Question

16-04-2023

Доброго вечора. Звертаюся за підтримкою і порадами, і щоб отримати інформацію, якої мені не вистачає.

Вже не раз задавала питання на порталі, мені здебільшого радили звернутися індивідуально до психотерапевта. Вважаю це слушна порада, і маю ще кілька запитань щодо цього.

Періодично мене хвилюють різні психологічні проблеми, я стараюсь в цьому розібратися. Задавала питання на форумі, багато читала відповідей на питання інших людей зі схожими проблемами, різні статті, книги, переглядала відео, проходила психологічні тренінги, була в терапії деякий час. І все ж мої проблеми не вирішені досі. Опираючись на те, що я дізналася, сподіваюсь що мою ситуацію може покращити тривала глибинна психотерапія, + можливо знадобиться медикаментозна підтримка.

Спробую лаконічно викласти, що турбує і задати питання.

Найбільше хвилюють стосунки з чоловіком.
Особисті відносини для мене дуже важливі.

Проблем в цій сфері багато:
Вийшла заміж в дуже ранньому віці, тепер розумію що шукала і потребувала на той момент мами і тата, а не чоловіка як партнера, але тоді вважала себе достатньо дорослою. На початку відносин я дуже ревнувала, і коли мене щось сильно зачіпало, я боялась говорити прямо і вирішувати ситуації цивілізовано, а справлялася з переживаннями за допомогою контратаки – я переключала увагу, одного разу був секс з іншим чоловіком, з кількома хлопцями були побачення і цілувалась, з кількома вела романтичні переписки. Це все зрада. В якісь моменти коли це відбувалося я не розуміла, що наші з чоловіком стосунки не закінчилися, в якісь моменти мала намір розлучитися. Але по факту живемо з чоловіком як сім'я досі. Я дуже шкодую, що вчиняла так, а не інакше. Впродовж кількох останніх років зрозуміла, переосмислила все це і усвідомила що це було не ок. Чоловік не знає. Я і боюсь про це говорити, і боюсь що може дізнатися з інших джерел, і боюсь розлучитися тепер, бо ніби зараз в нас норм стосунки. І боюсь прожити все життя в цих сумнівах.

Зараз я матеріально залежу від чоловіка. У нас двоє дітей. Спочатку у зв'язку з пандемією, а згодом з війною діти не можуть стабільно ходити в садок/школу, і з ними залишаюся я. Відповідно я в цей період немаю стабільної роботи, достатніх доходів, а лише мізерні підробітки. Тому я боюся розлучитися, бо потрібно мати кошти на житло і життя з ними.

Коли я щось заробляю, то ці суми я дуже швидко витрачаю, в першу чергу на їжу, одяг, іграшки, інші потреби дітей, трохи на свої потреби. Я не знаю, як мені все ж накопичити на психотерапію?

Питання від: Жінка; Вік: 30

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

16-04-2023 22:03:43Доповнення від автора

Трішки доповню.

Я розумію, що справа не в грошах, але чомусь я впираюсь в цю проблему і не можу зрушити з місця.

Помічаю такі моменти, що наче несвідомо, скільки б я не заробляла, я дуже швидко витрачаюся в нуль. Теоретично за якийсь час я могла б накопичити певну суму грошей, щоб оплачувати собі психотерапію, і це було б корисно для всіх сфер.

Я могла б накопичити кошти щоб якийсь час пожити окремо, щоб краще розібратися в собі.

Накопичити кошти, щоб навчатися, розвиватися, перебувати в іншому середовищі, можливо знайти підтримку, тощо.

Мені здаються дивними думки, що в мене ніби все впирається в гроші, яких в мене зараз немає, які я не вмію зібрати і раціонально використовувати.

А ще виникала така думка, що я ніби спеціально мало заробляю і швидко витрачаю гроші, бо саме матеріальна залежність значною мірою тримає мене з чоловіком, а руйнувати сім'ю я боюсь. Ніби якщо в мене буде краща фінансова ситуація, то я зроблю гірше, і тому я все зливаю.

Чому так відбувається? Як мені все-таки зібратись з силами і наприклад заробити кошти на психотерапію, щоб отримати професійну допомогу, адже саме я не справляюся.

16-04-2023 22:05:11Доповнення від автора

Час проходить, я втрачаю здоров'я, виходить так, що я знаходжу підробітки, де витрачаю багато сил і отримую мало коштів. Я втрачаю здопо

16-04-2023 22:12:00Доповнення від автора

Час проходить, я втрачаю здоров'я, виходить так, що я знаходжу підробітки, де витрачаю багато сил і отримую мало коштів. Я втрачаю здоров'я. Втрачаю дорогоцінний час, коли мої діти ще малі і я могла б їм щось дати, перш за все стати для них прикладом хорошої щасливої людини і бути підтримкою.

Натомість я функціоную в режимі виживання. Я хвилююсь, що не достатньо хороша мама. І звісно погана дружина.

А ще я хочу бути щасливою.

От ніби розумію, що могло б бути інакше. Могла б більше. Але чому не роблю, чому не можу. Чому не вибираюся з цього?

Ще багато проблем, питань, але розумію що про все писати напевно немає сенсу, а треба йти в терапію і там вирішувати.

Так, я наробила помилок, але життя триває...
І як його жити тепер?

Виберіть психолога для консультування з приводу складних життєвих обставин, раптових кардинальних змін, потрясінь

20-04-2023 00:19:41Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339426 для Павел Леонидович Басанский

Добрий вечір. Дякую за відповідь.

Замкнене коло. І я не знаю для чого я в ньому і куди далі.

А це "треба" зовсім не надихає...

Насправді щось говорити про розлучення (хоча я сама про це висловилась) в моєму становищі безглуздо... подумала про таку аналогію – розлучення в моєму випадку це те саме, що 5-річній ображеній дитині втекти з батьківського дому. Теоретично можна, і можна мати такі фантазії, а практично треба ще могти існувати без підтримки. Це те саме, що дитина взула б черевики 40 розміру... Колись вони можуть підійти, а зараз вони тільки шкідливі і небезпечні для ходьби.

Не знаю чи взагалі розлучення зрештою було б хорошим, найкращим, правильним рішенням, чи можливі інші рішення, але це не той етап, про який можна серйозно говорити зараз, тому що до цього потрібно дійти послідовно і поступово.

Хоча мені огидно бути настільки залежною і нікчемною. Це дратує. Але на даний момент це терпимо (

А ще так, водночас є чимало тривог про можливий розвиток подій в подальшому, який не дасть мені змоги і далі вести своє преспокійне паразитичне життя (від якого щоправда ніхто не щасливий).

Також хочеться сказати, хоча я ненавиджу себе за слабкість в тих моментах, про які я писала вище, і думаю що це було не правильно, але разом з тим це були як на мене на той момент справедливі вчинки. Око за око. Мені дуже сумно що виявляється я в стосунках веду війну, хоча прийшла в них спочатку з світлими намірами будувати щасливу сім'ю, але все пішло не так. Отже тепер я виправдовую себе і жаліюсь. Я не даю собі оцінити себе достатньо жорстко, порівнюючи себе з іншими, коли їхні "погані" вчинки ніби варті моїх поганих вчинків. Можливо саме це мене стопорить і тому я не розвиваюсь, а стою на місці і страждаю. А варто було б не оцінювати інших і ситуацію, а лише себе і свої вчинки? І за них відповідати. Але ця відповідальність занадто важка, ніби непосильна, тому я там де є.

Вибачте за багато букв. В першу чергу пишу для себе, щоб краще розібратися і дійти до якогось висновку.

П.С. Щодо страхів. Колись я дуже боялася переїзду від свекрухи. Було багато страхів. Зрештою коли це сталося – ні один з тих страхів не виправдався. Пригадую їх не дуже чітко, але загалом певні труднощі які виникли в результаті такого рішення і його реалізації не мають нічого спільного з тими страхами, які були перед переїздом. Добре це чи погано.)

... Не знаю, чи хочу і чи мушу я розлучитися (моторошно про це писати навіть 😁), але я хочу мати вибір, я хочу змінитися, щоб могти розслабитися і не боятися жити чесно.

20-04-2023 07:21:28Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339457 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Добрий ранок. Дякую за відповідь!

Я не сподіваюся на диво, тому карабкаюсь, роблю найкраще, що можу, і шукаю рішення як вмію.

Наприклад, я багато цікавлюсь психологією, до одруження навчалась на спеціальність психолога (але не закінчила навчання), маю трохи клієнтського досвіду, тобто добре знаю про такий інструмент для змін, і тому бачу імовірність розв'язання моєї проблеми за допомогою психотерапії. Відслідкувала закономірність, яка не дає мені це зробити і питаю досить конкретної поради саме про це – як мені не вганяти себе в фінансову неспроможність, як не відгороджуватися від цього рішення, адже я думаю що це можливо, і що психотерапія допоможе мені переварити те що є і змінитись на краще.

Тим що я написала вище я ніби виправдовуюся. Отже сприйняла Ваш коментар як напад, наче є потреба захищатися)) І я хочу уточнити, про що Ви запитали, готова до чого? До дій? Яких? (Питаючи це пересилюю себе, мені не хочеться вступати з Вами в діалог, тому що мені Ваше повідомлення фонить неприязню, а вона для мене нестерпна. Це моє відчуття і моє сприйняття, але думаю буде чесно цим поділитися, оскільки Ви все ж вклали свій ресурс, відповідаючи мені, мабуть з метою допомогти)

20-04-2023 17:26:34Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339783 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую, це дуже влучне запитання. Не знаю чи готова, важко відповісти. Не хочу брехати, в першу чергу собі. Була б готова – не виникало б таких проблем 🤔

25-04-2023 17:16:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340063 для Павел Леонидович Басанский

Доброго дня)

Я злюся, коли таке чую. Мені це звучить як "ти нічого не робиш", "ти просто лінива". Бездіяльність? Пане Басанський, а Ви маєте хоч приблизне уявлення про життя матері двох дітей, яке крім піклування про дітей і чоловіка включає як
мінімум регулярно ще якусь роботу?

25-04-2023 17:24:59Доповнення від автора

І в мене тут немає потреби виправдовувати "бездіяльність" чи ще щось. Виправдовування не мало б бути тут, бо тут я обмінюю свою увагу, час, відкритість до діалогу з психологами в межах можливостей форуму на підтримку і допомогу. Тут я за тим щоб розвиватись і зростати, а не боротися

25-04-2023 17:27:07Доповнення від автора

Але мій останній коментар це все ж таки схоже на виправдовування. Мені це не подобається

26-04-2023 16:55:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340328 для Павел Леонидович Басанский

Дякую Вам за цей маневр)) це було сміливо, сильно, я і не сподівалась що мені може так відгукнутися, але таки відчуваю щось всередині зрушується.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Схожі онлайн консультації

07-04-2023 Почему мне не везет в жизни?

20-03-2023 Осталась совершенно одна, с кучей проблем, как прийти в себя и не поникнуть ?

13-03-2023 Почало все дратувати, не розумію свій стан і чого я взагалі хочу від себе та інших

19-02-2023 Запуталась в себе

08-02-2023 Не понимаю куда идти и что делать

21-01-2023 Постоянные мысли о будущем, которое кажется безнадежным

17-01-2023 Пустота

10-12-2022 Хлопець сильно товаришує з попередньою дружиною

30-11-2022 Проблеми з самореалізацією

26-11-2022 Одиночество

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 1 · 2023-04-16 22:24:10

Доброго!

цитата:

Я не знаю, як мені все ж накопичити на психотерапію?

Ви самі усвідомили те, що Вам заважає це зробити:

цитата:

А ще виникала така думка, що я ніби спеціально мало заробляю і швидко витрачаю гроші, бо саме матеріальна залежність значною мірою тримає мене з чоловіком, а руйнувати сім'ю я боюсь. Ніби якщо в мене буде краща фінансова ситуація, то я зроблю гірше, і тому я все зливаю.

Але страх Ви зможете пропрацювати в психотерапії. А Ви в неї не йдете...
Замкнене коло? Так.
Краще Вам не йти в психотерапію, бо тоді, скоріш за все, треба буде розлучатись з чоловіком.
І Ви це знаєте.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 2 · 2023-04-17 11:06:36

цитата:

Так, я наробила помилок, але життя триває...
І як його жити тепер?

Поки що як вмієте, бо по-іншому не можете.

А якщо не влаштовує, то треба міняти... свої погляди, свої способи бути в стосунках, своє ставлення до себе.

Сподіватись на диво і на марафон в отриманні корисної інформації, вважаю, марною справою. Людину змінюють дії і нові переживання. Тобто коли вона вбудовує отриманий новий досвід в структуру свої особистості. Ви готові?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 3 · 2023-04-20 09:47:53

Дякую за реагування.

цитата:

Ви готові?

Питання ось про це

цитата:

Поки що як вмієте, бо по-іншому не можете.

- розвивати свою здатність жити по-іншому.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 4 · 2023-04-22 22:48:26

Ваш допис тільки підтвердив мій висновок:

цитата:

Краще Вам не йти в психотерапію, бо тоді, скоріш за все, треба буде розлучатись з чоловіком.
І Ви це знаєте.

Все інше - це тільки виправдовування власної бездіяльності.
Таким чином

цитата:

ХАОС В ЖИТТІ, БЕЗСИЛЛЯ

буде ще супроводжувати Вас доки бездіяльність буде тривати.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 5 · 2023-04-25 17:48:36

цитата:

Але мій останній коментар це все ж таки схоже на виправдовування. Мені це не подобається

Тоді Ви ще маєте шанси все виправити.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 6 · 2023-04-28 01:53:52

Будь ласка, радий, що відгукнулось та зрушується.
Але ж і маневру ніякого не було. Був лише мій правдивий зворотній зв'язок на чесний самоаналіз з Вашого боку.
І все.
Знаєте, з чесності по відношенню до себе та до інших і починаються будь-які зміни на краще.

Хаос в житті, безсилля, як розставити пріоритети і впоратися