У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


стосунки

Доброго дня!
У мене таке запитання, хочеться почути поради, бо дуже болить і хочу з цим скоріше справитись. З чоловіком розведені, є дитина, 5 рочків. Зараз у стосунках з іншим чоловіком (спілкувались 2 роки назад віртуально, по приїзду у лютому, відновили спілкування і від квітня у відносинах) за кордоном. Різниця у віці 12 років (він старший) і все насправді було добре. Після відпочинку спільного на морі, разом із дитиною, ми мали за 2 тижні переїздити до нього жити. Він сам цього прагнув, сказав що хоче сім'ю (має дитину 16 років), жити разом, що будемо разом все долати. І от 3 дні після приїзду з моря людина змінилась, вчора мені сказав, що ми поспішаємо з переїздом, він не готовий ще приймати мене з дитиною, оскільки довго був сам, був спокій, так як на морі малий часто капризував, йому треба час, він би не хотів рвати відносини але якщо я захочу розірвати то він зрозуміє. Мені вчора наче встромили ножа у спину… стільки планів, серйозних планів, спільних, і тут крок назад, від чоловіка, котрому я довіряла і відчувала себе безпечно поруч із ним… Як правильно мені себе вести і чого взагалі чекати, бо він хоче спілкування, але воно вже явно не таке як було ще тиждень тому… ? Я розумію, що якщо не готовий зараз, навряд чи щось зміниться і що час його роздумів щось дасть. Чи з мого боку було б доцільно просто одразу розірвати відносини і більше не спілкуватись? Дуже образливо, бо відчуваю себе наївною маленькою дівчинкою. А без дитини я звісно нікуди, так як це найдорожче, що у мене є. Я занадто швидко відкриваюсь та прив'язуюсь до людей, особливо, у відносинах, не люблю себе за це. Дякую за поради.
Питання від: ; Вік: 32


психолог онлайн
2
Оксана Анатольевна Бамбура
Віталій Вікторович Бондарчук
Доброго, Anastasiia!
Порадами у Вашому випадку не обійтися, тим більше, що поради ззовні ще більше Вас загонять в дитячу позицію, а Вам бажано з неї виходити. Потрібна психотерапія - робота з Вашою внутрішньою Дитиною - наївною, вразливою та залежною від дорослих інших.
Вочевидь, що Ваш обранець на даний момент більш цінує власний комфорт та спокій - дуже звик до них і не знає, що дорожче для нього - почуття чи це.
Ви цим розчаровані, але розчарування - це платня за занадту довірливість, наївність та віру у казку й казкових принців, яких насправді не існує. Дорослішання потребує часу і певних зусиль.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго дня!
Що ж, звичайно дуже неприємно розчаровуватись у своїх сподіваннях, але з іншого боку у цьому неприємному випадку є свої плюси. Як співав Висоцький - для того щоб зрозуміти твоя ця людина, або не твоя, візьми її із собою у гори. А у Вашому випадку - на море.
Люди можуть промучитись разом і 20 років, щоб нарешті зрозуміти, що вони різні. Але краще заздалегідь, тим більше, що це стосується не тільки Вашого подальшого життя, але і Вашої дитини

👍 радити психолога:

18-08-2022 14:18:33Доповнення від автора
А чи є поради як бути краще далі,піти від такої людини чи дати шанс? Чи тут поради не доречні, дякую за відповіді


психолог онлайн
Доброго дня!
Віртуальні відносини та реальні-різні речі. У близьких відносинах ви знаходитесь ще доволі малу часу. Жити разом-це непросте рішення і,на мою думку, ваш чоловік ставиться до нього відповідально. Ваша дитина для вас "все", але для чоловіка вона поки "чужа" , тому йому потрібен час для прийняття або неприйняття її, усвідомлення, готовий він до таких змін або ні. Він має на це право.
Це доросла позиція, а ображатися-дуже по-дитячому.
Можливо, краще використати час на те, щоб краще впізнати людину? Розірвати стосунки ви завжди зможете.

👍 радити психолога:

18-08-2022 15:06:19Доповнення від автора
Дуже дякую за змістовну відповідь, ображаюсь це я сама в собі) а з ним далі спілкуюсь спокійно, звісно без любовних фраз чи сюсюкань вже, сама не нав‘язуюсь, а час покаже.


психолог онлайн
2
Віталій Вікторович Бондарчук
Ирина Григорьевна Инститорова
Анастасія, доброго дня!
Щиро хочеться Вас підтримати, і найголовніший меседж який дати- для дорослого і зрілого чоловіка, який дійсно налаштований на серйозні стосунки, має почуття до Вас- дитина ніколи не буде перешкодою.
Тепер до вашого питання- можливо чоловік сам щє не розуміє чого хоче, боїться відповідальності, або ж втратити звичний для себе комфорт і спокій(як вже вищє писав колега).
Вам важливо відштовхуватися від того - чого хочете Ви.І головне розуміти такі от посили і вчинки.
Говорити і діяти це інколи про різне.
І якщо людина спочатку "сказав що хоче сім'ю (має дитину 16 років), жити разом, що будемо разом все долати", а потім "
сказав, що ми поспішаємо з переїздом, він не готовий ще приймати мене з дитиною"- то питання серйозності намірів і його внутрішньої зрілості залишається відкритим.
Дивіться на вчинки.
Я б рекомендувала на собі концентруватися.
До чого я:
"стільки планів, серйозних планів, спільних, і тут крок назад, від чоловіка, котрому я довіряла і відчувала себе безпечно поруч із ним… "
1. А чи маєте ви власні плани?
Мрії, стратегію, самі до чого і куди йдете.
2.Чи відчуваєте ви себе самодостатньою..поряд з ним безпечною- а як наодинці сама з собою?
Приділить час і увагу собі.
А щодо чоловіка- можливо все що не робиться кращє.. і Вам дійсно треба глибше пізнати один одного.


👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Павел Леонидович Басанский
Anastasiia, доброго часу доби!
цитата:

Я розумію, що якщо не готовий зараз, навряд чи щось зміниться і що час його роздумів щось дасть

На мій погляд дуже хибна думка.
Чоловік стикнувся з тим, до чого був неготовий, йому треа час прилаштуватися до нової реальності, з цим зжитися. Одна справа стосунки з жінкою і геть інша справа виховання маленької дитини.
Як на мене, то тільки зараз буде вочевидь якої сили та глибини почуття у нього є до Вас - це по-перше. По-друге, він має усвідомити свої можливості. Ваша історія чимось схожа на розлучення - чоловік розлучується з жінкою, а не з дитиною. В вашому випадку, чоловік хоче відносини з Вами, але, як виявилося, не готов до маленької дитини. І це так само нормально, бо навіть маючи величезну любов до жінки, чоловік може не мати достатньо сили, тепіння, розуму для виховання та любові до її дитини.
цитата:

А чи є поради як бути краще далі,піти від такої людини чи дати шанс?

Тут, на мій погляд, питання не про нього, бо він у своїх почуттях та усвідомленні дуже прозорий (як Ви описали).
Тут питання в Вас особисто: що Ви відчуваєтет до цього чоловіка? Ви його дійсно кохаєте, чи то більш раціональні відносини? На що Ви здатні заради нього?


Ответ отредактирован автором 18-08-2022 16:14:22


👍 радити психолога:

18-08-2022 16:19:00Доповнення від автора
Людина мені від недавна почала казати що любить, натомість, я не говорила цього, не певна, можливо не знання цього почуття, але думаю що це ще не любов, хоча мені добре та комфортно з цею людиною, я відчуваю, відчувала себе спокійною поруч, він дорослий, мені 32, йому 44. Різниця відчутна але в хорошому сенсі, до моменту з дитиною. Я пустила все на самотік і не хочу поспішати, час покаже.


психолог онлайн
2
Ирина Терещенко
Віталій Вікторович Бондарчук
цитата:

Я пустила все на самотік

"На самотік" - це знову дитяче та безвідповідальне. А бажано: "Я причаїлася та спостерігаю..."))

А там, де треба відповідальність - прийняття рішення щодо стосунків, Ви питаєте про поради... а якщо щось піде не так - скажете: "це ж ви мені порадили..."))
Вчіться брати на себе відповідальність - тоді швидко подорослішаєте.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Павел Леонидович Басанский
цитата:

я не говорила цього, не певна, можливо не знання цього почуття, але думаю що це ще не любов, хоча мені добре та комфортно з цею людиною, я відчуваю, відчувала себе спокійною поруч, він дорослий, мені 32, йому 44. Різниця відчутна але в хорошому сенсі,

Звучить дуже раціонально )
Повторюся - питання в першу чергу в Вас, а не в ньому.
Які почуття у Вас до нього?
Які відчуття у Вас до нього і на якій підставі? (тут дуже важливо розуміти різнуцю почуттів і відчуттів)
Яке ставлення у Вас до нього і на якій підставі?...
цитата:

час покаже

не факт. І якщо Ви не розберетеся в собі і з собою - можее зробити хибне рішення, яке приведе до болісних та травматичних подій. Воно Вам треба?
Може краще вибрати спеціаліста та попрацювати з психологом особисто та розібратися?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

не певна, можливо не знання цього почуття, але думаю що це ще не любов, хоча мені добре та комфортно з цею людиною, я відчуваю, відчувала себе спокійною поруч, він дорослий, мені 32, йому 44

Тому Вам і прийшов в голову варіант про розрив стосунків...почуттів ще немає, тому Вам це буде досить легко зробити.
Але замість кохання, здається, є щось інше...як в дитини до батька - "він дорослий...спокійно...", мабуть і безпечно, як з гарним батьком? І як від такого відмовитись?

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго вечора? Anastasiia!
цитата:

Я занадто швидко відкриваюсь та прив'язуюсь до людей, особливо, у відносинах

Запитаю, бо, вважаю, це доречно - цього разу так само поспішали? Є відповідь - навіщо? Що спонукає прив'язуватись у відносинах? Чи не бажання захисту від життевих негараздів і зустрічі із самотністю?
цитата:

не люблю себе за це

Тобто до себе любові немає, а що є? Повага? Турбота? Розуміння? Прийняття? Ненависть? Відчуження? Байдужість?

Як Вам здається, що з наведеного переліку міг поміти і відчути чоловік?

👍 радити психолога:

18-08-2022 22:57:48Доповнення від автора
Цього разу, на диво, було по-іншому, бо я спочатку взагалі нічого не хотіла з цею людиною. Своїми вчинками він мене до себе наблизив. Хочеться здорових відносин, з довірою та повагою і звісно відчуттям безпеки поруч із чоловіком. І коли ти зустрічаєш людину, тобі хочеться віддатись на всі 100, щоб вам було комфортно, і ця прив‘язаність виникає сама по собі.


психолог онлайн
цитата:

Цього разу, на диво, було по-іншому, бо я спочатку взагалі нічого не хотіла з цею людиною. Своїми вчинками він мене до себе наблизив.

Розчулив, виходить, розтопив кригу у серці. А чим саме - якими вчинками, словами, почуттями? Можливо, обіцянками?
цитата:

Хочеться здорових відносин, з довірою та повагою і звісно відчуттям безпеки поруч із чоловіком.

Яка ж людина при тямі цього не хоче?! Проте навряд чи будете заперечувати, що одного бажання замало. Існує багато передумов, як от, наприклад, співпадіння цінностей, статевий потяг, звички, спільні прагнення, наявність страхів і викривлених уявлень про спільне життя та багато іншого.
Що можете сказати щодо Ваших навичок будувати здорові стосунки? Чи притаманно Вам повністю покладати відповідальність за різні виміри безпеки на чоловіка?
цитата:

І коли ти зустрічаєш людину, тобі хочеться віддатись на всі 100, щоб вам було комфортно, і ця прив‘язаність виникає сама по собі.

Ви написали ці рядки таким чином, що я зміг прочитати ось так - я хочу НАЛЕЖАТИ йому на 100%. Можливо, Ви вкладали зовсім інший сенс?

"хочу з цим скоріше справитись."
Гадаю, скоріше навряд чи вийде. Та й воно шкідливо, направду, коли скоріше, бо вистрибуєш із почуттів так і не второпавши, що до чого. Зовсім інше, якщо даєш собі можливість прожити усі почуття, включно з важкими і неприємними. Коли можеш розібратись і усвідомити зрештою, чим вони спричинені, до чого вели, які сподівання (можливо, нереалістичні, можливо, дитячі і незрілі) були не виправдані. Коли візьмеш відповідальність за свій спосіб побудови близькості, а значить і за все те, чим цей спосіб наповнений. От тоді з'являється шанс набути корисного досвіду, стати щасливою особистістю, яка сама упевнено крокує дорогою життя))

Ответ отредактирован автором 19-08-2022 09:34:11


👍 радити психолога:

19-08-2022 10:24:46Доповнення від автора
Дякую вам за корисні коментарі🫶🏻 Розчулив вчинками дорослого чоловіка, вміння брати на себе відповідальність за нас, робити так, щоб було комфортно у побуті, допомагати по дому, банально, разом готувати обід чи вечерю. Я теж, скоріш за все, не проста особистість, бо завжди хочу уваги до себе і водночас розумію що світ не повинен крутитись довкола мене одної. Мені є багато чого вчитись, щоб будувати здорові стосунки, але коли я бачу старання з боку чоловіка, відповідно, в мене є бажання підкорятись десь колись, робити те, що йому приємно. Часом потрібно десь змовчати, нічого не сказати, з цим мені складно, поведінка маленької незрілої дівчинки часом теж заважає бо забуваю, що так як думаю чи хочу я, не завжди повинно співпадати з його бажанням чи думкою.
Належати йому ж звісно не хочеться, я не річ) кожен повинен мати свій простір і свої інтереси. Я лише прагну довіри взаємної, я можу точно сказати що я віданна у відносинах.
На рахунок емоцій ви праві, тому що треба мати завжди терпіння, дати собі час щоб вкласти всі думки по поличках, і тоді тверезо приймати рішення що з цим робити і чого я хочу, власне, зараз над цим працюю)

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.



Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

08-06-2022 Стосунки
Психологічний аналіз творів
Марта, Марси Мэй, Марлен
фільмМарта, Марси Мэй, Марлен теми: травма ідентифікація з агресором психологические защиты
Различие (Ethos)
фільмРазличие (Ethos) теми: суспільство психотерапия ценностные ориентиры
qr