У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Рівень емпатії

Доброго дня.
Хочу запитати про необхідність високого рівня емпатії для роботи психологом.
Коротко про ситуацію: я дуже цікавлюся психологією і практично весь вільний час приділяю поглибленню психологічних знань, і зважаючи на такий тривалий та глибокий інтерес міркувала про те, щоб пройти навчання та працювати психотерапевтом у майбутньому. Але мене хвилює питання емпатії. Наскільки я зрозуміла, емпатія — основний ''інструмент'' в роботі психотерапевта.
Отже, припускаю що в мене наразі занижений рівень емпатії, думаю що це може бути пов'язано з численними травматичними епізодами у дитинстві, можливо і з генетичними передумовами. Це проявилося в результаті прискіпливого вивчення себе і підтвердилося тестом. Питання до досвідчених практикуючих психологів, чи можливо в такому випадку за допомогою психотерапії, пропрацювання травм ''виростити'' чи ''звільнити'' емпатію, до достатнього рівня щоб ефективно працювати психотерапевтом? (Думаю що психіка для захисту себе зважаючи на ситуацію ''забетонувала'' чутливість, питання чи можливо тепер її звільнити з цього завмерлого стану)
Чи це не змінюється взагалі? Будь ласка, поділіться вашими думками та досвідом з приводу цієї теми.
Дякую за вашу увагу до мого запитання.
Питання від: ; Вік: 29

подобається: 1 з 1

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.


психолог онлайн
1
Алла Володимирівна Романенко
Доброго дня!
Так, високий рівень емпатії необхідний для роботи САМЕ психологом-психотерапевтом, тобто який займається саме психотерапією.
Але НЕ Є необхідним для роботи психологом в, наприклад, судово-медичній експертизі або при патопсихологічному діагностуванні. Викладач психології у виші також необов'язково повинен мати високий рівень емпатії. А також психолог, що займається науковою працею, наприклад, в інституті психології або в якійсь психологічній лабораторії.
Далі, що стосується самої емпатії. Вона НЕ МОЖЕ бути заблокованою. Навіть за наявності глибоких психологічних травм. Недостача емпатії, скоріш за все, обумовлена суто генетичними факторами, тобто є ВРОДЖЕНОЮ. Вона знижена, наприклад, при шизоїдній акцентуації особистості, при аутистичних розладах тощо. І майже відсутня при психопатії або НРО. Але це, на жаль, не заважає деяким психологам з цими розладами займатися психотерапією.

Відредаговано автором 01-03-2024 18:51:38


👍 радити психолога:

01-03-2024 19:00:57Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 361985 для Павел Леонидович

Припускаю що в мене може бути нро, може і з психопатичним радикалом. З емпатією точно очевидно що є проблема. Отже якщо це дійсно так як я бачу, то професія психотерапевта точно ні. Дякую за відповідь.


психолог онлайн
Доброго вечора Lara.
Насправді, за статистикою, найкращими психологами та психотерапевтами стають ті, хто мав травматичний досвід і зміг з цим впоратися, використавши його для власного зростання.
Але для того щоб справді комусь допомогти, потрібно спершу допомогти собі.
Як на мене, це прекрасно, що Ви змогли відслідкувати ті напрямки, в яких Вам потрібно працювати, як особистості. І те, що заблоковане на цей момент - може стати Вашим потужним ресурсом в недалекому майбутньому. Судячи з усього, у Вас дитячі травми. Адже, саме дитяча психіка найбільш вразлива, тому, нерідко, рятуючи дитину від болю та психологічної руйнації, вона блокує емоції та почуття. Але Ви вже доросла і судячи з вміння відслідковувати свій стан, достатньо свідома, щоб почати розбирати свої внутрішні "блоки", травми, установки та поведінкові моделі. Не знаю, чи готова Ви в форматі сайту більш детальніше розповісти про свої стосунки з батьками в дитинстві, але те, що цю тему прийдеться піднімати в індивідуальній терапії, однозначно. Бо щоб вийти на рівень "прокачанності", і не резонувати з клієнтами, однозначно прийдеться все пропрацювати з психологом. В іншому випадку, Ви не те що не зможете нікому допомогти, але ще й "переберете" додатково на себе чуже або ж "наванажите" клієнта ще й своїм "багажем"...
Як на мене, у Вашому випадку, потрібна трансформаційна робота з підсвідомістю, тобто, повне перезавантаження, де травми з блоків перетворяться на додатковий ресурс.
І я б не стала так швидко відмовлятися від своєї мрії, адже, Ви себе, насправді, ще не знаєте і, судячи з того, що написали, серйозно над собою ще не працювали... А вміння працювати над собою -це і є те основне, що дає можливість допомагати іншим.

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу супервізії молодих спеціалістів

01-03-2024 19:22:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 361988 для Алла Григорівна

Щодо особистої психотерапії для себе для життя — так, я розумію що це класна штука, яка може багато що покращити.
Але зараз я хочу вирішити чи йти мені навчатися на психотерапевта. Якщо з моєю емпатією нічого не можна зробити, то я не зможу повноцінно якісно допомогти комусь як психотерапевт, бо буду кривим дзеркалом (якщо працювати логікою і знаннями там де треба застосовувати саме чисту здорову емпатію).


психолог онлайн
Доброго вечора.

Емпатія буває двох видів: когнітивна та емоційна. Когнітивна допомагає розуміти почуття та емоції інших людей, емоційна - відчути їх на собі (але не дозволити їм себе поглинути). Як нестача емпатії, так і гіперемпатія, якщо вони набуті, а не вроджені, можуть свідчити про травми і потребують опрацювання з психологом, щоб не проектувати свої травми на клієнтів.

АЛЕ психологом-консультантом чи психотерапевтом зі зниженим рівнем еипатії працювати можна, тим паче якщо він вроджений. І не всі психотерапевтичні підходи потребують задіяння емоційної емпатії щодо клієнта. Я до прикладу не плАчу кожного разу коли клієнтам сумно чи не обурююсь, коли вони обурюються, рідко кажу їм "я Вам співчуваю", але це все не заважає роботі і людському ставленню.
До мене приходить паралель з лікарем: не обов'язково сумувати кожен раз, коли хтось хворіє, щоб надати йому якісну допомогу. І не обов'язково це означає, що ти не хочеш, щоб людина одужала.

Відредаговано автором 01-03-2024 19:39:42


👍 радити психолога:

01-03-2024 20:47:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 361991 для Марія Радченко

Я можу не зовсім правильно розуміти, тут потрібно враховувати що в мене зараз ще нестача знань про психотерапію... Але спробую пояснити так, як розумію: я думаю про роль емпатії не для прояву якогось співчуття, а щоб могти бути для клієнта чистим робочим дзеркалом, для відреагування його емоцій, змогти ефективно супроводжувати клієнта щоб він зміг пройти крізь захисти і зустрітись з своїми справжніми емоціями та почуттями, побачити їх і присвоїти. Психотерапевт має відчувати емоції щодо ситуації клієнта щоб їх відобразити, показати їх в чистому вигляді самому клієнту. Якщо в мене немає (недостатньо) емпатії, це ніби немає органу, який цю функцію виконує. Тому хочу зрозуміти, так це чи не так, і чи можу я це в собі змінити, розвинути, чи це певна даність.


психолог онлайн
1
Павел Леонидович Басанский
цитата:

щоб могти бути для клієнта чистим робочим дзеркалом, для відреагування його емоцій, змогти ефективно супроводжувати клієнта щоб він зміг пройти крізь захисти і зустрітись з своїми справжніми емоціями та почуттями, побачити їх і присвоїти

Це насправді дуже цікаве питання. Жодна людина, навіть досвідчений психотерапевт з купою років досвіду, не може бути чистим робочим дзеркалом, бо у нас всіх є когнітивні викривлення і особистий досвід, які впливають на сприйняття. Тобто, як нема "чистого розуму", так нема і "чистої емпатії". Живі люди, навіть фахівці, можуть робити помилки, і на емпатію в тому числі впливає особистий досвід.

Навчання на терапевта (після психологічного факультету, звісно ж) виглядає так, що майбутній терапевт вчиться якогось підходу кілька років, де є як начитка лекцій (суха теорія) так і групові заняття з іншими майбутніми психологами і куратором групи (діючим психотерапевтом обраного Вами напрямку), а ще супервізії та інтервізії.
Під час супервізій більш досвідчений фахівець допомагає менш досвідченому розібратись в своїх робочих кейсах, а під час інтервізії психологи діляться робочими кейсами (приховуючи імена клієнтів), щоб почути думку колег.
Психологам не потрібно було б ділитися думками з більш досвідченими і рівними по досвіду колегами, якби вони самі могли досконало відчути кожного клієнта.

До того ж, ніхто не відміняв контрпереносу (переносу почуттів терапевта на клієнта). Його неможливо уникнути в більшості випадків, бо у психолога клієнт в будь-якому разі буде викликати певне емоційне ставлення, навіть якщо воно нейтральне. Але досвідчені терапевти вміють трактувати контрперенос так, що це допомагає краще розуміти клієнта. І не завжди зв'язок між станом клієнта і психолога прямий.
Наприклад, якщо кліент викликає у психолога роздратування, причин може бути багато. Починаючи з того, що клієнт має провокативний стиль поведінки, закінчуючи задздістю психолога якимось якостям клієнта чи тим, що психолог банально не виспався.
Тому під час роботи важливіше навіть не намагатись читати емоційний стан клієнта, а запитати себе "Що я відчуваю, коли слухаю розповідь цієї людини? Якими почуттями у мені відгукується ця розповідь і чому? Що б я відчув на місці людини, яка таке розповідає?" Це вже навіть не про емпатію, а про емоційний інтелект, внутрішньоособистісний та міжособистісний.

Чи є у Вас емпатія, можна дослідити разом з психотерапевтом, тобто почати свій шлях з особистої терапії, яка в будь-якому випадку знадобиться. Якщо вона знижена внаслідок травм, її можна без проблем розвинути, опрацювавши травми. Якщо це виявиться вроджене - в принципі, можна компенсувати нестачу емоційної емпатії розвитком когнітивної, плюс регулярна особиста терапія і супервізії, щоб працювати над помилками, які бувають у всіх.

Стосовно Вашого посту.
Чому Ви вважаєте, що у Вас знижена емпатія, як вона відчувається?
Вас непокоїть те, що вона знижена, чи Вам нормально з цим?
Які тести Ви проходили і що за результати вони показали?
Які травми, на Вашу думку, вплинули на Ваш характер?
Чим обумовлене бажання стати саме психологом?



👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Марія Радченко
цитата:

Але спробую пояснити так, як розумію: я думаю про роль емпатії не для прояву якогось співчуття, а щоб могти бути для клієнта чистим робочим дзеркалом, для відреагування його емоцій, змогти ефективно супроводжувати клієнта щоб він зміг пройти крізь захисти і зустрітись з своїми справжніми емоціями та почуттями, побачити їх і присвоїти. Психотерапевт має відчувати емоції щодо ситуації клієнта щоб їх відобразити, показати їх в чистому вигляді самому клієнту. Якщо в мене немає (недостатньо) емпатії, це ніби немає органу, який цю функцію виконує

Ви все дуже точно сформулювали. Так це і працює.
цитата:

Припускаю що в мене може бути нро, може і з психопатичним радикалом. З емпатією точно очевидно що є проблема

На чому базуються Ваші припущення? Які спостерігали в собі прояви НРО або психопатії?
Дивіться який цікавий момент: справжній нарцис або психопат НІКОЛИ не буде замислюватись щодо дефіциту в себе емпатії і як це може заважати його роботі як психотерапевта. Бо такі люди йдуть в цю професію суто з прагматичних або меркантильних інтересів - мати владу над людьми, ще краще ними маніпулювати або заробити побільше грошей, користуючись безпорадністю клієнтів та "присаджуючи" їх на себе як на наркотик.
І щось мені підказує, що Ви ТОЧНО думали про професію психолога НЕ заради цього.
цитата:

Отже якщо це дійсно так як я бачу, то професія психотерапевта точно ні

Більш того, скажу, що я дещо помилився, коли сказав, що високий рівень емпатії необхідний - так, необхідний, але не завжди. І навіть, якщо у Вас є НРО або психопатичний радикал (тобто Ви є постраждалою від батьків-психопатів або батьків з НРО) і у Вас спостерігається дефіцит емпатії, Ви сміливо зможете працювати з клієнтами з НРО або психопатією - тобто можете спеціалізуватись на роботі саме з цими групами клієнтів. Або працювати з шизоїдами або аутистами, яким Ваша емпатія теж не дуже й потрібна.

👍 радити психолога:

02-03-2024 17:53:15Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 361995 для Марія Радченко

Дякую за детальне роз'яснення. Отже можливо що не все так однозначно в моєму випадку.

Я вважаю що в мене знижена емпатія, тому що щось не так в спілкуванні, не відчуваю людей, в спілкуванні частіше думаю не про те як людині зі мною і як вона почувається, а міркую про те що вона думає про мене, що може зробити щодо мене і які наслідки можуть бути. Були ситуації коли мені давали зворотній зв'язок про те, що я змушую людей почуватися не окей (дурними, злими, поганими і тд), хоча в самих ситуаціях я в принципі таких намірів не маю, а поводжусь просто природньо для себе чи просто захищаю свої інтереси, або сама можу вже після ситуацій аналізувати і приходити до висновку що деякими своїми проявами могла зачепити людину, і знову-таки думати які від цього можуть бути наслідки, хоча в процесі спілкування це не вловлювала. Я не щедра на милосердя до страждаючих, хоча є інтерес до тих хто діє, щоб щось змінити на краще.

Мене непокоїть те, що через таку свою відмінність у мене немає близьких друзів, з ким було б комфортно спілкуватися, і взагалі проблема побудувати норм стосунки з людьми, і проблеми в особистих стосунках.

Проходила тести в інтернеті (опитувальники) і вони показали що знижена емпатія.

На мою думку на мій характер вплинули в сукупності різні травми — фізичне насильство, сексуальна експлуатація, трудова експлуатація, психологічний абюз (погрози, обзивання, знецінення у всьому, порівняння, тотальний контроль, періодичне ігнорування), коротше багато різного.

Бажання стати саме психологом обумовлене перш за все суттєвим інтересом до психології і перспектив змін які вона передбачає.

02-03-2024 17:58:01Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 361996 для Павел Леонидович

Дякую за детальне пояснення.
Припущення щодо нро базуються на детальному вивченні питання і співставленні з тим що про себе знаю, а проявів чимало, якщо коротко: егоїзм, егоцентризм, абсолютна нетерпимість до критики і всього що хоч трохи нагадує критику, схильність до ідеалізації і знецінення, схильність до категоричності, часто чорно-біле сприйняття, маніпуляції, перекладання відповідальності, споживацьке ставлення до людей, не буду спілкуватися з тим, з ким мені не приємно, не корисно, не вигідно, надмірно насторожене і вороже ставлення до людей і світу, прискіпливість до найменшої дрібниці, вишукування загрози, бажання справляти гарне враження, сором, іспанський сором. Ну і щоб це про себе побачити знадобилося чимало роботи над собою і вивчення питання, вперше я прийшла в психотерапію не щоб з собою щось зробити, а в першу чергу з купою претензій до інших людей, які роблять мені все погане і не розуміють мене та не визнають моїх заслуг, та і зараз я не зовсім можу собі присвоїти оце, а тримаю це ще трохи на відстані від себе, тому кажу про припущення а не категорично що це саме нро.
Щодо професії психотерапевта і емпатії, ну тут я розумію що окрім всього це та професія яка дуже добре потрапляє в задоволення потреби у визнанні і увазі, бо психотерапевт для своїх клієнтів ледь не боженька, ще є трохи таке певно що теж нарцисичне бажання реалізуватися (самоствердитися?) якраз за рахунок того, щоб знайти, застосовувати і популяризувати методи і підходи щоб ефективно терапевтувати людей з важкими розладами (я в це вірю), довести що такі як я мають шанс образно кажучи одужати, але якщо без емпатії я не буду ефективною як психотерапевт, то недоцільно, невигідно навіть намагатися, бо ж нічого не вийде.


психолог онлайн
Як на мене, неправильно вибудовані приірітети. Як можна знати, чи можете бути психотерапевтом, якщо не спробували допомогти собі?
Спробуйте, наприклад, влаштуватися помічником психотерапевта і паралельно підіть в особисту терапію.
Ви побачите професію. "зсередини", при цьому, не втрачаючи час...
Насправді,жодний психолог не зможе дати Вам пораду, як Вам бути, хіба що, свої припущення. А так, практично, Ви зможете дійсно побачити чи це Ваше, а не гаяти час та гроші на навчання, яке потім не згодиться...

👍 радити психолога:

02-03-2024 18:57:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362040 для Алла Григорівна

Дякую що поділилися своїми міркуваннями.


психолог онлайн
1
Павел Леонидович Басанский
цитата:

Я не щедра на милосердя до страждаючих, хоча є інтерес до тих хто діє, щоб щось змінити на краще.

В кожного психолога є певні категорії людей, з якими він працює. Згодна з Павлом Леонідовичем, що навіть маючи НРО, Ви могли б без проблем працювати з людьми зі зниженою емпатією або без неї, бо вже розумієте зсередини, як це працює. Від себе додам, що Ви могли б працювати у таких сферах, як кар'єрне консультування, бізнес-консультування, тощо. Тобто якісь сфери, спрямовані на досягнення успіху та конкретних результатів. Тобто, не обов'язково працювати лише зі злочинцями чи нарцисичними/психопатичними людьми, але це повинні бути цілеспрямовані люди.
Робота на телефоні довіри чи в кризових центрах Вам навряд чи підійде, бо там скрізь буде страждання, часто, залежності та співзалежності, також часто - суїцидальні наміри, в роботі з якими дуже важливо підбирати правильні слова, а у Вас з цим поки що проблеми.
цитата:

На мою думку на мій характер вплинули в сукупності різні травми — фізичне насильство, сексуальна експлуатація, трудова експлуатація, психологічний абюз (погрози, обзивання, знецінення у всьому, порівняння, тотальний контроль, періодичне ігнорування), коротше багато різного.

Це все дійсно потребує опрацювання з психологом, перш ніж починати власну практику. Не залежно від рівня емпатії, варто спочатку попіклуватись про себе, а потім вже йти взаємодіяти з іншими людьми.
Плюс, якщо Вам дуже важливі визнання, самоствердження, успіх, Вами часто керує почуття сорому (а це нарцисична риса, у психопатів сорому немає), то ці проблеми також варто взяти під контроль за дпомогою психотерапії і самоспостереження, бо вони можуть заважати в роботі не тільки клієнтам а, насамперед, Вам.
цитата:

Бажання стати саме психологом обумовлене перш за все суттєвим інтересом до психології і перспектив змін які вона передбачає.

Це один з можливих гідних мотивів для обрання собі фаху психолога. На жаль, я не можу точно сказати, вийде у Вас бути психологом, чи ні, бо для того, щоб це зрозуміти, лишається тільки пробувати (ходити до психолога самій, вчитись на психолога), щоб відчути професію і зрозуміти, чи сподобається вона Вам. Може таке статися, що в процесі Ви зрозумієте, що це не Ваше. Тому вирішуйте самі, чи готові ризикувати і пробувати саме освіту психолога, і якщо так, то скільки часу готові витратити на розуміння, Ваша це справа чи ні.

👍 радити психолога:

03-03-2024 13:37:24Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362044 для Марія Радченко

Дякую! Мені відгукується ідея поставити собі дедлайн на прийняття рішення в процесі навчання і терапії, сподіваюсь це може мені допомогти краще прояснити ситуацію і куди рухатися далі.


психолог онлайн
1
Марія Радченко
цитата:

Дякую за детальне пояснення

Будь ласка.
цитата:

Припущення щодо нро базуються на детальному вивченні питання і співставленні з тим що про себе знаю, а проявів чимало, якщо коротко: егоїзм, егоцентризм, абсолютна нетерпимість до критики і всього що хоч трохи нагадує критику, схильність до ідеалізації і знецінення, схильність до категоричності, часто чорно-біле сприйняття, маніпуляції, перекладання відповідальності, споживацьке ставлення до людей, не буду спілкуватися з тим, з ким мені не приємно, не корисно, не вигідно, надмірно насторожене і вороже ставлення до людей і світу, прискіпливість до найменшої дрібниці, вишукування загрози, бажання справляти гарне враження, сором, іспанський сором.

Так, дуже схоже на НРО за всіма ознаками.
цитата:

Ну і щоб це про себе побачити знадобилося чимало роботи над собою і вивчення питання, вперше я прийшла в психотерапію не щоб з собою щось зробити, а в першу чергу з купою претензій до інших людей, які роблять мені все погане і не розуміють мене та не визнають моїх заслуг, та і зараз я не зовсім можу собі присвоїти оце, а тримаю це ще трохи на відстані від себе, тому кажу про припущення а не категорично що це саме нро

Так, це дуже складно побачити, а потім і прийняти, розумію. І цілком органічні як претензії, так нарцисична паранойя - з цим з самого початку звертаються до спеціалістів досить часто.
цитата:

Щодо професії психотерапевта і емпатії, ну тут я розумію що окрім всього це та професія яка дуже добре потрапляє в задоволення потреби у визнанні і увазі, бо психотерапевт для своїх клієнтів ледь не боженька

Знаєте, щось я цього не помітив)). Але це мабуть тому, що ніколи і не прагнув до подібного. Максимум, для певної кількості клієнтів, в якості позитивної та безпечної батьківської фігури. Інколи в якості наставника або старшого брата. А частіше і що мені більше до душі - як інструктор або провідник по складних маршрутах людської душі. Цей образ, взятий з гірського туризму, мені вважається найбільш точним по суті роботи психологом-психотерапевтом.
цитата:

ще є трохи таке певно що теж нарцисичне бажання реалізуватися (самоствердитися?) якраз за рахунок того, щоб знайти, застосовувати і популяризувати методи і підходи щоб ефективно терапевтувати людей з важкими розладами (я в це вірю), довести що такі як я мають шанс образно кажучи одужати, але якщо без емпатії я не буду ефективною як психотерапевт, то недоцільно, невигідно навіть намагатися, бо ж нічого не вийде

Що ж бажання може й справді нарцисичне, але ж цілком благородне. Чому б й ні?! І я думаю, хоча може й помиляюся, що якраз в роботі з психопатами та клієнтами з НРО, емпатія й не дуже потрібна - бо вони її не відчувають і навіть не дуже розуміють - чому й навіщо вона взагалі. А Ви можете навчити ці категорії людей бути більш соціально адаптивними, краще реалізувати себе у відповідних сферах (мистецтво, масмедіа, бізнес, політика тощо) та менше створювати проблем в стосунках з близькими і оточуючими, бути менш деструктивними (повністю навряд чи вийде, на мою думку), що буде на користь й іншим і їм самим - бо від них не будуть так страждати і відповідно ненавидіти та втікати.
Тільки в роботі психотерапевта досить відчутно може заважати ще й ось це:
цитата:

надмірно насторожене і вороже ставлення до людей і світу

Бо, навіть якщо це дуже ретельно приховувати під посмішками та відкритими позами, клієнти будуть це відчувати на підсвідомому рівні. І не думаю, що це допоможе їм розкриватися та довіряти Вам в процесі терапії.

👍 радити психолога:

03-03-2024 22:54:35Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362110 для Павел Леонидович

Я Вам дуже вдячна за відповіді, за таке уважне ставлення до мого запиту і що поділились думками на цю тему.

В мене все ж є сумніви, що глибинна психотерапія можлива без емпатії.

По-перше — в моєму ідеалістичному уявленні про психотерапію спеціаліст має щедро ''надати'' проблемному клієнту свою емпатію в користування, для осмислення і відчування досвіду, і таким чином на рівні глибинного клієнт-терапевтичного контакту ця здорова емпатія від терапевта може передатися клієнту як вірус, ну і далі потрібні сприятливі умови щоб вона вкорінилась, розвинулась і заповнила якраз основні дефіцити особистості клієнта... Вибачте, якщо це звучить якось тупо, насправді мої знання про психотерапію все ж доволі обмежені на даний момент, і я не знаю чи це так може працювати, але з того в чому досі намагалась розібратися склалось таке уявлення/гіпотеза.

По-друге — читаю зараз Кернберга про діагностику, і там якраз дуже багато про емпатію, звідти одразу в мене висновок що без емпатії я не зможу навіть діагностувати клієнта, і відповідно підібрати вдалу тактику терапії... Ніхто ж не прийде до мене і не скаже 'добридень, я нарцис, вилікуйте мене')))
Тобто все ж мені доведеться спершу знайти того, хто мене 'вилікує' або/і шукати собі інше застосування.

03-03-2024 23:03:17Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362110 для Павел Леонидович

Про настороженість і ворожість — Ваші думки з цього приводу дуже доречні. Я вже неоднократно спостерігала як моя ворожість і настороженість фонить в різних ситуаціях і заважає будувати нормальні взаємини з людьми. Сподіваюсь що якщо я стабілізуюсь, набуду трохи більшої впевненості у своїх справах, то в мене буде більше відчуття безпеки, довіри і менше ворожості до світу.


психолог онлайн
цитата:

таким чином на рівні глибинного клієнт-терапевтичного контакту ця здорова емпатія від терапевта може передатися клієнту як вірус, ну і далі потрібні сприятливі умови щоб вона вкорінилась, розвинулась і заповнила якраз основні дефіцити особистості клієнта...

Цікаве бачення емпатії - у вигляді вірусу))
Поділюсь своїм. Мені здається, що емпатійність протилежна егоїстичності. Тобто саме егоїстичність, зацикленість людини на своїх переживаннях-почуттях-думках-інтересах і заважає їй відчути іншу людину.
Тобто, щоб підвищити емпатійність - треба суттєво зменшити долю егоїстичності в людині. А от наскільки це можливо в принципі - велике й відкрите питання.

👍 радити психолога:

04-03-2024 07:20:32Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362121 для Павел Леонидович

Дякую що поділилися своїм баченням. Дуже цікаво. Я думаю що можливо, але потрібно підібрати/створити передумови для цього. Тому що просто силою волі переключати увагу з себе на справжніх інших нам не властиво, як і сприймати людей за щось інше, ніж просто корисні або загрозливі об'єкти. Смішно, що я стільки часу цього про себе не розуміла. Тепер питання, якщо змінюватися — то навіщо? Що по той бік змін? А якщо насправді неможливо нічого змінити?


психолог онлайн
Добрий день. Для кожного психолога важлива своя власна терапія, де ви пропрацьовуєте свої травми та іноді - супервізії. Таким чином ваша здатність витримувати важкі історії клієнтів зростає, зростає ваш внутрішній контейнер. Це також важливо, як і емпатія.

👍 радити психолога:

04-03-2024 20:21:27Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362187 для Тетяна Валентинівна

Дякую, що відгукнулися. Цілком погоджуюсь, і вважаю що практикуючі психологи/психотерапевти мають бути в терапії в принципі на весь період своєї професійної діяльності (не знаю чи по закону це обов'язково, але я б так робила). Але я ще не практикую, а вирішую чи варто йти на навчання, бо не впевнена що мої особливості особистості/характеру підходять для роботи психотерапевтом у подальшому. Схиляюсь до рішення дати собі якийсь час у навчанні і продовжити особисту терапію, щоб визначитись.


психолог онлайн
1
Марія Радченко
цитата:

Тому що просто силою волі переключати увагу з себе на справжніх інших нам не властиво, як і сприймати людей за щось інше, ніж просто корисні або загрозливі об'єкти

Так, не властиво. Складно навіть уявити, як можна сприймати по-іншому?
цитата:

Смішно, що я стільки часу цього про себе не розуміла

Нічого дивного, коли живеш з цим все життя і цей стан і спосіб мислення звичний, бо вроджений - то як можна зрозуміти? Тільки чесно прислухаючись до себе та порівнюючи свій досвід з досвідом інших. Але ж до того треба ще й дійти внутрішньо. І психотерапія Вам була в нагоді.
цитата:

Тепер питання, якщо змінюватися — то навіщо?

Важливе питання. Справді, навіщо? Мотивація? Щоби ЩО? Є думки, можу підказати))
Якщо взяти за основу уявлення-постулат, що для нарциса дуже важливо самостверджуватись та збільшувати власну грандіозність, то мотивом може бути: "Я перший у світі нарцис, що розвинув в собі емпатію - тобто я найкрутіша". Як Вам таке? Надихає чи не дуже?
цитата:

Що по той бік змін?

Ми не можемо цього знати доки зміни не відбулися. Але ж Вас це тривожить, бо:
цитата:

А якщо насправді неможливо нічого змінити?

Але ж якщо не вийде, то це буде величезний провал, повне фіаско, так? Я розумію Ваші сумніви і вагання, чи розпочинати це все? Бо існує небезпека зневіритись у власній грандіозності і впасти в нарцисичну депресію.
Але ж при цьому Ви будете знати про це БІЛЬШЕ багатьох, при чому не тільки серед людей з НРО, а й серед усіх взагалі. Теж досягнення, я вважаю. Може не таке грандіозне, але все ж таки...
Чи воно не дуже надихає?

👍 радити психолога:

05-03-2024 04:18:14Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362196 для Павел Леонидович

Дякую Вам за відповіді, за таку увагу до моїх запитань, для мене це дуже цінно та спонукає замислитись.

05-03-2024 04:37:54Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362196 для Павел Леонидович

В мене склалося враження, що Ви припускаєте, ніби мені (як істоті імовірно з нро) дуже хочеться роздувати своє хибне грандіозне я. Ну ні. Мені хочеться бути справжньою живою людиною. Якій дозволено бути різною і це окей. Не номером один, не тупо цифрою. Якій безпечно відчувати і співчувати. Для якої світ не лиш болюче несправедливий, а має також і певні принади, і щось чудове, і щось спокійно-нейтральне. Коротше, я хочу бути нормальною і не вмерти від цього. Переосмислити свій досвід, і не вважати себе просто гімном, бо треба бачити, що таки були передумови, щоб бути гімном в якісь моменти (навіть якщо інші можуть бачити це інакше, але у нас у всіх своя суб'єктивність, своя картинка зі свого ракурсу).

05-03-2024 04:40:54Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362196 для Павел Леонидович

Що ж, мушу визнати, що Ваші припущення були для мене корисними як мінімум тим, що це мене спонукає на противагу цьому помітити і виразити свою мотивацію. Це вже немало. Дякую.


психолог онлайн
Будь ласка)
Насправді мені приємно чути, що Ви просто хочете бути ЖИВОЮ.
А не якимось №1...
Якщо б Ви погодились з тією суто нарцисичною мотивацією, що я запропонував вище, мені б було жаль.

👍 радити психолога:

05-03-2024 08:53:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362205 для Павел Леонидович

А якщо я завтра захочу чогось досягнути і стати в чомусь номером 1, то вам вже буде неприємно, я правильно розумію?))


психолог онлайн
Почуття блокуються тоді, коли людина витримати їх рівень напруги просто не в стані. Тому, як на мене, це питання, загалом вміння проходити больові та травмуючі ситуації.
Працювати психолог не шкодячи собі та клієнтам, можна лише тоді, коли це вміння напрацьоване, пропрацьоване, а почуття розблоковані.

👍 радити психолога:

05-03-2024 11:24:10Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362210 для Алла Григорівна

Дякую за увагу і за відповіді.


психолог онлайн
цитата:

А якщо я завтра захочу чогось досягнути і стати в чомусь номером 1, то вам вже буде неприємно, я правильно розумію?))

Цього я не знаю, побачимо))
Захочете бути просто номером - напишіть про це, а я вже після цього прислухаюсь до себе і скажу Вам, что відчуваю. Я ж ЖИВИЙ, тому й почуття в мене живі, а не запрограмовані.
Може я взагалі маніпуляцію з Вашого боку відчую - тоді цілком можливе й обурення, а можливо просто стане смішно на це. Хто зна?! Я багатоваріантний, мене складно підрахувать))

👍 радити психолога:

05-03-2024 20:38:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362235 для Павел Леонидович

Клас)) Тоді обов'язково повідомлю, якщо раптом захочеться стати номером.

05-03-2024 20:39:21Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 362235 для Павел Леонидович

Дякую Вам за спілкування, дуже пізнавально виявилось для мене.


психолог онлайн
Будь ласка

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів

Рекомендуємо

Конкурентноспособность профессионального психолога Конкурентноспособность профессионального психолога

Психологические услуги на рынке Украины нынче не редкость. Но можно ли назвать рентабельным бизнесом кабинет психологической помощи?

Як читати і розуміти книги по психології Як читати і розуміти книги по психології

Отож, почнемо з Перлза, засновника гештальт-терапії. Якось прочитав в анотації до однієї з його книг про те, як її потрібно читати. Ось власне і цитата: почніть вивчати її (книгу), і пережовуйте кожну частину до тих пір, допоки не схопите її.........

Как психологу сохранить себя (профилактика профессионального выгорания) Как психологу сохранить себя (профилактика профессионального выгорания)

7 дельных советов для коллег-психологов по профилактике профвыгорания. А как вы организовываете свою работу?

Конфіденційність та анонімність в психотерапії Конфіденційність та анонімність в психотерапії

Конфіденційність та анонімність є важливими елементами безпеки клієнта. Буває, деякі люди, коли дізнаються про професію психотерапевта, починають його розпитувати. Просять розповісти «про цікаві випадки». Або про те, хто саме звертається та з яких

Заповіді психотерапевта Заповіді психотерапевта

Не просять - не лізь. Ні зі своїм діагнозом, ні з порадами, ні з рекомендаціями. Особливо, коли тобі здається, що ти бачиш людину наскрізь і можеш прорахувати його дії на 10 кроків вперед.

Навіщо психоаналіз людині сучасності? Навіщо психоаналіз людині сучасності?

Психоаналіз сучасності – це мозаїка течій, теорії яких часом дуже різняться. Страждання сучасності відрізняються від страждань часів Фройда. Істеричні театри вже практично не зустрічаються, але натомість суспільство затоплює депресія.

qr