Злочини та покарання

Да.

я б додав до цього ще й залучення держави до відповідальності за злочини, які здійснюють її громадяни. цікаво було б притягнути уряд. термінами, можливо, стратами. як ви думаєте. а взагалі, непогано було б батькам проблемних дітей призначати психотерапію.

Так

Так.

Так. Проблеми дітей завжди через проблеми батьків.

нет

я б ще видавав дозвіл на стрілянину по психологах. якщо щось не так — бах!!! підвищили б якість роботи. (звичайно, холостими)

Ношення вогнепальної зброї як засобу самооборони допустиме, якщо відсутній інститут правопорядку.

Складно відповісти однозначно, швидше «Так», ніж «Ні».

Ні.
У сучасному світі, де емоційна сфера дуже нестабільна. Через ритм життя, стреси, катастрофи тощо — НІ.

нет

кому питання? ув’язненим? це ж практичне питання. на Заході є практика примусової психотерапії. кажуть, що підсудні прагнуть обрати (добитися) будь-якого іншого способу покарання.

Я більше вірю в те, що можуть допомогти роки психотерапії, аніж роки «суворого режиму».

Ні. Заключення — це взагалі не виховний захід, а захисний.

Виправити що?
Енг писав, що навіть у самого злочинного маніяка є причина вбивати.
Викорінення причини — можливе. Але це ооооочень, неймовірно складно. І навряд чи вдасться обійтися лише позбавленням волі.

Жестокость порождает жестокость. Бесправие, бессилие, несправедливость, беззаконие, вседозволенность и безнаказанность способствуют росту преступности в социуме. Есть два пути. Первый — изменение социальной системы, что в условиях нашего государства представляется мне невозможным.
Второй — «спасение утопающих — дело рук самих утопающих». Каждый, кто задумывается над этим вопросом, может внести свой вклад. Отказаться от жестокости и найти в себе силы противостоять ей гуманными методами. Воспитывать в этом ключе своих детей и объединяться с себе подобными. «Когда количество таких людей превысит критическую массу, произойдут изменения в социуме». Этому способствует психотерапия, духовные практики (такие, как Вижн Квест, например), восточные философии (йога) и т.д.

умови життя і, в першу чергу, умови розвитку. заходи мають бути подвійними. з одного боку — надання всіх необхідних умов для матерів, а з іншого — важливо розуміння та вміння правильно виховувати дитину. тут ще є одна сторона медалі. скажімо, ми всім матерям забезпечили кошти та знання. АЛЕ!!! самі матері зберігають у собі агресивність. це процес, скажімо, йде в несвідому сферу і не підлягає управлінню. І? ЩО? отримуємо те ж саме, тільки правильно виховане. хіба мало садистів із благополучних сімей? висновок один. це відбудеться поступово, у міру покращення умов життя та поголовної проробки агресії у всіх. адже у вихованні беруть участь усі. у якій це можливо формі??? не уявляю. думаю, це утопія.

Жорстокими за своєю суттю людей робить бездушне виховання, як жорстоке, так і надмірно оберігаюче.
Знизити рівень злочинності може допомогти лише держава, створюючи здорові умови для зростаючих громадян з самого малого віку, тим самим формуючи соціальне поле. Це окрема велика тема.

Чим більш благополучне та розвинуте суспільство, тим нижчий у ньому рівень злочинності. Погляньте на статистику — Японія, Ісландія, Монако, Швеція, Швейцарія — вже багато років лідирують у списку країн із найнижчим рівнем злочинності. При цьому вони ж займають перші місця у рейтингу країн із найбільш високим рівнем життя.

Безгрошів’я, безправ’я, відсутність розвитку — усе це породжує жорстокість. На жаль, не знаю, чи можливо змінити щось у нашому суспільстві.

Інші люди роблять людей жорстокими.
Варто бути уважнішими один до одного.