Чому я починаю плакати коли перечу батькові?

↩ Реакція на відповідь № 346406 для Надія Іванівна

вчора сварка почалась з того що мені не було зрозуміло чому він так вчинив , і я в нього питала чому він не взяв мене щоб ми разом купили телевізор і ще я сказала що те що він купив взагалі не годиться , що він міг витратити трохи більше часу і купити набагато кращий , я сказала недоліки того телевізора бо він купив який небудь(думаю він його купив просто аби він був ) і навіть не обговорив це зі мною чи мамою , не спитав який саме я хочу , він вибрав тільки те що він захотів , хоча цей телевізор мав бути у НАШІЙ кімнаті і його б дивились МИ(я з сестрою)а не ВІН . він зробив все як небудь . звісно батько не настільки поганий просто він інколи забагато собі позволяє у відношенні до мене , мами , і деколи сестри .

коли з ним я не погоджуюсь то завжди коли він кричить , штовхає , обзиває ,в мене завжди з'являється таке питання : чому?, як ти смієш до мене так відноситись ? , хіба важко визнати що ти не завжди правий ?, хіба важко відповісти на мої питання спокійно і не біситись що я з тобою не погоджуюсь?

ну я думаю що ці сльози почались з класу 5?? не пам'ятаю але вже давно

мені важко йому протистояти через сльози . таке враження що через них мене сприймають не серьозно . коли я починаю йому протистояти очі автоматично починать мокріти і через час я плачу . я цього не можу контролювати

я з ним сварюсь бо я не розумію його вчинки , коли я йому спокійно задаю питання і висловлюю свою думку він починає біситись , кричати , обзивати, бо типу "які взагалі можуть бути притензії?' "що тобі вже не підходить?!' 'ти маєш мені просто сказати дякую і піти '
ні не маю. можливо ти хотів як краще , я розумію, але краще в тебе деколи виходить через дупу , і коли воно так виходить ,то цього ти не розумієш .

конфлікт можливо й можна було по іншому вирішити, але думаю закінчиться він так само 🤷

з мамою відносини ніби хороші 😸
з татом ... я б не сказала що погані .. думаю скоріше нейтральні але нахил трохи більше до нормальних