У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


втрата дитини

15 місяців назад я передчасно народила сина. на третій день життя він помер. з втратою змиритися неможливо..... але питання не про те. можна було б планувати вагітність. але в голові якийсь блок. я неймовірно боюсь повторення. я не можу розслабитися.... в голвоі весь час картинки з лікарні, з дтитячої реанімації.... те вічуття паніки і безпорадності.... як з цим боротися? дуже хочу дитинку. але через це все відтяную.... і чим далі, тим більше боюся.
Вопрос от: ; Возраст: 29

нравится: 1 из 1


психолог онлайн
1
Марина Андріївна Листопадська
Дійсно, ця ситуація є непростою та вирішити її порадою саме тут неможливо. Мабуть, варто довіритися комусь з хороших психотерапевтів, особливо тих, які вказують у резюме "планування вагітності". Можливо, у Вашому місті при роддомі є психологи, які займаються такими питаннями. Пошукати можна за термінами "перинатальная психология"

👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
1
Ольга Вячеславовна Томченко
Здравствуйте! "15 місяців назад я передчасно народила сина. на третій день життя він помер. з втратою змиритися неможливо..неймовірно боюсь повторення. я не можу розслабитися.... весь час картинки з лікарні, з дтитячої реанімації.... те вічуття паніки і безпорадності...." - Вы до сих пор находитесь в состоянии горя и утраты. Ваш вопрос о планировании новой беременности. Но для это необходимо отпустить то, что было. Смириться - не значит забыть, не обязательно принять. Но Вам необходимо прожить все чувства, которые сопровождают Ваше глубокое горе и тяжелую травму потери ребеночка, получить поддержку и помощь. Чтобы Вы могли отпустить прошлое и двигаться дальше без страха и боли. В этом поможет работа с психологом или психотерапевтом. Берегите себя, не спешите планировать беременность, пока Ваши раны не зажили.



👍 рекоммендовать:


психолог онлайн
1
Ольга Вячеславовна Томченко

Відчуваю як болить вам ця втрата!...
Для матeрі нeмає найстрашнішого , ніж втрата дитини. Я дужe Вам співчуваю.

В такому випадку час нe лікує. Травматичнe почуття бeзпорадності, бeзсилля вспливатимe у подібній ситуаціі. Стах вас утримує від жаху, пeрeд яким ви опинилися тоді, він обeрігає від повторeння.

Потурбуйтeсь про сeбe - знайдіть психолога /психотeрапeвта, якому зможeтe довірити свій біль, страх... він допоможe вам в проживанні.


Зараз вибір нeобмeжeнний завдяки скайп.

Вірю в тe, что ви зможeтe стати щасливою матусeю.


👍 рекоммендовать:

03-01-2018 22:48:46Дополнение от автора
тобто відповідь, по суті, одна. шукати психолога і працювати? я не можу.... як подумаю про те, що те все говорити треба буде - мені в горлі слова застрягають. і зразу плакати хочеться. я не зможу проговорити все вголос.
дякую з відповіді...

03-01-2018 23:00:18Дополнение от автора
в мене є донечка, 3 роки, якщо б на вона, я була б в ще більшій прірві..... я дякую Богу за неї. але болить від того не менше :(


психолог онлайн
03-01-2018 22:48:46Дополнение к вопросу тобто відповідь, по суті, одна. шукати психолога і працювати? я не можу.... як подумаю про те, що те все говорити треба буде - мені в горлі слова застрягають.
---
Подробнее: втрата дитини https://upsihologa.com.ua/ask/ask.php?id=27870#115483 - Схоже на те, що це симптом. Дивіться метафорично - якщо рана ще жива і спробувати її полікувати, промити, дезинфікувати та вкрити бинтами - швидше заживе? Чи варто ходити з відкритою раною*? Будьте бережними до себе! Не гайте час! Я вам як спеціаліст по Кризам та травмам пишу.

Ответ отредактирован автором 04-01-2018 11:22:33


👍 рекоммендовать:

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.


Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Похожие онлайн консультации

Психологічний аналіз творів
qr