Як бути
05-09-2024 18:11:28Доповнення від автора |
6. В стосунках гойдалки, деколи нормальні комфортні періоди і чоловік норм ставиться. Деколи все погано. Звинувачення, докоряння. Нерозуміння. Чесно, стосунки не класні і не приємні. Я навіть не знаю що є хорошого в стосунках крім того що таким чином коли ми разом у дітей є двоє батьків (але розумію що якість такої сім'ї під питанням). Піти від чоловіка — я не знаю чи мені хочеться, але боюся цього точно, як вирішувати фінансові питання, як ростити дітей в разі розлучення. Також чоловік колись в конфлікті погрожував що не віддасть мені дітей. Це була маніпуляція, але мені страшно. Чи має він таке право і чи робитиме він таке в реальній ситуації я не знаю. 7. Немає де жити. Мешкаємо на квартирі але скоро доведеться переїздити, термін оренди закінчується. Інші квартири намагалися знайти але варіанти дорогі для нас, і немає коштів щоб це вирішити. Тому передбачається проживання з чоловіковою мамою. Вже був такий досвід, це дуже пригнічує, і мені страшно як це можливо буде пережити знов. Чоловік не вмів захищати межі нашої сім'ї і навряд чи щось зміниться тепер. Мене його мати не сприймала як нормальну дорослу людину, а постійно намагалася всім керувати і вимагала щоб все робилось по її, та я й не почувалась повноправною повноцінною людиною в її домі бо це її майно. 8. До своїх батьків переїхати жити теоретично можна, є місце в домі, але. Я цього не хочу і боюся бо в дитинстві батько розбещував мене і я переживаю про безпеку своїх дітей, хоча мої батьки вже старі але немає ні довіри ні бажання спілкуватися, ні готовності просити допомоги. 9. Орендувати самій житло — немає зараз грошей, кредит страшно, бо якщо я ще глибше впаду в яму і будуть ще більші проблеми. 10. Чим я б хотіла займатися в майбутньому — я б хотіла стати психотерапевтом. Це одне з небагатьох що мене дійсно цікавить і надихає. Проходила кваліфікаційні курси, теоретично можу надавати першу психологічну допомогу як консультант, а практично я сама потребую допомоги, не в ресурсі і не пропрацьована. Але сподіваюся що колись, пройдучи свої труднощі, зможу також допомогти іншим, з глибоким розумінням, вірою і впевненістю, що допомогти можливо. Навчалась в університеті на психолога, поки що не закінчила але теоретично ще встигаю отримати диплом якщо не зволікати і потрапити наприклад на найближче навчання КПТ через рік щоб стати психотерапевтом. Це знову ж таки гроші яких я не маю і не знаю як їх заробити. Думки про кар'єру це зараз швидше як світло в кінці тунелю, розумію що до цього ще далеко. — Якщо підсумувати, то можливо зараз ключове і пріоритетне це знайти як отримувати дохід щоб забезпечити житло і базові потреби мої і дітей. Але як. Я зовсім не відчуваю в собі сил. І як зробити щоб стосунки не виснажували і пригнічували, а хоча б щоб в них було спокійно і безпечно. І я просто у відчаї і не знаю що з цим робити. В мене немає якихось суїцидальних думок, але от відчуття ступору, замкнутого кола, страх що буде гірше. Звертаючись по допомогу я почуваюсь нікчемною і дурною. Але все ж маю надію почути щось, що допоможе рухатися далі. Якщо говорити про ресурси. Я жива, мої діти живі, я ще маю цікавість до життя і сподіваюсь ще не раз бути щасливою. Маю якісь знання і досвід. Родину. Я хочу дбати про дітей і робити найкращі з можливих вибори, щоб забезпечити їх безпеку і благополуччя, і сподіваюсь впоратися і ще допомогти багатьом людям пережити труднощі. Буду вдячна за будь-яку допомогу, підказку, підтримку, настанову. |
Галлий Порфирьевич Кравчук психолог 05-09-2024 21:07:17 |
1
цитата:
думаю про те щоб ще брати кредит на розвиток бізнесу, на навчання, на психотерапію, але не можу наважитися і боюся що зроблю ще гірше. цитата:
Зараз немаю доходів. Я дуже боюся піти на офлайн роботу. Є вакансії касира і продавця поблизу, Попробуйте розібратися із своїм власним самопротиріччям і ПІТИ працювати. Все інше почне поступово "розсмоктуватися"! Робіть кроки, бо за вас ніхто їх не зробить. А якщо і зробить, то не в вашу користь. Віри вам. Ви зумієте! |
Тетяна Штапова психолог Київ 05-09-2024 21:10:34 |
цитата:
1. В мене немає грошей і є борг, невеликий, але не знаю як повернути. Разом з тим думаю про те щоб ще брати кредит на розвиток бізнесу, на навчання, на психотерапію, але не можу наважитися і боюся що зроблю ще гірше. цитата:
в мене є проблема з тим, щоб саме піти, почати, влаштуватися цитата:
Робота онлайн лякає менше, є досвід, але зараз відправляла вже багато заявок і ніяких відгуків. цитата:
Також чоловік колись в конфлікті погрожував що не віддасть мені дітей. Це була маніпуляція, але мені страшно. Чи має він таке право і чи робитиме він таке в реальній ситуації я не знаю. цитата:
він може спокійно будувати свою кар'єру бо може покластися на мене в плані догляду за дітьми, працювати з повною зайнятістю, їздити у відрядження і робити що треба цитата:
До своїх батьків переїхати жити теоретично можна, є місце в домі, але. Я цього не хочу і боюся бо в дитинстві батько розбещував мене і я переживаю про безпеку своїх дітей, хоча мої батьки вже старі але немає ні довіри ні бажання спілкуватися, ні готовності просити допомоги. цитата:
Звертаючись по допомогу я почуваюсь нікчемною і дурною. Ваше звернення тут виглядає грамотно оформленим та структурованим. У Вас декілька запитів одночасно, питань багато, і більшість їх не вирішити у форматі форуму. Але тим не менш Ви можете взяти для себе щось корисне з відповідей чи відчути підтримку. Ваш лист - це турбота про себе, яка викликає повагу. Відредаговано автором 05-09-2024 21:12:05 |
Ірина Олексіївна Музика психолог 05-09-2024 22:22:28 |
Прочитавши ваш запит, я збилась з ліку скільки разів прозвучало слово страх. Для того, щоб наважитись змінити життя вам потрібні сили. Але поки що ви їх всі віддаєте страхам. Ви наразі заручник власних переживань з приводу негативних прогнозів майбутнього. Безліч раз прокручуєте в голові сценарії невдач. Страждаєте, знесилюєте себе ж і так по колу. Моя вам порада: налажайте. Навмисне. От, візьміть і прийміть рішення: піти на співбесіду і провалити її.. чи піти на п'ять співбесід і провалити їх. Це дасть вам відчуття свободи, рішучості і розуміння того, що рішення - за вами. Сценарій пишете -ви! Наша психіка може змінюватися тільки в результаті дій. Інакше не буває.
А якщо моя пропозиція все ж видається занадто екстремальною, то спробуйте змінити рутину: інше місце прогулянки з дітьми, інше меню, інший магазин. Нові звички..Байдуже. Вам як повітря потрібно повернути відчуття контролю над власним життям. Хай на початку це буде мінімум, але це дасть надію розірвати це замкнуте коло і отримати хоч трохи ресурсу.. І пам'ятайте: більшість наших страхів живуть виключно в нашій уяві і нічого спільного з реальністю не мають. І потім, стільки часу з собою боротись? Ви сильніші ніж вам здається ![]() |
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації