Психологиня Ольга Олександрівна Цурка Київ

На тему компліментів від чоловіка, є хороший анекдот: "Девушка спрашивает у жениха:
- Милый, ты меня любишь?
- Угу.
- Я ведь правда очень красивая?
- Угу.
- А мои глаза похожи на звездочки?
- Угу.
- И фигура у меня божественная?
- Угу.
- А мой ротик похож на розовый бантик?
- Угу.
-О, милый, ты так красиво говоришь! Скажи мне еще что-нибудь!" :))

Якщо чоловік сам не може захистити себе, йому варто звернутися по допомогу до психолога чи психотерапевта.

Написала відповідь, а вона не збереглася :( Постараюся по суті її відтворити. З того, що пишете, видно, що критичні до себе, і аналізуєте ситуацію. Принцеси у глянцах, казках та кіно. Реальність відрізняється від казки. Як Ви гадаєте? :)
Ви просите оцінити поведінку Вашого партнера, але я не буду цього робити, бо це - неетично. Але подумайте самі: "есть ребенок, которого он регулярно навещает", "Со стороны мужской работы в доме и роли добытчика он безупречен", про що це говорить? А, наприклад, про те, що і про Вашу майбутню дитину він буде піклуватися. А те, що він має право проявити свої почуття, коли схоче, це - теж цілком природно. І це право варто поважати.
Знаєте, полюбіть себе самі: сходіть в кіно,ч десь інде, купіть собі квіти, сукню, назвіть себе красивою, розумною, турботливою і т.п. Ви наберетеся нових вражень, які вплинуть на ставлення до самої себе, а отже, і на стосунки. До того ж нормально перед одруженням хвилюватися. Бажаю Вам успіху!

Спробуйте цей варіант. Часто інтуїція не підводить. Бажаю Вам успіхів :)

Здрастуйте, Ona!І яке у Вас питання до психологів цього порталу?

Доброго вечора, Юлю! Думаю, постійно мовчати не потрібно, бо можна домовчатися до більших проблем, наприклад, головної болі тощо. Цілком підтримую своїх колег в тому, що у свої 18 Ви - доросла людина, яка приймає самостійні рішення та несе за них відповідальність. Буває, ціна за них - велика. Ви самі це бачите. Свобода коштує дорого :)
Що ж до батьків, спробуйте їх зрозуміти. Це - заяложена порада, але корисна. Звідки у них таке переконання? Можливо, вони кажуть про власний досвід чи досвід інших людей, і він був невдалий? І тепер переносять своє минуле на вас? Якщо це так, спробуйте пояснити їм, що ви це - ви, у вас інша ситуація, а вони це - вони. До того ж, коли батьки підтримують і розуміють свою дитину, це добре відображається на її успішності :) В будь-якому разі, конфлікт поколінь, річ - вічна. Він є, був і буде. Але щось ми таки змінити можемо, наприклад, своє ставлення до нього :)

Дорога Маша! Можливо, Ваш стан пов"язаний з переїздом в інше місто? Така подія (як і одруження, втрата близьких, розлучення, народження дитини, економічна криза) завжди супроводжується стресом. Потрібен час, аби віднайти стабільність. Ви пишете про хоббі, думаю, в кожній справі є однодумці. Якщо не в класі, то поза школою. Зичу Вам успіхів! :)

Дорога Аля! Ну Ви знову вважаєте, що я краще знаю, як Вам жити ;) Я думаю інакше. Бажаю успіхів!

Дорогий Дмитре! Насправді причину того, що Ваша пасія не може часто бачитися з Вами, знає лише вона сама. Все решта - Ваші фантазії, уява, які можуть бути далекі від реальності. В таких випадках краще тактовно поговорити на цю тему.
Я так розумію, що Ваша дівчина каже про маленьку дитину, але Ви думаєте, що справа в іншому. Насправді виховання дітей і догляд за ними - це важка повсякденна робота, тим паче, коли немає батька. З іншого боку, розлучення з ним, це - боляче і нові стосунки - теж, бо обпікся на молоці, дуєш на воду. Бо ніхто не дасть гарантію, що з Вами все буде дуже добре. Навіщо Вам так форсувати події?

Дорога Аля! Психологи бой-френдів не повертають, вони не всемогутні :) Але психологи можуть допомогти людині, яка звернулася за допомогою, розібратися з проблемою, труднощами, зрозуміти, що вона робить не так, чому наступає на один і той же гострий камінець тощо.
Те, як Ви аналізуєте свої вчинки, видно, що Ви розумієте, чому Ваш бой-френд постійно Вас кидає та йде до іншої. Якби з Вами так гралися (як котик мишкою, яка от-от сдохне від мук), що б Ви вчинили? Правильно: постаралися б втекти. Що й зробив Ваш хлопець. Тому я б Вам порадила змінитися самій, своє ставлення до стосунків з хлопцями. Якщо це важко - спробуйте зробити це разом з психологом. Зичу Вам успіхів!

Доброго дня! Добре, що Ви звернулися за порадою фахівців, перш ніж, прийняти рішення про прийом ліків. Я б Вам не радила цього робити, оскільки приймати чи ні транквілізатори, краще знають медики. Дивитеся ТВ й рекламу ліків: після неї йдуть субтитри: самолікування може погіршити Ваше здоров"я. Це - правда. До того ж ліки самі пос обі не вирішують проблему, а лише знімають симптом допоки Ви їх приймаєте. Перестали приймати - знову зриваєтесь, дратуєтесь і т.п. Я б Вам радила звернутися до психолога чи психотерапевта. Ваші проблеми - їхній хліб :)

Добрий день, Ірино! Звісно, можна спробувати допомогти собі. Таких історій, як ваша, чимало. Люди змінювали своє ставлення до проблем, давали раду непереносимим почуттям. Я думаю, Вам краще звернутися за допомогою до фахівця :). Успіхів!

А стосовно сорому перед батьками, то Ви самі обрали чоловіка, який подарував Вам матеріальні блага. Мабуть, батьки цього добилися самі. Можете спробувати взяти їх за приклад :) І тоді пишатиметесь собою.

Доброго дня! Згодна з колегами, що страх - це нормальне почуття. Крім того, з Вашого листа я зрозуміла, що багато в чому Ви завдячуєте батькам та чоловіку. І, якщо втратите їх, втратите опору. Відчувати цей страх, це теж нормально, бо ми залежні від наших близьких. Але і Ваші близькі можуть боятися того ж самого. Усі люди, в тому числі психологи, бояться смерті. Спробуйте розказати про свої почуття чоловіку, бо куріння, дійсно не є добре.

Хороше запитання :) Є кілька варіантів: думати самим, просити допомоги в рідних, друзів і т.п., ходити на прийом до психолога, психотерапевта.