Война
Війна жорстока – вона руйнує життя, ламаючи інколи ваше минуле не навпіл, а на тисячі друзочок. Ті, кому в буквальному сенсі бомби впали на голови, не могли бути готові до своїх випробувань – це стало жахливою несподіванкою. Як же в такій ситуації ⇉
Коли твоє життя в одну страшну мить перетворилося з мирного і спокійного на один суцільний біль, коли тебе наче з коренем вирвали з рідного міста, з дому, коли ти втрачаєш роботу, здоров’я, і ще страшніше – сім’ю, друзів, коханих ⇉
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас. ⇉
комментариев: 1Тема розбрату, чвар та суперечок в суспільстві стара як світ і звичайно вона не є виключно українською проблемою. Втім саме в сьогоднішніх умовах вона стає особливо небезпечною у контексті воєнного протистояння з агресором. ⇉
Днями з’явилася інформація про грандіозний скандал в рф з приводу розтрачених грошей на формування проросійських настроїв в Україні. Цифри, які озвучуються, неосяжні – близько 5 млрд. доларів. Чому ж при такому бюджеті рф так погано уявляє реальну картину світогляду українців, їх морального і військового поте ⇉
Щоб не потрапити в ситуацію перевантаження важкими новинами і емоціями, варто дотримуватися буквально 4-x простих правил. Нам доведеться опанувати навичку бути в курсі подій – і при цьому не збожеволіти від відео і світлин, на яких реальне пекло: зруйновані міста, заплакані діти, розстріляні невинні люди… ⇉
Як психолог і як громадянин України сьогодні я спробую пояснити чому наш ворог приречений на поразку у війні, яку сам і розв’язав. Враховуючи помилки історії кожен українець знає, що вірити росії не можна ⇉
В последние дни якобы украинским школьникам приходят сообщения якобы от их учительницы. Содержание следующее: « Сподіваюсь, дітки, тепер ви точно зрозумієте, навіщо вчити :1.Географію (щоб вміти орієнтуватися на місцевості як наші в... ⇉
комментариев: 5Сегодня мы все пребываем в тяжелой ситуации. Все чувствуем растерянность, тревогу, страх, грусть... Сейчас не время быть в растерянности, время действовать для себя, близких, других людей, страны. ⇉
Я хочу поговорить о войне как о человеческой ситуации, и о том вызове, который она бросает психотерапии и психотерапевту. Война ставит вопрос о смысле и ценности всего - отношений, комфорта, амбиций, забирая иллюзию безопасности. ⇉
комментариев: 1Кто бы мог подумать, что наши дети будут играть в «нашу войну» и проигрывать не чужой, а свой собственный страх...Конечно, нелегко помогать детям, чьи папы воюют против наших мужей и отцов, но в этом и есть смысл милосердия. ⇉
комментариев: 1Психологические опасности войны и как их избежать. Как влияют на мозг новости, переполненные сценами насилия? Последствия военных стрессов. Признаки посттравматического синдрома. ⇉
комментариев: 1«Я не виноват, я просто исполнял приказы». Почему были возможны лагери смерти, трудовые лагеря, репрессии, проводимые руками тысячь обычных граждан? ⇉
комментариев: 5Умные изречения
Самое важное – это убедить народы, что они защищаются, даже тогда, когда в действительности они нападают. (Жан Франсуа де Рец)
Последняя рационализация его садизма — будто бы он защищается от нападения других — многократно встречается в писаниях Гитлера. Он сам и немецкий народ всегда невинны, а их враги — «звери и садисты». Значительная часть этой пропаганды состоит из преднамеренной, сознательной лжи, но отчасти ей присуща та же «искренность», какая характерна для параноидных обвинений. Эти обвинения всегда имеют функцию защиты от разоблачения собственного садизма; они строятся по формуле: это у тебя садистские намерения, значит, я не виноват. (Эрих Фромм)
Меня часто спрашивают: «За что мы сражаемся?» Могу ответить: «Когда мы перестанем сражаться — тогда и узнаете.» (Уинстон Черчилль)
Вопросы психологу
Я переїхала в іншу країну , все добре гарно ставляться , але я ніяк не можу відкритись людям . З початку війни не маю друзів з хлопцем не можемо зїхатись разом мама не хоче аби жили разом . Тай кожна спроба поговорити йде просто нідочого . Сумую дуже за домівкою ніяк не можу просто відпустити . Так звісно як колись повернуся додому але ч дуже закрилася в собі і не можу реалізовуватися якісь робити справа я просто втомилася психологічно і не знаю як це все перебороти
Добрий день,маю таку проблему:Я виїхала з окупації і нажаль як і на усіх українців це сказалося.Маю проблему що постійно передивляюся і згадую як добре було до війни і передивляюся фото і це дуже мене травмує.Плстійні сльози,істерики.Розумію що вже самій то набридло але кожен раз як бачу що було до війни починаю дуже сумувати і плакати,спогади нахлинують.
Такое ощущение, что чем дольше война идет - тем больше наш народ «сходит с ума». Сейчас ни в коем случае не хочу никого обидеть. Но откуда у людей такая «паранойя» во всем видеть «зраду»? В каждом слове буквально? По началу все были едины и «друг за друга», а сейчас все как будто целенаправленно пытаются найти к чему придраться, всех вокруг обвиняют, ищут крайних. Выдвигают теории, что все там договорно, что войну можно легко закончить, но это не выгодно никому. Зачем искать врага среди своих, когда он из вне находится? Почему в такое и без того трудное время люди начинают «сжирать» друг друга как пауки в банке? Интересен именно психологический аспект. Долго размышляла, но прийти к внятному ответу не смогла
Видео по теме
Відео 9. Почуття гідності. Ви колись замислювались, чому росія не напала ні на одну з маленьких країн Балтіі? Я маю на увазі Латвію, Литву, Естонію. Тому що в них є почуття гідності. Тому що вони поважають свою країну. Свою мову. Своє право жити у своїй країні так, як вони хочуть. Дозволяють іноземцям жити в своїй країні тільки за своїми правилами. А ми шукаємо мир у очах ворога. А ми сперечаємося яка державна мова має бути в державі Україна. А для нас важливо що про нас думають росіянці. Тягаємо соцмережами їхні висловлювання. З засудженнями. Чи підтримкою. "Бач, рсіянцям подобається, що ми робимо. Значить ми все робимо правильно "Через почуття своєї меншовартості. Нам має бути все одно, що росіянці про нас думають. Все одно, хороші вони чи погані. До речі, інші теж. Ми маємо поважати себе за будь-яких умов. |
Відео 8."Війна - це жах. Та не для всіх " З циклу "Кризова психотерапія під час війни" (8.09.22) Війна - це жах. Та не для всіх. І я не беру до уваги тих, для кого війни немає. Чи вона десь на далекому фоні. Говорю про тих, для кого війна є. Хто так чи інакше приймає в ній участь. Ми всі різні. По-різному реагуємо на одну і ту саму ситуацію. В силу своєї статі, віку, виховання, досвіду, світосприйняття, особистих морально-етичних принципів і цінностей... Тому не варто засуджувати тих, хто не виправдовує наших очікувань стосовно н |
Відео 7. "Любов під час війни " з циклу 'Кризова психотерапія під час війни" Потреба в любові, коханні, сім'ї присутня в нас завжди. Під час війни ця потреба сильно збільшується. Через страх. Через усвідомлення, що життя кінечне. І цей кінець може настати у будь-якій момент. Через підвищення почуття самотності. Боятися разом з кимось значно легше, ніж самому. І не тільки боятися. А і проживати (переживати) інші почуття та матеріально-фізичні виклики. За звичкою наводжу приклади з учасниками бойових дій. Та це стосується всіх, для кого війна є. Хто проживає цю кризову си |
Обсуждения о войне России против Украины на форуме
оказывает ли кто-то помощь беженцам или людям, побывавшим в зоне военных действий в Луг. и Дон. области |
Рекоммендуем
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...
Гнів і лють – стратегія виживання у ситуації нелюдського напруги, втоми та страху. За словами Джорджа Фоллера (психотерапевта, який спеціалізується на роботі з військовими, рятувальниками, поліцейськими), дослідження показали, що кожен військовий найбільше боїться ...
Вернуться к ...