Зрадив дружині
Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.
| Віталій Вікторович Бондарчук психолог Київ 03-07-2024 22:42:04 |
2
Ірина Миколенко У тому-то і справа, що "наче". Це все одно б сталося - питання часу. Можна пробачити на словах, можна навіть змусити себе жити далі з тим, хто зрадив. Але змусити себе не розчаруватися і далі любити, як ні в чому не бувало, на практиці не виходить 
|
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 03-07-2024 23:56:39 |
2
Ірина Миколенко Доброго дня! Коли ви не можете визначитись, то це роблять жінки. Вони можуть пробачити, але можуть лише раз це зробити… Не випробовуйте терпіння люблячої жінки, бо її можна більше ніколи не побачити.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 04-07-2024 00:18:28 |
3
Володимир Анатолійович Тарасенко Ірина Миколенко Ситуація непроста. Але все ускладнюється тим. що Ви не визначилися, яку жінку Ви любите. Подання заяви на розлучення – це усвідомлене рішення. Але однозначно зазначу, що шанси на відновлення стотсунків є, і головне у цьому випадку - потрібно все робити правильно. Перше. що потрібно зробити – це налагодити свій емоційний стан. Потрібно зрозуміти, що найгірше трапилося і гірше вже не буде. Тепер, щоб повернути дружину, треба бути спокійним, мислити тверезо та розважливо. Це важко зробити, але це потрібно. Я б Вам порекомендувала звернутися до психолога. Потрібно проаналізувати ситуацію та скласти план дій. Відредаговано автором 04-07-2024 00:20:18
|
| 04-07-2024 00:47:08Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 367926 для Ирина Константиновна Ситуація дуже складна. Бо через 3 неділі ми начебто зійшлись разом. Але Вона мені сказала, що це через дитину...Це не її вибір, Вона не визначилась до кінця. Її емоційний стан дуже був не стабільний, і в моментах вона мене відправляла до іншої " іди до своєї ясі". І я в цій не визначеності знаходився деякий час, і майже щоразу була оця фраза "іди". Так тривало майже 2,5 місяці. День все ок, два дні тотальний жах. Я в силу свого замкнутого характеру не йшов на розмову яку вона наважувалась розпочати. І на фоні цього були постійні недосказаності. В мене почалась з'являтись думка. А може все-таки я обрав не ту з якою треба зходитись. І підібрав момент коли дружина з дитиною поїдуть з міста, для того, щоб зустрітись з іншою і поговорити. Інша в мене закохалась (каже час від часу) |
| 04-07-2024 00:49:29Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 367926 для Ирина Константиновна І от на цій зустрічі я зрозумів, що вона не та людина, це була помилка. Але про цю зустріч дізналась дружина і тепер подає на розлучення. |
| 04-07-2024 01:02:11Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 367923 для Алла Володимирівна Ваша порада залишити її саму з малою дитиною. Я сам виріс без батька. І я не хочу цього для нього...я не знаю чого моя невизначеність була весь час примирення. Зараз чітко і ясно все розкладено по поличкам. "Інша" мені сказала прямо. "Я тебе заполучила, це був спортивний інтерес." Я їй не був потрібний як партнер по життю... В неї також чоловік і дівчинка 7 років. Але вона була з ним розлучена, а зараз знову на ньому одружилась, бо вона військовослужбовець і щоб його не забрали вона пішла на цей крок. Не дуже я розуміюсь в жіночій логіці...І що ви маєте на увазі " бо її можна ніколи не побачити"? |
| 04-07-2024 01:04:20Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 367920 для Віталій Вікторович Хіба не працює принцип " Ви вдвох згоріли. Тепер ви різні люди, а от чи закохаються ці різні люди це питання часу" |
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 04-07-2024 01:08:48 |
1
Де ви прочитали, що я вам радила когось з кимось лишити? Ви навіть тут перекручуєте слова. Ваша жінка обурена і ображена, вона в гніві відправляла вас до колишньої. А ви взяли і пішли… а тепер її гнів ще сильніший, тому вже звучить слово розлучення. Якщо дуже злити жінку - то вона може підпалити мости і ніяких відступних не буде, ось що я мала на увазі. Вам треба завоювати довіру та повагу знову в обличчі своєї дружини, а для цього треба ресурси та спокій. Ви вже визначились хто вам хто і це вже відлік для змін! Підтримую колегу, що вам треба заспокоїтись і розплутати цей клубок непорозумінь, почуттів і психотерапія вам в поміч! Відредаговано автором 04-07-2024 01:09:59
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 04-07-2024 04:16:54 |
Дуже важко. не знаючи Вас, особливості Вашої родини, давати рекомендації.
Вам все ж таки потрібно розібратися у своїх почуттях. Якщо бі дружина закривала всі Ваші потреби, Ви би не стали навіть думати про іншу жінку.. Подумайте, чи потрібно зараз утримувати дружину? І як Ви це робитимете? Благати, просити, намагатися переконати? Ніщо із цього не працює. Єдина перевага, яку Ви отримаєте - можна ініціювати серйозну розмову, яка не виглядатиме, як спроба її утримати, але, можливо, допоможе зрозуміти, що саме було не так у ваших стосунках. .Прийміть її рішення. Дружина хоче подати на розлучення, спокійно обговоріть це, без емоцій. Скажіть, що вона абсолютно права, що вирішила піти, що Ви розумієте її почуття. Але Ви дуже вдячні їй за роки проживання разом. Попросіть її не поспішати з розлученням, поки не стихнуть емоції Відредаговано автором 04-07-2024 04:26:40
|
| 04-07-2024 05:55:48Дополнение от автора |
| Історія наступна. Ми з дружиною вже 12 років разом. Майже дев'ять років одружені. Маємо сина 2,8 років. Все життя ми робили все разом, пліч опліч проходили всі негаразди. Мої батьки (мама) допомогли з житлом. Ми самотужки зробили в квартирі ремонт(не "вбили" один одного при цьому). І за неділю до народження сина заїхали. Через 3 місяці почалось повномасштабне вторгнення. Ми майже 25 днів в сховищі, а потім моя мама знайшла спосіб вивезти дитину і дружину відразу за кордон в Польщу. Я ж при цьому залишився в місті, так як моя мама працювала на пекарні і там потрібні були робочі руки. Коли "русня" відійшла і місто почало оговтуватись я повернувся на свою роботу. Дружина залишалась в Польщі, так як вже оформила документи на допомогу та безкоштовне житло. Я працював по 12-14 годин на день, з одним вихідним днем на місяць. Бо в нас був борг треба було його віддавати, а враховуючи що сім'я далеко друзів в мене немає я з головою кинувся в роботу. І так проходить 8 місяців. Ми спілкувались в месенджерах по відео. Я бачив як їй там важко самій з зовсім малою дитиною і відчував себе безпорадним, що я нічим не можу допомогти, окрім як щось казати. Через вісім місяців коли малому мало виповнитись рік вони приїхали, але приїхали на дві неділі. Ми довго розмовляли, я хотів би щоб вона поїхала сама за речами, вона ж побоювалась що взимку все повториться і знову потрібно буде тікати. І я мусив їх відпустити знову. Вони поїхали, я знову сам, дім робота, дім робота. В дружини є рідна сестра. Сестра навчається в інституті, щось зв'язано з харчовими технологіями. Сестрі потрібно було проходить практику і вона пішла на пекарню де працює моя мама. Так як жити було ніде вона оселилась в нас. Розмовляючи з сестрою(вона молодша за дружину на 8 років) в розмові випливло, що вона вже побула з хлопцем і я перший хто про це дізнався. Ну і так слово за словом стало зрозуміло що в сестри в 20 років сексуальне життя (нетривалий час) набагато яскравіше ніж в нас з дружиною за десять років. Виходить так що до цього часу мене все влаштовувало абсолютно. Я не задумувався на цю тему взагалі. Єдине... Це в 90% ініціатива була завжди від мене. Я б не сказав що статеве життя в нас було бурхливе, але обом вистачало. А тут як би кажучи а дізнаюсь, що може бути трошки цікавіше. Я починаю вивчати всілякі теми, придбав курс еро масажу. Так сказати готувався до приїзду дружини. І ось вони вирішують повертатись. Так вийшло що вони пробули там рівно рік(прямо день в день) з моменту виїзду в березні 2022 року. Починаємо вибудовувати сімейне життя в трьох. Син до мене не йде. І це зрозуміло він мене майже не знає я для нього чужий. Він був весь мамин. Коли вони приїхали я поговорив з дружиною розповідав як нам запалити іскру. Бо знаєте... Склалось відчуття що вона трошки згасла. Вона пробула сама в чужий країні з дитиною їй було не до того. Я навпаки чекав її дома, хотів обнімати, цілувати, займатись коханням. По приїзду я дарував їй комплекти еротичної білизни, подарував "помічника". Їй було не до того. Вона була хранителем домашнього затишку. Завжди вдома було що їсти, речі виправні і т.д.. Що бо чистоти в квартирі, були питання. Бо за рік життя я звик що квартира виглядає, знаєте як ото кажуть "Наче мавзолей" ідеальна чистота, все на своєму місці. Бо що, я дуже рано встаю на роботу в дуже пізно приїжджаю робити безлад в квартирі не було часу. А тут ну воно трошки "підїдало". З характером нашого малюка було не реально тримати квартиру в порядку. І дійшло до того, що вона стала боятись мого приходжу з роботи, що я знову скажу " а чого оце тут лежить, а чого ці речі валяються". Потім коли вона мені це розказала, я трошки збавив обороти. На роботі я ввійшов в нормальний графік. Все було чудово. Далі я отримую підвищення. Починається дурдом. Я зі звичайного робітника перетворююсь на майстра виробничої діяльності в якого в підпорядкуванні 35+ чоловік. Я знову сутками на роботі, а коли вдома то постійні телефонні дзвінки, смс. І так з'являється інша. Вона була моїм помічником. Ми разом опановували цю роботу. Потім так сталось, що ця дівчина запідозрила мене в тому що я хочу її звільнити( не було не правдою, навіть думок таких не було). І вона вирішує звільниться сама. При цьому вона вже знайшла собі нове місце в лавах зсу. І коли я з нею поговорив вже було пізно щось робити. Хоча вона не хотіла звільнитись бо ця робота стала для неї тим місцем де вона пережила втрату коханої людини. І тут я почав себе відчувати винним. Вона почала мені писати, кожен ранок писала " доброго ранку" кожен вечір " на добраніч" ну і розмови в нас бути типу "ти все витримаєш назад на підприємство дороги немає" і вона мене підбадьорювала, бо я також залишився без помічника і треба було знайти нового. Дружина в цей час реагувала стримано на моє спілкування з нею. Потім вона попросила щоб я перестав з нею спілкуватись. І нічого кращого не придумав, як просто приховати факт спілкування. Це спілкування переросло з чисто робочих моментів і підтримки до особистих тем. |
| 04-07-2024 06:42:06Дополнение от автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 367933 для Ирина Константиновна ...особистих тем. В якийсь момент вона сказала що вона боїться своїх почуттів до мене. Я типу " та які почуття ти що смієшся в тебе дитина в мене дитина в тебе чоловік(на той момент колишній) в мене дружина" Якось я ці штуки переводив в жарти.Дома почались негаразди на фоні моїх відносин з сином. Він до мене не йшов, від слова зовсім. Інколи можна було з ним погратись на одинці. Малий не відпускав дитину нікуди без нього, відразу плач, істерика. Вона не могла банально спуститись в поштамат забрати посилку. Потім ми почали "ламати" цей стан. Я залишався з ним він плакав, я його заспокоював, але не надовго. Для нас похід дружини кудись самої це було щось не реально складно. Так і почалось ми один на одного зриваємось одне, друге, п'яте, десяте. А Інша в цей момент запрошувала пору разів на каву. І одного разу я погодився. Ми пройшлись попили кави поговорили і розійшлись. Тоді вона (інша) почала вже зовсім по іншому вести себе. В повідомлення почав з'являтись флірт, на який я повівся. Потім ще раз сходили на каву де була не просто кава , ми трошки випили і вона полізла цілуватись я спочатку не піддавався, але врешті решт здався. Потім було 2 тижні безсонних ночеї( коли прокидаєшся в 3 ночі і більше не можеш заснути). Я стаю роздратованим дружина намагається мене вивести на розмову( в нас було завжди заведено, що не так сідаємо і говоримо) але я в силу свого характера замкнувся в собі. Я сам виріс без батька він нас покинув коли мені було 2-3 роки. Прямо збіг якийсь, я пішов по його стопам. Не дарма Сергій Сергійович... Я боявся якщо по цю історію дізнатися дружина, вона піде. Тому я все приховував(з розумінням, що все тайне рано чи пізно стає явним) але я хотів підготуватись до цього. Інша ж навпаки почала дуже настирно діяти. На мій ігнор була протидія, вона приїздила на підприємство(наче як в гості до друзів) де я знову починав з нею спілкування. Одного разу ми з нашою робочою компанією сиділи в кафе в же було пізно. І тут з'являється вона(інша) ми сиділи в кафе потім кафе зачинились і вона запропонувала посидіть в неї вдома( вона жила з чоловіком в його квартирі і мала невеличку кімнату в гуртожитку неподалік). Сидимо ми в кімнаті вже залишилось година до початку комендантської години я не можу викликати таксі... Інші гості швидко роз'їхались і я залишаюсь віч на віч. Вона каже залишайся... Ми були добряче на підпитку. Вона знову полізла цілуватись і не тільки...виходить так що вона залізла на мене... Я зрозумів що сталось швидко зібрав речі і просто втік. Їхала машина яку я зупинив вибігши просто на дорогу дав багато грошей щоб мене відвезлиза адресою. Так стався перший раз... Потім були погрози " я все розкажу" . А потім я зловив себе на думці. Може це не просто так... В цей час дома було так 60/40 то спокійно то не дуже. Але дружина хотіла розмову, бо шось відчувала. Ми емоційно дуже прив'язані один до одного відчували коли комусь з нас зле. Але я на стільки. Закрився, що в мене пелена на очах була і було байдуже в якому стані дружина. Був страх її втратити, якщо вони дізнається. І от вона дізналась... Це був кошмар... Ми місяц не бачились, я місяц не бачив малого... І коли ми трошки остили вирішили починати все спочатку. А потім почались "то йди до неї" і з'явився сумнів. Тепер сумнівів точно немає... Тема з іншою закрита назавжди. Але при цьому я втратив дружину знову... |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 04-07-2024 09:31:45 |
3
Ирина Константиновна Зубиашвили Юлия Витальевна Якименко Доброго ранку! цитата:
Але при цьому я втратив дружину знову... І от що вибираєте тепер Ви? Безпорадно розводити руками в сторони, жалкуючи, що свого часу не наважились бути з дружиною щирим, що не знайшли нічого кращого, як піддатись на зваблювання помічниці? А між тим сімейні проблеми походом "на ліво" не вирішуються. Запитайте себе - чого Ви, насправді, хочете? Якщо зберегти сім'ю, то варто не втрачати надію. І, головно, робити відповідні кроки. До речі, таким рішенням і діям заважає позиція жертви, яка проглядається у Ваших дописах. Тому варто її позбавлятись, перед тим розібравшись, завдяки чому вона притаманна Вам. Якій меті служить. Найкраще в цій ситуації - узяти кілька консультацій психолога, аби розібратись в собі, у власних потребах і мотивах, у способах реалізації бажань. Це допоможе спробувати якісно по-іншому відродити стосунки з дружиною. Звісно, якщо є таке бажання. Не страх втратити її остаточно. Не страх залишитись самотньому, а бажання зберегти сім'ю(!)
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 04-07-2024 09:46:17 |
3
Алла Володимирівна Романенко Ирина Константиновна Зубиашвили Доброе Утро! С того что вы описали - целый роман... Вы написали что вам с женой не хватало страстей и эмоций ... пока вам ее сестра не открыла новый мир - дивный новый мир. И вот с этого момента вы и пошли этой дорогой - и получили как мне кажется, с полна много эмоций и страстей. Да так что все начало рушится... но вы сами же шли туда... в этот круговорот страстей... И да вы повторяете сценарий отца. Возможно, есть еще шанс вернуть жену - вернуть ее доверие прежде всего - что будет сделать теперь не просто. Вы довольно детально описали свою ситуацию - за что вам благодарность - много за эти три года прошли и испытали - много препятствий выдержали. С женой начали отдалятся - когда она от вас уехала - вы оба окунулись в разные миры. И это вас кардинально отдалило - но были ли вы с ней близки до войны? Знали ли вы друг друга? И может вся эта ситуация вам дана для того - чтоб вы лучше узнали и себя, и свою жену - как личности. Пугает во всей вашей истории знаете что - вот это - "Але я на стільки. Закрився, що в мене пелена на очах була і було байдуже в якому стані дружина. Був страх її втратити, якщо вони дізнається. І от вона дізналась..." Что вы наглухо не хотели замечать ее чувства... как ей при всем этом? Почему? И почему вы так боитесь ее потерять? ( только честно ответьте самому себе) Просто какойто парадокс - с одной стороны вы полностью игнорите ее боль... когда уже изменяли... а она видимо догадывалась обо всем... темболее она знала про ваше общение с коллегой по работе... а с другой вы боитесь ее потерять. И что бы было, если б любовница поступила по другому? Если б наоборот держалась бы за вас - вы бы ушли к любовнице? ( понятно что сейчас вы уже обожглись - вы просто узнали что вас по своему использовала любовница) Вот такие вам вопросы - для самоанализа. А так вам надо на психотерапию - потому что много чего в вашей истории намешано - по переписки на сайте это все не разобрать.
|
| 04-07-2024 11:00:43Дополнение от автора |
|
"І от що вибираєте тепер Ви? Безпорадно розводити руками в сторони, жалкуючи, що свого часу не наважились бути з дружиною щирим, що не знайшли нічого кращого, як піддатись на зваблювання помічниці? А між тим сімейні проблеми походом "на ліво" не вирішуються" Знаєте, такі дурні думки лізуть в голову. Зараз я хочу врешті решт розібратись в собі "хто я?" і "чого хочу?" "що для мене головне в житті". Прибрати цю позицію "жертви" бо я також усвідомлюю, що воно напевно так і є. Характер в мене такий, що мені потрібні відповіді тут і зараз. Я за швидкий результат, на дистанції, якщо немає результату, я просто не продовжую... Життя склалось так що зі своїми проблемами я намагаюсь впоратись самотужки. Ніколи не чекав допомоги від когось ти паче від мами... А з останньої розмови стало зрозуміло, що мої проблеми - це мої проблеми І от я залишився сам на сам. Але сам я вже не можу впоратись. Всі кошти забрала дружина, заощадження, гроші на картах були в неї... Руки не опускаю, ходжу на роботу, не бухаю, не курю, але дуже погано мені... |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 04-07-2024 11:37:59 |
2
Ірина Миколенко цитата:
Знаєте, такі дурні думки лізуть в голову. цитата:
Зараз я хочу врешті решт розібратись в собі "хто я?" і "чого хочу?" "що для мене головне в житті". Позначені питання, на мою думку, це альфа і омега питань будь-якої людини(!) З них все по-справжньому в житті починається. цитата:
Прибрати цю позицію "жертви" бо я також усвідомлюю, що воно напевно так і є. Характер в мене такий, що мені потрібні відповіді тут і зараз. Я за швидкий результат, на дистанції, якщо немає результату, я просто не продовжую... Можливо, пригадаєте мамині настанови в дитинстві і підлітковому віці - що любила повторювати, на що налаштовувати? Що казала про Вашого батька і чоловіків загалом? Про сім'ю? цитата:
Життя склалось так що зі своїми проблемами я намагаюсь впоратись самотужки. цитата:
Ніколи не чекав допомоги від когось ти паче від мами... цитата:
І от я залишився сам на сам. Але сам я вже не можу впоратись. цитата:
Руки не опускаю, ходжу на роботу, не бухаю, не курю, але дуже погано мені... Знаю достеменно, що згубно замикатись в собі. Свої емоції потрібно проживати, ділитись ними з тим, хто здатний їх розділити. Відредаговано автором 04-07-2024 11:39:26
|
| Юлия Витальевна Якименко психолог Дніпро 04-07-2024 12:13:23 |
Здравствуйте!
Правильно пишите, необходимо разобраться в себе, в своих чувствах, желаниях, страхах. Вы пишите, что не хотите, чтоб сын рос без отца, как вы (и что вы повторяете историю своего отца, но здесь лежит более глубокая бессознательная тема!), только ли это вас пугает? Вы ничего не пишите что чувствуете к жене! Ваша измена, как вы описываете была ошибкой, т.к эта женщина в последствии вас не выбрала, а ощущение использованности осталось. Да, и понимание, что это соблазнение не было уж таким эмоционально привязанным! Вы поддерживали друг друга (чего вам не хватало, но этого недостаточно для тех чувств, которые вы хотели бы испытывать). Чего вам не хватало, вы ранее задумывались о том, что сестра женя имеет более яркую сексуальную жизнь, а у вас такого не было, здесь ведь испытали зависть, но что на самом деле хотите? Обратитесь к психологу и в индивидуальном формате попробуйте поработать, разобраться, т.к видно вы запутались.
|
| 04-07-2024 12:37:33Дополнение от автора |
|
"Знаєте, такі дурні думки лізуть в голову" "Якщо Ви про ці думки" Я про думки піти згнить в окопах, бо я того заслуговую. Хоча 3 рік я працюю на підприємстві яке є критично важливим і маю всі інструменти для того, щоб не попадати туди " з вулиці через тцк" Але це не вирішить абсолютно нічого, і легше нікому не стане, коли на таблиці з моїм іменем з'явиться друга дата. Для оточуючих це буде виглядати як маніпуляція(принаймні мені так здається). "Можливо, пригадаєте мамині настанови в дитинстві і підлітковому віці - що любила повторювати, на що налаштовувати? Що казала про Вашого батька і чоловіків загалом? Про сім'ю?" Ніяких настанов не пригадаю. Батько нас покинув коли мені було 2-3 роки. І пішов в іншу сім'ю. Я його бачив раз в 10 років. Останній раз це було аж якщо я не помиляюсь 2007-2008роках. Я ніколи не питав про нього, а мама ніколи не розказувала Ми переїхали в інше місто коли мені було 4 роки. Де в нас нічого не було, тільки рідня, бабуся, тітки, дядько. Спілкування з ними я ні тоді ні зараз не підтримую. Одразу у мами була задача забезпечить мене, щоб було де жити, щоб було що їсти. Вона працювала по 12 годин. Їй було не до мого виховання. Але все ж таки, я виріс не зовсім поганою людиною (на мою суб'єктивну думку). Я з першого класу сам їздив через все місто в школу. В нас було дуже багато змінних квартир. І був "предоставлен сам себе". В школі вчився середньо. Маму тільки один раз тільки викликали до школи, привід я чесно смутно пам'ятаю. Щось зв'язано з булінгом. В початковій школі в компанії хлопців один раз познущались з хлопця... І на наступний день всі батьки були вже в школі. В середні школі час від часу я сам ставав об'єктом насмішок, через прізвище. І з роками це ставало частіше. Я про це ніколи не говорив з мамою, носив все в собі. "Якщо не Ви за себе, то хто?" Склалось так що я завжди через себе пропускав чиїсь історії, товаришів однокласників, знайомих. Вислуховував, намагався підтримати, чимось допомогти. Як слова із пісні "Все життя плечем для сліз нетверезих Ти різав собі руки — я забирав лезо" і також в мені відкликаються слова з цією ж пісні "Хто мені подарував цей принцип дебільний? Як прошу — то я слабкий, якщо просять — то сильний" "Цікаво - через які міркування про маму зараз згадали?" Через вразу сказано не мені особисто а моїй дружині моєму мамою " Я тільки почала жити для себе, а ви тут зі своїми проблемами" Я не знаю як з цим миритись. |
| 04-07-2024 13:10:35Дополнение от автора |
|
"Вы ничего не пишите что чувствуете к жене!" Вона була першою, перші серйозні відносини, перша жінка в моєму житті. В неї були відносини але ще в підлітковому віці. Коли ми познайомились мені було 21 а їй 17. Ми зустрічались, гуляли розмовляли, проводили разом безліч часу плюс це студентські роки. Через 2,5 роки ми вперше зайнялись коханням по справжньому. І в це час я вже зробив їй пропозицію. Прозустрічавшись 3 роки ми одружились. Все було прекрасно. Вона світла, добра, чуйна, любляча, турботлива, весела. Мені всі навколо тільки заздрили(напевно шо ж по доброму). Заради неї я пішов в спортзал, бо я був дуже худий. Мені хотілось біля неї виглядати мужнім. Потім ми почали планувати дитину. В 2018 році з допомогою моєї мами ми купуємо квартиру в новобудові, і самотужки починаємо робити ремонт. Через певні обставини з забудовником ремонт був відкладений на 2 роки. В 2020 році ми дізнаємось що вона вагітна. Сльози радості були у всіх бо ми майже 3 роки намагались це зробити. Потім через 2 місяці ми втрачаємо дитину..... Це нас зблизило настільки міцно, що ми навіть не помітили як пройшли цей період. Підтримка один одного була на самому вищому рівні. Як би нам боляче не було, руки ми не опустили. І вже березні 21-го дізнаємось що вагітні. Я влаштовують на теперішню роботу. Вища зарплатня, більше часу для один одного. Закатавши рукава ми в темпі "вальса" робили ремонт в нашій квартирі. За неділю до пологів ми заїхали в неї, не все готово була. Але це було наше гніздечко. Листопад 21-го народжується син. Мій подарунок на моє 30-ти річчя. Це було щось неймовірне. Ці три місяці до кінця лютого 22-го були найкращі в моєму житті. І вона мені сказала в одній із розмов недавно, що тоді вона по справжньому стала щасливою. А далі повномасштабне вторгнення, її виїзд, і далі все по тексту. Що я відчуваю зараз... Пустоту. Що я відчував до неї і відчуваю? Що саме вона буде тією старенькою, з якою я буду йти за руку обіймаючись. |
| Юлия Витальевна Якименко психолог Дніпро 04-07-2024 15:52:40 |
Что вы сейчас чувствуете когда об этом думаtте "Я про думки піти згнить в окопах, бо я того заслуговую", вину?
Вы описали какой близкий человек вам жена, как преодалевали с ней трудности и поддерживали друг друга, но когда ее рядом не было, оказалась другая женщина рядом, с которой вы поддерживали друг друга, но как для вас в последствии оказалось не то это было, и она как вы написали испытывала "спортивный интерес", и тогда вы какой вывод для себя сделали? ведь встречаясь с ней, что хотели прояснить? Вы разговаривали с женой, прояснили ситуацию, после того как она узнала о другой женщине?
|
| 04-07-2024 17:45:15Дополнение от автора |
|
Так, я відчуваю провину перед усіма: дружиною, сином, родичами дружини, друзями сім'ї, кумами. Я зрадив всіх же... Справа в тому що я пішов з'ясовувати стосунки з "іншою" вже після нашого возз'єднання з дружиною. Я хотів поставити для себе крапку хто є хто для кого. І хотів щоб про це не знала дружина. Я закриваю питання для себе. Вона вже зробила вибір.(Наче) Пройшла неділя я максимально включився в роботу по відновленню стосунків з дружиною. Ми хотіли звертатись до спеціалістів...точніше сказати дружина, я вагався чи вивезу фінансово. Так от. Проходить неділя. Я роблю кроки вперед. Поки вони знаходились в іншому місці ми спілкувались по відео зв'язку. І тут вона приїзжає спонтанно роблячи мені сюрприз, приїжджає сама, без малого. Ми сідаємо обговорюємо плани на майбутнє, як кожен з нас бачить їх. Які очікування і все таке. Проводимо гарно час. Це було на вихідних. Вона в понеділок зібралась їхати назад, щоб привезти малого. Я їду на роботу. І тут вона мені телефонує. Каже є розмова, вийди. Я виходжу і вона мені ставить питання від якого я в ступорі "де ти був тоді то тоді." І я з якогось перепугу починаю брехати. Включилась якась захисна реакція? Потім я включаюсь кажу правду, але вона вже не слухала. Вона поїхала. На наступний день, я зателефонував розповів все. Але вона сказала "вже пізно" я буду подавати на розлучення. Її цікавило чи буду я платити аліменти, коли я з'їзду з квартири. Сказала не турбувати її, бо вона заблокує мене. |
| Юлия Витальевна Якименко психолог Дніпро 04-07-2024 18:34:09 |
1
Все таки ваш вопрос необходимо обсудить индивидуально на консультации. Обратитесь к психологу
|
| Лілія Козак психолог Івано-Франківськ 22-07-2024 14:32:23 |
на індивідуальну терапію вам, щоб розібратися у собі Хто ви і чого хочете від життя. На індивідуальну вашій
дружині, бо вона теж виглядає емоційно нестабільна і простити зраду дуже складно, навіть тоді , коли чоловік би засипав вибаченнями і компенсаціями. І на сімейну терапію теж, щоб розібратися в ваших стосунках загалом. Бо такі події в житті просто так не відбуваються, у вас були якісь внутрішні чи зовнішні причини. Часто чоловіки ввжають слабкістю піти до психолога, хочуть розібратися самі. Але стоматолог же не лікує собі зуб, хоб би яким спеціалістом не був. Психолог чує і бачить зі сторони те, що людина за собою не помічає. Хочете налагодити стосунки ? Почніть хоча б з читання психологічної літератури про стосунки, щоб хоч трохи почати розуміти себе і жінок загалом. Відредаговано автором 22-07-2024 14:33:41
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
02-07-2024
Дірка в душі
25-06-2024
Як пережити зраду й залишитися у стосунках?
24-06-2024
Измена мужа
19-06-2024
мислі про зраду
01-06-2024
Ситуация
24-05-2024
Як навчитися себе захищати?
10-05-2024
Хочу зберегти родину
07-05-2024
Зрада коханого
18-04-2024
Переписка це зрада чи ні?
Рекоммендуем
Психология измены
Советы психолога парам, переживающим супружескую измену. Поиск отношений на стороне, по-видимому, один из самых простых и доступных в современной жизни способов самоутвердиться. Поисками приключений люди пытаются реализовать основную потребность..
Предательство: девятый круг ада
Предательство – оборотная сторона преданности. Преднамеренное причинение вреда (морального, материального), доверившемуся тебе человеку ...
Как пережить измену
Как пережить измену мужа или жены? Как простить измену любимому человеку и прощать ли? Нужно простить или хочу простить измену? Очень часто в этот период теряется доверие к партнеру...
Вас предали? это прекрасно!
Практически каждый из нас может сказать, что его хоть раз, но предавали… Но так ли уж страшен этот феномен, и что такое вообще предательство? Итак, Вас предали. Поздравляю! Это отличный повод стать лучше! Для этого необходимо сделать три шага.
Муж ушел к другой. Как вернуть?
Хотите ли вы именно этого? Давайте проведём мысленный эксперимент. Представьте себе идеальное разрешение нынешней ситуации. Что вы видите в этом идеальном образе будущего – вернувшегося мужа, или что всё стало как было раньше?
Несколько слов о предательстве
Каждого из нас хоть раз в жизни предавали, по крайней мере, мы так думаем. Это может быть близкий, родной человек, может быть просто знакомый, иногда это мы сами или можно просто себя почувствовать преданным...
