Психологиня Іванна Нікель Волинь лише онлайн

«У мене постійно страх що я почну чимось займатися, я потрачу багато на це часу і в результаті із цього нічого не вийде.» Так, розумію Ваш страх, таке дійсно може статись. Якась справа може перестати подобатись і це також нормально. Виходить, що поки Ви боїтесь втратити час на спробу щось зробити - Ви витрачаєте цей дорогоцінний час.
Також цікаво чим саме приваблює сфера IT? Чим Ви взагалі любите/ любили займатись?
Складається враження, що Ви сильно опираєтесь на думку і оцінку батьків, ніби боїтесь їх розчарувати. Що ви думаєте про це твердження?

Доброго вечора, Діма.
Щодо «Я дивлюся інстаграм інших людей де вони реалізовані, щасливі, чимось займаються щось роблять а я просто лежу і плачу» Розумію, що інстаграм може створювати ілюзію того, що інші живуть дуже щасливе життя, або мають неймовірний успіх/зайнятість. Проте, не все що люди викладають в мережу є реальністю. Тому намагайтеся фільтрувати свою стрічку в інстаграмі, або навіть відписуватись від тих, хто впливає на Ваш стан негативно. Така собі психогігієна в соціальних мережах.
«Саме страшне для мене це все життя ходити на завод і заробляти копійки і розумію що більшість так і буде тому що я незнаю чім мені зайнятись». Припускаю, що зараз у Вас переважають негативні думки, проте відсутність знать про себе, свої інтереси ще не гарантує, що Ви ніколи не знайдете свою улюблену справу. Над цим можливо працювати.
Хочеться розпитувати Вас про те, як Ви обирали спеціальність? Що заваджає її змінити? Наскільки думка батьків впливає на Ваше рішення?
Ну і ще, звичайно, трішки насторожує ваш стан. Думаю, що було б корисно поговорити зі спеціалістом.

Відредаговано автором 29-06-2023 21:09:07

Вітаю, Вікторія. Ваш син зараз переживає процес адаптації до нових умов, дитячого садка. Сам по собі цей процес є непростим для дитини і батьків, а тут ще чужомовне середовище, яке виступає додатковим стресовим фактором.
Проте, цей етап необхідний для соціалізації вашої дитини, а також для того, щоб майбутнє пристосовання до школи пройшло легше (у будь-якій країні).
Дитина, що звикла постійно проводити час з мамою може не розуміти чому тепер її залишають в іншому місці та з чужими людьми. Це може лякати і засмучувати дитину, навіть якщо умови перебування дуже хороші, а вихователі класні.
Важливо почати процес поступово, розмовляючи з дитиною та пояснюючи чому вона туди йде, на скільки часу, хто її забере в т.д. Корисно буде обговорити з сином його почуття, страхи. Інколи діти бояться, що мама більше не повернеться. Тут потрібно запевнити, що мама ніколи тебе не покине і обов‘язково забере. Можна уточнити час, наприклад: «ти пограєшся, підеш на прогулянку, пообідаєш, а після обіду я прийду за тобою». Варто намагатись бути послідовним, тобто виконувати обіцянки і не обіцяти щось, якщо не певні що зможете це виконати. (Це стосується також того, хто саме буде забирати дитину). Чим більше Ви будете послідовні та передбачувані, тим легше для дитини буде кожен новий день в садку.
Також, якщо дитина плаче за Вами коли ви заводите її в садок, обдумайте можливість того, щоб її відводив хтось інший з родини (розставання з ким буде менш болючіше).
Бажаю Вам сил та терплячості у цій справі!

Доброго дня!
Підтвердити чи спростувати діагноз «депресія» може лише лікар-психіатр. Такі працюють на базі державних лікарень, тому не обовязково йти на платну консультацію. Почніть з цього кроку, він дуже важливий.
Можливо, Ви зможете знайти безоплатну підтримку психолога, зараз існує безліч ініціатив щодо цього (навіть на цьому сайті є блок із спеціалістами, які надають 1-3 безплатні кризові консультації). Думаю, що з їх допомогою Ви краще зможете розібратись з Вашим станом. Можливо вони допомогли б Вам розробити подальший план, який Ви б могли самостійно реалізовувати.

Доброго дня!
Зазвичай дуже допомагають прості речі: бути поруч, вислухати, тримати за руку. Не обов’язково щось при цьому говорити чи давати поради. А взагалі, ніхто крім Вашої подруги не знає, як краще її підтримати. Тому, можете прямо її запитати: «Як я можу тебе підтримати?» або «Чим я можу тобі допомогти?».

Відредаговано автором 23-05-2023 08:18:42

Добрий вечір, Ника.
По-перше, хочеться Вас підтримати в цій непростій ситуації. Знаю, що в житті обставини можуть скластись по-різному, а доглядати за хворим родичем - нелегка справа.
По-друге,рекомендую розпочати із задоволення своїх базових потреб. Тобто, подбайте про здоровий сон ( можете більше почитати про гігієну сну). Старайтесь добре і збалансовано харчуватись. Відпочивати, бувати на свіжому повітрі тощо. Це прості речі, але ми дуже часто про них забуваємо. Тому не забувайте турбуватись про себе та прислухатись до власних потреб.

Вітаю. Чи є у Вас люди, з ким Ви могли б поговорити про свій стан? Це може бути мама/подруга/шкільний психолог тощо. Важливо не залишатись сам на сам з цими переживаннями.

Відредаговано автором 22-05-2023 22:11:41

Добрий день, Аліно.
Погоджуюсь з колегами, Вам в першу чергу потрібно звернутись до психіатра для підтвердження діагнозу (і подальшого лікування). Або ж у випадку, якщо діагноз не підтвердиться - звернутись до психолога. Хоча, в будь-якому випадку звернутись до психолога не буде лишнім.
Раджу Вам не відтягувати з походом до лікаря, тому що самостійно вибратись з депресії надзвичайно важко.

Добрий день, Камелія.
Мені дуже шкода, що Вам доводиться це все переживати. Рекомендую Вам звернутись за допомогою до спеціаліста, для підтверження діагнозу та назначення відповідного лікування.

Добрий день, Камелія.
Мені дуже шкода, що Вам доводиться це все переживати. Рекомендую Вам звернутись за допомогою до спеціаліста, для підтверження діагнозу та назначення відповідного лікування.

«Ну типу я за ним дуже сильно сумую,хочу попробувати налагодити контакт,але незнаю як і боюсь що це може бути просто марна трата,просто моя привязаність до нього.я незнаю чи варто з попробувати з ним налагодити контакт якщо він зробив мені боляче,я боюсь довірятись і відкритись людям після цієї ситуації.
»;
Сумувати за тим, з ким стосунки закінчені - цілком нормально. Вам необхідний час, для того щоб пережити втрату. Важливо не підганяти себе і дати собі час відсумувати, відгорювати. А також спробувати прислухатись до себе: можливо, Вам ще зарано починати нові відносини?

Добрий день, Іро!
«чи нормально те, що хлопець постійно просить мій телефон і переглядає усі мої соціальні мережі з постійними підозрами...я намагаюсь пояснити що мені не приємно»;
Норму в стосунках встановлює пара, тобто обоє партнерів. Ваші неприємні почуття вказують на те, що Ваші особисті кордони порушуються. У Вас є повне право їх відстоювати, та, як у Вашому прикладі, не давати переглядати телефон. Смію припустити, що щось Вам заваджає це зробити. Корисно було подумати що саме? Що саме Вас зупиняє сказати партнеру чітке "ні"?

Відредаговано автором 18-05-2023 16:01:23

Добрий день! З Вашої розповіді можу припустити, що ваші стосунки з цим хлопцем були непрості. Проте, щоб Вам допомогти потрібно знати, що саме Вас турбує. Яке Ваше питання до психологів?

Доброго вечора!
«Пропадає інтерес до того, що роблю і все...я вже не хочу працювати.»;
Тобто, інтерес все ж таки є, а потім на якомусь етапі зникає? Що з Вами відбувається в цей момент?
Цікаво було подумати про те, наскільки Ви здатні розпізнавати власні потреби? Чи прислуховуєтесь Ви до своїх бажань?

Відредаговано автором 20-04-2023 22:14:28

Доброго дня, Юлія.
«И вот вопрос - как мне поступать? Не была б я кресной ребенка,то было б проще. »;
А якого кінцевого результату Ви хотіли б добитись? Що найбільше турбує Вас в цій ситуації: що Ваші стосунки з подругою погіршились/ що у неї склались близькі стосунки з кимось іншим Ваш варіант?
Чи не думали Ви обговорити з подругою зміни у вашому спілкуванні? Якщо так, що Вас зупиняло це зробити?