Як перестати боятися
Нора Маркман психолог Київ 16-02-2024 22:22:30 |
1
Вітаю! Тривога, яку ви описали, в якій ваша увага зосередилась саме навколо того, що хтось зможе прочитати ваші особисті записи після смерті - це неприємно, і те що вас цей страх обтяжує - тим паче. Коли нам дискомфотно - буває так що наш світогляд трохи звужується і висвітлює ті чи інші речі яскравіше ніж інші. Я дуже порадила б вам звернутися до спеціаліста і проконсультуватися, щоб зрозуміти причини цього страху і знайти зручні для вас способи подолання його і подібних йому станів. Іноді коли почуття беруть гору прості логічні відповіді можуть не подіяти, і саме тому важливо працювати з почуттями. Ви переживаєте за те, що хтось побачить написане вами, а не за фізичне не існування? Скажіть - чи не бувало у вас якихось подібних переживань можливо з приводу чогось іншого - раніше? |
Олена Михайлівна Шевченко психолог Харків 17-02-2024 01:38:44 |
2
Юлия Витальевна Якименко Вітаю, Ксеніє. Це нормально, не хотіти, щоб хтось читав про ваші особисті думки та захищати своє, особисте. Але якщо цей страх заважає вам у житті — то тут було б важливо розібратись. Задайте собі питання: що такого страшного може статися, якщо хтось все ж таки прочитає ваш щоденник? Як ви ставитесь до себе та своїх думок, переживань? |
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 17-02-2024 14:59:49 |
👍 краща відповідь! Доброго дня, Ксенія!цитата:
Я не боюся зараз за це коли жива і коли я тут, тому що знаю що сховала надіюсь надійно. Не дай бог щось трапиться, тоді боятись буде нікому(!) цитата:
Чому в мене є цей страх що хтось це прочитає і як його позбутися? Тому питання до Вас. Що безпосередньо Вас лякає? Які наслідки? Якою б не хотіли виглядати після можливого прочитання кимось Вашого щоденника? |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 18-02-2024 09:14:22 |
Добрый день!
цитата:
мене є цей страх що хтось це прочитає і як його позбутися Но у вас есть и другой, более легкий вариант решения проблемы. Исходя из того, что в психологии существует формула, говорящая о том, что наличие информации существенно снижает страхи (в прямой пропорциональности), то следовательно, если вы изучите источники и найдете приемлемый для себя вариант решения проблемы с дневником, то этот ваш страх просто уйдет. Например, вы можете дать поручение нотариусу (это фиксируется документально), чтобы после вашей смерти дневник был уничтожен. Или же вы можете хранить его в банковской ячейке и выдать распоряжение банку о том, что надо сделать с дневником после вашей смерти. В любом случае, эта проблема может быть решена и без помощи психологии. |
18-02-2024 10:13:49Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 360968 для Володимир Анатолійович Напевно так, я боюсь в теперішньому моменті. Я живу з хлопцьом і буває пишу що інколи він мене зовсім не розуміє і часом мені хочеться піти від нього, і якісь інші моменти які я зовсім не хочу щоб хтось прочитав і знав про це. Я незнаю які наслідки можуть бути, я просто не хочу щоб хтось інший це читав. І зовсім незнаю і не уявляю що вони подумали б про мене якби хтось прочитав. Можливо і нічого страшного але мені цього не хочеться. В мене давно таке, можливо навіть від маленької, я любила писати що мені подобається, щось цікаве що знайшла в газеті чи ще десь. І одного разу від мене це прочитав брат коли я ще мала була і глузував, читав в голос, мене це назлило чого він моє бере, читає і можливо після того так. Але писати я люблю. Но постійно в мене такий страх що хтось може прочитати і буває я фоткаю це шо писала, завантажую на диск, а блокнот рву, спалюю, викидаю. Але насправді мені подобається читати з блокнота папірового а не з диску, мені цікаво як було раніше, шо мене турбувало і що радувало... |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 18-02-2024 16:04:05 |
цитата:
Напевно так, я боюсь в теперішньому моменті. Я живу з хлопцьом і буває пишу що інколи він мене зовсім не розуміє і часом мені хочеться піти від нього, і якісь інші моменти які я зовсім не хочу щоб хтось прочитав і знав про це. Перший - незадоволенність дійсністю, зокрема, стосунками з хлопцем. Другий - певна психологічна травма з минулого цитата:
одного разу від мене це прочитав брат коли я ще мала була і глузував, читав в голос, мене це назлило чого він моє бере І з першим, і з другим, на мою думку, потрібно працювати. Тим більше, що обидва аспекти між собою пов'язані. Приховане невдоволення, страх відкритися почуттями хлопцеві і страх наслідків відкритості свідчать про невпененість в собі(!) Утаємничення веде лише для накопичення проблем. І аж ніяк до їх вирішення. Там Ви придушуєте свої бажання і потреби, блокуєте емоції. Тобто ЗУПИНЯЄТЕ життя всередині себе(!) Звідси народжується інший страх - страх, що хтось прочитає і поведе себе, як давно в минулому Ваш брат. Спогади тієї ситуації тригерять і підсилюють актуальні страхи і побоювання. З цього приводу звертатись до банків і нотаріусів, як на Вашу думку, доречно чи абсолютно навпаки? Можливо, зі страхами варто розбиратись в терапії? Знімати їх обмежуючий вплив і потім жити з почуттям свободи і безпеки. Жити своє життя, нічого і нікого не боячись?! |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 18-02-2024 16:06:28 |
Доброго дня Ксеніє!
Насправді, найчастіше починають вести щоденник тоді, коли не отримують розуміння в колі родини, коли немає можливості поділитися чи висловити свої почуття... Які у Вас були стосунки з батьками в дитинстві? Але ж ділитися почуттями - це базова потреба кожної людини. Бо почуття нам і далися задля того, щоб ми змогли комунікувати з оточуючим світом. Отже, коли у нас немає душевної близькості ж рідними, ми можемо почати писати щоденник, який допомагає нам висловити свої почуття, нехай і у формі написання... Тому це не може бути погано, а швидше, навпаки - така собі самодопомога. Інша справа, що "одного разу від мене це прочитав брат коли я ще мала була і глузував, читав в голос, мене це назлило чого він моє бере, читає..". От саме така нетактовна поведінка, на мою думку, і стала причиною стражу, який Ви так глибоко переживаєте. Бо у той момент, Ви отримали глибоку психо-емоційну травму від брата, який вирішив просто погратися, посміявшись над Вашими почуттями. Ви пишете найбільше нехочу щоб це хтось читав" і це цілком зрозуміло, бо на рівні підсвідомості залишився страх, що поглузують над самим сокровенним, Вашим внутрішнім світом. Адже лише ми самі маємо право обирати кому що і як говорити. Це питання порушення особистісних кордонів. На мою думку, варто пропрацювати не лише страх, але і внутрішнє відчуття безпорадності та беззазихності, щоб мати можливість на повноцінне життя. |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
03-10-2022
Я перестати боятися приниження?
04-08-2022
як перестати боятися соціуму?
26-01-2011
Як подолати хворобу і перестати боятися?