Чому відчуваю злість і байдужість як реакцію на втрату
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 27-08-2023 13:23:43 |
|
Юлия Витальевна Якименко психолог Дніпро 27-08-2023 13:53:11 |
|
Ирина Николаевна Островерх психолог Харків 27-08-2023 13:56:19 |
Здравствуйте!
"Ніяково через такі думки і емоції, вони здаються мені якимось дивними і недоречними, що я якась ненормальна, якщо не сумую, не побиваюсь, не продовжую шукати" Кто решил, что ваша реакция на потерю странная и неумесная? Ваша реакция такая как есть. Злиться - это нормально. Вы вложили много своих сил, чтобы животное было здоровым, пока кошка была рядом вы получали от неё эмоции и вроде как баланс брать - давать был отрегулирован. Сейчас он нарушен, вы ничего не получаете, поэтому злитесь и приходит осознание, что животные будут от нас уходить хочеться вам того или нет. Они теряются, погибают и это естественно. А вот ваше состояние "що я якась ненормальна, якщо не сумую, не побиваюсь, не продовжую шукати" вызывает много вопросов. Кто бы осуждал вас, или осуждает, когда вы не грустите и не продолжаете искать? |
Виберіть психолога для консультування з приводу утрати та горювання
Марина Александровна Сивец психолог м Конотоп 27-08-2023 14:43:05 |
Доброго дня, Kitty.
Ваша реакція на втрату цілком нормальна і відповідає одній (чи кільком) із стадій проживання втрати або адаптації до нової реальності, в якій немає вашої домашньої улюблениці поруч з вами (всі стадії це: шок, заперечення; гнів, почуття провини; торг; апатія, байдужість; печаль, смуток; прийняття). Втрачати близьку для себе істоту - боляче, тож ваша психіка ніби розкладає на частини весь цей процес, щоб його легше можна було прийняти і знайти місце у вашому життєвому досвіді. Дуже важливо давати місце всім емоціям, думкам, ввдчуттям, що виникають в цей період. Якщо відчуваєте, що вам потрібен хтось, хто розділить ваші почуття, допоможе розібратися, що з вами відбувається в даний момент і як сприяти зміні свого стану на кращий - не соромтеся звертатися до психологів індивідуально. |
27-08-2023 20:14:51Доповнення від автора |
Дякую за відповіді. Перечитувала. Ви праві, напевно то захисна реакція. Моя злість вже вивітрилась, і зараз дуже боляче і гірко. Весь час думаю про неї. Мені не вкладається в голові, як це можливо сприйняти, що вона була, а тепер її немає з нами, і я не знаю чи вона колись повернеться, чи знайдеться, чи вона взагалі жива. |
27-08-2023 20:18:32Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 349293 для Ирина Николаевна Не знаю чи саме засуджували, а от посміювалися б напевно батьки і чоловік, тому що вони не сприймали того, як тепло я до неї відносилась, як до людини, як до дитини. Та власне вони напевно будь-яку мою емоційну реакцію вважали б ненормальною і недоречною. |
Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 01-09-2023 07:52:48 |
Добрый день!
цитата:
Ніяково через такі думки і емоції, вони здаються мені якимось дивними і недоречними, що я якась ненормальна, якщо не сумую, не побиваюсь, не продовжую шукати. Ваша психика "работает" на самосохранение и поэтому вы и испытываете те чувства о которых пишете. Вопрос заключается в том, что вы совсем разуверились, что кошка вернется? Или вам легче не надеяться на это? |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації


Рекомендуємо!

Все, что связанно со смертью в нашем западном обществе принято как-то больше утаивать, умалчивать. Но с точки зрения психологии, этот подход замалчивания крайне неверен. Более того, разрушителен.

Говорити з дітьми про смерть важко. Зазвичай батьки бояться розмовляти з дітьми на такі теми, щоб не травмувати та не налякати їх. Та чи справді такі розмови лякають дітей? Мовчання лякає дітей значно більше! Як сприймають смерть діти у різні періоди свого розвитку?

Самоубийство, как явление, существовало во все века и во всех традициях. Удивительно, но были зафиксированы даже случаи самоубийства животных.

Вопрос на форуме: «У подруги умерла дочь. Как себя вести?» Многие люди, впервые столкнувшиеся с тяжелейшим из всех испытаний - утратой ребенка, конечно же умирают какой то частью своей души... Это настолько страшное испытание ...

Как говорить с ребенком о смерти, в каком возрасте малыш способен постичь свою смертность, и как сделать так, чтоб это осознание не стало для него шокирующим?