Відчуття приниженості після спілкування

Question

Доброго дня.
Часто помічаю що після близького спілкування, коли я розкриваюсь перед людьми в мене неприємний осадок, якесь таке відчуття приниженості. В момент спілкування ніби все супер. Але після отакий стан. Відчуття ніби я гірше інших людей і явно не дотягую до їх рівня по багатьох параметрах. Особливо це після спілкування з близькими — з хлопцем, з сестрами, з батьками, з подругою. А коли довго не спілкуюсь, то відчуття покинутості і непотрібності.

Яна Валерьевна Музик · Answer

Здравствуйте, Соломия. А когда вы стали это замечать? После какого общения? Как в семье вашей строились отношения?

Яна Валерьевна Музик · Answer

То есть, сестра вместо поддержки и похвалы, обесценила ваши старания, ваше вдохновение. То, что вы делаете, это абсолютно нормально, особенно если вы только в начале вашего пути, в начале вашего захватывающего вас дела. Видимо в вашей семье именно так обходились и обходятся с чувствами - обесценивают. Иначе, откуда взяться вашим чувствам униженности, неуважения?
Чего бы вы хотели от психологов? какой рекомендации? Відредаговано автором 28-02-2024 21:13:18

Алла Володимирівна Романенко · Answer

Доброго дня! 

Схоже, що ви перебуваєте в комплексі знецінення, і оточуючі відображають те чим ви наповнені. Покинутість та непотрібність - це сигнали травми, де є відчуття самотності та нерозділеності почуттів. 
Розкажіть, що ви переживали в дитинстві і хто був надійним підтримуючим дорослим поруч з вами? Як вас підтримували? Чи схильні ви до перфекціонізму? Як переживаєте невдоволеність собою? Як ставитись самі до себе? Чи є сприйняття критики? 

Все, що з вами зараз відбувається є наслідком того, що трапилось раніше. 
Подумайте, якого відношення ви потребуєте? Почніть практикувати таке ставлення, цінуючи себе і не перекладаючи відповідальності на інших. З часом близькі та рідні почнуть те саме відображати. Має відбутись глибинний трансформуючий процес внутрішніх змін. Проте перепискою такі проблеми не вирішуються і вам потрібна психотерапія! Відредаговано автором 28-02-2024 21:20:55

Яна Валерьевна Музик · Answer

Соглашусь с коллегой, что ваше восприятие сформировано более ранними травмами в детстве. Это зависело от значимых взрослых, которые окружали вас в детстве. И, я думаю, ваша врожденная чувствительность к словам окружающих. Может кто-то из близких такой же чувствительный и мнительный? 
Это хорошо, что вы замечаете, что люди к вам относятся позитивно. Это на многое влияет.  Но ваше отношение к себе влияет на вас намного больше. Как вы сами себя воспринимаете?

Павел Леонидович Басанский · Answer

Доброго вечора, Соломіє!
[quote]Відчуття ніби я гірше інших людей і явно не дотягую до їх рівня по багатьох параметрах. Особливо це після спілкування з близькими — з хлопцем, з сестрами, з батьками, з подругою. А коли довго не спілкуюсь, то відчуття покинутості і непотрібності[/quote]
Справа 100% в батьках, у відносинах з ними. Скоріш за все Ви отримали нарцисичну травму - від постійного знецінення, ігнорування та емоційного холоду - від одного або і обох батьків одразу. Тому й відчуття покинутості. Нарцисам насправді ніхто не потрібен, окрім них самих. Вони вкрай егоїстичні та самозакохані люди. Всі інші, навіть рідні діти, повинні приносити користь - щоб збільшувати їх дуту велич, щоб вони могли хизуватися їхніми успіхами перед знайомими, колегами, друзями, родичами.
Тобто любити просто так, безумовною любов'ю, вони НЕ ВМІЮТЬ, як і співчувати. Через ці особливості характеру вони і наносять травми своїм дітям.
[quote]Я хочу запитати, з чим може бути пов'язано таке моє сприйняття, відчуття від спілкування? В принципі люди у спілкуванні зі мною налаштовані позитивно, проявляють ініціативу, стараюсься допомогти, щось порадити, поділитися своїми думками, тощо, але я часто обдумую діалоги і зациклююся на таких деталях які мене ніби принижують чи ображають[/quote]
А людині, яка отримала подібну травму, постійно здається, що її ображають, навіть коли цього взагалі немає, бо в неї викривлене сприйняття реальності - вона настільки травмована, що ВЕСЬ ЧАС чекає на негатив. Це давня і глибока звичка. Полагодити себе можливо - на психотерапії з психологом. Самостійно та через статті-книги-відео це зробити неможливо.

Нора Маркман · Answer

Вітаю. Теж схиляюся, що причини такого вашого самопочуття - скоріше за все походять з минулого. Ви описуєте стан, з якого помітно що у вас нестабільна самооцінка, і скоріш за все причини цього - у вашому минулому. Було б чудово, якщо б ви знайшли можливість і звернулися до спеціаліста, щоб краще вивчити себе і позбутися цих проблем з самосприйняттям. Також поміркуйте, чи були у вас в дитинстві чи після, випадки коли ваша думка або дія - знецінювались? Ви пишете, що це відчуття з'являється у вас після спілкування..  Можливо хтось з близьких людей робив вам болісні зауваження, критикував, або наприклад розповсюджував плітки? Або ви були свідком знецінення або нехтування по відношення до іншої близької вам людини?

Алла Григорівна Веленко · Answer

Доброго ранку Соломіє!
Співчуваю Вам. Адже, насправді, проблема не в тому, що ми відкриваємося перед близькими людьми, а в тому, як відкриваємося!
Адже, ми створені таким чином, що надзвичайно важливим є наше сприйняття себе самих. І якщо ми внутрішньо не самодостатні ( не плутати з самостійністю), люба відкрита розмова стане нас болісно ранити. Бо знаходимося в психо-емоційно залежному стані в цей момент і налаштовані на якісь очікування від тих людей, з якими відверті. І якщо наші очікування не співпадають з тим, що відбувається в реальності - це травма, адже, стається руйнація нашої ідеалістичної картинки сприйняття себе та оточуючих людей.
Які у Вас стосунки з батьками, особливо, з батьком? Як вони до Вас ставилися в дитинстві? Адже, на мою думку, "коріння" проблеми знаходиться саме там...

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Соломіє!
[quote]Я хочу запитати, з чим може бути пов'язано таке моє сприйняття, відчуття від спілкування?[/quote]
Причина, ймовірно, в болісному досвіді Вашого дитинтства. Тобто в сформованих поглядах на себе і на ставлення інших людей до себе. 
Зрештою, тоді, на жаль, не було сформовано в достатній мірі почутя САМОЦІННОСТІ.

Отже, ці дві складові, слугують грунтом до викривленого сприйняття подій в теперішній час. А звичка почувати себе приниженою є сильнішою за змогу бути об'єктивною в контакті з іншими.

Натомість за логікою після питання ЧОМУ? йде наступне питання Що з цим робити?
Ви його собі ставите? Якщо відповідь ствердна, то найкращим варіантом буде співпраця з психологом, відвідування психологічної групи, самостійні кроки (ведення емоційного щоденника, читання тощо).
Також пропоную переглянути відео на тему впевненості в собі
УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ. КАК ЕЕ ПОВЫСИТЬ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-461 Відредаговано автором 29-02-2024 10:29:33

Наталия Горская · Answer

Соломіє,  той приклад, що Ви привели,  щодо сестри і прикрас,  дозволяє припустити,  що проблема  в вашій підвищеній вразливості через відсутність внутрішніх опор на Себе. 
Ви втрачаєте рівновагу, якщо інший  не підтримує Вас.

Хоча у вашому прикладі  сестра навіть навпаки сказала,  що ці прикраси можна продавати дорожче,  отже,  вона сказала,  що Ви класно це робите. 
Але Ви відчули, що Вас не підтримують  , а вказують на небажання брати відповідні кошти за свій труд.
Сестра оцінила ваш труд вище, ніж Ви самі. 
По суті- не погодилась з вашою думкою.  І Вас "розхитало ".

Вам дійсно важливо опрацювати тему  самооцінки, впевненості в собі, поваги до своїх почуттів та бачення реальності.
Ви  маєте якесь бачення "як я хочу", але Вам важко, коли його  не розділяють  близькі Вам люди.

Тетяна Валентинівна Афанасьєва · Answer

Добрый день, скорее всего ваш вопрос связан с самооценкой, а это вопрос глобальный. Надо изучать все этапы вашего детства, отношения с родителями. Я бы рекомендовала вам поработать с психологом

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Відчуття приниженості після спілкування

Відповіді психологів