і заважає Вашому нормальному функціонуванню (як у Вашому випадку). Тоді необхідно шукати корінь проблеми. Зазвичай, в теперішніх стосунках, ми намагаємося несвідомо задовільнити потреби, які ми не задовільнили у дитячо-батьківських стосунках (наприклад, Вам не вистачало в дитинстві (і досі не вистачає) "позитивних погладжувань" від батьків (обійми, похвала, компліменти, "я тебе люблю" і т. д.) і зараз у Вас всередині величезна пустота, яку Ви намагаєтеся заповнити. Ви так сильно хочете уваги, щоб нарешті відчути, що Ви важлива і Вас люблять, однак "ця жадоба" не втихає). Тому я прошу Вас детальніше описати, які у Вас стосунки з батьками і чи є у Вас рідні брати чи сестри.

цитата:

Разговоры на этот счёт были, но ещё обиднее, когда обесценивают проблему, говоря, что у меня зря появляется неприязнь к человеку(к которому ревную).

Співчуваю Вам, що Вашу проблему обезцінюють - це справді боляче і неприємно, проте Ви молодець, що Ви її не обезцінюєте і написали сюди на форум. Припускаю, що люди, яким Ви розповідали про свої труднощі не знали, як Вас підтримати і переключилися із Ваших почуттів (щоб Вам не було так емоційно боляче), на сам суб'єкт до якого Ви ревнували. Вони думали, що через раціо Вам допоможуть, хоча, насправді, Вам просто потрібне емпатійне слухання та емоційна підтримка. Наступного разу, скажіть їм прямо, яку саме підтримку Ви б хотіли від них, щоб у Вас не було "неприємного осаду".

Ответ отредактирован автором 12-04-2020 14:17:34

Павел Леонидович Басанский (Киев) · Answer 5 · 2020-04-13 15:24:22

Здравствуйте!

цитата:

В семья до 4 класса я была единственным ребенком, бабушка с мамой опекали и дарили любовь, ни в чем не нуждалась, но как раз-таки в 4 классе мама вышла второй раз замуж, потом родилась первая младшая сестра и оттуда уже пошла ревность, что ей уделялось больше внимания, нежели мне.

Вот с этим и нужно поработать с психологом - с темой отношений с родителями на почве ревности к младшим сёстрам (которых, я так понял было как минимум две). Психотерапия - это тот уровень психологической проработки проблемы, который способен её полностью решить. А не просто уменьшить - как переписка на сайте или разговоры с друзьями или близкими.

Ответ отредактирован автором 13-04-2020 15:24:48

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 6 · 2020-04-13 22:10:48

цитата:

Здравствуйте! Спасибо, более лучшего описания проблемы и найти. Я согласна с каждым вашим словом. И насчет родительской любви тоже отчасти правда. С появлением младших им уделялось больше внимания, благо ревность в их сторону уже ушла давным-давно и теперь пожинаю плоды своей беспричинной ревности. Самое обидное, что я не знаю как это подавлять и как с этим бороться. Мне не хочется лишних ссор и скандалов на эту тему, но и близкие не всегда могут понять, как это больно.

Ваші ревнощі в дитинстві - це цілком природнє явище і воно має обгрунтовану причину. У психології існує безліч теорій про відносини між братами і сестрами та як народження нової дитини впливає на попередню. В той момент все залежало від батьків, проте вони, як статистично прийнято у сім'ях, переключилися на новонароджену сестру, адже вона потребує догляду, не врахувавши, що Ви ще є дитиною, яка потребує емоційної підтримки. В той момент Ви пережили сильну, виправдану фрустрацію і гнів, адже Ваші психологічні потреби були не задоволені.
Крім цього, у 4 класі, у вашій сім'ї з'явилася не лише сестра, але і вітчим. Ця додаткова фігура також почала забирати увагу Вашої матері. Можливо Ви відчували, що вітчим більше любить свою генетичну доньку, ніж Вас і Ви є, у цій новоствореній сім'ї, зайвою (відчуття покинутості). Також його поява актуалізувала у Вас питання "чому у мене немає батька". Дитина, у такому ранньому віці як Ваш, починає шукати причину проблем у собі і, припускаю, Ви несвідомо почали звинувачувати себе, що у Вас відсутній батько. З'являється гнів на себе, Ви займаєтеся аутоагресією у вигляді "не заявлення батькам про свої потреби на увагу", жетрвуючи собою. І тут з'являється нових шлях для редкуції внутрішнього гніву + отримання уваги та любові - подруги. А далі Ви все знаєте.

Хоча нам здається, що сиблінгові ревнощі пішли, проте, недостача уваги та любові в дитинстві впливають на наше теперішнє життя (так влаштована наша психіка). Через теперішні стосунки із друзями Ви пробуєте задовільнити Ваші давно незадоволені потреби. Ліквідувати цей вплив минулого можливо, проте лише через побудову терапевтичниї стосунків із психологом-психотерапевтом та пропрацювання Ваших минулих травм. На жаль, як зазначив колега вище, Ви не зможете "заповнити внутрішню пустоту"лише через спілкування з подругами тому, що в кожного є свій "внутрішній ресурс", який є чітко розподіленим впродовж дня. Вони просто не зможуть дати такий обсяг, який Ви потребуєте + Ваш голод тільки буде міцнішати, адже відбуватиметься постійне "розпалювання апетиту".

Скажіть, будь ласка, які у Вас зараз стосунки з мамою, вітчимом, сестрою? Чи розповідали Ви їм про свої переживання?

Рекомендую Вам попросити про фінансову та психологічну підтримку у батьків для відвідування психолога-психотерапевта. Якщо вони не погодяться - є безкоштовні психологи при Вашому навчальному закладі та психологи в соціальних службах. Хоча зараз карантин, проте дуже багато психологів працюють в онлайн через скайп і вайбер, тому це не є проблемою.

ревную друзей