Емілія Іванівна 24 хвилини тому: 
Запит був про бажання самогубства
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Запит був про бажання самогубства
| Елена Быковец психолог Київ 21-11-2024 00:43:44 |
Вітаю! Чи вірно я Вас зрозуміла, що Ви звернулись із запитом про бажання самогубства до психолога? А потім відчули його небажання далі працювати?
Чи було небажання подальшої роботи саме у психолога? Це була терапія чи консультації? Як закінчили стосунки із психологом? Та ще багато запитань для прояснення ситуації. Яке у Вас питання до психологів тут? 
|
| Марія Радченко психолог Дніпро 21-11-2024 00:46:38 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Доброго вечора. Якщо Вам зручно, розкажіть будь ласка, що спонукає Вас хотіти покінчити з собою? Що відбулося у Вашому житті перед тим, як з'явилися суїцидальні думки? Що саме у поведінці психолога виявило для Вас небажання працювати з Вами? Чи рекомендувала вона Вам звернутися до психіатра для медикаментозного лікування депресії? Адже терапія депресії є ефективнішою, коли людина отримує допомогу і від психолога, і від психіатра.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 21-11-2024 04:07:00 |
1
До Вас є багато запитань. Як Ви відчули "небажання" психолога? В чому воно проявлялося? Чи сказали Ви про це психологу? Якщо ні, то чому? Що думаєте робити далі? Ви до того відвідували лікаря психіатра? Чи приймаєте ліки (наприклад антидепресанти)? І важливо: в яких обставинах почало з'являтися бажання самогубства?
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 10:27:49 |
Доброго ранку!
Насправді, тільки Ви самі маєте вирішувати чи продовжувати роботу з тим чи іншим психологом. Бо це Ваше життя і Ваша за нього відповідальність. Як на мене, якщо все ж змогли почати шукати допомоги, отже, відчули серйозність свого стану. А це вже певний важливий етап на шляху до виходу з кризи. Ви маєте сили сказати, що саме підштовхнуло Вас до думки про суїцид?
|
| 21-11-2024 11:25:30Доповнення від автора |
|
50 років. Багато чого є розповісти. Звикла справлятися мовчки ,сама. В оточенні склалось враження, "залізної"сильної. Насправді просто завжди був хтось,заради кого трималась. Мама, сестра, чоловік і головне дочка. Заради мами робила все,що вимагало суспільство від жінки. Потім заради чоловіка. Дві операції в нього. Витянула,виходила.Потім він зрадив. Не змогла пробачити. І ще він став релігійним фанатиком. Переїхала з дочкою до іншого міста. Дуже нерозумно,але опікала до 25 як маленьку. Весь мій світ навколо неї. Недавно вона зізналась в почуттях до дівчини. Дівчина переїхала,а я винаймаю квартиру. Паралельно цим подіям я перенесла операцію. І дочка не дала можливість відновитися.Повністю віддавшись почуттям.Зараз може здатися,що нарешті я вільна. Відпочити,відновитись. А я більше нічого не хочу. Немає цілі,бажань. На рахунок психолога.Вона мені дуже сподобалась. Це перша людина,якій відкрилась. Довірилась. Я розраховувала на довгу терапію.На останньому сеансі вона зустріла мене словами, що була здивована, коли побачила мій запис на прийом. Виходить, в неї я теж створила враження сильної і що я справлюсь. До психіатра не була. Приймаю інколи гідазепам. Сімейний виписав. |
| 21-11-2024 11:48:55Доповнення від автора |
| Важливо. Зупинило мене від самогубства думка,що саме дочку всі звинуватять в цьому. І вона сама в першу чергу. В нашому маленькому рідному місті її орієнтація поза межами розуміння. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 21-11-2024 12:19:48 |
1
Доброго дня! Читав вашу тему і доповнення. Прийміть мої слова співчуття і підтримки. цитата:
Маючи проблеми не вирішені до кінця цитата:
відчула конкретне небажання психолога до подальшої роботи. цитата:
Сеансів було всього 4 цитата:
Важливо. Зупинило мене від самогубства думка,що саме дочку всі звинуватять в цьому. І вона сама в першу чергу. На жаль, так сталося, що довгі роки вас для себе не було. Жили для інших. І от нарешті настав час поставити у центр власного всесвіту себе саму(!) А зробити це одразу вкрай важко, навіть лячно, бо старі сенси існування втрачені, а нові ще не народились. Але з'являться, визріють і надихнуть. Відредаговано автором 21-11-2024 12:22:43
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 12:31:06 |
1
Дякую щиро за відвертість. Насправді причина того, що Ви ніяк не можете вийти зі стану "більше нічого не хочу. Не має цілі і бажання" полягає лише в одному. Головною метою свого життя Ви зробили своїх рідних людей. Так, любити своїх рідних, дбати про них - це чудово, але... Тільки тоді, коли ми не "зростаємося" з ними, коли не стаємо від них психо-емоційно залежними, не звужуємо своє життя лише до інтересів рідних, повністю нехтуючи собою.. І якщо чесно, мені не зрозуміло, чому психолог відмовила Вам у тривалій терапії. Адже, на поверхні лежить схема стосунків, де Ви приносите себе в жертву, по факту, все своє життя перебуваєте в ролі тої ж самої "жертви". І чим сильніше відмовляєтеся від себе, тим менше Вас поважають, менше Вас цінують і, врешті решт, зраджують. Насправді, цей процес закономірний. Знаєте, суїцидальні думки приходять тоді, коли ми втрачаємо себе, втрачаємо розуміння сенсу життя, коли руйнуються всі наші попередні цінності та орієнтири. Це сигнал, що ми зупинилися і не знаємо, куди нам іти далі. Бо всі ті, опори, які мали, виявилися хибними. І тоді кожна людина робить для себе вибір, або продовжувати іти в нікуди, повністю руйнуючи своє життя, свою душу. І паралельно, певне, абсолютно несвідомо, допомагаючи руйнувати життя своїх дітей. Або почати кардинально внутрішньо змінюватися, змінюючи сприйняття себе, життя, стосунків і свою поведінку. Бо коли ми не навчені цінувати себе, насправді, провокуємо неправильну поведінку і тих, кого так безгранично любимо...бо розбещуємо їх своєю жертовністю. Тільки все віддаємо і нічого не беремо собі, порушуючи закон гармонічних стосунків та гармонічного обміну енергіями.... Насправді, діти та батьки на рівні енергій та душі - одне ціле. І у Вашому випадку, як на мене, мова іде про більш серйозні та глибокі речі, коли неправильно сформований ще в дитинстві світогляд, передається з покоління в покоління у вигляді поведінкових установок, рефлексів та звичок. Аж поки не починаються такі колосальні руйнівні зміни, що відображаються вже на наших же дітях... Тому логічно виникає.питання, а як ставилися Ваші батьки один до одного? Хто з них так само більше віддавав і практично нічого не вимагав собі? Як батьки ставилися до Вас? Чи відчували Ви себе в дитинстві оточеною любов'ю та теплом, чи почували себе захищеною? Адже, як правило, ми фанатично віддані іншим тоді, коли з дитинства не мали ані підтримки, ані розуміння. І змалечку винесли установку, що увагу та любов близьких потрібно заслужити. Так мислить дитина, яка завжди вважає себе винною, якщо чомусь батьки не звертають на неї уваги, або сваряться, або байдужі до неї... Дитина завжди думає, що це вона якась не така. Тому, якщо стане про всіх дбати, старатися всім догодити, тоді обов'язково стануть дбдати і про неї. І тоді в дорослому житті ми поводимо себе так, як нерозуміючи цього, хотіли, щоб ставилися до нас в дитинстві значимих для нас дорослі, батьки. Але так в житті не працює. Нас люблять і поважають лише тоді, коли ми себе поважаємо, цінуємо та любимо... Скажу так, що та сама Ваша, зовні, тупікова ситуація, яка привела до страшних думок і важкого душевного стану, насправді може стати тією опорою, яка дасть поштовх до глобальних внутрішніх змін і трансформаційних оновлюючих процесів в середині Вас. Тому, я б все ж радила Вам почати працювати з іншим психологом, який може допомогти не лише вийти із суїцидального стану, але і знайти нові сенси та опори. Можу одразу сказати, що зміни, які можуть в терапії початися в Вас, можуть допомогти і Вашій дочці на стільки глибинно змінитися, що вона отримає шанс зробити повну переоцінку свого, у тому числі, сексуального життя. Бо те, що з нею відбувається, це, на моє глибоке переконання, не вирок. А Ви любите свою дочку, бо саме думка про неї відвернула Вас від непоправного вчинку. І може стати тією потужною мотиваціє, яка не лише витягне Вас з болота відчаю та розчарувань, але зробить щасливою і Вас і Вашу, як це не дивно, дитину. Відредаговано автором 21-11-2024 12:38:10
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-11-2024 12:32:08 |
Вы по одной фразе психолога решили, что она не хочет работать дальше?
А вы прояснили у нее, что она имела в виду? Или были какие-то еще моменты в терапии. Мысли про самоубийство это попытки сбежать от боли и пустоты. Вы пишите про то, что все время жили для кого-то. Для себя не умеете. Этому можно научиться, как раз в терапии. К психиатру все же хорошо бы сходить. Гидазепам это достаточно токсичный препарат и пить его иногда нет смысла. Обратитесь к психиатру, возможно он пропишет курсом препараты, если увидит в этом необходимость. У семейных врачей нет необходимых знаний в этой сфере.
|
| 21-11-2024 12:49:11Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374218 для Алла Григорівна Дякую за відповідь. Тут є над чим подумати |
| 21-11-2024 13:02:18Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374216 для Володимир Анатолійович Доброго дня. Так,не вирішувати свої проблеми. Відкладати на потім. Завжди так робила. Бо все був хтось чи щось важливіше.Щодо психолога. Не берусь судити спеціаліста. Це мій перший досвід. Крім фрази ,що вона не очікувала на подальші зустрічі,були ще не прговорені мною зауваження. Це моя помилка. Із сеансів я зрозуміла, що,найвірогідніше, чоловік шукав в інших. Хоча сам колись переклав побут та виховання дитини на мене. Так ніби "маматато" в одному. Та і роль мами для нього теж йому подобалося. Роль залізної. Поки що сенси нові не знайшла. Крім захищати дочку. Опікуватися. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 13:15:39 |
Ви пишете "Із сеансів я зрозуміла, що,найвірогідніше, чоловік шукав в інших. Хоча сам колись переклав побут та виховання дитини на мене. Так ніби "маматато" в одному..."
Насправді, на нас щось можуть перекласти лише тоді, коли ми самі згодні все взяти на себе. А згодні тоді, коли, знову ж таки, постійно несвідомо хочемо довести собі та оточуючим, що нас можна любити і дбати про нас. Тому одразу відпадає бажання "шукати винних". Бо це шлях в нікуди, насправді. Почуття провини або ж звинувачень ще нікому не допоміг стати щасливим.
|
| 21-11-2024 13:38:40Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374218 для Алла Григорівна Ви в більшості все правильно зрозуміли. Навіть те,що я не проговорила. Так,мама моя авторитарного характеру. Батько безмежно любив дітей,але проти мами ніколи не йшов. І почуття провини та страху завжди зі мною.Про жертовність та бажання знайти винних я,на жаль,запізно зрозуміла. Пр дочку Ви спонукали серйозно задуматись. |
| 21-11-2024 14:24:11Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374225 для Алла Григорівна Це також важливо. Про орієнтацію дочки для мене не був шок. Хоча до дівчини було велике кохання до хлопця,який вибрав подругу донечки.Вона це дуже важко пережила. І це той же час,коли чоловік зраджував мені. |
| 21-11-2024 14:44:20Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374182 для Елена Быковец Доброго дня. Були моменти на сеансі,коли психолог мене неправильно зрозуміла. А я не стала виправляти. Стало неприємно,але то моя провина. Це мій звичний стан. Промовчати. Рекомендації звернутися до психіатра не було. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 15:12:14 |
Насправді, це спеціаліст має перепитувати людину, чи правильно він її розуміє. Тим паче, якщо людина у такому стані.
Тому Ваше почуття хибне. Ви ж чомусь промовчали, правда? Щось Вас стримало від того, щоб все перепояснювати. Як на мене, Ви, дозріли вже до того стану, коли просто втомилися доводити щось всім. А це, як на мене, непоганий знак. Бо саме з такого моменту людина починає усвідомлювати себе як особистість, яка має .право просто бути такою як вона є. І тому, не так вже і важливо, чи розуміють мене інші...
|
| Марія Радченко психолог Дніпро 21-11-2024 15:20:33 |
цитата:
Важливо. Зупинило мене від самогубства думка,що саме дочку всі звинуватять в цьому. І вона сама в першу чергу. В нашому маленькому рідному місті її орієнтація поза межами розуміння. На першому місці повинно бути не те, що скажуть люди про орієнтацію Вашої дочки, а те, що вона Ваша дитина і Ви її любите. Дочка вже доросла і будує своє особисте життя, її можна з цим привітати. А те, що вона з дівчиною - це вже не так важливо, головне, що з коханою людиною. цитата:
Недавно вона зізналась в почуттях до дівчини. Дівчина переїхала,а я винаймаю квартиру. Паралельно цим подіям я перенесла операцію. І дочка не дала можливість відновитися.Повністю віддавшись Але в будь-якому разі, почуття покинутості - це сумно, і для батьків уже дорослих дітей це може бути важко, особливо якщо дитина раніше була сенсом життя. Для цього навіть є спеціальний термін "синдром опустілого гнізда". Коли Ваше "гніздо" порожнє, треба буде поступово відгорьовувати свій стан, а потім наповнювати життя новими сенсами. Стосовно психолога, не все є однозначним. Бо вона прямим текстом не казала, що вважає Вас сильною а звернення по допомогу - слабкістю (якщо казала, можете мене поправити). Але Ви відчули це як чергове відторгнення, на кшталт "я думала, тобі не потрібна моя допомога і ти сама справишся". Цю асоціацію варто опрацювати з психологом (якого Ви самі собі оберете), бо її корені можуть бути ще в дитинстві, коли у Вас формувався цей стан самостійної людини, що ні від кого не залежить, але по факту має багато незадоволених емоційних потреб. Стосовно гідазепаму. Його приймають не на регулярній основі (Ви самі це знаєте), а разово під час загострення тривожних станів. Від депресії психіатр прописує антидепресанти для щоденного прийому мінімум рік (але для цього, звісно, потрібні консультація та рецепт лікаря), бо суїцидальні думки - це ознака депресії. Паралельно з цим, дуже бажано (особливо, у Вашому випадку) працювати з психологом, бо пігулки прибирають гостру симптоматику, а терапія навчає поратися зі стресом і пристосовуватись до нових умов життя, знакодячи нові сенси в ньому і нові шляхи вирішення проблем. Я з такими проблемами працюю, можете звертатися.
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 21-11-2024 17:09:00 |
цитата:
Так,не вирішувати свої проблеми. Відкладати на потім. Завжди так робила. Бо все був хтось чи щось важливіше. цитата:
Це моя помилка. цитата:
Із сеансів я зрозуміла, що,найвірогідніше, чоловік шукав в інших. Хоча сам колись переклав побут та виховання дитини на мене. Так ніби "маматато" в одному. цитата:
Поки що сенси нові не знайшла. Крім захищати дочку. Опікуватися. Придивіться і примірте на себе - ЖИТИ СВОЄ ЖИТТЯ - чим не новий, гідний, щоби в нього вкластися сенс?
|
| 21-11-2024 17:29:24Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374240 для Алла Григорівна Я не дуже широко обізнана на рахунок правил роботи психологів. Лише в загальному. Але психолог теж має свої погляди та почуття. Можливо їй неприємна тема лгбт. Або на рахунок релігії. Політики та війни.Для мене це важливо. Те,що я зрозуміла,чого не вистачало чоловіку в мені, так само мене замучила роль залізної. Мені в якийсь момент вже треба було мужнього чоловіка . Плече, на яке спертися,закрити очі та повністю довіритись |
| 21-11-2024 17:30:37Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374259 для Володимир Анатолійович Так,безперечно я їй вдячна. Психологу. Але хотілося продовження терапії. |
| 21-11-2024 17:35:28Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374259 для Володимир Анатолійович Так,безперечно я їй вдячна. Психологу. Але хотілося продовження терапії. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 21-11-2024 17:38:20 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 21-11-2024 19:26:23 |
Якими б не були жінки "залізними", сама жіноча природа змушує жінку хотіти бути поруч з тим, хто її захистить та підтримає.
Але і тут є певна пастка... Чим більше жінка намагається знайти опору в чоловікові, тим швидше він її зрадить. Чому так? Це зі сфери, знову ж таки правильно-неправильного світогляду. У цьому світі не має нічого, щоб не могло зруйнуватися. Все плине дуже швидко і змінюється так само швидко, як і наша реальність. Чи не тому Ваш чоловік врешті решт перетворився на релігійного фанатика, що інтуїтивно почав шукати ту саму опору поза людиною та стосунків? Але його гойднуло як маятник різко в інший бік? Бо він і сам дуже сильно заплутався... Насправді, питання життя та смерті - це, у тому числі, і світоглядне питання. Бо лише знання про закони світотворення, можуть розкрити людині очі і допомогти вилити у найскрутніші моменти.
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 27-11-2024 04:11:32 |
цитата:
Поки що сенси нові не знайшла Бо ті сенси, що були: цитата:
Крім захищати дочку. Опікуватися І для дочки, і для Вас. Вам потрібні свої. А її треба відпустити. Психологічно. Хоча мабуть СТРАХ самотності буде сильно Вам заважати в цьому. Але цей страх цілком можливо подолати в психотерапії. А щодо психолога, то якщо цей спеціаліст не може - не хоче працювати з Вами - шукайте іншого. І терапія Вам бажана більш глибокого рівня, бо те, що Ви усвідомили за 4 сеанси - недостатньо для серйозної терапії. Дуже недостатньо: цитата:
Із сеансів я зрозуміла, що,найвірогідніше, чоловік шукав в інших. Хоча сам колись переклав побут та виховання дитини на мене. Так ніби "маматато" в одному.
|
| 28-11-2024 15:33:15Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374274 для Алла Григорівна Доброго дня.Хотілося би до Вас на терпію. Але... Переглянула Ваші відео в ютуб. Чому ж мене завжди тягне до людей віруючих? Я ж правильно зрозуміла? На даному етапі життя я рахую себе атеїстом на 99.9 відсотків. І не до кінця зрозуміла. Чому людина, яка вірить у ворожбу( і цим він (чоловік) виправдав свою зраду) рахується і відчуває себе віруючою? Це ж якесь язичництво,намій погляд . |
| 28-11-2024 15:49:55Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374496 для Павел Леонидович Дякую за відповідь. Пошук сенсів дає поки досить "дикий "результат.Принаймні в моєму оточенні. Не готова проговорити. Так,я завжди думала, що будучи вільною, нарешті займусь собою. Творчістю. Але тут помилилась. Маю час та можливість творити( я художник). Але бажання немає .Зовсім повний 0. "Дочку відпустити" усвідомила це давно. Тут є страх, так 1000000% ,бо бачу, що її тупо використовують. Я впевнена,що та дівчина нещира. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 28-11-2024 21:38:49 |
1
Як на мене, найбільша проблема в тому, що за останні декілька сотень років у великої кількості людей змішалися поняття "віра" та "релігійність". У той час, як віра базується на знаннях, релігійність базується на ритуалах, обрядах, забобонності та ворожбі. Можливо здивую Вас, але атеїзм, за словами однієї відомої людини - це якраз такий собі перехідний етап між цима двома станами, коли людина вже в силу свого розвитку не сприймає релігійного обмеження та примітивізму, але при цьому ще не має необхідної інформації, щоб свої внутрішні відчуття зрозуміти повністю і завдяки цьому налагодити, найперше, контакт зі своїм Вищим "Я". Що сталося з Вашим чоловіком? Як на мене, те, що трапляється, нерідко, з людьми, які в якийсь момент вже відчувають, що жити лише побутом не можуть, але... Продовжують сприймати духовний світ з позиції своєї людської, достатньо споживацької та малообізнаної, природи, де Творець відіграє роль такого собі дідуся, що виконує бажання та забаганки мирян, а ворожки, гадалки, та і загалом, просто звичайні люди, можуть робити що заманеться, спричиняючи оточуючим массу клопоту, вирішуючи долі оточуючих заговорами, прокльонами, і навіть поганими думками... Можна мати декілька вищих освіт, при цьому залишаючись повним невігласом у сенсі розуміння тих законів,які керують, насправді, нашим життям. Знаєте, скажу так, що людина, яка вважає себе атеїстом на 99.9 % інколи набагато ближча до Абсолюту, аніж той, хто вважає себе на 99,9%, типу, віруючим. Але фанатики та невігласи від релігії можуть так набити оскомину своїми діями, що одне слово "віра" може викликати у тих хто з ними живе поруч судоми... Власне, дуже цікавий факт, що в своєму атеїзмі Ви все ж впевнені лише на 99,9%... Відредаговано автором 28-11-2024 21:43:01
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 03-12-2024 05:31:07 |
👍 краща відповідь! цитата:
Так,я завжди думала, що будучи вільною, нарешті займусь собою. цитата:
Але бажання немає .Зовсім повний 0 цитата:
"Дочку відпустити" усвідомила це давно. Тут є страх, так 1000000% ,бо бачу, що її тупо використовують. Я впевнена,що та дівчина нещира І їй треба його пройти. НЕ слухаючи навіть Вас. А Вам мабуть через це болить... Ще й вибрала її нещиру замість люблячої Вас... Може ще й як зраду дочки це сприймаєте... Вибачте, що мабуть по болючому пройшов. Професія інколи вимагає.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
