Тоска за часом до війни
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
Оксана Анатольевна Бамбура (Київ) 28-01-2023 09:11:09 |
Добридень, Влада. Так, часи зараз тяжкі.
Коли ви йдете в минуле, переглядаючи фото та згадуючи старі щасливі часи ви тільки посилюєте теперішні страждання! Розумієте, минулого вже не існує, а майбутнє ще не настало. Спробуйте мріяти про майбутнє, що настануть часи коли ви заживете ще краще чим на тих фото, що ви вмієте радіти життю та плануйте своє майбутнє! Не знаю що на тих фото, але перенесіть всі ті почуття що на них знято у свої плани на майбутнє, щоб вам було приємно про нього думати. Розумієте? |
Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) 28-01-2023 15:44:01 |
1
Утрату прежней жизни, как и любую утрату, важно отгоревать. Никогда уже жизнь не станет прежней, увы. Даже после окончания войны отголоски ее будут преследовать всю жизнь. Но чтобы минимизировать последствия, чтобы иметь возможность строить свою жизнь сейчас, находить радость в каждом дне и не отчаиваться, а научиться быть счастливой здесь и сейчас, нужно прожить то, что с вами происходит сейчас, оплакать прежнюю жизнь. Лучшим вариантом будет обратиться к психологу. К сожалению, многие близкие в силе своих переживаний, пусть даже из лучших побуждений, но не поддерживают горевания, не хотят часто сами с этим сталкиваться и можно услышать "да в окопах еще хуже", "радуйся, что жива", "хватит ныть, на фронте сложнее" и тп. Подобная "поддержка" лишь усугубляет состояние и процесс горевания затягивается и не дает жить полноценно, насколько это возможно, сейчас. Поэтому психолог будет лучшим вариантом поддержки сейчас |
Татьяна Штапова (Київ) 28-01-2023 17:58:37 |
Влада, доброго дня. Вам було б корисно знайти нові опори в нинішньому житті, якісь маленькі радощі, те, що буде Вам в задоволення. А про те, що було в минулому, про втрати, краще говорити з людиною чи людьми, які Вас можуть зрозуміти та підтримати, ніж занурюватись в ці переживання тільки на самоті. Якщо у Вашому оточенні таких людей немає чи не завжди є можливість виговоритись, варто звернутись до психолога.
|
Виберіть психолога для консультування з приводу травм війни, військовий психолог
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації

Як спілкуватися з військовим, поки він на фронті? Як зрозуміти військового, який нещодавно повернувся додому з війни? Як себе поводити?

Як змінився психоемоційний стан людей після 3х місяців війни? Які настрої, емоції превалюють в соціумі зараз? Чи варто сподіватися на скоріше завершення війни чи навпаки, готуватися до затяжного конфлікту?
Рекомендуємо!

Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути

Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.

Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму

З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,

Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен

«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...

Гнів і лють – стратегія виживання у ситуації нелюдського напруги, втоми та страху. За словами Джорджа Фоллера (психотерапевта, який спеціалізується на роботі з військовими, рятувальниками, поліцейськими), дослідження показали, що кожен військовий найбільше боїться ...