21 грудня наближається черговий кінець світу?

На мій погляд, до «групи ризику» належать люди з підвищеною тривожністю, мнительні.

Також – невпевнені в собі, через що легко піддаються впливу чужих думок, вважаючи пророцтва з боку більш авторитетними, ніж власні знання та умовиводи.

Також – люди, які підсвідомо шукають можливість не нести відповідальності за своє життя чи за певні поточні ситуації в ньому. «Все одно кінець світу ось-ось, навіщо старатися?» Розвинена уява підвищує ймовірність потрапляння до «групи ризику».

Є ще ймовірність того, що людина боїться чогось іншого, але їй незручно відчувати саме той страх. Тож вона підмінює реальний страх іншим. Ось така ось дефлексія.

Або варіант, який я описала на прикладі своєї сусідки – людина не так уже й відчуває мучильний страх. Вона просто «дивиться фільм жахів», насичує життя емоційними фарбами. Характерно для людей, життя яких недостатньо багате на емоції та враження.

Також має сенс з’ясувати, чи не є людина прихильницею якоїсь секти, яка гарантує порятунок від кінця світу на певних умовах. Самі розумієте, якщо мова йде про щось подібне, то допомога потрібна не лише від психолога.

Ну й, звичайно, варто диференціювати, чи у людини страх кінця світу, чи загалом страх смерті, танатофобія? Чи схильна людина загалом до фобій.

Ну, не обов’язково це психоз)

А взагалі, залежно від причини виникнення страху. Одне діло, якщо людина загалом тривожно-мнительна, і страх кінця світу – лише одне з «додатків» тривожності – тоді з нею й треба працювати.

Інше – якщо людина потрапила до секти, і там її лякають кінцем світу та пропонують продати квартиру й їхати рятуватися в село. Тоді її треба виводити з секти й реабілітувати.

І зовсім по-іншому, якщо в людини сформувалася фобія. Правда, неможливо дати якісь загальні рекомендації.


Хіба що – з загальних – подивитися в пошуковику, скільки вже Армагеддонів НЕ відбулося, дати минули, і допустити ймовірність того, що й черговий – не відбудеться.