Проблеми з батьками
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Проблеми з батьками
| Галина Несмашна (Тернопіль) 21-04-2020 09:47:30 |
Вам 18? Тоді ви повнолітня і можете будувати своє житття самостійно.
Разом з тим- ваш вік- це пора для "побудови планів на все життя", навчання , розвитку, пошуків себе і вибудовування своєї ідентичності, тобто, пошуки відповідей на питання Хто Я? Ким Я є? Ким хочу і можу бути? Яка Я? Інше питання, що емоційний тон вашого опису спонукає думати, що ви "втекли" від атмосфери вдома і відділилися від батьків не тільки територіально, але й емоційно. Що такого нестерпного є у батьківській сім"Ї, що ви пішли звідти у 16 років? Чи говорили ви своїй мамі про це? 
|
| 21-04-2020 11:17:48Дополнение от автора |
| Такі склались сімейні обставини у 16 років що потрібно було доглядати за бабцею тому я переїхала до неї, от щодо батьків я не знаю як пояснити що я можу самостійно вирішувати якісь свої проблеми і можу жити зі своїм хлопцем, але на це моя мама дуже агресивно реагує, може обзивати, погрожувати що вдарить чи ще щось, тай загалом вся обстановка вдома мене дуже нагнітає і за період що живу тут часто є думки про самогубство, і складається відчуття ніби моя мама це спеціально робить |
| Галина Несмашна (Тернопіль) 21-04-2020 12:26:35 |
а як ви доносите мамі, що така її поведінка
цитата:
може обзивати, погрожувати що вдарить А що трапиться, якщо ви, наприклад, не послухаєтесь мами? І зробите все по-своєму? схоже, є така певна внутрішня боротьба між бажанням самостійності і слухняністю...
|
| 21-04-2020 13:05:36Дополнение от автора |
| Щодо того коли вона мене ображає я відчуваю образу, хоча розумію що те, що вона каже є неправдою, але сумно таке чути від своєї мами. Якщо я поїду від неї то може бути кілька сценарії: вона не захоче зі мною спілкуватись взагалі, або буде фізично тримати щоб я не змогла зібрати речі чи ще щось. Сьогодні зранку вона сказала прямо щоб я йшла повішатись і сказала що принесе мені мотузку і мило для цього, що власне і зробила, підкажіть що в цьому всьому випадку робити |
| Галина Несмашна (Тернопіль) 21-04-2020 13:36:57 |
дуже неприємно чути таке від рідної матері, яка мала б турбуватися про життя своїх дітей.
якось дуже багато співчуття до вас.... не можу повірити, що вашій мамі направду хотілося, щоб ви покінчили життя самогубством.... вона не може знайти для вас аргументів, тому знайшла такий....найсильніший емоційно.... але вам добре було б сказати мамі, використовуючи Я-повідомлення ( детально про техніку можна прочитати в інтернеті) , що її поведінка вас лякає....що вам цитата:
сумно таке чути від своєї мами що страшного станеться, якщо цитата:
вона не захоче зі мною спілкуватись взагалі цитата:
буде фізично тримати щоб я не змогла зібрати речі чи ще щось. Чи підтримує вас у ваших рішеннях? Чи є хтось в родині, хто може вас підтримати? Як ви жили до карантину і чи мали власне джерело доходів? Чи зверталися до батьків за допомогою тоді? Чи знаєте, як будете жити і утримувати себе самостійно, без допомоги батьків? Ответ отредактирован автором 21-04-2020 13:37:55
|
| 21-04-2020 13:50:58Дополнение от автора |
| До карантину то забезпечувала себе самостійно, проживала із хлопцем і він також допомагав у цьому, щодо батька то із мамою проживає вітчим з яким я або в поганих стосунках і сварюсь(коли він випиває) а загалом стараюсь не контактувати із ним, також є рідний тато то з ним рідко але спілкуємось ну і мама звісно не надто задоволена коли я з ним спілкуюсь бо його вона постійно якось намагається в моїх очах опустити, і завжди говорила який він поганий і т.п але зараз я з ним відновила контакт, поговорила і зрозуміла що він її не ображає, з ним спілкуємось нормально, а мама то тільки критикує його і часто тепер почала говорити щоб я до нього йшла як вона така погана мама і починає говорити що ніби я вважаю її поганою. З родини то для мене підтримкою була бабця з якою я жила з 16 років бо хоча б з нею відчувала себе в безпеці, але рік тому її не стало і мама знову почала на мене давити і я тільки чекала щоб стати повнолітньою щоб відокремити її від себе, тому й поступила в інше місто, щоб бути подалі від неї, але зараз настав карантин і мама сказала що потрібно їхати до неї і так типу вона вважає безпечніше. Зараз коли сваримось то я просто незнаю як реагувати на її слова бо мені це все неприємно і складно це все сприймати як воно є |
| Галина Несмашна (Тернопіль) 21-04-2020 15:02:09 |
коли батьки розлучаються, то дитині доводиться начеб то обирати між кимось із них....
але. насправді, з розлученням закінчується лише подружня система.... а мама і тато залишаться ними назавжди... ви - частинка роду обох батьків...і вам не порібно бути лояльною до когось одного з них, щоб зберегти його любов. якщо ви спілкуєтесь з рідним батьком, він готовий іти з вами на контакт, то це може бути непоганою підтримкою для вас.... щодо мами то можна тільки поспівчувати вам, бо схоже, ви мусите слухатися її через страх втратити її любов і прихильність...а вона так дуже маніпулює цим... якщо вам і раніше там було некомфортно, то навряд чи мама зміниться, навіть якщо ви повністю слухатимете її. ви можете спробувати пояснювати свої почуття через Я-повідомення, не звинувачуючи маму, а говорячи їй про те, що ви почуваєте, коли вона погано ставиться до вас, ображає чи погрожує... "мені страшно, коли ти таке говориш мені."... "мені боляче чути такі слова від мами"... зрештою, якщо ви не залежите від матері матеріально, то що вас тримає у цих токсичних стосунках? Ответ отредактирован автором 21-04-2020 15:02:50
|
| 21-04-2020 16:01:40Дополнение от автора |
| Моя мама вирішила далі нагнітати, я почала збирати речі і пояснила їй що я їй нічого не повинна, ну і коли виходила з дому то моя мама мене обняла і розплакалась і сказала щоб мій вибір був правильний, то в неї якісь комплекси чи що, якщо вона вирішила мені говорити різні погані речі а коли усвідомила що я дійсно їду то просто розплакалась, але я вирішила що дійсно поїду, тай вже це зробила і зараз мені стало набагато легше |
| Галина Несмашна (Тернопіль) 21-04-2020 16:35:53 |
мама поводиться так як вміє....
у неї може бути багато страху за ваше життя, бажання своїй дитині якнайкращого...але як висловити свої почуття, так щоб не завдавати болю, може не вміти... може також не враховувати, що ви вже виросли....і не мати "інструментів" як поводитися з дорослою донькою... зрештою, мама має право на власний погляд щодо майбутнього своїх дітей...але й дитина має право приймати рішення щодо свого життя самостійно... поки що видно, що всім некомортно, але як налагодити діалог для покращення ваєморозуміння ще не знаєте... ви знайшли один із способів , як позбутися цього дискомфорту - "втекти"... з одного боку, це нормальний спосіб молодої людини сепаруватися, тобто відділитися від батьків, це як крок до дорослішання... з іншого боку це як втеча від стосунків, які стають нестерпними...такий стиль вирішувати проблеми у стосунках... заслуговує на повагу ваше рішення написати сюди, шукати підтримки та варіантів вирішення проблеми.. маю надію, що ви зможете також просунутися далі ... стати "психотерапевтом" для себе і своєї родини.... шукати способи як доносити свою точку зору до батьків...а також як розуміти точку зору мами...які потреби можуть стояти за її поведінкою... використовувати Я- повідомлення, щоб говорити про себе і свої почуття у контексті стосунків....та пропонувати варіанти більш конструктивної взаємодії... удачі вам на шляху дорослішання і порозуміння.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
10-02-2020
Проблеми з батьками
22-06-2019
Проблеми з батьками
28-04-2019
Чому він не познайомив мене з батьками ?
25-09-2017
Чоловік хоче жити з батьками своїми.
11-01-2016
Відносини з батьками чоловіка
06-04-2014
Непорозуміння з батьками
22-02-2012
У мене проблеми з батьками, через особисте життя.Вони думають,що воно буде заважати моєму навчанню.
04-01-2012
Як мені знайти порозуміння з батьками?
13-12-2009
сирота з батьками.
