Відносини з братом частина 1

ЧАСТИНА 2
Весь час коли мій брат приїжджає до батьків, він купує по декілька літрів пива і таким чином відпочиває, що робить на очах у батька. Таких ситуацій було безліч, зі сварками і сльозами. І ось, цього літа мій брат мені повідомляє, що батько почав знову пити. Мама приховувала це від мене і просила не казати, щоб я не хвилювалась. Мій брат сказав мені, що тільки я маю його вмовити на повторне кодування, оскільки тільки мене, за його словами, він послухає. Я намагалась поговорити, вийшли одні обіцянки, які з тріском провалились. Потім влітку в мене виявляють пухлину…спочатку сказали що скоріше за все це рак, але потім вияснилось, що це все таки доброякісна пухлина. Мене прооперували, невдовзі відпустили додому. Моєму батькові весь цей час було все рівно, він пив. Потім мене виписали з лікарні і ми всією сім’єю поїхали до батьків: я, мій хлопець, і брат з дружиною та дітьми. Звичайно, що і на цей раз брат взяв з собою багато пива. Тато не витримав, прийшов з роботи п’яний. Натомість мій брат, який був майже такий самий, покликав мене і почав вимагати, аби я поговорила з ним. Я відмовилась, оскільки це не мало сенсу, у його стані. А потім мій брат з докором сказав, що він більше за всіх з ним говорим, і більше пережив ніж я у цьому житті. Для мене це був удар нижче пояса, адже я була тільки після операції, мені ставили страшні діагнози, але виявляється мого брата цікавило лише те, скільки він всього пережив на цьому світі. Після цього вчинилась сварка між мамою і братом, оскільки мама почала винити батька, у тому що ми посварились через нього, а брат в той час підбіг, почав хапати маму грубо за руки і сказав, що в нього немає батьків, що ми всі зламали йому життя і що він тепер сирота. Стан моєї мами зараз важко описати.. Звичайно, що все що з нами відбувалось в той час поки він навчався він не знає, а тому так впевнений в тому, що мені завжди було добре. У всіх сварках була завжди винна я. Одного разу у сварці мій брат взагалі сказав, що краще б я не народжувалась.. До того мені дуже жаль маму, адже вона завжди старалась віддавати свою любов за двох, і сказати що вона когось любила більше я не можу.
парадокс цієї довгої історії в тому, що я хочу це все забути, але водночас пам’ятати. Хочу відпустити цю ситуацію, щоб вона мене не мучила, але й запам’ятати даний урок, аби більше не довіряти і не прощати всі «виходки» свого брата. Для мене це як зрада, оскільки я завжди хотіла бути схожою на нього і допомагала йому чим могла, тому я не розумію в чому причина такої агресії до мене. Знаю, що скоріше за все, мені потрібна довга кваліфікована допомога, але я вирішила почати хоча б з цього.
Дякую, що дочитали до кінця.

Оксана, дуже дякую Вам за слова підтримки.
Звичайно мій хлопець мене підтримує. Навпаки завжди заспокоює і говорить, щоб я навіть не думала про свого брата більше.
Але ця ситуація психологічно мене не відпускає. Я боюсь що ця образа, як тягар, не дає мені рухатись далі. Хочу щоб психологи допомогли мені хоч трішки відпустити дану ситуацію.
На жаль, пережитий досвід дитинства також впливає на стосунки. Іноді, коли мій хлопець пропонує щось відсвяткувати з алкоголем, в мене з'являється страх, що ситуація повториться, як з батьком. Хоча він п'є алкоголь досить рідко.

Ще раз дуже дякую. Спробую!