Не заміжні жінці 41 рік пропонує одрудитись чоловік який їй не дуже симпатизує
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 11:58:25 |
1
Доброго дня Tdia! Насправді, нічого дивного в такому Вашому ставленні до чоловіка немає. І на це може бути декілька причин. З одного боку, Ви могли вже раніше пережити дуже сильні почуття. А як правило, всі інші за накалом пристрастей вже не будуть такими. А з іншого боку, можете відноситися до тої категорії людей, які, загалом, не схильні мати сильні почуття. І нічого в цьому страшного немає, швидше, навпаки. Правда, є ще один варіант. Зважаючи на те, які були у Вас попередні стосунки (якщо були), можуть утворитися певні емоційні блоки. І поки вони не знімуться, нові почуття "включитися" не зможуть. Окрім того, чомусь де до цих пір стосунки не склалися. Отже, можуть бути емоційні блоки з більш давнішнім "корінням", як от, з дитинства. І це тема окремої розмови. Тому, щоб Вам щось радити, потрібно трохи більше інформації саме про Вас. Бо все інше потім можна буде вже зрозуміти і знайти правильне рішення. У всякому випадку, я Вам наполегливо раджу поки не поспішати з рішенням. Бо, насправді, найкращі стосунки виходять саме тоді, коли чоловік впадає за жінкою і її добивається, а не тоді, коли жінка втрачає голову від закоханості і перестає бути цікавою для чоловіка. Відредаговано автором 10-11-2024 12:00:31 |
Наталия Горская психолог Київ 10-11-2024 12:43:52 |
2
Алла Володимирівна Романенко Дуже мало інформації, нажаль. Одружуватися тільки тому, що пропонують, звісно, не варто. Але важливо проаналізувати вашу історію загалом , зрозуміти як Ви будували стосунки раніше, як будуєте ці, чого хочете в цілому від стосунків? Чи знаєте достатньо глибоко цього чоловіка, його цінності, погляди на життя? Як давно Ви його знаєте? Що відчуваєте поруч з ним? Шлюб має робити життя кращим. Існують варіанти, коли люди можуть об'єднатися в родину заради спільних цілей. Але важливо, щоб їм було цікаво, тепло, надійно і радісно разом. Плюс повага один до одного. В будь якому разі, важливо НЕ приймати таких рішень під тиском (будь то обставин/суспільства, будь то чоловіка). Краще дати собі час на аналіз себе та ситуації. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 13:00:11 |
У вас сейчас борьба между страхом одиночества и пониманием, что чувств нет и желания выходить замуж тоже.
Конечно, приятно и льстит, когда тебе такое говорят, что ты единственная, с кем такие мысли и чувства возникли, но важно прислушиваться к себе. Я бы предложила вам индивидуальную работу, чтобы разобраться в себе, потому что на сайте ну никак не собрать всю информацию и не понять, что с вами происходит. А тогда уже вы сами примите решения, как вам быть. Да и не готовность выходить замуж не означает ведь, что нужно заканчивать отношения. Как давно вы общаетесь с мужчиной? Какие чувства к нему? Чем привлек вас? Какой у вас опыт отношений с мужчинами? |
10-11-2024 13:03:36Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373517 для Алла Григорівна А скільки часу повинен чоловік впадати за жінкою? Бо він вже хоче і пропонує жити спільно, але мені ще не хочеться |
10-11-2024 13:05:43Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373520 для Наталия Горская Я самотня 8 років. Попередні стосунки були не вдалі, і не хочу згадувати. З дня знайомства. Місяців 7. Відчуваю що мені добре спокійно з ним, щось таке. Але ми разом не жили ще можливо у спільному побуті він мені з іншої сторони себе продемонструє |
10-11-2024 13:07:49Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373521 для Валентина Михайловна 7 місяців спілкуюсь і бачимось, він приїжджає. Та добре з ним, але я не відчуваю якогось особливого потягу чи романтичних почуттів. Своїми діями і вчинками, він не як інші говорили, і нічого не робили, він все на діях доводив. 8 років я самотня. Попередні стосунки були не вдалі. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 13:11:06 |
Нет никаких шаблонов, сколько нужно ухаживаний, как они должны выглядеть.
Основной критерий это хорошо ли вам в отношениях. При чем не когда "розовые" очки и надеешься, что мужчина изменится, а когда вот какой есть - такой и устраивает и с ним комфортно. Как долго длились прошлые отношения? По какой причине расстались? До тех неудачных отношений как складывалась личная жизнь? Какие чувства к нынешнему мужчине? |
Юлия Витальевна Якименко психолог Дніпро 10-11-2024 13:50:04 |
1
Здравствуйте! Вы с этим мужчиной встречаетесь для чего? говорите чувств сильных не испытываете, чтоб выйти замуж. Так вопрос в том что должно случиться для вас чтоб вы захотели замуж, если никогда там не были, есть ли потребность в сильных чувствах, какие они должны быть и что вам это даст? Или вы бы хотели рядом партнера чтоб вам было комфортно и спокойно? Может надежный человек на которого можно положиться? Вообщем все зависит от того какую потребность вы хотите удовлетворить, чего вам на самом деле не хватает, чего хотите и что ждете! Быт это момент договоренности, и это не проблема для того чтобы начинать жить вместе, необходимо обговаривать друг с другом обязанности, правила которые вы будете соблюдать о отношению друг к другу.... Пока вы не попробуете сойтись никаких ответов вы для себя не найдете, это будет предугадывание, как может быть и.т.д., самое главное ответьте себе на вопрос для чего вы эти отношения с мужчиной поддерживаете, что вы в них получаете? Не получается разобраться самой, выберите психолога и обратитесь! |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 14:14:57 |
1
Пропонує.одружитися, чи просто спільно жити? Зважаючи, що попередні стосунки були невдалі і Ви навіть не хочете про них згадувати, це може мати величезне значення. Ви в попередніх стосунках також просто жили разом? Неодружені? На мою думку, цей чоловік вартий уваги, як для серйозних стосунків. Але має значення, чи готовий він одружитися... Скільки повинен впадати за Вами? На мою думку, аж поки Ви не зрозумієте, що його наміри серйозні і він готовий взяти відповідальність за Вас як за дружину, а не просто "пожити". Бо чоловіки за своєю природою - "мисливці". Тому нерідко, як тільки завоювали жінку, вона їм стає нецікавою і вони починають себе поводити зовсім по іншому Він робив пропозицію, чи хоче, типу, поекспериментувати, спробувати? Чому це питання так важливе? Бо, якщо попередні стосунки були невдалими, велика вірогідність того, що у Вас в душі накопичилося достатньо травм. А вони мають властивість активізуватися саме тоді, коли почнете жити разом. Тому більша вірогідність впоратися зі складними моментами, які однозначно будуть, якщо Ви будете почувати себе вже захищеною, як дружина, а не як подружка, з якою дуже легко одразу розбігтися. Це перше. І друге. З віком нам все складніше підлаштовуватися один під одного, бо вже сформовані звички та погляди на життя. А цукерково-букетний період тривати довго не буде. Тому конче потрібні знання про природу жінки та чоловіка, природу стосунків та як правильно себе поводити, коли починаємо жити разом. Особливо для жінки. Бо саме жінка формує стиль та тип стосунків. Це ціла наука. Яка доступна, або коли ми змалечку жили в атмосфері гармонічних стосунків батьків - тоді ми вчимося себе правильно поводити автоматично. Або ж потрібно мати знання і вчитися їх застосовувати на практиці. А це краще робити з сімейним психологом, у якого вже є досвід створення сімей та їх збереження. Бо наламати дрів дуже легко, на це часу вистачить, а от все виправити... Відредаговано автором 10-11-2024 14:19:13 |
10-11-2024 14:39:37Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373534 для Алла Григорівна Ні. Казав, що хоче, має таке бажання. Але наразі це все лише слова, дій не було. Спільно ми ще не жили |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 14:57:54 |
Тоді моя щира порада - не поспішайте жити разом. Для чого? Щоб отримати ще одну травму? Просто, поки щось не проясниться, просто зустрічайтеся. Бо, насправді, офіційний шлюб більше потрібний чоловікам, а не жінці. Жінка і так вже буде сприймати його як свого законного чоловіка,як тільки почне жити разом і виконувати свої обов'язки. А от чоловік - ні. Бо от той самий штамп в паспорті є мірилом його ступеня відповідальності за стосунки та за жінку, на ділі. А так,...
Найбільш сильніший стимул впадати за жінкою - це сексуальний потяг у чоловіків. Як тільки він отримає інтим, а на додачу - до нього її турботу про себе, то для чого йому одружуватися? Поки все добре, можна отримувати насолоду від стосунків. А як почнуться труднощі, то одразу можна стосунки легко перервати чоловіку. Жінці, зазвичай, важче, бо швидше прив'язується. Така до жіноча природа. Тому зараз, як на мене, найбільше зусиль потрібно приділити саме на вміння себе правильно поводити, щоб чоловік захотів одружитися.... Бо жінка має одну особливість. Якщо чоловік про неї турбується, дає їй відчуття опори та захисту, вона поступово починає довіряти йому та його поважати. А там, де є.повага, з часом розкриється і справжнє кохання. Тому не поспішайте зараз з діями та рішеннями, а краще почніть працювати з сімейним психологом, розберіться у собі, навчіться себе правильно поводити... І хто зна, може цей чоловік стане саме тим, одним, суженим... А якщо і ні, то у Вас, в любому випадку, з'являться ті звички та навики, які допоможуть в любому випадку створити щасливу сім'ю з чоловіком, нехай і іншим. Відредаговано автором 10-11-2024 15:01:02 |
10-11-2024 15:29:22Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373539 для Алла Григорівна Згідна. Але якщо мине час, і він вже не захоче одружуватись. Скаже вже відсутнє таке бажання, як було. То що тоді? |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 16:09:11 |
Якщо він так скаже, отже, і не збирався на Вас одружуватися.
Якщо чоловік має серйозний намір, він тільки, навпаки, ще більше стане поважати жінку і бажати на ній одружитися. Адже, якщо вона так поводить себе щ ним, значить так себе поводила і з іншими. А отже, і надалі, буде дуже обережна в стосунках і ніколи не зрадить. А якщо жінка легко доступна, з нею можна чудово провести час, але одружуватися навряд чи хтось наважиться. Хіба що той, який і сам дуже легковажний і для нього знайти іншу, коханку, розвестися так само легко, як і одружитися Відредаговано автором 10-11-2024 16:10:19 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 16:30:05 |
Вы сконцентрированы на мужчине и захочет ли жениться потом, а вдруг останетесь одна.
Но фокус внимания стоит перевести на себя - а как мне с этим мужчиной, а чего я хочу в отношениях, а почему так сложилось, что нет пока семьи? Разобрать свой опыт, убеждения относительно мужчин и отношений. А тогда уже принимать решение. Выходить замуж только потому, что это, как вы боитесь, последний вагон, куда нужно запрыгнуть, ну точно провальная идея и счастья не принесет. А вы ж счастья хотите? Или просто замуж? |
10-11-2024 16:32:13Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373548 для Валентина Михайловна Так я боюсь не встигнути, і що більше ніхто не запропонує шлюб. Звісно я хочу бути щасливою жінкою у шлюбі, мати сім'ю, чоловіка, дітей |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 16:37:30 |
1
Вы правда думаете, что если мужчина любит и правда хочет семью, то он не способен подождать? Вы встречаетесь всего 7 месяцев, а не 7 лет. Если мужчина в позиции "либо сейчас, либо мне уже не надо", то там нет ни любви, ни желания с вами строить семью. Там тогда подход абы на ком жениться |
10-11-2024 16:39:44Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373553 для Валентина Михайловна Ну так. Але тут справа ще в тому, що зі мною не так багато чоловіків знайомляться, і тим більше казали прямо що хотіли б одружитись |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 16:44:01 |
|
10-11-2024 16:44:46Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373556 для Валентина Михайловна Дякую Вам. Я врахую Ваші і інші рекомендації, і ще все детально обдумаю |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 16:50:32 |
1
Важно еще помнить, что большой страх остаться одной влияет и на отношения в том числе. Потому что всегда этот страх одиночества будет висеть над вами как Дамоклов меч, мешая лишний раз что-то сказать, не так сделать. Это очень тяжело |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 16:55:51 |
У цьому світі, якщо щось нам належить, нікуди від нас не дінеться. Це закон Всесвіту. Тому намагатися втримати "не своє" лише додасть Вам почуття невпевненості та розчарування і образ на чоловіків, на себе і на своє життя.
Тому я в написала Вам, що проблема не в тому, що стосунки до цих пір не складалися, а у Вашому страху "невстигнути", образах та невмінню себе правильно поводити. Спробуйте змоделювати ситуацію. Уявіть, що Ви згодилися вже жити разом. Як, по Вашому, можуть далі розгортатися події? До речі, поцікавтеся статистикою, яка кількість жінок, що згоджуються просто пожити разом, потім все ж виходять за тих, з ким "пожили", заміж? Ви згодні жити з чоловіком, який не буде вважати Вас своєю дружиною? А отже, буде вважати себе абсолютно вільним від будь яких обов'язків та щобов'язань? В принципі, це також варіант. Врешті решт - це ще один досвід. І, можливо, саме Вам пощастить і Ви дочекаєтеся, коли він захоче запропонувати Вам стати його дружиною. Як думаєте, будете почувати себе комфортно в таких очікуваннях? Якщо немає глибоких стосунків, на які потрібні роки, чоловіки, які мають те, що хочуть від жінки, з часом починають холонути в стосунках. Тоді, як жінка з часом тільки все більше і більше прив'язується до того, з ким живе. Це така природа. І якщо зараз у Вас є перевага, бо Ви ще не закохалися і не прив'язалися. То після того, як почнете жити разом просто так, всі Ваші важелі впливу будуть втрачені. І як Ви тоді збираєтеся чоловіка виховувати, будувати стосунки? Адже, спільне життя - це не тільки насолода одним одним, це ще і вміння правильно себе поводити, щоб до Вас зберігалася повага з боку чоловіка. У всіх інших випадках, чоловіки просто перестають рахуватися з жінкою, яка дуже боїться залишитися сама. І якщо цей страх в Вас є вже зараз, уявляєте, яким він стане після прийняття такої пропозиції? Адже, Ви будете ніхто для нього. Ви зможете з цим впоратися? Спробуйте дати відповідь на всі ці запитання. Врешті решт, неправильне рішення, це також результат, який збагатить Ваш досвід. Можливо, набагато страшніше потім все життя жалкувати, що не скористалися пропозицією... Вам вибирати, Вам і жити потім з цим рішенням. Коли немає знань, тоді і шлях спроб та помилок, також шлях. Відредаговано автором 10-11-2024 17:02:13 |
10-11-2024 17:02:19Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373560 для Алла Григорівна Ого. Я думала після одруження навпаки стане легше, я його дружина він мій чоловік. Будемо спільно працювати на благо сім'ї, мати спільні цілі, і все інше |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 17:05:04 |
Можливо, я неправильно Вас зрозуміла, і чоловік зробив Вам пропозицію одружитися офіційно, а не просто "пожити разом"?
Тоді це зовсім інша справа і інша розмова То що саме запропонував Вам чоловік? Бо те, що Ви вважаєте, стосується лише офіційного шлюбу. А я писала про "просто пожити разом" Відредаговано автором 10-11-2024 17:06:25 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 10-11-2024 17:05:37 |
|
10-11-2024 17:06:26Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373562 для Алла Григорівна Він казав, що хоче одружитись, я йому подобаюсь, але жодних реальних дій не було. Лише слова. |
10-11-2024 17:11:05Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373563 для Валентина Михайловна На мою думку так. Хоча детально ми це не обговорювали |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-11-2024 17:49:26 |
Тобто, він зробив пропозицію одружитися офіційно?
Якщо так, тоді вже Ви повинні почати розмову про те, коли одружитися? Де жити? Які у нього звички? Чим він займається на вихідних? Як будуть розподілятися обов'язки? Що, на його думку, повинна робити дружина? Що на Вашу думку повинен в сім'ї робити чоловік? Як повинні розподіляться фінанси в сім'ї? Хто ними керує? Чи у кожного свій бюджет? Які у нього є недоліки? Чи є шкідливі звички і які? Чи можете Ви з цими звичками змиритися? Бо обов'язково буде щось таке, що не дуже приємне. Головне, щоб Ви могли це прийняти. Один з найкращих способів пізнати людину - це помандрувати разом з ним хоча тиждень. Поїдьте кудись разом і подивіться, як він буде себе поводити в незвичних умовах. Людина так дуже швидко розкривається. Відредаговано автором 10-11-2024 17:51:35 |
Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 10-11-2024 20:20:05 |
Доброго вечора!
цитата:
порадьте будь ласка, що робити Пізнавайте чоловіка краще. І слухайте своє серце. Це головне. Упевнений, що через деякий час воно вам прошепотить а, може, гучно крикне - роби ось так(!) |
11-11-2024 15:30:29Доповнення від автора |
Жити у мене. Я орендую квартиру, але будемо орендувати спільно. Він буде оплачувати комунальні послуги і оренду. Він переважно вихідні проводить вдома. У нього не має багато друзів. Він курить. З алкоголем не знаю, не бачила щоб вживав. Обов'язки хочу щоб він мені допомагав, або елементарно тарілку після себе помив, прибрав робоче місце. На його думку дружина повинна працювати або мати улюблену справу яка приносить дохід, ну і жіночі справи (готування, прибирання). Фінансами керує чоловік. Цього детально ще не знаю. Він пропонував спільний бюджет з можливість залишити декілька тисяч на свої потреби чи бажання. Ну з курінням готова змиритись. До речі він влітку пропонував, але я відмовила, мені здалось що це занадто швидко, адже я не знаю цю людину надто довго. Та й при таких умовах він мабуть захоче і спати разом і мати інтимні стосунки. Як діяти тоді? |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-11-2024 15:40:07 |
Вы в принятии решения жить/не жить, спать/не спать, выходить замуж/подождать опираетесь на советы психологов. Но жить-то вам. И решения про то, что делать - принимать вам. У вас нет опоры на себя и свои желания, чувства. А это сыграет плохую шутку с вами. Вам как будто нужно одобрение, разрешение что-то сделать. Плюс видно, что вы вроде как больше в своих фантазиях, чем в реальном обсуждении ситуации с мужчиной.
Вы для себя знаете чего хотите от этих отношений и на что готовы, а на что нет? Что вам мешает выбрать то, что хочется? |
11-11-2024 15:47:39Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373590 для Валентина Михайловна Все вірно. Я боюсь помилитись в чоловіку або зробити не правильний вибір. Розумію, що мені не 25 і не хочеться втрачати цього чоловіка, але і хочеться бути щасливою. Тому переживаю сильно. |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 11-11-2024 15:53:07 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Вы думаете, что другие люди, не зная вас и мужчину, могут дать вам совет, как вам жить и что вам выбрать? Это как попытка переложить ответственность за свой выбор на других людей. НО. Последствия выбора кого коснуться? Разве нас? Нет, это вы с ними столкнетесь. Поэтому лучше, зная себя, свои чувства, желания, мужчину, сделайте этот выбор сами. Тогда и сожалений будет меньше, если что-то пойдет не так. В идеале, как я писала ранее, это работа с психологом, чтобы разобраться в себе и своих переживаниях, чтобы выбор был продиктован лучшим пониманием себя и ситуации, чем когда сейчас, как очень чувствуется, вы гонимы страхом - страх одиночества и страх ошибки. Но никто не знает, как лучше вам, только вы сама |
11-11-2024 16:16:13Доповнення від автора |
↩ Реакція на відповідь № 373592 для Валентина Михайловна Ваша правда. Візьму Ваші слова до уваги. Дякую Вам за підтримку. |
Алла Григорівна Веленко психолог Київ 11-11-2024 18:17:57 |
Ви пишете " мабуть захоче і спати разом і мати інтимні стосунки..." Швидше за все, захоче. А чого хочете Ви? Адже, Ви маєте право обирати, мати інтим до весілля, чи ні і озвучувати йому свої бажання ж позиції "Я" та "Мені"... Пояснивши, що у Вас такі правила, такі переконання... До речі, побачите як він себе поведе? Чи проявить повагу до Ваших почуттів? Адже, в стосунках - це дуже важливо.
Потім пишете: "боюсь помилитись в чоловіку або зробити не правильний вибір. Розумію, що мені не 25 і не хочеться втрачати цього чоловіка, але і хочеться бути щасливою. Тому переживаю сильно...." Ваші переживання зрозумілі. Та, насправді, чим сильніше боїмося та переживаємо, тим швидше можемо зробити неправильний вибір. Адже, страх, особливо, страх самотності, поганий порадник. Бо робить нас залежними та невпевненими у собі. І постає одразу питання: а що з тим страхом робити? Хіба ми можемо на нього вплинути, щоб заспокоїтися і не наробити дурниць?.. Насправді, можемо! І якщо це усвідомити, тоді питання щастя буде залежати лише від нас самих, від нашого внутрішнього стану та налаштування самодостатності. Адже, самодостатня жінка зможе відчути фальш в стосунках і зможе поводити себе спокійно, по доброму, але з почуттям власної гідності Ви хочете щастя?... Кожна людина хоче щастя... То чому щасливих людей так небагато навіть серед подружніх пар? Відповідь очевидна: лише самодостатня людина - щаслива людина. Бо її щастя не залежить від зовнішніх обставин. Тому така жінка стає жаданою для чоловіка, притягуючи його до себе своєю радісною наповненістю зсередини. І така жінка завжди буде відчувати, як правильно себе поводити, бо буде жити коханням, а не приниженою прив'язаністю або пристрастю І тут знову постає питання, а чого, насправді, хочете Ви? Якою бачите себе в стосунках? Адже, маючи страхи, навіть почавши жити разом, все одно будете їх відчувати, якщо з ними не впораєтеся... Бо всі страхи мають "глибоке коріння" і, здебільшого, "родом з дитинства". Це саме той підсвідомий "баласт", який, у більшості випадків, заважає нам мати гарні щасливі сім'ї... Ми поводимо себе певним чином і навіть не здогадуємося, що це ті моделі поведінки та установки, які з'явилися ще в дитинстві. І вони керують нами автоматично. А потім сердимося на себе, що повели себе не так як треба... Хоча, по іншому повести себе і не могли... Бо є поняття перейнятих поведінкових моделей від батьків... Я вже ставила Вам запитання щодо стосунків між батьками, і ставленням до Вас... Воно, на превеликий жаль, залишилося без відповіді.... Можу лише припустити, що між ними навряд чи була гармонія... Та і наявність попереднього невдалого досвіду потребує повного "перезавантаження", це в Ваших інтересах. Дуже складно змінити щось в своєму житті, якщо позаду за нами "тягнуться" якісь психологічні травми, особливо, з дитинства. Відредаговано автором 11-11-2024 18:29:35 |
Наталия Горская психолог Київ 11-11-2024 21:04:00 |
1
Більше схоже на те, що Ви і зараз цього чоловіка не дуже добре знаєте. Ви навіть не знаєте, чи вживає він алкоголь. З ваших роздумів можна припустити, що Ви поки не готові жити разом. Це нормально. Адже Ви людину не знаєте, плюс він Вас не дуже й приваблює. Неможливо хотіти чогось, не знаючи як воно буде. Ви пишете, наприклад, що фінансами розпоряджається чоловік- а чи Вас таке влаштовує? Ви готові віддавати свої гроші і не впливати на їх долю? Не дуже зрозуміла і позиція щодо дружини- має і працювати, і ще побутом займатись. Схоже, Ви не дуже впевнені в собі навіть перед самою собою- спочатку кажете, щоб допомагав, а потім переходите вже до того, щоб хоч тарілку мив за собою. А чому тільки за собою? Чи є у Вас якась модель родини, яка Вам подобається (можливо в когось із знайомих, або з фільму)? Чи вірите Ви, що Вам НЕ потрібно погоджуватись на те, що Вам не до душі, заради того, щоб "утримати" біля себе партнера? Не варто приймати важливі рішення з опорою на страх, або не знаючи всього, що Вас цікавить про партнера. |
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
![]() |
|
Наші психологи