У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Хаос в житті, безсилля, як розставити пріоритети і впоратися

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Кризи » Хаос в житті, безсилля, як розставити пріоритети і впоратися
Доброго вечора. Звертаюся за підтримкою і порадами, і щоб отримати інформацію, якої мені не вистачає.

Вже не раз задавала питання на порталі, мені здебільшого радили звернутися індивідуально до психотерапевта. Вважаю це слушна порада, і маю ще кілька запитань щодо цього.

Періодично мене хвилюють різні психологічні проблеми, я стараюсь в цьому розібратися. Задавала питання на форумі, багато читала відповідей на питання інших людей зі схожими проблемами, різні статті, книги, переглядала відео, проходила психологічні тренінги, була в терапії деякий час. І все ж мої проблеми не вирішені досі. Опираючись на те, що я дізналася, сподіваюсь що мою ситуацію може покращити тривала глибинна психотерапія, + можливо знадобиться медикаментозна підтримка.

Спробую лаконічно викласти, що турбує і задати питання.

Найбільше хвилюють стосунки з чоловіком.
Особисті відносини для мене дуже важливі.

Проблем в цій сфері багато:
Вийшла заміж в дуже ранньому віці, тепер розумію що шукала і потребувала на той момент мами і тата, а не чоловіка як партнера, але тоді вважала себе достатньо дорослою. На початку відносин я дуже ревнувала, і коли мене щось сильно зачіпало, я боялась говорити прямо і вирішувати ситуації цивілізовано, а справлялася з переживаннями за допомогою контратаки – я переключала увагу, одного разу був секс з іншим чоловіком, з кількома хлопцями були побачення і цілувалась, з кількома вела романтичні переписки. Це все зрада. В якісь моменти коли це відбувалося я не розуміла, що наші з чоловіком стосунки не закінчилися, в якісь моменти мала намір розлучитися. Але по факту живемо з чоловіком як сім'я досі. Я дуже шкодую, що вчиняла так, а не інакше. Впродовж кількох останніх років зрозуміла, переосмислила все це і усвідомила що це було не ок. Чоловік не знає. Я і боюсь про це говорити, і боюсь що може дізнатися з інших джерел, і боюсь розлучитися тепер, бо ніби зараз в нас норм стосунки. І боюсь прожити все життя в цих сумнівах.

Зараз я матеріально залежу від чоловіка. У нас двоє дітей. Спочатку у зв'язку з пандемією, а згодом з війною діти не можуть стабільно ходити в садок/школу, і з ними залишаюся я. Відповідно я в цей період немаю стабільної роботи, достатніх доходів, а лише мізерні підробітки. Тому я боюся розлучитися, бо потрібно мати кошти на житло і життя з ними.

Коли я щось заробляю, то ці суми я дуже швидко витрачаю, в першу чергу на їжу, одяг, іграшки, інші потреби дітей, трохи на свої потреби. Я не знаю, як мені все ж накопичити на психотерапію?
Питання від: ; Вік: 30

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

16-04-2023 22:03:43Доповнення від автора
Трішки доповню.

Я розумію, що справа не в грошах, але чомусь я впираюсь в цю проблему і не можу зрушити з місця.


Помічаю такі моменти, що наче несвідомо, скільки б я не заробляла, я дуже швидко витрачаюся в нуль. Теоретично за якийсь час я могла б накопичити певну суму грошей, щоб оплачувати собі психотерапію, і це було б корисно для всіх сфер.

Я могла б накопичити кошти щоб якийсь час пожити окремо, щоб краще розібратися в собі.

Накопичити кошти, щоб навчатися, розвиватися, перебувати в іншому середовищі, можливо знайти підтримку, тощо.

Мені здаються дивними думки, що в мене ніби все впирається в гроші, яких в мене зараз немає, які я не вмію зібрати і раціонально використовувати.

А ще виникала така думка, що я ніби спеціально мало заробляю і швидко витрачаю гроші, бо саме матеріальна залежність значною мірою тримає мене з чоловіком, а руйнувати сім'ю я боюсь. Ніби якщо в мене буде краща фінансова ситуація, то я зроблю гірше, і тому я все зливаю.

Чому так відбувається? Як мені все-таки зібратись з силами і наприклад заробити кошти на психотерапію, щоб отримати професійну допомогу, адже саме я не справляюся.

16-04-2023 22:05:11Доповнення від автора
Час проходить, я втрачаю здоров'я, виходить так, що я знаходжу підробітки, де витрачаю багато сил і отримую мало коштів. Я втрачаю здопо

16-04-2023 22:12:00Доповнення від автора
Час проходить, я втрачаю здоров'я, виходить так, що я знаходжу підробітки, де витрачаю багато сил і отримую мало коштів. Я втрачаю здоров'я. Втрачаю дорогоцінний час, коли мої діти ще малі і я могла б їм щось дати, перш за все стати для них прикладом хорошої щасливої людини і бути підтримкою.

Натомість я функціоную в режимі виживання. Я хвилююсь, що не достатньо хороша мама. І звісно погана дружина.

А ще я хочу бути щасливою.

От ніби розумію, що могло б бути інакше. Могла б більше. Але чому не роблю, чому не можу. Чому не вибираюся з цього?

Ще багато проблем, питань, але розумію що про все писати напевно немає сенсу, а треба йти в терапію і там вирішувати.

Так, я наробила помилок, але життя триває...
І як його жити тепер?

Виберіть психолога для консультування з приводу складних життєвих обставин, раптових кардинальних змін, потрясінь


психолог онлайн
Доброго!
цитата:

Я не знаю, як мені все ж накопичити на психотерапію?

Ви самі усвідомили те, що Вам заважає це зробити:
цитата:

А ще виникала така думка, що я ніби спеціально мало заробляю і швидко витрачаю гроші, бо саме матеріальна залежність значною мірою тримає мене з чоловіком, а руйнувати сім'ю я боюсь. Ніби якщо в мене буде краща фінансова ситуація, то я зроблю гірше, і тому я все зливаю.

Але страх Ви зможете пропрацювати в психотерапії. А Ви в неї не йдете...
Замкнене коло? Так.
Краще Вам не йти в психотерапію, бо тоді, скоріш за все, треба буде розлучатись з чоловіком.
І Ви це знаєте.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
1
Галина Георгиевна Волынская
цитата:

Так, я наробила помилок, але життя триває...
І як його жити тепер?

Поки що як вмієте, бо по-іншому не можете.

А якщо не влаштовує, то треба міняти... свої погляди, свої способи бути в стосунках, своє ставлення до себе.

Сподіватись на диво і на марафон в отриманні корисної інформації, вважаю, марною справою. Людину змінюють дії і нові переживання. Тобто коли вона вбудовує отриманий новий досвід в структуру свої особистості. Ви готові?

👍 радити психолога:

20-04-2023 00:19:41Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339426 для Павел Леонидович Басанский

Добрий вечір. Дякую за відповідь.

Замкнене коло. І я не знаю для чого я в ньому і куди далі.

А це "треба" зовсім не надихає...


Насправді щось говорити про розлучення (хоча я сама про це висловилась) в моєму становищі безглуздо... подумала про таку аналогію – розлучення в моєму випадку це те саме, що 5-річній ображеній дитині втекти з батьківського дому. Теоретично можна, і можна мати такі фантазії, а практично треба ще могти існувати без підтримки. Це те саме, що дитина взула б черевики 40 розміру... Колись вони можуть підійти, а зараз вони тільки шкідливі і небезпечні для ходьби.

Не знаю чи взагалі розлучення зрештою було б хорошим, найкращим, правильним рішенням, чи можливі інші рішення, але це не той етап, про який можна серйозно говорити зараз, тому що до цього потрібно дійти послідовно і поступово.

Хоча мені огидно бути настільки залежною і нікчемною. Це дратує. Але на даний момент це терпимо (

А ще так, водночас є чимало тривог про можливий розвиток подій в подальшому, який не дасть мені змоги і далі вести своє преспокійне паразитичне життя (від якого щоправда ніхто не щасливий).


Також хочеться сказати, хоча я ненавиджу себе за слабкість в тих моментах, про які я писала вище, і думаю що це було не правильно, але разом з тим це були як на мене на той момент справедливі вчинки. Око за око. Мені дуже сумно що виявляється я в стосунках веду війну, хоча прийшла в них спочатку з світлими намірами будувати щасливу сім'ю, але все пішло не так. Отже тепер я виправдовую себе і жаліюсь. Я не даю собі оцінити себе достатньо жорстко, порівнюючи себе з іншими, коли їхні "погані" вчинки ніби варті моїх поганих вчинків. Можливо саме це мене стопорить і тому я не розвиваюсь, а стою на місці і страждаю. А варто було б не оцінювати інших і ситуацію, а лише себе і свої вчинки? І за них відповідати. Але ця відповідальність занадто важка, ніби непосильна, тому я там де є.


Вибачте за багато букв. В першу чергу пишу для себе, щоб краще розібратися і дійти до якогось висновку.


П.С. Щодо страхів. Колись я дуже боялася переїзду від свекрухи. Було багато страхів. Зрештою коли це сталося – ні один з тих страхів не виправдався. Пригадую їх не дуже чітко, але загалом певні труднощі які виникли в результаті такого рішення і його реалізації не мають нічого спільного з тими страхами, які були перед переїздом. Добре це чи погано.)

... Не знаю, чи хочу і чи мушу я розлучитися (моторошно про це писати навіть 😁), але я хочу мати вибір, я хочу змінитися, щоб могти розслабитися і не боятися жити чесно.

20-04-2023 07:21:28Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339457 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Добрий ранок. Дякую за відповідь!

Я не сподіваюся на диво, тому карабкаюсь, роблю найкраще, що можу, і шукаю рішення як вмію.

Наприклад, я багато цікавлюсь психологією, до одруження навчалась на спеціальність психолога (але не закінчила навчання), маю трохи клієнтського досвіду, тобто добре знаю про такий інструмент для змін, і тому бачу імовірність розв'язання моєї проблеми за допомогою психотерапії. Відслідкувала закономірність, яка не дає мені це зробити і питаю досить конкретної поради саме про це – як мені не вганяти себе в фінансову неспроможність, як не відгороджуватися від цього рішення, адже я думаю що це можливо, і що психотерапія допоможе мені переварити те що є і змінитись на краще.

Тим що я написала вище я ніби виправдовуюся. Отже сприйняла Ваш коментар як напад, наче є потреба захищатися)) І я хочу уточнити, про що Ви запитали, готова до чого? До дій? Яких? (Питаючи це пересилюю себе, мені не хочеться вступати з Вами в діалог, тому що мені Ваше повідомлення фонить неприязню, а вона для мене нестерпна. Це моє відчуття і моє сприйняття, але думаю буде чесно цим поділитися, оскільки Ви все ж вклали свій ресурс, відповідаючи мені, мабуть з метою допомогти)


психолог онлайн
Дякую за реагування.
цитата:

Ви готові?

Питання ось про це
цитата:

Поки що як вмієте, бо по-іншому не можете.

- розвивати свою здатність жити по-іншому.

👍 радити психолога:

20-04-2023 17:26:34Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339783 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую, це дуже влучне запитання. Не знаю чи готова, важко відповісти. Не хочу брехати, в першу чергу собі. Була б готова – не виникало б таких проблем 🤔


психолог онлайн
Ваш допис тільки підтвердив мій висновок:
цитата:

Краще Вам не йти в психотерапію, бо тоді, скоріш за все, треба буде розлучатись з чоловіком.
І Ви це знаєте.

Все інше - це тільки виправдовування власної бездіяльності.
Таким чином
цитата:

ХАОС В ЖИТТІ, БЕЗСИЛЛЯ

буде ще супроводжувати Вас доки бездіяльність буде тривати.

👍 радити психолога:

25-04-2023 17:16:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340063 для Павел Леонидович Басанский

Доброго дня)

Я злюся, коли таке чую. Мені це звучить як "ти нічого не робиш", "ти просто лінива". Бездіяльність? Пане Басанський, а Ви маєте хоч приблизне уявлення про життя матері двох дітей, яке крім піклування про дітей і чоловіка включає як
мінімум регулярно ще якусь роботу?

25-04-2023 17:24:59Доповнення від автора
І в мене тут немає потреби виправдовувати "бездіяльність" чи ще щось. Виправдовування не мало б бути тут, бо тут я обмінюю свою увагу, час, відкритість до діалогу з психологами в межах можливостей форуму на підтримку і допомогу. Тут я за тим щоб розвиватись і зростати, а не боротися

25-04-2023 17:27:07Доповнення від автора
Але мій останній коментар це все ж таки схоже на виправдовування. Мені це не подобається


психолог онлайн
цитата:

Але мій останній коментар це все ж таки схоже на виправдовування. Мені це не подобається

Тоді Ви ще маєте шанси все виправити.

👍 радити психолога:

26-04-2023 16:55:20Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 340328 для Павел Леонидович Басанский

Дякую Вам за цей маневр)) це було сміливо, сильно, я і не сподівалась що мені може так відгукнутися, але таки відчуваю щось всередині зрушується.


психолог онлайн
Будь ласка, радий, що відгукнулось та зрушується.
Але ж і маневру ніякого не було. Був лише мій правдивий зворотній зв'язок на чесний самоаналіз з Вашого боку.
І все.
Знаєте, з чесності по відношенню до себе та до інших і починаються будь-які зміни на краще.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

17-01-2023 Пустота
Психологічний аналіз творів
Осень в Нью - Йорке
фільмОсень в Нью - Йорке теми: життя любовь отношения
Пребудь со мной
книгаПребудь со мной теми: травма утрата ПТСР

Рекомендуємо

Кризис – зона турбулентности.  Как сохранить самообладание и перестать паниковать. Кризис – зона турбулентности. Как сохранить самообладание и перестать паниковать.

Я часто работаю с людьми, которых настиг личностный или профессиональный кризис, возрастной или кризис смыслов. Но сегодня на наши личные кризисы накладывается и глобальный кризис. Как удержаться на плаву во время турбулентности?

Суицидальное поведение и его профилактика Суицидальное поведение и его профилактика

Отношение к суициду у различных народов в разные времена неоднозначно. В определенные периоды самоубийства у некоторых народов рассматривались как социальная норма.

Кризисы семейной жизни. Что делать? Кризисы семейной жизни. Что делать?

Каждая семья проходит несколько этапов развития, и переход с одного на другой сопровождается кризисом семейной жизни. Семейные кризисы и 7 симптомов проблем в отношениях в семье.

Средний возраст без детей Средний возраст без детей

Многие к этому возрасту имеют детей и уже внуков, и набежавший «внезапно» синдром опустевшего гнезда, с вопросом: «Чем жить вдвоем, без детей?», «Чем наполнится снова?»

Средина жизни. Пере – жить… Средина жизни. Пере – жить…

Этот долбаный кризис. Кризис средины жизни. Он такой. Весомый... Идет за тобой тихо, спокойно. Подло так, втихаря подкрадывается. А потом – бац! И вдруг замечаешь, что жизнь, в общем, проходит.

5 причин отсутвия кризиса середины жизни в зрелом возрасте 5 причин отсутвия кризиса середины жизни в зрелом возрасте

Средний возраст идеально подходит для жизненной квартальной бухгалтерии: пересчет итогов и сличение его с собственными мечтами и планами, с одной стороны, и общепринятыми стереотипами достижений - с другой.

qr