Доброго дня.
Щиро шкода, що у Вас був такий складний досвід з батьками, і в певній мірі залишається і досі.
Але запитуєте Ви про думку хлопця - а що має означати те, чи правий він? Поки його слова і думки залишаються словами і думками, він має повне право на будь-яке вираження свого ставлення до будь-кого, і тут немає правильного чи ні. Крім того, враховуючи
війну зараз - складно звинувачувати чоловіка в такі агресивній позиції до людей, що підтримують агресію. Він має право на це.
Якщо ж Ви маєте на увазі, його правоту стосовно того, що батьки Вас не люблять чи навіть ненавидять Чому для Вас важливо знати чи правий він чи ні? Ви ніби пишете, що самі не думаєте так, тоді в чому питання до думки чоловіка? Враховуючи те що Ви описали, людині яка Вас любить не складно злитись на тих, хто Вас кривдив і покидав. Тому тут також справа не в тому, чи так це насправді, а в тому, що це переживання і враження Вашого чоловіка і вони мають місце бути. Як і Ваше ставлення до своїх рідних. Але чи можете Ви витримувати коли хтось погано ставиться до Ваших рідних?
І хоч це Ви не виписуєте як питання, я все ж зверну увагу на те, що у Вас - ніби зовсім немає злості, образи чи обурення на їх дії. Ні на те, що було в дитинстві, ні на їх обурюючу позицію зараз. Ніщо з цього Ви не викликає у Вас емоцій? Ви вказали тільки про "було неприємно", що на фоні всього видається дуже м*якою і не активною реакцією. Як Ви самі ставитесь до матері, бо як розумію, з нею ще спілкуєтесь? І до батька з сестрою?