Психологиня Оксана Николаевна Третьякова Суми

Доброго вечора! «Як позбутися цих відчуттів? Вони заважають просто жити далі і не обертатися»;
Просто не треба себе ні з ким порівнювати. У кожного свій життєвий шлях. 17 років - це дійсно початок.
А які у Вас відносини з батьками? Ви можете поговорити з ними про те, що Вас турбує? Справа в тому, що поки Ви неповнолітня, відповідальність за Вас несуть Ваші батьки, і за законом консультація психолога можлива лише за умови їх дозволу.

До речі, Ви не мали ніякого морального права без згоди дівчини виставляти в інтернеті її щоденник. Довіряти в 16 років свої думки щоденнику, а не психологу - це цілком нормально. Якби в цьому щоденнику було щось страшне, наприклад, суіцидальні думки, то інша справа. А так, людина мислить, людина розвивається - це все цілком природно.

Доброго дня!«Величезний червоний прапорець. В плані, потрібна термінова допомога психолога як на мене»;
Поясніть, будь ласка, чому Ви так вирішили?«вона сказала що не бачить зараз в цьому необхідності І що взагалі їй важко дається спілкування з новими людьми або ж вона їх буквально боїться. »;
Якщо людина сама не бачить необхідності в роботі з психологом, то навряд чи психолог їй допоможе, навіть якщо Ви заплатите за сесію чи кілька. До речі, Ви не зможете повести свою дівчину до психолога без згоди її батьків. Оскільки Ваша дівчина неповнолітня, відповідальність за неї несуть її батьки, і за законом консультація психолога можлива лише за умови їх дозволу. Інакше ніяк.

Доброго дня! Чи пробували Ви поговорити про те, що Вас турбує з батьками? Справа в тому, що поки Ви неповнолітня, відповідальність за Вас несуть Ваші батьки, і по закону консультація психолога можлива лише за умови їх дозволу.

Доброго вечора! «Але є такі ситуації в житті , коли бажано за себе постояти,  а я кажу собі "Та ладно, наступного разу". І я часто втрачаю гарні можливості»;
Можете пояснити більш конкретніше? Бо іноді трапляються ситуації, в яких і не треба відстоювати себе? Які, наприклад, можливості Ви вважаєте втраченими?«Часто закриваюсь в собі.  »;
Чому? Не довіряйте людям? «Хочу змінити роботу на кардинально іншу, але переживаю, що мої проблеми потягнуться зі мною, і на новій роботі стикнусь з тими ж  проблемами. »; Які саме це проблеми?«Але в мене так скрізь, можу різко обрубати щось, якщо йде не так як я собі надумала.
»;
А як, щоб спробувати прислухатися не лише до себе, а й до інших?

Здравствуйте, Соня!
Ваши родители знают, что с Вами происходит? Знают ли о порезах, о суицидальных мыслях? Какие у Вас отношения с родителями? Есть ли взрослые, которым Вы доверяете? Кто бы это ни был, пожалуйста, поговорите со взрослым, которому Вы доверяете о том, что Вас тревожит. Вы можете поговорить с любым взрослым. Конечно, лучше всего, чтобы это были родители. Но если по каким-то причинам Вы не можете поговорить с родителями, Вы можете поговорить с бабушкой, старшей сестрой или братом, крестной, школьным учителем. Поговорите хоть с кем-то. Очень Вас об этом прошу. То, что Вы пишите, очень серьезно. Порезы - это более, чем опасно для Вас. Вас нужно повести к врачу. И сделать это нужно как можно скорее. Но это могут сделать только Ваши родители или опекуны, если они по какой-то причине заменяют Ваших родителей. Депрессия - это серьезное заболевание, которое лечится медикаментозно. Думаю, когда Вам назначат таблетки, и Вы начнёте их принимать, Ваше состояние заметно улучшиться. Но это начнется дней через десять после того, как Вы начнёте принимать лекарства.
Также, Соня, должна Вас предупредить, что поскольку Вы несовершеннолетняя, ответственность за Вас несут Ваши родители, и по закону консультация психолога возможна только с их разрешения.
Удачи Вам.

Здравствуйте!«Моя мама вынуждает меня делать всю работу по дому, убирать и готовить с самого детства.»;
Почему так? Мама много работает или у Вас ещё есть братья и сестры, и и мама не успевает обо всех заботиться? Помогать маме по дому нужно, но Вы не обязаны делать работу за нее.«Мне сложно воспринимать себя, критику, я не понимаю что я чувствую»;
Кто и каким образом Вас критикует? «Я не могу завести друзей на большой срок»; Почему? «Я могу перестать увлекаться собственными друзьями, они могут мне надоесть если они будут не те, какие были раньше. (Когда они открываются с плохих сторон)»; Иногда люди нас разочаровывают, но ведь мы тоже далеко не идеальны. Поэтому нужно учиться воспринимать людей такими, какими они есть, с хорошими и плохими их сторонами. «Меня веселит мое плохое состояние»; Как это? «внутри я ощущаю пустоту? Или грусть, камень. Даже если я выскажусь, мне не станет легче. Я боюсь своего будущего, »;
Как давно Вы в таком состоянии?
Должна предупредить, что пока Вы несовершеннолетняя, ответственность за Вас несут Ваши родители, и по закону консультация психолога возможна только с их разрешения.
Удачи Вам

Доброго вечора!«Переглядаючи стрічку інстаграму я зрозуміла що я починаю заздрити людям в яких відбуваються хоч якісь зміни в житті.»; А яких змін Вам би хотілося?
До речі, в інстаграмі багато чого виглядає краще, ніж в реальному житті.
Навіщо Вам порівнювати себе з іншими?«Боюся будь яких змін, постійна тривожність, живу минулим, не можу багато ситуацій відпустити»;
Так було завжди чи лише почалося останнім часом?

«Він не покинув пити зовсім, просто набагато менше і вже не в таких дозах, але, кожен його випитий келих - для мене як червона тряпка для бика(((»;
Доброго дня, Кетрін! Згодна з колегами, Вас можна зрозуміти!
Думаю, Ваше повернення до чоловіка можливе лише в тому випадку, якщо він зовсім не питиме. Але для нього це дуже важко. Чому так?«Хоча розумію, що поганого тут нічого немає, я теж можу вживати, але в міру»;
Ось з цією Вашою думкою я зовсім не можу погодитися. Справа в тому, що коли бокал вина вип'єте Ви, не маючи алкозалежності, то це не зовсім те, коли вип'є він, як людина залежна. Вірніше, зовсім не те. Якщо він продовжуватиме пити, то весь час буде ризик того, що він може напитися. Навіть якщо він говорить, що повністю контролює ситуацію. Насправді, залежна людина не може контролювати ситуацію вживання алкоголю. Тому у випадку залежності рекомендується абсолютна відмова від вживання алкогольних напоїв.
Допомоги в цьому можуть групи підтримки АА/АН. Я особисто знайома з залежними, які не вживають роками, навіть десятиліттями, знайшовши опору в групах підтримки та програмі "12 кроків". Також є групи підтримки ДДА - дорослі діти алкоголіків. Головне, щоб людина усвідомила проблему залежності та почала з нею хоча б щось робити.
Дуже добре, що Ваш чоловік пішов в терапію, але якщо сьогодні він повністю не відмовився від вживання алкоголю, то виходить, цього ще замало.
Також Ви маєте усвідомлювати, що разом з повною відмовою від вживання алкоголю у Вашого чоловіка можуть вийти назовні психологічні проблеми, які зараз заливаються спиртним. Якщо Ви хочете жити разом, Ви маєте бути готовою до того, що Вам доведеться багато чого терпіти.
Удачі Вам

«Він не покинув пити зовсім, просто набагато менше і вже не в таких дозах, але, кожен його випитий келих - для мене як червона тряпка для бика(((»;
Доброго дня, Кетрін! Згодна з колегами, Вас можна зрозуміти!
Думаю, Ваше повернення до чоловіка можливе лише в тому випадку, якщо він зовсім не питиме. Але для нього це дуже важко. Чому так?«Хоча розумію, що поганого тут нічого немає, я теж можу вживати, але в міру»;
Ось з цією Вашою думкою я зовсім не можу погодитися. Справа в тому, що коли бокал вина вип'єте Ви, не маючи алкозалежності, то це не зовсім те, коли вип'є він, як людина залежна. Вірніше, зовсім не те. Якщо він продовжуватиме пити, то весь час буде ризик того, що він може напитися. Навіть якщо він говорить, що повністю контролює ситуацію. Насправді, залежна людина не може контролювати ситуацію вживання алкоголю. Тому у випадку залежності рекомендується абсолютна відмова від вживання алкогольних напоїв.
Допомоги в цьому можуть групи підтримки АА/АН. Я особисто знайома з залежними, які не вживають роками, навіть десятиліттями, знайшовши опору в групах підтримки та програмі "12 кроків". Також є групи підтримки ДДА - дорослі діти алкоголіків. Головне, щоб людина усвідомила проблему залежності та почала з нею хоча б щось робити.
Дуже добре, що Ваш чоловік пішов в терапію, але якщо сьогодні він повністю не відмовився від вживання алкоголю, то виходить, цього ще замало.
Також Ви маєте усвідомлювати, що разом з повною відмовою від вживання алкоголю у Вашого чоловіка можуть вийти назовні психологічні проблеми, які зараз заливаються спиртним. Якщо Ви хочете жити разом, Ви маєте бути готовою до того, що Вам доведеться багато чого терпіти.
Удачі Вам

«Він не покинув пити зовсім, просто набагато менше і вже не в таких дозах, але, кожен його випитий келих - для мене як червона тряпка для бика(((»;
Доброго дня, Кетрін! Згодна з колегами, Вас можна зрозуміти!
Думаю, Ваше повернення до чоловіка можливе лише в тому випадку, якщо він зовсім не питиме. Але для нього це дуже важко. Чому так?«Хоча розумію, що поганого тут нічого немає, я теж можу вживати, але в міру»;
Ось з цією Вашою думкою я зовсім не можу погодитися. Справа в тому, що коли бокал вина вип'єте Ви, не маючи алкозалежності, то це не зовсім те, коли вип'є він, як людина залежна. Вірніше, зовсім не те. Якщо він продовжуватиме пити, то весь час буде ризик того, що він може напитися. Навіть якщо він говорить, що повністю контролює ситуацію. Насправді, залежна людина не може контролювати ситуацію вживання алкоголю. Тому у випадку залежності рекомендується абсолютна відмова від вживання алкогольних напоїв.
Допомоги в цьому можуть групи підтримки АА/АН. Я особисто знайома з залежними, які не вживають роками, навіть десятиліттями, знайшовши опору в групах підтримки та програмі "12 кроків". Також є групи підтримки ДДА - дорослі діти алкоголіків. Головне, щоб людина усвідомила проблему залежності та почала з нею хоча б щось робити.
Дуже добре, що Ваш чоловік пішов в терапію, але якщо сьогодні він повністю не відмовився від вживання алкоголю, то виходить, цього ще замало.
Також Ви маєте усвідомлювати, що разом з повною відмовою від вживання алкоголю у Вашого чоловіка можуть вийти назовні психологічні проблеми, які зараз заливаються спиртним. Якщо Ви хочете жити разом, Ви маєте бути готовою до того, що Вам доведеться багато чого терпіти.
Удачі Вам

У своїй відповіді я дала Вам рекомендації. Думаю, що самотужки справитися зі своїми страхами для Вас практично неможливо.
А як давно з'явилися у Вас всі ці страхи чи Ви жили з ними завжди?

Доброго дня, Лізо! Перш за все, маю запитати: які у Вас відносини з батьками?«це триває десь на протязі 5 років,але в останні 3 проявляється дуже яскраво»;
Батьки знають про це? І якщо знають, то чому не звертають уваги на Ваш стан? Вам треба якнайшвидше звернутися до психіатра чи лікаря-психотерапевта. Але оскільки Ви неповнолітня, до лікаря відвести Вас можуть лише батьки чи опікуни, які їх замінюють.
Також маю попередити, що оскільки Ви неповнолітня, відповідальність за Вас несуть Ваші батьки, і за законом консультація психолога можлива лише за умови їх дозволу.
Удачі Вам.

Доброго дня! Думаю, з Вашими страхами треба працювати в особистій терапії. І починати треба прямо зараз. Тому що професія лікаря - це дуже серйозно. І якщо Ви не впораєтеся з Вашими страхами сьогодні, завтра Ви не зможете бути лікарем. Я розумію, що Ви пережили дуже сильний стрес. Коли тебе звинувачують у тому, чого ти не робив, це завжди важко і боляче. Але Ви знаєте, що Ви цього не робили і звинувачення безпідставні, тому чого боятися? Треба вчитися опановувати свої страхи, якими б вони не були, в професії лікаря вистачає і страхів, і стресів. Тому, можливо й не треба поспішати з тим, щоб «хочу забрати документи з університету»; Але, щоб дійсно стати лікарем, Вам треба добряче попрацювати над собою. Перше за все, знайти психолога і почати працювати з усім тим, що викликає у Вас страхи.
Що стосується «Мені часто буває так тривожно, і навіть бувають ситуації,що я наскільки себе накрутив,що іду перевіряти чи я замкнув квартиру вночі, або постійно перевіряю чи я взяв з собою ключі»;
Можливо, не вартим буде проконсультуватися з лікарем психіатром чи психотерапевтом?
Удачі Вам.

Здравствуйте, Константин!«незнаю что делать ?»; Думаю, делать нечего не нужно. Просто живите. Просыпайтесь утром, верите себе кофе, встречайтесь с друзьями. Время покажет, будет у этих отношений какое-то продолжение или нет? Первое чувство влюбленности может быть обманчивым. Тем более, Вы были под действием алкоголя. Я ни в коем случае не говорю, что Вы были пьяны, но так или иначе спиртное оказывает свое воздействие на чувства человека. Очень надеюсь, что Вы ещё н
влюбитесь по настоящему. Вам всего лишь 18. Дай Бог Вам прожить долгую и счастливую жизнь.