Психологиня Ольга Слободян Київ метро Лівобережна

Здрастуйте)))
Збереження шлюбу залежить від обох сторін. Дружина має підстави не довіряти вам. Відновлення довіри - тривалий процес. Зосередьтесь зараз на своїх сильних сторонах, реалізуйте себе як батько. Отримуйте підтримку психолога. Дружина має право вирішити самостійно чого вона хоче, це її життя!
У вас був неприємний у минулому досвід, який позначився на вашому теперішньому. Кожен досвід- це урок, завдяки йому ви зараз такий як ви є. Прийміть це і намагайтесь не картати себе - це забирає ваші життєві сили, які б ви могли спрямувати на дітей!
Джужині, якщо ви її любите, говоріть про це, але не просіть взаємності - вона має право і причину не відповідати вам взаємністю. Можливо, якщо мине час і довіра відновиться - у вас усе налагодиться. Життя - це часто "каруселі" - вгору і вниз! Розвивайте в собі терпіння та витримку.
Удачі вам!

Здрастуйте))
Що батьки знають про це? Які стреси у вас є, або були? Коли почались симптоми? Що їм передувало?
Співчуваю вашому стану!! Тривала відсутність сну може погано позначитись на здоров'ї! Батки можуть допомогти!

Здрастуйте))
Нормально тривожитись про значні випробування у житті, яким є ЗНО! Я не бачила абітур'єнта, який би ставився до цього байдуже. Батьки не заподіють вам нічого лихого! Якщо ви так себе накручуватимете, то ваш нервовий стан заважатиме вам якісно підготуватись до випробування. Гормон стресу ще нікому не допоміг на іспитах, а лише заважав.

Здрастуйте))
Якщо ви уже проходили лікування, то у вас, певно, є лікар, який вас лікував. Чому б вам зараз не звернутись до нього? Він знає вашу історію і допоможе вам!

Здрастуйте))
У мами, звісно, своє бачення. Але твій зовнішній вигляд - це твоя прироготива. Якщо ти одягаєшся за погодою і охайно, то все нормально. У кожної людини своє бачення моди, вибору одягу. Скажи мамі, що ти її любиш і вдячна їй за турботу, але зараз тебе влаштовує толстовка...
Без докорів, спокійно. Поясни, що багато 13тилітніх віддають перевагу спортивному стилю. Запропонуй і мамі купити толстовку і влаштуйте фотосесію в толстовках - це вас зблизить і мама пом'якшає!

Ответ отредактирован автором 25-05-2020 22:51:08

Якщо я вас правильно розумію, то ви говорите що партнер вас не розуміє, коли ви говорите про дотики і це вас ще більше відштовхує? Тоді це проблема не сексуального характеру, скоріше, а проблема відсутності розуміння, підтримки. Ви, мабудь, заплутались. Дайте собі час розібратись. Поговоріть з психологом. Приділіть собі належну увагу!

Ответ отредактирован автором 25-05-2020 22:38:11

Здрастуйте))
Звісно що ви не зобов'язані бути ніжною, якщо вам це не приносить задоволення.
Розкажіть усе своєму партнеру делікатно, поясніть свої почуття та потреби! Подумайте, що саме вас відштовхує і як би вам хотілось інтиму? Який у вас сексуальний досвід до нього? Як раніше реаували на партнерів? Проаналізуйте свою сексуальність.Є спеціалісти, які допомагають - сексологи. Також психологи, яким можна відкритись і знайти відповідь!

Здрастуйте, Anastasia))
Причин такої поведінки може бути багато! Ось одна з них у вашому ж повідомленні
« сам из семьи ,где любят ,но не говорят об этом и не показывают жестами ,а только поступками»;
У нього міг бути психотравмуючий досвід у минулому, стосунки з мамою... Чому саме до вас таке ставлення ,думаю вам краще у нього запитати при нагоді, можливи ви у нього пробуджуєте якісь асоціації і вони працюють у нього підсвідомо.

Якщо неврологія хороша і МРТ нічого не виявило, то потрібно вирішувати внутрішні суперечності з психологом.
При нагоді почитайте Луїзу Хей!

Здрастуйте)
Головні болі пов'язані з конфліктом, внутрішніми переживаннями.
Спеціаліст, який вам може допомогти розібратись - психолог, психотерапевт.
Ви у невролога обстежувались?

Здрастуйте, Ніка!
Подумайте про те, що стосунки це завжди в обидва боки і стосунки мають влаштовувати обох.
Карантин - випробування для усіх пар! Але він закінчиться, а потреби залишаться. Наважтесь поговорити відверто і коректно про власні емоції. Зважте усі плюси та мінуси ваших стосунків. Тоді, або опирайтесь на сильні сторони, якщо продовжите стосунки, або, якщо ви розумієте, що не готові до таких зусиль - то вирішуйте щось кардинальне.

Здрастуйте))
Чим більше ви думаєте про нав'язливі думки, тим більше їх буде. Само очікування того, що вони виникнуть - спонукає до їх виникнення. Це замкене коло, мозок сам семе заганяє в це коло!
Це, можливо, обумовлено карантином: обмеження у спілкуванні, пересуванні, навчанні, діяльності. Тому мозок "шукає" чим себе зайняти. Можливо у вас були якісь травмуючі фактори... треба розбиратись.
Попрактикуйте медитацію, практики дихання, читайте щось легке, щоб зайняти мозок. Вишивайте, малюйте... Інтернет і телевізор навряд чи допоможуть.
Будьте здорові!

Тоді почитайте моє послання уважно починаючи з "Прислухайтесь до себе....."
А краще зверніться до спеціаліста і проговоріть усе!

Здрастуйте))
Скажіть партнеру щиро про свої сумніви!!! Поговоріть відверто. У вашому юному віці у людей ще цілком імовірна відсутність чіткого життєвого плану. Прислухайтесь до себе, до своїх потреб, проаналізуйте та співставте свою внутрішню реальність ( почуття, емоції, потреби) з зовнішніми об'єктивними фактами ( чи зможе ця людина реально задовільняти ваші внутрішні потреби, чи під силу вам жити у здогадках того, що йому хочеться), а тоді прийміть доросле рішення.
У вашому посланні не сформоване питання. Сподіваюсь, що моя відповідь була максимально наближена до того, що вам хотілось запитати.
Будьте здорові!

Здрастуйте))
Ваші відносини один з одним, скоріш, знаходяться у стадії злиття. Проблеми чоловіка, про якого ви говорите - це його проблеми, з якими він має розібратись сам.
З вами потрібно поговорити про ваші відносини з вашими батьками - виявити причини концепцій, які вам заважають відпустити ситуацію на психологічому рівні, а не лише заблокувати його. Моя вам підтримка у тому першому кроці до відділеня - заблокували, а отже початок є. Похваліть себе за цей маленький крок!!
" Маленькими кроками до внутрішньої свободи!"
Будьте здорові!