Question

20-03-2024

Доброго дня.
Моєму сину 10 років, зі школи після уроків він повертається додому сам. Інколи йдуть разом з однокласником-другом, який живе також неподалік від школи. Мене почала хвилювати така ситуація: останнім часом вже кілька разів по дорозі додому однокласник кличе сина з собою в магазин і там купує йому смаколики. За свої гроші син не купує нічого, пояснює тим що збирає кошти на ігровий ноутбук, який ми йому купити зараз не можемо. Мене хвилює те що однокласник купує йому багато солодощів і син це бере. Тобто це не пригощання одною цукеркою чи одним печивом, а наприклад шматок торта, пончик і тістечко, або 2 шматочки торта і велика цукерка. На мою думку це забагато для пригощання просто так і це завеликі суми щоб 10-річній дитині витрачати їх на іншу дитину. Я поговорила з сином про це, сказала що ситуація бентежить мене і пропоную щоб він або не брав від однокласника ці гостинці, або щоб йдучи в магазин з ним брав свої гроші і на них купляв. Також домовилися щоб син все ж таки кілька разів теж пригостив того хлопчика, для цього ми йому купимо і дамо додатково солодощі, якими він зможе пригостити друга.

Тепер я хвилююсь чи правильно я відреагувала. Чи доречне моє занепокоєння в цій ситуації? Чи слід було вирішуватися, якщо моя дитина не питала в мене поради і допомоги.

З одного боку я тривожусь через це бо занадто щедре і часте пригощання для мене здається підозрілим, наприклад це може бути задобрювання з якимись недобрими намірами, з іншого боку можливо той хлопчик таким чином купує дружбу мого сина, щоб син його слухався і ходив з ним по магазинах і тд, хоча той друг не з дуже багатої сім'ї — і звідси також питання а звідки в дитини можуть бути стільки грошей на солодощі, щоб і собі і моєму сину купляти, загалом це немала сума для дітей, зважаючи на регулярність, тим більше навіть якщо хлопчик має гроші, то чому він їх не витратить на себе. Мене це трохи насторожує.

З іншого боку я хвилююсь що можу бути не права, може це просто нормальна дружня щедрість, або навіть якщо там є якась проблема то можливо краще б я не вмішувалась і навіть якщо моя дитина робить помилку приймаючи просто так занадто щедре на мою думку пригощання — може він і має зробити свої помилки і мені не слід вторгатися в це поки дитина не запитає, не попросить допомоги. Прокоментуйте, будь ласка, як мені бути в цій ситуації. Чи правильно я обговорила це з дитиною? Чи варто мені ще щось зробити в цій ситуації?

Питання від: Мама ; Вік: 29

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

20-03-2024 14:52:28Доповнення від автора

Також турбує те, що таким чином виходить що дитина споживає об'єктивно забагато солодощів. Адже в школі має круасани на перекус, + чай з цукром кілька разів, + ми час від часу додому купуємо якісь солодощі, і ще + оце що дає друг, це надто багато в сумі виходить і не буде корисним для здоров'я. Але якби це раз чи два то нічого, а так вже кілька разів, і я думаю що це варто зупинити. Але як зробити це екологічно щодо дітей? Не хочу надмірно втручатися, адже дитина майже підліток і має поступово переходити до автономії і спиратися на власні рішення. А я боюся нашкодити, але хочу вберегти. Де межа здорової турботи?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Виберіть психолога для консультування з приводу вікових особливостей та вікових криз як дітей так і людей похилого віку

20-03-2024 15:34:58Доповнення від автора

Дякую вам за відповіді❤️ Я рада що написала сюди. Вирішила що все ж такі ситуації буду обговорювати, пояснюючи свою думку і як я вважаю що правильно, і нехай дитина має мою думку як варіант, як правило яким можна користуватися, але не обов'язково щоб він саме так робив в своєму житті. В мене справді багато, забагато тривоги, і думки тривожні, що раптом сьогодні цукерки, завтра алкоголь, післязавтра наркотики? Але я всього не можу передбачити, можу лише обговорювати і слухати. Питала сина про цю ситуацію, як йому це, він каже що для нього це нормально, і на рахунок того чи не хоче пригощати він сам друга — каже що буде після того як купить комп'ютер. Я думаю в цій ситуації для мене важливо донести думку що гарно було б якщо пригощають то і самому пригощати у відповідь, щоб був баланс між отримувати і давати, і постараюсь посприяти цьому.

20-03-2024 15:57:35Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363102 для Алла Володимирівна

Хочу запитати Вас щодо запрошування додому — є такий нюанс, що мені не комфортно коли вдома чужі люди, тобто хтось крім членів нашої сім'ї, і ми рідко запрошуємо гостей. Мені комфортніше поспілкуватися з іншими людьми на нейтральній території. І я не пропонувала сину щоб він запрошував друзів до нас додому, а сам він не питав. Чи необхідно дитині запрошувати когось додому? Якщо він запитає, то думаю я можу дозволити, але мені це буде не комфортно.

20-03-2024 16:07:44Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363109 для Наталия Горская

Я тут спираюсь саме на те, що коли мені дають набагато більше ніж я даю, то я почуваюсь винною. Тобто якщо я дала одну цукерку, а мені 10, то я буду винна перед цією людиною. Навіть якщо я не просила, навіть якщо мені не треба ті 10 цукерок, навіть якщо людина просто захотіла дати і нічого не просить і не вимагає у відповідь. Напевно це щось не зовсім здорове, але мені некомфортно буде не віддати рівноцінне саме з конкретною людиною яка дає мені. Хоча насправді на практиці це рідко виходить, і в таких ситуаціях є тривога.

20-03-2024 19:10:53Доповнення від автора

Дякую вам за відповіді ❤️

Я переживаю що сама звичка брати щось просто так може бути шкідлива для дитини тим, що от раз візьме просто так солодощі в друга-однокласника, а другий раз в педофіла, а на третій раз в манька-вбивці? Я себе накручую чи є в цих побоюваннях щось раціональне?

І моя думка що це добре привчати до обачності щоб дитина могла захистити себе від потенційної небезпеки, тобто як запобіжна міра — звикати до рівноцінного матеріального обміну, щоб для дитини нормально було обмінюватися з рівними, тобто по принципу мене пригощають, я пригощаю, і все ок, і щоб не було звички брати матеріальні цінності просто так, та відповідно не давати приводу іншим таким чином домінувати над собою. Бо може хтось просто щедро хоче пригостити, а хтось щедрими дарунками може затягнути в небезпечну авантюру, чи варто ризикувати і вестися на щедрість... Якщо якогось разу це гарна людина, а іншого хто-зна.

Я не маю звички обдаровувати когось просто так матеріальними речами, і ресурсів на це не маю, можливо тому не розумію щедрості інших, не знаю чи це нормально. Бачу що проблема набагато більша ніж питання пригощання солодощами 🤔

20-03-2024 20:02:57Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363123 для Валентина Михайловна

Дякую Вам за відповідь ❤️
Так, я дійсно маю уявлення про світ що він небезпечний і страшний, і неодноразові підтвердження цього в досвіді, але розумію що може бути й інакше. І дійсно боюсь заразити дитину своїм спотвореним світоглядом. Проблема в тому що я не розумію де мої уявлення і установки вірні, а де хибні, і не знаю як бути нешкідливою для дитини — не знаю де я захищаю, а де даремно нав'язую тривогу

20-03-2024 20:50:49Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363125 для Валентина Михайловна

Дякую за запитання, я попрацюю над цим ❤️ так, я також думаю про звернення в індивідуальну роботу, бо багато сама над собою працюю, але результат поки що не дуже втішний

20-03-2024 21:06:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363126 для Наталия Горская

Дякую за відповідь ❤️ Те що Ви пишете бачиться мені цілком розумним, послідовним і адекватним щодо теми.
Я зрозуміла що сприймаю цю ситуацію перекручено і нездорово тому що в моєму дитячому досвіді якраз дуже щедрим пригощальником була близька людина, і він міг і вдарити, і згвалтувати, і принижувати, і ''дружити'' в залежності від настрою. Тому я сприймаю цю ситуацію як потенційно загрозливу і плутаюся в розумінні

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Схожі онлайн консультації

23-02-2024 Надмірна тривожність чи підозра на РАС?

23-02-2024 Як пояснити що це рано?

21-02-2024 Горшик

20-02-2024 Конфліктна дитина

15-02-2024 Ребенок начал бояться громких звуков исходящих от других детей. Что делать? Как с этим бороться?

29-01-2024 Вигорання, наверное

10-01-2024 Дитина ненавидить свою сестру

01-01-2024 Почуваюсь набагато молодшою

28-12-2023 Чому старша дитина робить вигляд, що молодшого не існує?

17-12-2023 Свекровь изводит

Наталия Горская психолог Київ · Answer 1 · 2024-03-20 15:10:56

Ваша увага до цього питання цілком зрозуміла.
Адже у вашій "системі координат " , якою Ви аналізуєте події життя, така ситуація підпадає під категорію "щось незрозуміле ".
Саме тому треба з'ясувати, що відбувається.

Те, що Ви ніби не даєте синові набути власного досвіду, - але ж тут важливо не просто "кинути у воду, щоб навчився плавати ", але й допомогти зрозуміти певні основи.
Ніхто не дає дитині отримати досвід переходити дорогу без того, щоб оголосити загальні правила.

Ваше "втручання " тут це не порушення кордонів, а допомога з орієнтуванням в життєвих правилах.
Наприклад, хто, як не дорослий, може донести інформацію щодо кордонів іншої людини, в даному випадку, матеріальних.
Син зіштовхнувся з новою для себе ситуацією - Ви доносите до нього інформацію "як це працює".
Це гарний привід поспілкуватись з сином на багато тем морального спрямування ("використання" інших, поваги до себе та друга, тощо), поділитись своїми поглядами, розібрати якісь інші приклади подібної тематики.

Батьки дійсно мають дбати і про кордони дитини, і про її власний досвід, але при цьому ніхто не відміняв їх виховної ролі- розповісти, що особисто Ви вважаєте справедливим в цій ситуації, обговорити те, що хвилює.
І це не буде "вторгненням " в особистий простір сина, як не є ним і роз'яснення правил поведінки на дорозі.

score 1 · Answer 2 · 2024-03-20 15:15:42

Доброго дня!

Вы переповнені тривогою і відповідно кожне ваше рішення не викликає у вас заспокоєння. Я би радила вам сфокусуватись на своїх почуттях, бо саме вони вибивают ґрунт з вашоі материнської позиції. Попробуйте справитись з власними страхами і коливаннями. Дитина, відчуваючи ваш стан, буде більше переймати його, а не те, що ви йому говорите.

З приводу хлопчика. Є різні варіанти. В моєму житті в шкільний вік була подруга, яка запрошувала нас всіх в гості додому і водила просто так в МакДональдс (зараз це як в дорогий ресторан). Ви знаєте, я досі вдячна їй за це, я ніколи більше ні від кого не зустрічала такої щедрості і прихильності. Мене ніхто не навчив так віддавати як вона, але діти різні і в них можуть бути різні мотиви.

Ви можете запросити хлопчика додому і пригостити його, відчуваючи його енергію і віддячуючи за турботу. Діти часто компенсують солодощами якусь нестачу і можна переключити свій фокус з остраху на дослідження чим живе і цікавиться син, що відчуває, тобто знайомитись з його внутрішнім світом. Запитати його як йому таке пригощання, дружба, що він з цього приводу думає? Можливо досвід вашого сина ширше ніж ваші уявлення і переконання?

Наталия Горская психолог Київ · Answer 3 · 2024-03-20 15:54:30

Ну, на баланс "брати-давати" також у кожного своє бачення.

Особисто мені не подобається ідея "повинен пригощати, бо беру ".
Це вже про щось нещире, як на мене.
Ніби як мене запросили в гості, то і я маю "у відповідь " запросити.
Мені ближче, коли доросла свідома людина "дає" , бо хоче "дати", а не для того, щоб отримати.
І взагалі, як на мене, "брати- давати" дещо ширше, ніж стосунки 2 людей. Ми можемо "давати" одній людині, а вона потім поширить далі "давання " на тих, хто потребує, чи кому захоче.
Ніби такий собі баланс між Людиною та Світом.
Комусь даємо, в когось беремо.
Але це вже відхід від теми вашого питання)

Вашу тривожність важливо було б опрацювати з фахівцем, адже ваші страхи впливають і на світогляд сина, який формується.

Щодо алкоголю та іншого- ніякий контроль тут не спрацьовує, навіть навпаки.

Важливо сформувати всередині сина таку основу , яка зсередини буде стримувати його.
Опору на Себе, на Повагу до Себе,
свої цілі в житті, своє бачення різних сторін життя.
Щоб зовнішні чинники (а вони доволі
сильні, нажаль) мали противагу у вигляді такої міцної основи всередині.

Наталия Горская психолог Київ · Answer 4 · 2024-03-20 16:34:47

Це про ваше неуміння брати.
Тема досить глибока.
Вам важливо було б з цим попрацювати.
Адже тут позиція сина є більш здоровою, оскільки його ще ніхто не обтяжив почуттям провини щодо позиції "брати".
А Ви маєте певне викривлення в цій сфері, і можете "передати" це синові.

Answer 5 · 2024-03-20 16:50:22

Ви вирішуєте, що вам комфортно, я скоріш показувала вам шлях як можна відчути друзів свого сина. Це ваше життя і ви робите його комфортним і зручним. Ми теж не знаємо який це хлопчик і які в нього наміри. Психологи не екстрасенси.

Живе спілкувння дає можливість опиратись на свої відчуття.

Answer 6 · 2024-03-20 16:56:45

Подяка і щира радість - це доречі теж обмін! Ми всі в різних обставинах і обмін може бути емоційним, духовним, а не тільки матеріальним!

Answer 7 · 2024-03-20 19:35:55

У вас похоже сформировалось представление, что мир страшный, небезопасный, никто просто так ничего не дает и не делает, и все четко по принципу "ты мне - я тебе", чтобы никто никому больше не дал, потому что это неспроста.
Плюс катастрофикация вначале друг, потом незнакомец, потом педофил. Вначале конфету, потом сигареты, потом наркотики.
Все это вы транслируете сыну, даже если вам кажется, что мы не говорите конкретно так. Но общий посыл "мир опасен и никому нельзя доверять" передается.
А вы и по себе, я уверена, чувствуете, насколько с таким не комфортно жить.
Я бы предложила вам поработать с психологом на тему тревожности, установок про страшный мир и угрозы на каждом шагу. Во-первых, вам самой станет легче, во-вторых, впереди подростковый возраст, когда тревоги будет очень много, а вот контроля за сыном и его жизнью все меньше и меньше, и это сильно будет осложнять вам жизнь.

Answer 8 · 2024-03-20 20:10:51

Тут стоит пересмотреть свои установки и взгляды.
В идеале, конечно, это в контакте с психологом, чтобы иметь возможность и выговориться, и получить обратную связь в виде отклика, вопросов, которые помогут вам посмотреть на ситуацию с разных сторон.
Я не любитель самостоятельно копаться в себе, поскольку всегда можно накопать в другую сторону)
Но для начала, как вариант, есть такая схема оспаривания мыслей, убеждений
1. Запишите свою мысль, убеждение (например, про то, что если брать конфеты от друга и ничего не давать взамен, то это приведет к чему-то плохому - пишите свой вариант)
2. Какие доказательства, поддерживающие эту мысль?
3. Какие доказательства, противоречащие этой мысли, убеждению?
- Противоречит ли что-нибудь в моем опыте моей идее?
- Случалось ли у меня в прошлом, что подобные опасения не сбылись?
- Возможно ли, что эта мысль не логична и искажена?
- Это возможно не моя мысль?
- Существует ли альтернативное объяснение?

4. Что самое плохое может произойти? Смогу ли я это пережить?
5. Что самое лучшее может произойти, если избавлюсь от этого убеждения?
6. Какой самый реалистичный исход?
7. Какие могут быть последствия моей веры в автоматическую мысль, глубинное убеждение?
8. Какие могут быть последствия изменения моего мышления?
9. Могу ли я к той же самой ситуации подойти с другими мыслями, которые менее тревожные?
10. Что я мог бы посоветовать другу, который находится в такой же ситуации?

Наталия Горская психолог Київ · Answer 9 · 2024-03-20 20:34:47

"Як запобіжна міра " " рівноцінний матеріальний обмін" від педофіла та маньяка навряд чи допоможе.
Бо тоді дитина буде думати, що якщо пригостити маньяка , взявши його цукерки, то це ок.

Існують інші способи щодо маньяків- ніколи не розмовляти з незнайомими, звісно, що й не брати в них нічого.
Важливо, щоб ваш син розумів різницю між однокласником та стороннім чоловіком, який може йому щось запропонувати. Думаю, він розуміє.

Тема пригощань тільки краєм стосується безпеки, тут інші, моральні сторони.
"Домінування" через те, що хтось більше дає- досить перекручене розуміння.
Хіба якщо мене хтось пригостить я маю відчувати себе "нижче " тільки через те, що прийму?
Мені буде приємно, я буду вдячна.
Не більше.
Бо людина пригощає тому, що просто хоче.
Не захоче- не буде пригощати, це її вибір.

Вам краще розібратися для себе, щоб не додати непорозуміння в голову сина.

Віталія Юріївна Мельник психолог Харків · Answer 10 · 2024-03-20 22:39:23

Добрий день. В подібних ситуаціях можна було б ще зв'язатися із мамою однокласника для прояснення ситуації.
Ну і так, з вашою тривожністю було б непогано почати працювати з психологом.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 11 · 2024-03-20 23:01:14

Вас довгий час систематично психологічно травмували в дитинстві. Внаслідок чого маєте КПТСР.
Ці ситуації виробили у Вас захистний механізм у вигляді тривожності, яка частково знижувала ризики попадання в подібні ситуації в майбутньому. Але, при цьому, аналогічно і сильно знижувала якість Вашого життя.
А тепер, на додачу, ще негативно впливає і на сина цілком, і на процес його виховання.
Якісь психологічні вправи або читання статей, перегляд тематичних відео тощо у Вашому випадку навряд чи замінять повноцінну психотерапію з психологом.

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 12 · 2024-03-21 15:22:02

Доброго дня!

Будет очень сложно вашему сыну отказывать другу - не принимать его угощения. Так как ребенку это вообще сложно - отказываться, от чего то, что нравится и приятно.
Поэтому лучше всего приглашать друга в гости по возможности и угощать на ваше усмотрение - вкусняшками домашними к примеру.
А так же - либо давать сыну дополнительные деньги ( на мелкие покупки)
Но объяснить - что это не на смартфон и т д
Лучше всего еще поговорить - с семьей мальчика - чтоб понять какая у них атмосфера в семье.
И как они относятся к деньгам и подаркам.
У вашей же семьи - вопрос щедрости - а насколько у вас принято дарить подарки и знаки внимания?
Друг другу или другим людям?

Відносини дітей, пригощання