У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Зауваження чужим дітям

Допоможіть, будь ласка, недосвідченій мамі. Вперше стикнулася і розгубилася, не знала як реагувати😔
На майданчику дівчинка років 10 взяла нашу іграшку і бігала з нею майданчиком. Я зазвичай не проти, хай діти граються. Ну і ми вже збиралися додому і я пішла до дівчинки забрати іграшку. Вона з іще дівчинкою і хлопчиком гойдалася на гойдалці. Інших дітей на майданчику не було. Я побачила на піску одну частинку іграшки, підняла і запитала де друга частина. Діти відповіли, що не знають. Я побачила поряд зламану другу частину іграшки. Підняла і питаю як це ви зламали. А вони: 'ми не ламали, ми отам поклали'. Я забрала уламки іграшки, викинула у смітник і пішла геть.
Мені не шкода іграшки, мене засмутило, що досить доросла дівчинка взяла без дозволу, хтось з них трьох зламав і замість сказати 'вибачте, ми випадково зламали', брешуть. І я розгубилася, не знала як взагалі реагувати. І як реагувати якби хтось робив зауваження моїй дитині, підкажіть, будь ласка.
Питання від: ; Вік: 31

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.


психолог онлайн
Вітаю вас, недостатньо досвідчена мама Юлія!

Прийміть мої співчуття з приводу розламаної іграшки, яка могла бути улюбленою у вашої дитини. Ситуація не з приємних. Але і такі ситуації трапляються.

Перше запитання: скільки років вашій дитині? У вас хлопчик чи дівчинка?

Друге запитання: ви брали на майданчик іграшку з яким наміром? Ви хотіли, щоб дитина ваша бавилася сама? Щоб вона була не з порожніми руками? Щоб можна було обмінятися із кимось іграшками?

Загалом, розраховуйте на те, що на вулиці із іграшками може трапитися щось неконтрольоване, бо цей простір належить багатьом різним людям. А ви бачите, що в різних людей різні уявлення про те, як можна гратися, як можна поводитися із чужим майном.

Як ви дозволили гратися вашою іграшкою іншим діткам (10 років - ранній підлітковий період - така собі дитинка), то можна було позначити від початку, що іграшка ваша, ви дозволяєте з нею гратися деякий час, а потім сподіваєтесь забрати її додому.

Ви могли одразу не дозволити брати вашу іграшку іншим діткам (тоді не зовсім зрозуміло, навіщо треба було брати іграшку на вулицю - щоб дражнитися? Хоча також маєте право на це).

Виховувати інших дітей - не ваше завдання, і може нічого не вийти з такої затеї. Проте ви можете на такому прикладі виховувати вашу дитину: як вчинили ви, як вчинили інші діти, чи сподобалася вам ця ситуація, що можна робити в подальшому, щоб такі ситуації повторювалися якомога рідше. І в такому ключі. Тоді поламана іграшка не була б даремна. І ваша дитина зможе винести певний досвід спільного життя з іншими дітками та їхніми батьками.

Нажаль, на дитячих майданчиках дітки зазвичай по-варварські ставляться до несвоїх іграшок. Я вважаю, що їх так навчив попередній досвід. Іграшки трощаться. Погодьтеся, що на вулиці дитина може собі дозволити таку поведінку, яку вдома батьки можуть різко пресекати, а вчиняти так може сильно хотітися. Тобто, дитячий майданчик - це простір часто неконтрольованої свободи (і агресії також). Що може мати і певні неприємні наслідки.

А чекати почуття провини від других дітей - це вам навіщо?
Уявимо собі, одна з дітей, наприклад дівчинка, каже вам:
цитата:

'вибачте, ми випадково зламали'

Що саме це може вам дати? Це ж, начебто, очевидні речі - якщо не ви зламали цю іграшку, значить, хтось інший її зламав. Для вас принципово визначити, хто саме є винним у поламаній іграшці? Для чого?
Загалом, почуття провини вважаю руйнівним почуттям (до чого доброго воно може призвести? Вгамувати природну енергію дитини?).

Це може бути прямий обман - хтось зламав свідомо і не хоче зізнаватися в цьому (а дорослим завжди подобається визнавати свої помилки і хибні кроки?). Може бути це було просто необережне поводження - тоді взагалі не зрозуміло, за що дитина має брати на себе відповідальність за шкідливу дію, якщо вона такою не була...

Думаю, максимум, що ви могли сказати цим дітям - свідкам вашої некомфортної ситуації: поділитися своїми почуттями - ви розстроєні, що іграшка поламалася, що ви, по суті, не можете у такій ситуації нікого звинувачувати, окрім себе самої, і що ви можете зробити висновки, що чужі дітки можуть іграшку поламати і наступного разу ви не дозволите їм гратися вашими іграшками.
(зауважте, я не примушую вас враховувати почуття дітей, які самі могли бути неприємно вражені, що іграшка раптом поламалася :-)

26-02-2023 21:25:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 335329 для Анжела Эдуардовна Пасниченко

Вітаю, Анжела Едуардівна! Моїй доньці 1,2 роки. Іграшкою я назвала пасочку у вигляді морозива: типу ріжок і зверху пломбір. Ми на вулицю беремо лише м'ячик, відеречко і пасочки з лопатками. Так вийшло, що дочка погралася морозивом, поклала його на лавку біля нашої сумки з іншими іграшками і пішла до гірки, ну іся за нею. А згодом бачу, що прибігли на майданчик ці дівчатка і бігають з нашим морозивом. Ну я думала чи сказати щоб поклали на місце чи ні, зазвичай я не проти щоб інші діти гралися нашими пасочками. Ну я вважаю, що стримано відреагувала, не впевнена, що я хотіла з'ясовувати хто саме зламав, тим паче нав'язувати провину. Просто якось несвідомо запитала як так вийшло, що ріжок валяється поламаний. Далі я не знала, що взагалі казати і чи потрібно... пішла собі. І далі як Ви і порадили розповіла своїй доньці, що на мій погляд не можна брати чужі речі без дозволу, якщо взяла - старатися не ламати, якщо зламала - сказати власнику 'вибач, я випадково, як я можу зарадити, щоб ти не ображався". А для себе взагалі не можу збагнути як правильно в такій ситуації поводитись, адже дійсно невідомо, одні батьки можуть і не помітити, що іграшка десь зникла, а інші - почнуть сваритися і з'ясовувати...
Мабуть наступного разу я би одразу в м'якій формі повідомила дівчинці, що це наша іграшка і ми плануємо нею гратися, тож її треба буде нам повернути


психолог онлайн
Мені дуже сподобалася ваша відповідь!
Вам і донечці всього найкращого!
Я думаю, якщо ви не будете давати бурхливих реакцій на подібні ситуації, то й ваша донечка буде спокійно та з розумінням ставитися до них! Ви робите лише перші кроки у світ дитячих взаємодій і щодня будете робити для себе відкриття! ::wub::

Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей


психолог онлайн
В цій ситуації все набагато глибше й складніше, ніж здається.
Справа в тому, Yuliia, що іграшка - ваша і взята вона була БЕЗ дозволу. І саме це є головним в цій ситуації, бо порушує ваші кордони. Але чомусь Ви на це не реагуєте. Вам подобається, коли Ваше беруть не питаючи?
Які почуття Ви відчуваєте при цьому? Що Вам заважає захистити свою власність?
В своєму дитинстві Ви також дозволяли брати іншим свої речі? І яка позиція була у Ваших батьків при цьому?

👍 радити психолога:

26-02-2023 21:57:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 335329 для Анжела Эдуардовна Пасниченко

Я власне розумію, що на майданчику і в житті взагалі можуть траплятися будь-які ситуації, в тому числі досить неприємні. Тому одразу хочу розібратися як реагувати і поводитися наприклад в такій. Донька в мене перша дитинка і я інколи почуваюся розгубленою саме на майданчику😳 Також я розумію, що всі батьки виховують дітей по-різному і я не можу ні від кого нічого вимагати. Мій чоловік завжди бубнить на інших дітей типу от який невихований, або от як себе поводить не так, мала б отак, або ще щось. Я йому тоді кажу, що ти ''дивись у свою тарілку'' і свою дитину виховуй як вважаєш за потрібне.
Сьогодні він мені сказав, що діти злякалися якби я підняла хай і почала питати де їх батьки😨 ''Майстер психології і дипломатії''🙄 Питаю навіщо таке робити? Ну і далі що? Він: "ну тоді не бери близько до серця, забудь''. Мені байдуже на той ріжок, для себе намагаюсь зробити правильні висновки на майбутнє адже попереду ще й не таке мене чекає

26-02-2023 22:08:22Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 335347 для Павел Леонидович Басанский

Так, мене засмутив той факт, що дівчинка схопила той ріжок, що лежав поряд із сумкою. Очевидно, що це чиєсь, а не валяється забуте десь у пісочниці. От я і розмірковувала над цим і чомусь вирішила хай грається. Хоча бачила, що дівчатка поводяться дещо зухвало, але не думала, що вони зламають і я засмучуся ще більше вже саме не через неприємність, а через свою поведінку. Дійсно я могла забрати і закрити питання, але тоді напевне почувала би себе теж не дуже, чого б це не дозволити погратися.
В дитинстві я не пригадую якихось таких ситуацій, єдине моя мама розповідала, що молодша сестра часто могла набити мене і забрати іграшку, якою я гралася. Мама не розповідала, як вона реагувала, але знаючи її я впевнена, що вона робила все щоб сестра більше так не поводилась


психолог онлайн
цитата:

Дійсно я могла забрати і закрити питання, але тоді напевне почувала би себе теж не дуже, чого б це не дозволити погратися.

А чому Ви повинні дозволяти гратися своїми іграшками? Що в цьому поганого - не дати своє?
Яка тоді Ви будете?
цитата:

В дитинстві я не пригадую якихось таких ситуацій, єдине моя мама розповідала, що молодша сестра часто могла набити мене і забрати іграшку, якою я гралася. Мама не розповідала, як вона реагувала, але знаючи її я впевнена, що вона робила все щоб сестра більше так не поводилась

Важливо, як реагували САМЕ Ви? Наприклад у школі? Все дозволяли брати іншим? Тому що...

👍 радити психолога:

26-02-2023 22:27:53Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 335362 для Павел Леонидович Басанский

Ну якось не можу чітко пригадати і відповісти ... пам'ятаю дала однокласнику конспект, який він чомусь не повернув і я жодного разу не запитала де мій конспект, коли повернеш. Теж пригадала як знайомій сукню позичила і вона її не віддала. Сестра моя двоюрідна часто щось в мене позичала і ніколи не повертала, а я не вимагала. Мабуть це і є те, про що Ви говорите. А чому я так поводжуся? Треба подумати


психолог онлайн
цитата:

Ну якось не можу чітко пригадати і відповісти ... пам'ятаю дала однокласнику конспект, який він чомусь не повернув і я жодного разу не запитала де мій конспект, коли повернеш. Теж пригадала як знайомій сукню позичила і вона її не віддала. Сестра моя двоюрідна часто щось в мене позичала і ніколи не повертала, а я не вимагала. Мабуть це і є те, про що Ви говорите. А чому я так поводжуся? Треба подумати

Ого! Оце ситуації Ви описали! А кажете, що не можете пригадати. Це не "на подумати", це вже сформований повноцінний запит на психотерапію. Бо якщо це не проробити з психологом на рівні не тільки думок, а і емоцій-почуттів, а особливо того, що стосується питання самоцінності, то такою ж виховаєте і доньку - беззахистною і безпорадною. При цьому, мабуть, будете виправдовувати її безпорадність "інтелігентністю", "вихованістю", "добротою" та "чутливістю". Але це буде зовсім не про те. А тільки про невміння відстоювати власні інтереси та захищати свої кордони.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

для себе намагаюсь зробити правильні висновки

Yuliia, Вы правильно делаете, что пытаетесь разобраться в ситуации.
Только не учитываете юридический аспект происходящего.
Если бы эту игрушку отобрал у Вас взрослый человек, тогда Вы бы могли, безусловно, защищать свои границы (и игрушки).

А в случае с чужими детьми так делать нельзя. (Сообщаю Вам это, как человек, имеющий дополнительное юридическое образование).
Потому что любое Ваше
цитата:

зауваження

ребенок (и его родители) могут воспринять как моральное насилие.
И тогда уже конфликт выйдет в юридическое поле и Вы можете понести соответствующее наказание.
Потому что как минимум (например), Вы нарушите Закон Украины об охране детства, в котором в соответствии со Статьей 10 (Право на защиту от всех форм насилия) "каждому ребенку гарантируется право на свободу, личную неприкосновенность и защиту достоинства".

Поэтому во избежание ответственности, не рекомендуется трогать чужих детей (делать им замечания, выяснять с ними отношения, обвинять их, поучать и так далее).
И если Вас волнует то, что забирают и не возвращают Ваши игрушки, следовательно, имеет смысл держать их при себе.

Відредаговано автором 27-02-2023 09:03:55


👍 радити психолога:

27-02-2023 13:08:41Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 335379 для Павел Леонидович Басанский

Так, Ви праві, це все про мене. Часто чую в свою адресу яка добра і тд, але почуваю себе "зручним диваном", якому рот заклеєно коли треба зкинути чиюсь дупу з себе. Однак доньку я хочу виховувати інакше, щоб вона була сильною особистістю, але я не думала, що потрібно почати з себе😳

27-02-2023 13:11:34Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 335384 для Светлана Владимировна Киселевская

Дякую за Ваш коментар, я зрозуміла. Тобто аналогічно якщо хтось робитиме зауваження моїй дитині, я повинна реагувати рішуче і не дозволяти такого


психолог онлайн
цитата:

Так, Ви праві, це все про мене. Часто чую в свою адресу яка добра і тд, але почуваю себе "зручним диваном", якому рот заклеєно коли треба зкинути чиюсь дупу з себе. Однак доньку я хочу виховувати інакше, щоб вона була сильною особистістю, але я не думала, що потрібно почати з себе😳

"почати з себе" - це універсальний принцип, не тільки у вихованні дітей, а у всьому.
Навколишній світ (а також і власних дітей) зазвичай намагаються переробити під себе вкрай патологічні особи, такі як психопати, нарциси, деспоти, ПРО тощо. А здорова позиція: змінювати світ, починаючи з себе.
Тим більше це стосується виховання дітей, які мало слухають поради та настанови батьків, а більше дивляться на їхню поведінку і навчаються на конкретному батьківському прикладі.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Тобто аналогічно якщо хтось робитиме зауваження моїй дитині, я повинна реагувати рішуче і не дозволяти такого

Да, другие люди также не имеют права вмешиваться в процесс воспитания Вашего ребенка.
И Вы имеете право защищать себя и свою дочь.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Дівчина онлайн
книгаДівчина онлайн теми: панічні атаки самоприйняття підлітки
Пианино (1993)
фільмПианино (1993) теми: відносини секс выбор
Пациенты (2015)
фільмПациенты (2015) теми: психоаналіз психотерапія віра

Рекомендуємо

Как воспитать счастливого ребенка? Как воспитать счастливого ребенка?

Воспитание детей - процесс очень важный и ответственный. Основную роль в воспитании детей призваны играть их родители. Именно от того, что дадут родители в детстве и зависит будущее ребенка, его будущей семьи...

Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда! Родительская тирания. Шанс выжить есть всегда!

Если вам «достались» властные авторитарные родители, то, с одной стороны, этому можно посочувствовать... Готовы ли вы брать на себя ответственность за изменение отношений со своими родителями?

Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки. Папина любовь. О роли отца в жизни каждой девушки.

В обществе сложилось мнение, что роль матери, по сравнению с ролью отца, гораздо важнее в воспитании ребенка. Если мы вернемся к нашим дальним предкам, то ...

Защититься от ребенка? Как? Защититься от ребенка? Как?

Дети требуют, ноют, обманывают, дерутся, плачут, дергают, обзывают. Они умеют манипулировать нами, знают слабые места. 10 советов, которые помогут нам оставаться собой, сохранить спокойствие и главное, любовь к нашим детям.

Обида на родителей Обида на родителей

За всю мою практику мне почти не попадалось людей, которые бы не обижались на своих родителей. Наверное, это одна из самых сложных тем нашего времени...

Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга? Как помочь своему ребёнку не стать жертвой школьного буллинга?

Любого ребёнка, начиная с первого класса нужно предупредить, что его могут дразнить, высмеивать одноклассники, возможно даже ударить. Если что-то такое произошло...

qr