Question

21-12-2021

За кілька років після розводу я познайомилася з хлопцем молодшим від мене на 6 років, і ми стали жити разом. Я маю 2дітей, а в нього це тільки другі серйозні стосунки, з яких перші теж були не вдалі. Спочатку все було дуже добре, просто як в казці, Я і повірити не могла що нарешті хтось мене кохає так сильно як і я його. Ми проводили разом багато часу, розмовляли, гуляли, робили романтичні вечори. Але з часом я помітила що наші стосунки вже не такі як раніше, він почав приділяти мені менше уваги, не було вже тієї романтики. Приходячи з роботи додому, або на вихідних, він більше часу проводить в телефоні, іграх, ютуб... Ми навіть на прогулянки виходимо один раз в тиждень, і то не завжди.. Кожного разу коли я стараюсь поговорити про це, про те що мені його бракує, що я є сама з собою цілий час, .. Я просто потім шкодую що сказала будь що, і взагалі б краще так і мовчала. . Я боюсь щось спитати чи сказати, щоб не зіпсувати все ще більше.. Він каже що я маю відчувати завжди що він мене кохає і що я йому потрібна... Що замикаюсь в собі, і не розмовляю про те що мені болить.. Але як я можу про це сказати, якщо кожного разу чую у відповідь, що це не так, що я маю тішитись, усміхатись, показувати що кохаю, а не ходити сумною і мовчати. Я взагалі не маю з ким навіть поговорити... в чужій країні, не маючи друзів, маю тільки його... але ми не розмовляємо так як колись.. часто сваримось коли я починаю говорити про те що робить мені боляче.. Я просто сама.. іноді розмовляю зі своєю померлою бабусею дивлячись в небо і прошу мене просто забрати.. Бо іноді мені так болить душа що я не можу витримати... мені дуже самотньо.. І я дуже боюсь його втратити.. все так складно... Я просто не можу... допоможіть мені будьласка

Вопрос от: Ірена; Возраст: 30

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

22-12-2021 14:15:18Дополнение от автора

На даний момент я не працюю.. Він каже що йому це не заважає, і якби він міг то зробив би так , щоб я взагалі мусила працювати. Я Знаю що це правда, і знаю що він мене дуже любить.. Але мені від цього не комфортно, що я маю просити на щось гроші, або щось мені купити.. Не одноразово в магазині коли ми робимо закупи, я просто погоджуюсь з тим що він вибирає, тому що багато разів було так що я кажу щось купити, але у відповідь чую що "ні", то не потрібне, або там те буде краще.. Тоді для чого в мене питати? Собі нічого не купую взагалі, а коли хочу чогось солодкого або якогось фрукта, то питаю чи купимо, і то дуже рідко, бо мені не зручно. Я розумію що це не мої гроші , і просто погоджуюсь, хоча він каже що це наші бо ми сім'я.
Чому боюсь щось запитати чи сказати?.. Бо іноді він негативно реагує, і просто виходить так що , а я не так запитала, бо він не так зрозумів, або нащо таке питати, або коли я кажу що в мене на серці, що мене щось не влаштовує, то в результаті тільки одна думка, нащо я взагалі щось казала... Не кажу що так є постійно, але достатньо.. якби і всякі дрібниці отак накладаються одна на одну, і мені стає все тяжче і тяжче ..
Я не кажу що він поганий... в нього дуже добре серце, і приготує часом сам, часом разом.. І я його дуже сильно кохаю, і знаю що він мене теж, і через це при сварках ще більше боляче, бо чую дуже болючі речі, яких я йому не змогла б просто сказати... І знову і знову прошу пробачення я, і розумію що посварилися через мене, але не розумію чому, бо я багато не прошу, я просто прошу його часу... може просто зі мною щось не так...

22-12-2021 14:50:04Дополнение от автора

Наприклад, останньо ми посварилися в суботу, тоді він сказав : " Ти думаєш що я не бачу що ми сваримось часто? Що все розвалюється? Може я на початку був закоханий дуже і того не бачив. Зберися дівчино, тобі 30років, а ти ображаєшся на все як мала дитина" Я його запитала, то може він мене вже не кохає, на що почула , що він і сам вже не знає.. Я розумію що це через емоції, але ці слова так в мені застрягли, що я зараз пишу і плачу.. три дні мала температуру і була дуже сумна через це все, він правда мене притулив, і сказав, вибач мене за все... Але це відчуття нікуди не поділося.. потім розмова почалась з того, що я ходжу така сумна, , і знову вийшло що я винна, бо я закриваюсь в собі, і він не буде робити ніяких свят щоб плакати сидіти за столом.. щоб я взяла себе в руки, і не була як мала дитина... щоб перестала ображатись через дрібниці.. Бо він вже не знає чи це я з ним мучусь, чи він зі мною.. щоб я вирішила що мені взагалі потрібно.. І знову я просила пробробачення, хоча пояснила чому я така ці дні, але у відповідь почула, "І що ти тепер будеш цим жити, бо я щось сказав"
Тепер я стараюсь посміхатись, обіймати його сама більше, хоча це все не виходить ні з голови ні з серця.
Вчора наприклад, пішов надушив собі прищів на лиці, я запитала нащо, не роби так Бо будеш казати що весь червоний, він дивився мені просто в очі і казав що не душив. І я запитала нащо він обманює мене дивлячись в очі.. Я розумію що це дрібниця, але все починається з чогось маленького. На що у відповідь почула, " Ти знову починаєш?" Я не хотіла продовжувати тему, просто поцілувала , посміхнулася і пішла чистити зуби, хоча мені було не приємно.
Може справді проблема в мені.. може це травма з минулих стосунків.. може з дитинства.. а може я просто не заслуговую бути з кимось, бо псую їм життя.. Я вже не знаю.. Просто все життя я завжди була винна.. Я так запуталась

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Похожие онлайн консультации

29-12-2017 Я не знаю що мені робити в даній ситуації?(

01-05-2015 незнаю що мені робити.....

Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) · Answer 1 · 2021-12-21 22:15:02

Добрий день. Від вашої історії в мене виникає такий сум... Я співчуваю вам. Але що буде для вас допомога?

Є речі, які мені не зрозумілі у вашій історії. Наприклад, чому ви наважуєтесь розмістити ваші переживання у контакт з хлопцем?
Так,

цитата:

Я боюсь щось спитати чи сказати, щоб не зіпсувати все ще більше..

Але ж що ви можете зіпсувати вашим питанням? Як це - ще більше?

цитата:

Він каже що я маю відчувати завжди що він мене кохає і що я йому потрібна..

Як це? Я не розумію. Він зависає у компі, а ви маєте відчувати себе коханою??

Мария Валериевна Радченко (Днепр) · Answer 2 · 2021-12-21 22:16:25

Доброго вечора, Ірено.

Чому б не поговорити з хлопцем про Ваші переживання? Може, разом щось придумаєте.

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 3 · 2021-12-21 22:19:17

Доброго вечора, Ірено! Можливо він ще не готовий бути батьком двох дтей?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 4 · 2021-12-22 15:05:31

Доброго дня Ірена! Найважчим буває налагодити саме своє особисте сімейне життя, адже це стосується не тільки теперішніх відносин, як нам здається. Найчастіше, проблема набагато глибша... Ви пишете "мені дуже самотньо.. І я дуже боюсь його втратити", і додаєте "щоб я взяла себе в руки, і не була як мала дитина... щоб перестала ображатись через дрібниці.. Бо він вже не знає чи це я з ним мучусь, чи він зі мною.. щоб я вирішила що мені взагалі потрібно.. І знову я просила пробробачення, хоча пояснила чому я така ці дні, але у відповідь почула, "І що ти тепер будеш цим жити, бо я щось сказав". Як на мене, Ви підсвідомо відчуваєте, що проблема дійсно саме у Вашому сприйнятті. Як на мене, Ви аж занадто залежите від кохання близької людини, власне "залипли" на стосунках і почали втрачати себе... А так буває здебільшого тоді, коли жінка недоотримує почуття любові, захисту та підтримки в дитинстві... Окрім того, психо-емоційно залежна людина стає зовні негарною, виглядає приниженою і як правило, починає дратувати... Нам тільки здається, що чоловіки реагують на нашу зовнішність або наші дії, насправді вони реагують на наш внутрішній стан. І те, що Ви мовчите та намагаєтеся приховати свої почуття насправді мало чого додає корисного в стосунки, так само як і питання, під якими несвідомо звучать претензії та образи, які у Вас дуже з часом накопичилися... І саме на них реагує ваш чоловік! Які у Вас стосунки з батьками? Що відбувалося в дитинстві?

Ответ отредактирован автором 22-12-2021 15:17:16

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 5 · 2021-12-23 18:55:24

Доброго дня, Ірено!

цитата:

обі нічого не купую взагалі, а коли хочу чогось солодкого або якогось фрукта, то питаю чи купимо, і то дуже рідко, бо мені не зручно.

Чому Ви не можете відкрито сказати про те, що Вам хочеться? Адже це Ваші потреби. Про потреби треба говорити відкоито. Чоловіки не розуміють натяків. І так, саме чоловік має забезпечувати жінку, а не навпаки.

цитата:

Вчора наприклад, пішов надушив собі прищів на лиці, я запитала нащо, не роби так Бо будеш казати що весь червоний, він дивився мені просто в очі і казав що не душив. І я запитала нащо він обманює мене дивлячись в очі.. Я розумію що це дрібниця, але все починається з чогось маленького. На що у відповідь почула, " Ти знову починаєш?" Я не хотіла продовжувати тему, просто поцілувала , посміхнулася і пішла чистити зуби, хоча мені було не приємно.

Можливо, він як чоловік просто не хоче. щоб його контролювала жінка. Ви тим паче старша за нього. Можливо, через це він комплексує? В цій ситуації, яку Ви описали, ви граєте батьківську роль, виступаєте не коханою жінкою, а мамою, яка контролює.

Ответ отредактирован автором 23-12-2021 18:56:37

Я не знаю що мені робити...