Я хочу жити
Надія Іванівна Шулюк психолог м Кривий Ріг 13-08-2023 04:54:23 |
1
Доброго дня. Усвідомлення це вже шлях у правильному напрямку. Нажаль без психолога/психотерапевта, одній вам не впоратись, немає такої літератури щоб почитав і допоміг сам собі. Кожен психолог вчиться в інституті 5-6 років, а потім додає до досвіду книги, підвищення кваліфікації. У деяких психологів по дві, три, вищі освіти. Ми роками читаємо книжки, вчимося у колег. Це безкінечний шлях. Психолог це як лікар, ви ж не кажете хірургу, дайте щось почитати, піду ногу собі пришию, або відріжу. Шукайте безкоштовних психологів, зараз є організація які надають таку допомогу. Дочка нехай починає з основ, загальна психологія, Фрейд, Юнг, і багато інших. Коли почне, побачить що працювати над своєю базою знань ще дуже багато. |
13-08-2023 12:57:34Доповнення від автора |
Дякую Вам |
Надія Іванівна Шулюк психолог м Кривий Ріг 13-08-2023 13:24:07 |
|
13-08-2023 20:11:25Доповнення від автора |
Шановні психологи. Дуже чекаю на Ваші поради. Це тому що неділя? Чи тосу що немає грошей?))) |
Ірина Миколенко психолог Полтава 14-08-2023 09:38:10 |
1
Доброе Утро! Если вы действительно многое переосознали! Значит мы не зря работаем)) ( приятно) Поймите если человек всегда к себе требует внимание круглосуточно... то от такого человека устаешь морально... Нужно учиться вам балансу. Вовремя себя притормаживать... если чувствуете, что уже перекос идет или перебор... эмоций, мыслей, действий. В жизни важен баланс. В вашем случае лучше всего личная терапия с психотерапевтом. Возможно найдете специалиста, по не большой цене. Но ищите такого, с которым вам будет комфортно общаться. Дочка ваша умничка конечно! Но работать психологом... это не простой путь. Но видимо вот как раз, насмотревшись на вашу семью... видимо и захотела уметь лучше понимать людей. Вам бы в себя углубится... узнать какая вы настоящая! Себя развивать - хобби, самообразование, книги. Чтоб вы в себе опору чувствовали - и уже так сильно не гонялись за вниманием других людей. И если быть интересной для себя самой, то и людям станете интересной. И не все люди любят когото обесценивать... это только закомплексованые люди так самоутверждаются... когото обесценивают всевремя... А человек который сам себя ценит, именно ценит - ему вообще не интересно на комто самоутверждаться. Ему интереснее мир познавать, или чтото создавать, жить в радости! Чего и вам желаю - жить в радости! Пусть пока и мало у вас радости. Но искать не внимание, а именно радость вокруг! И необязательно только от людей - радость можно получать из многих источников ( хорошая погода, вкусная еда, приятное хобби, интересная книга и т д ). |
Владимир Анатольевич Тарасенко психолог Запоріжжя 14-08-2023 10:03:19 |
1
Доброго ранку! цитата:
Дайте будь ласка рекомендації щодо аутотренінгів, афірмацій на яку тему, літератури тощо. Так само вчиняйте і щодо літератури. Ще поділюсь особистим. Для мене не менш важливою, а, напевно, рівною до професійної літератури, була і є класична література. Там така безодня і різноманіття людьских характерів, сценаріїв поведінки і життя загалом, що жоден підручник з психології не може позмагатись. Правда, читання не для розваги. Читаючи, щось помічаєш, задаєшься питаннями, шукаєш відповіді, обговорюєш з тим, хто в курсі... Окремо хочу привернути увагу до Вашого способу реагування на дописи з форуму. Помітно, як Вас добряче хитнуло з одного полюсу образи на сина на каяття за довготривале токсичне ставлення до нього і до близьких в цілому, ніби все те вчиняли навмисно, з метою завдати їм шкоди. А чи справді діяли навмисно? Я особисто невпевнений. цитата:
Мені здається що мене весь час знецінюють. |
14-08-2023 10:56:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 348717 для Ірина Миколенко Дякую. Починаю над собою працювати.І бачу багато треба над чим- самооцінка, сімейні стосунки, психосоматіка, взаємовідношення з дітьми, трамва дитинства, співзалежність тощо. По рекомендації на цьому сайті скачала багато літератури собі і дитині. Але ввадаю що проблем багато і цього недостатньо. Шукаю психолога Хочу працювати. Єдине потрібно чоловіка залучити. Щоб була психотерапія для обох. Бо всеж таки вважаю не так проблема в дитинстві, як в наших руйнівних відносинах. С тех пір як я вийшла заміж, виникла якась псіхологічна кострація. Від втрати творчого потенціалу, себе як особистості, втрати взагалі бажання існувати тощо.Так, я тепер розумію що сама винна. Мені треба було спочатку лікуватися від співзалежності. Не чого просто так не буває.Я за те що ситуація з сином нарешті витягнула зовні все у що у мене до цього було в підсвідомості |
14-08-2023 11:04:41Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 348718 для Владимир Анатольевич Дякую Володимире Анатолійовичу. Дуже влучно про знецінення самої себе(Буду над собою працювати. Бо дуже важко мені з собою, і іншим зі мною, і мені з іншими) |
Ірина Миколенко психолог Полтава 14-08-2023 11:28:03 |
Да ваш сын своим отдалением от вас - он вас вывел из тумана!
Вот что он сделал! Вывел вас из сумрока... Теперь вы хотя бы яснее видите все. ( даже если не приятно) Я заметила, что вам очень тяжело критику воспринимать... но критика же может быть и конструктивной и на пользу, если ее правильно применить. И необязательно сразу за критику, или если человек чтото делает, что вам не нравится или не устраивает ( как уход сына ) что сразу надо нападать на человека и воевать с ним... Насильно мил не будешь... насильно любовь не получишь... А с мужем было физическое или моральное насилие?? или что вы имеете ввиду? Он вас подавлял?? не давал вам вольно по желанию действовать? навязывал свою волю?? |
Ірина Миколенко психолог Полтава 14-08-2023 12:19:25 |
Добавлю - вот сейчас вы уже вышли из детской инфантильной девочки... которую все обижают вокруг... и все виноваты...
В зрелую взрослую женщину - которая начинает осознавать - как она жила и что делала! А это значит идет анализ. А значит, потихоньку начнете как кирпичик за кирпичиком, выстраивать свою базу и целостность картинки мира. Убирая искажения... которые вас запутывали. Вот тут молодец! Так держать! Единственное отдавайте - давайте своему уму и мозгу отдых! ( с учетом вашего диагноза ) Не грузите сильно мозг... вы же сами сказали, что перегрузили свой мозг... переживаниями... обидами... информацией. Постепенно с передышками. не забывайте отдыхать вовремя. С того, что вы рассказали у вас вся семья травмирована... каждый в своей мере и глубине... тут всем нужен психолог... не только вам. Хорошо, что сын уже работает с психологом. Сыну дайте время - отпустите - пусть сам решает, с кем и как ему общаться. Это самое эффективное сейчас будет в вашей ситуации. |
14-08-2023 15:57:07Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 348735 для Ірина Миколенко Так чоловік морально мене подавляв. Не фізично. Колись він дуже випивав і відповідно в цей час я дуже багато від нього терпіла. Я залишалася з ним, бо була така установка з дитинства : У кожної жінки повина бути пара, це ти погана, а ти повина бути мудрішою, жінка сама не може бути, і т.д" Мені здавалося якщо я піду - батькі не готові були звалити це на себе. Я хвилювалася куди я подінуся з дітьми. Згодом я стала співзалежною. Все затягувало і затягувало. Я народила вже другу дитину. Обернулася - а позаду мене нічого- не кар' єри ні підтримки батьків, тому я весь час себе заспокоювала що це не саме страшне, що він і не такий поганий.Щоб Ви розуміли, він дійсно мене дуже любить каже навіть більше ніж дітей, піклується.Він непогана взагалі людина. Але він простий парубок з села і не може конструктивно спілкуватися. Ми не можемо в будь якій сварці прийти до консесусу. Він мене не чує. Принижує, знецінює, доводить до істеріки. І робить це як спеціально. А коли п'яний- таке робе і каже що і на уші не натягнеш. У мене всередені як блок стоїть тому я його не хочу. На грунті цього були часто скандали. Зараз вже не так з цього приводу. Я стільки раз дурна погрожувала розвестися, а сама " слабо" Та і він клявся, божився, обіцяв золоті гори- все як завжди. Зараз після хвороби трошки попустило, але і на час хіміотерапіїї навіть в лікарні доводив мене до сліз. Справа в тому що він не вбачає що таким чином мене знецінює і робе боляче, каже що я все прибільшую. Таке враження як під дурня косить. Каже ( він російською розмовляє) : "А что случилось? А что такое? Я просто сказал....Я просто пошутил. Ты не так все воспринимаешь. Тебе ничего сказать нельзя" І все в такому стилі. Знаєте як газлайтінг, коли я кричу що мені боляче, а він каже що мені це привидилось Вже перед тим як ми дізнались що в мене пухлина, я стала погано розмовляти, почастішили головні болі, перестала спати ночами. І відповідно казала йому що у мене вже ціла депресія. На що він мені казав, що я як завжди все прибільшую. І як завжди знецінював масштабність того як я себе відчувала. Навіть колись коли мені було погано, припустив що я " придуриваюсь" Дуже тяжко з ним щось вирішувати. Йому за 23 роки не можливо наприклад " поплакати в жилєтку" В підсумку не коли не зрозуміє, не пожаліє, і зробить так щоб мені було ще гірше. Мені не вистачає другої половинки, щоб можно було поділиться думками що тривожать, бо якщо це зробити з ним, в підсумку будеш ще більше страждати та вже не через ту проблему, з якою звернулась Ви тоді запитаєте- з чого я взяла що він мене любить? Не знаю. Напевне я бачу що він дуже намається для своєї родини зробити все, дуже боїться мене втратити, дуже багато про це каже що любить, та і суспільна думка діє. З боку всі дивляться і кажуть " Як він тебе любить!". Так, а він на людях такий лагідний, такий скромний. Та завжди себе заспокоювала що і в порівнянні він в де чому набаго кращий за інших. Думаю якби не пив, і міг розмовляти- ціни йому б не було. Та поки руйнує цей шлюб. А немає ні житла, ні грошей щоб уйти. А ще й поставили 2 гр.інвалідності, я не працюю. А гроші на лікування може заробити тільки він. А грошей дуже багато. Якщо наприклад буде рецидів, я оплачу собі 2 дні лікування((( Тому ( російською) " куда я денусь с подводной лодки?" |
Ірина Миколенко психолог Полтава 14-08-2023 16:33:12 |
1
да... история как и думала очень запутанная... вы больше себя уговариваете... что он вас любит... любил бы так не доводил вас морально... или у него какоето свое искаженное понятие любви... Да надо было раньше не боятся да от него уходить.. пока еще было здоровье у вас... сейчас это сложнее сделать... Но вы были в своих иллюзиях и установках... не хватало смелости к решительным действиям... и да у вас созависимость невротические отношения... Он конечно боится, что вы уйдете... иначе морально доминировать больше не над кем не сможет... кто еще подобное будет терпеть??? А вам да деваться не куда... финансово зависимы плюс здоровье... И ему да, выгодно удобно косить под дурочка... "типа ты сама виновата, я тут не причем..." А на самом деле опять же манипулирование... через вину легко манипулировать... то что вы делали к сыну - манипулировали через вину... муж делал с вами... Вашему мужу надо найти специалиста, кто кодирует от алкоголя врач. Сам он не сможет это все побороть... Возможно если закодируется - есть шанс что по другому на все посмотрит! Если бы вы так все не разрушили с сыном... можно было как вариант, чтоб сын вас забрал к себе или хотя бы финансово вас обеспечивал... ( вы говорили что сын хорошо зарабатывает) чтоб вы не были зависимы так от мужа и смогли уйти от него. Но с сыном пока пропасть... Одно хорошо, что вы начинаете становится уже более осознанной! А значит Дай Бог и ваша судьба начнет выравниваться тоже! К лучшему! Сил вам! |
14-08-2023 16:35:56Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 348753 для Ірина Миколенко Спасибо! |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
29-09-2022
Хочу дружити, але не можу
16-05-2022
Як пояснити мамі, що я не хочу з нею жити?
19-03-2020
Я не хочу жити
21-05-2015
не хочу жити зі свекрухою