Question

09-11-2024

Добрий день!
Я маю соціальну тривожність і нещодавно я почала займатися з психотерапевткою, як я й давно хотіла. На нашій першій сесії, вона мені не сильно сподобалась, але й вона не була поганою, тому я вирішила, що спробую ще раз.

І ось у нас вже було 4 зустрічі, і я відчуваю, що це все йде в нікуди. Я говорю, говорю про те, про що мені важко говорити, вона багато мовчить. Я ніби розумію, що вона мовчить для того, щоб я далі говорила, але мені не вистачає чогось. Я постійно лише говорю. Іноді вона повторює те, що я сказала, але розʼяснює це трохи по-іншому, і я відчуваю, що це не так, але я не можу їй сказати, бо боюсь.

Ось наприклад, я розповідала їй про колишню подругу, що в нашій дружбі я почувалась некомфортно через певні обставини. Психотерапевтка ж повторила це як, що для мене ця дружба була не така важлива, як для моєї подруги. Чесно, мені образливо. Я вкладалась в цю дружбу, підтримувала. Але, я зізналась собі, що інколи я почувала себе ніби в абʼюзивних стосунках, тому я боюсь повертатись до дружби з цією людиною.

Мені іноді хочеться кричати їй, що це не так, мені хочеться кричати, щоб мені дали які-небудь відповіді, якийсь фідбек, щоб я відчувала, що є якийсь прогрес. Але з фідбека, все, що я отримую, це якісь заїжджені фрази, які я чула багато разів.

Мені не допомагає просто розповідати всі свої історії, і думати, що я відчувала в той момент.
Інколи я думаю і боюсь, а що, якщо в мене закінчаться історії, що я робитиму тоді? Ми просто сидітимемо і мовчатимемо, і мені доведеться метушливо придумувати що б ще розказати, коли в голові пусто.

Буду вдячна, якщо ви підскажете, який напрям у психотерапії мені може підійти.

Питання від: Іра; Вік: 22

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

09-11-2024 22:30:17Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373492 для Алла Григорівна

Дякую за відповідь! Думаю, ви праві

10-11-2024 13:46:50Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373527 для Валентина Михайловна

Ви праві, на жаль, в житті я теж так роблю. Це якраз був один із запитів, чому я зверталась до психотерапевта.
Розумію, що потрібно розповісти моїй психотерапевтці все прямо, але дуже страшно(

10-11-2024 14:14:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373532 для Валентина Михайловна

Мені, мабуть, не так страшно сказати, що мені було образливо, а страшно від того, щоб сказати, що мені щось не подобається чи щось не підходить. Я почуваюсь некомфортно і боюсь її реакції

10-11-2024 16:25:37Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373537 для Валентина Михайловна

Я розумію, що моя психотерапевтка не відреагує погано, але я не можу зрозуміти і описати чого саме боюсь.
З батьками, мабуть, не зовсім могла злитись та ображатися, але я не знаю, що це за відчуття, просто відчувала дискомфорт.

10-11-2024 16:30:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373547 для Володимир Анатолійович

Дякую за підтримку! Що мене може заспокоїти, то це думка про те, що я завжди можу закінчити це все і ніколи її більше не побачити

10-11-2024 16:40:24Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373551 для Валентина Михайловна

Дякую вам! Я думаю, що ризикну

11-11-2024 20:48:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 373588 для Алла Володимирівна

Добрий день, дякую за вашу відповідь!

«Кого нагадує ця «нечутлива, мовчазна» терапевтиня?»
Насправді я задумувалась над цим, і подумала про те, що вона мені нагадує маму в якомусь сенсі(

«Але для початку треба розібратись в уже існуючому контакті, можливо ця глуха стіна, створена саме вами?»
Так, я думаю мені потрібно переступити через себе і сказати, що я відчуваю спочатку

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2024-11-09 17:09:05

Доброго вечора!

Хоч ситуація і не є однозначною (немає такого, що хтось одни правий, а інший ні), хочеться Вас підтримати на шляху пошуку саме своєї фаїхівчині або фахівця, що Вам допоможе.

Паузи в терапії самі по собі не є чимось поганим, але якщо Вас бентежить, що їх забагато чи вони надто довгі, не бійтеся сказати психологині про це, щоб вона змінила тактику, і розмовляла з Вами трохи більше. Так, паузи дають клієнту простір говорити більше, але індивідуальний підхід ніхто не відміняв, і якщо клієнт тривожний, у нього навпаки може виникнути розгубленість на тему того, що йому говорити, коли припиняти говорити і чи буде на це якась відповідь.

Фідбеки психолога не завжди покликані полегшити стан клієнта чи надати йому якусь нову інформацію, іноді це дійсно перефразування стану клієнта. На моєму досвіді, це не стільки навіть клієнту допомагає зрозуміти, що його почули (бо не всім це допомагає так себе відчути), скільки самому психологу зрозуміти стан клієнта краще через віддзеркалення ключових моментів з його оповіді. Але знову ж таки, якщо Ви маєте інші потреби в терапії, не бійтесь їх озвучити, бо це потім допоможе в реальному житті так само казати людям, якщо Вам щось не сподобалось.

Підхід теж має важливу роль у тому. чи відчує клієнт що йому методи психолога заходять, бо що близько одній людині, може відштовхувати іншу. Судячи з Вашої оповіді, Вам не підійшов би класичний психоаналіз (в такому вигляді, в якому ми його знаємо, без урахування особливостей конкретного терапевта, які можуть бути дуже різними), бо там як раз більшу частину часу психолог мовчить і дає клієнту змогу розкритися, і лише іноді надає свої інтерпретації стану клієнта. Ви маєте право погоджуватися чи не погоджуватися з інтерпретаціями, а також можна і навіть потрібно казати, якщо вони Вас засмутили чи Ви незгодні (незалежно від підходу психолога). І за реакцією фахівця Ви вже зрозумієте, підходить Вам чи ні.

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 2 · 2024-11-09 17:34:24

Доброго дня!
Як на мене, найбільша помилка вважати, що Ви комусь щось винні і повинні робити те, що зовсім Вам не подобається. Насправді, потрібно навчитися дослухатися до своїх внутрішніх відчуттів., Ні, не імпульсивних емоцій, а того, що відчувається в душі. Бо саме там і є основна відповідь, чи варто Вам продовжувати зустрічатися, якщо ці зустрічі Вас лише напружують, немає відчуття полегшення після зустрічі і вони Вам не допомагають розкритися.
Є поняття сумісності психолога та клієнта і ступені довіри. Окрім того, методи, якими керується той чи інший спеціаліст, так само, не завжди можуть підходити кожному клієнту. Отже, зустрічатися, чи ні - вирішуєте лише Ви.
Бо у мене, наприклад, склалося враження, що Ви зараз потрапили в пастку своєї ж невпевненості і невміння говорити "Ні!".
До речі, як варіант, попросіть свого психолога пропрацювати з Вами саме вміння відмовляти і вчасно зупинятися, якщо щось почали, але зрозуміли, що то не Ваше. 😉
І зважаючи на реакцію психолога та результату роботи і будете вже остаточно визначатися. 🙂

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 3 · 2024-11-10 02:11:16

Какое направление или специалист подойдет - неизвестно, потому что никто не знает Вас лучше Вас самой.
Но судя из описанного опыта терапии - клиент-центрированная терапия Вам не особо подходит.
Как и гештальт с проговариванием чувств и ситуаций.
Видимо, подойдет что-то более глубокое. А что - ищите.

score 3 · Answer 4 · 2024-11-10 10:43:28

Доброго ранку!

цитата:

Я ніби розумію, що вона мовчить для того, щоб я далі говорила, але мені не вистачає чогось.

Здається, ви розумієте, чого не вистачає.

цитата:

Мені іноді хочеться кричати їй, що це не так, мені хочеться кричати, щоб мені дали які-небудь відповіді, якийсь фідбек, щоб я відчувала, що є якийсь прогрес.

Проте мовчите.
А якщо скажете напряму, що, на вашу думку, станеться?
Невже у вас хтось силоміць відбрав ПРАВО говорити прямо про свої потреби і бажання?

score 2 · Answer 5 · 2024-11-10 13:22:12

Тут нужно разбираться, ведь может быть и терапевт вам не подходит, а может и дело в ваших ожиданиях.
Вы говорите, что вам терапевт с первой встрече не понравилась. А чем именно?
Как вы себе представляли работу с психологом?
Вы пишите, что есть какие-то чувства в процессе общения с терапевтом, но вы их держите при себе. Предположу, что и в жизни вы так делаете - терпите, молчите, а потом уходите/разрываете отношения. И будет большим прогрессов как раз таки обсуждать с терапевтом, что вас задевает, почему и менять привычный сценарий.

score 1 · Answer 6 · 2024-11-10 13:39:03

Іра, відношення з психотерапевткою демонструє паттерн Ваших відносин з оточуючими. Те, що вам не подобається, що Вас не розуміють, але Ви самі не говорите, як і що Ви хочете, не схильні проявляти себе. Мабуть те саме і у житті. Хоча я можу і помилятись. Для розуміння треба спілкуватися із Вами деякий час. Стосовно напрямків психотерапії, їх багато, тому почитайте і інтуітивно виберіть більш для Вас цікавий.

score 1 · Answer 7 · 2024-11-10 13:52:29

це буде Ваш безпосередній досвід, що потрібно пережити. Успіхів...

Відредаговано автором 10-11-2024 13:52:47

score 1 · Answer 8 · 2024-11-10 14:04:19

Если вы уйдете - вы проиграете снова свой сценарий и толку со встреч 0. Но это не ответственность терапевта. И вы с новым психологом проиграете тоже самое.
Как раз сейчас и есть тот момент, когда уходить не нужно, а попробовать по новому строить отношения.

Чего боитесь?
Что страшного сказать терапевту, что его слова задели вас?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 9 · 2024-11-10 14:25:57

Я правильно Вас зрозуміла, з дитинства були проблеми в стосунках з батьками, з мамою? Можливо, з вчителькою?
Якщо мої припущення вірні, тоді просто виговоритися з психологом замало. Потрібно серйозно пропрацьовувати дитячі травми. Бо саме вони провокують, як правило, страх говорити щиро та вміння захищати свої особистісні кордони. А це робота з підсвідомістю за допомогою медитативних станів, арт-терапії, сімейних розстановок... Швидше за все, Вам дійсно не підходить той напрямок, в якому працює Ваш психолог. Бо потрібна глибинна трансформація поведінкових моделей та установок, що, швидше за все, у Вас ще з дитинства.

Відредаговано автором 10-11-2024 14:27:03

Answer 10 · 2024-11-10 14:37:52

Какая реакция возможная вас пугает?
Как ваши родители реагировали, когда вы говорили, что вам что-то не нравилось?
Могли ли вы быть недовольной, злиться, обижаться?

score 1 · Answer 11 · 2024-11-10 16:25:56

цитата:

Розумію, що потрібно розповісти моїй психотерапевтці все прямо, але дуже страшно(

Так, страх - це страшна річ, бо можуть відмовитись, покарати за те, що проявлялись такою як є. Однак ви вже не маленька дівчинка, дитинка, яка всебічно залежна від батьків.

Будучи маленькою ви не могли піти від батьків. Натомість від терапевта можете. Ви вже самостійна і можете собі дати раду.

Цікаво, якими словами можете підтримати самі себе? Як себе захистити в разі негативної реакції на вашу відвертість?

score 1 · Answer 12 · 2024-11-10 16:33:15

Рискните сказать терапевту про свой страх и вы увидите, насколько это будет большим прогрессом для вас.
В следующих отношениях с терапевтом будет такая же ситуация. В любой терапии к психологу возникают разные чувства. Не будет такого и это даже ненормально, если только радужные чувства и никакого дискомфорта

Answer 13 · 2024-11-10 16:37:12

цитата:

Що мене може заспокоїти, то це думка про те, що я завжди можу закінчити це все і ніколи її більше не побачити

Її, можливо, і не побачите. А зі своєю проблемою що робити?

Наталия Горская психолог Київ · Answer 14 · 2024-11-11 11:30:34

Ви якраз і зіткнулися з ситуацією, яку маєте опрацювати і отримати новий досвід.
Вам вже хочеться кричати, а Ви все ще мовчите .
І хочете тікати.
Так можна знайти терапевта, який буде приємний у всіх відношеннях, і який буде саме такий, кому навіть не буде потреби казати ні.
І проблема навіть не підніметься .
Терапевтичні стосунки "лікують" саме тим, що вони такі, в яких людина може БЕЗПЕЧНО опрацювати те, що хвилює/лякає /... і набути новий досвід. НЕ через просто усвідомлення "о, треба відмовити"(Ви і так це розумієте), а через відчуття Себе інакшим, таким, який всередині вже має досвід "як це- відчути себе достатньо впевненим, щоб озвучити своє невдоволення".

score 3 · Answer 15 · 2024-11-11 14:40:47

Іра, вітаю!

Припускаю, що можливо вже з першої зустрічі у вас з вашим психотерапевтом відбувся негативний перенос, де вам не подобається те, що відбуваєте і де вас не відчувають. Це може свідчити про розкриття травматичного досвіду, який вас привів до роботи. Дуже шкода, що ви залишаєтесь наодинці зі своїми почуттями і не можете їх розділити, і травма відчуження лише посилюється...
Чи обговорювали ви правила роботи?
Завжди є правило стоп, коли ви можете зупинити психолога і важлива необхідність проговорювання в кінці всього того, що не сподобалось на сеансі, щоб не носити «гранату» за пазухою, підриваючи лише себе цією невисловеною агресією. Ви ніби втрачаєте владу і силу в цій взаємодії, а з ким з рідними було подібне? Кого нагадує ця «нечутлива, мовчазна» терапевтиня?

Доречі, перші 4 зустрічі завжди для того щоб спробувати і придивитись чи є довіра, симпатія та бажання на подальші зустрічі. Здається, у вас не було і нема…
Іноді потрібно шукати і підбирати свого психолога певний час. Я рекомендую почитати про різні напрямки психотерапії і прислухатись який вам ближче, а вже далі шукати спеціаліста. Але для початку треба розібратись в уже існуючому контакті, можливо ця глуха стіна, створена саме вами?

Відредаговано автором 11-11-2024 14:43:03

Здається психотерапевтка мені не допомагає