Як повернутись до життя

Доброго!

Здається, що у нас взагалі немає майбутнього, що війна ніколи не закінчиться і ми так і будемо жити одним днем.

Так тільки здається, майбутнє є завжди, і все кінчаєтся - війна також. Ще рік, чи трохи більше - і все.

Мені стало складно спілкуватися з незнайомими людьми. Я і раніше була трохи замкнутою, але зараз це стало проблемою. Навіть якщо потрібно зайти в магазин чи аптеку, намагаюсь зробити так, щоб це зробив чоловік. Телефонувати чомусь ще складніше. Звичайні дзвінки, наприклад, викликати сантехніка, для мене випробування. Я не розумію, чому так.

Справа в тому, що війни, як і інші сильні стрессові ситуації (епідемії, катастрофи, революції тощо) мають властивість загострювати та підсилювати у людей ті психологічні проблеми, які існували у них і до того.
От як у Вас - проблеми з спілкуванням були і раніше, а зараз вони тільки підсилилися.
А справитися з ними не можете через те, що не розумієте їх коріння, яке, дуже ймовірно, знаходиться в дитинстві. З цим треба працювати в психотерапії з психологом.

я ніби просто накрутила себе і не можу справитися з цими почуттями

Вы не накрутили себя. К сожалению, Ваша психика не справляется с пережитым стрессом.

Я і раніше була трохи замкнутою

За замкнутостью скрываются Ваши страхи. И сейчас они так активизировались, что существует вероятность их перехода в социофобию.
Поэтому если у Вас нет возможности работать с этим всем с психологом в индивидуальном порядке, тогда имеет смысл обратиться к врачу.
Хуже всего, если Вы ничего не будете делать. Тогда Ваше состояние будет только ухудшаться, к сожалению.

Доброго дня. Співчуваю Вам, що Ви опинилися в такій ситуації та маєте такі переживання та почуття. Так це все не просто. Мені теж знайомі певні переживання, про які Ви говорите, про те, що і мрії, і частина планів залишено чекати до кращих часів. Розумію Вас, ми всі знаходимося в надзвичайних умовах та в стресі, пов'язаному з війною. І Ваші переживання та почуття (у тому числі й сором і злість на себе) є нормальними реакціями на ненормальну ситуацію. Проте, якщо вони Вас занадто турбують та дуже вибивають з буденного життя, Вам слід звернутися за додатковою підтримкою до спеціалістів. Це можна зробити у звичайному порядку, відшукавши собі фахівця до душі та по фінансових можливостях. Або звернутися за безоплатною допомогою - зараз є багато організацій та установ, що надають психологічну підтримку в часи війни. Інформацію про них можна найти на сторінці ФБ "УСП - Українська спілка психотерапевтів -професійний розвиток в спільноті", або у мене на особистій сторінці ФБ "Roman Kolomiiets"

Добрий вечір. Ми з чоловіком і дитиною виїхали з окупованої території півроку назад. Раніше було багато мрій і планів. А зараз вони всі зруйновані. Здається, що у нас взагалі немає майбутнього, що війна ніколи не закінчиться і ми так і будемо жити одним днем.

Доброго дня. Всі війни рано чи пізно закінчуються і ця не є виключенням. Звичайно, складно переживати невизначеність. Напевно, до війни плани на майбутнє добре впливали на Ваш внутрішній стан, зараз цієї опції немає. Варто подумати, яким чином Ви зможете змінювати свої нинішні дні на краще, що приємного робити для себе чи сім'ї, щоб протриматись в цей складний період.

Мені стало складно спілкуватися з незнайомими людьми. Я і раніше була трохи замкнутою, але зараз це стало проблемою. Навіть якщо потрібно зайти в магазин чи аптеку, намагаюсь зробити так, щоб це зробив чоловік. Телефонувати чомусь ще складніше. Звичайні дзвінки, наприклад, викликати сантехніка, для мене випробування. Я не розумію, чому так.

Причини цієї проблеми можна знайти в індивідуальній роботі з психологом. Потрібно досліджувати, в якій сім'ї Ви жили, які були відносини з батьками, чому у Вас є схильність замикатись в собі, що поганого Ви очікуєте від незнайомих людей.

Соромно через те, що я це все відчуваю, іноді злюсь на себе. Тому що є люди, яким набагато гірше, а я ніби просто накрутила себе і не можу справитися з цими почуттями

Ваші почуття мають право на існування. Так, є людини, яким зараз гірше, ніж Вам, але одночасно з цим з Вами теж щось відбувається. Кожен переживає свою біль. Вам бажано попіклуватись про себе, а також звернутись до спеціаліста, який би міг Вас підтримати, кому можна було б розказати про свої переживання, щоб, як мінімум, знизити їх інтенсивність.

Добрий день!

Я не розумію, чому так.

Дивлюсь, у Вас є власне припущення.
Ось воно

я ніби просто накрутила себе і не можу справитися з цими почуттями

По факту так воно і є(!)
От тільки сором тут недоречний, бо в такий спосіб, наразі, притаманний і звичний для Вас, проявилась схильність "перетравлювати" стресс. А війна - дуже стрессовий фактор. Напевно, по-іншому і не могло бути. Це треба визнати. І, визнавши, допомагати собі, працюючи з психологом, над здатністю себе підтримувати, опиратись на себе(!) Проживати усі почуття та емоції і діяти адекватно до ситуації або кризових подій.