Як правильно вчитинити ?
Ви можете звернутися до психолога безкоштовно з приводу війни.
| Марія Радченко психолог Дніпро 26-10-2024 15:27:34 |
3
Пётр Алексеевич Соколов Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго дня, Нато! Яке рішення приймати - відповідальність тільки на Вас, жоден психолог за Вас його не прийме. Раджу опиратися на такі фактори як: - Колишні стосунки з чоловіком і причину, чому ви розлучилися. Якщо він не чинив над Вами фізичного або морального аб'юзу і якщо Ваші рани після розлучення (які мають місце навіть по завершенню здорових відносин) загоїлись - можна побачитися. Якщо ж ситуація протилежна і Ви не відчуваєте в собі бажання бачитися - не бачтеся. - Психологічний стан дитини, її вік та готовність побачити тата, який щойно втратив руку. Плюс бажання самої дитини побачити батька в принципі. З одного боку, навіть якщо батько не приймав участі у вихованні дитини, але дитина і Ви не проти побачитися, це можна організувати. З іншого, якщо він не цікавився спілкуванням з дитиною і не платив аліменти весь цей час, Ви маєте право відхилити таку пропозицію (але не налаштовуючи дитину проти батька). До того ж, дитині 3 роки, а це кризовий віковий період, коли дитина вперше усвідомлює себе і намагається проявляти власне "я" в повсякденному житті та іноді постає проти батьків. Якщо криза у дитини вже настала і проходить за класичним сценарієм, можливо варто почекати поки вона пройде, перш ніж побачитися з батьком. І почекати, поки чоловік буде у менш вразливому стані, щоб зустрітися на нейтральній територіх (парк, кафе), а не в лікарні, де атмосфера досить таки гнітюча. 
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 26-10-2024 16:27:24 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго дня, Nata! цитата:
Я сомніваюсь чи їй це треба . А з іншої сторони людина захищала країну і втратила руку ! Пропоную зважити на такі речі. Як в цілому Ваша дитина ставиться до батька? Що про нього говорить? Чи висловлює бажання побачитись? Все ж таки 8 років - вік, коли дитина здатна більш осмислено висловлювати свої бажання та почуття, ніж малеча. І себе почуйте - чи здатні Ви прощати колишні образи, переступати через них, якщо такі залишились? цитата:
людина захищала країну і втратила руку !
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Пётр Алексеевич Соколов психолог Дніпро 26-10-2024 19:07:02 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Згоден з Марією. Думаю що це ситуація де немає Win-win. Думаю що у випадку якщо Ви приймете рішення про відвідування в лікарні, це може справити вплив на стан і досвід доньки. Проте з іншого боку і уникнення теж матиме наслідки для психіки дитини. Дорослі часто недооцінюють того наскільки діти добре відчувають їх таємниці, тощо. Ви написали що доньці 8 років. Думаю що зустріч в інших умовах ніж лікарня справді буде кращим варіантом для психіки доньки, також важливо як Ви з нею зможете поговорити про це, підготувати і обговорити те, що вона побачить і почує на зустрічі. Насправді, біду спричиняє не сама подія, а те що людина складає у себе в голові стосовно події
|
| Валентина Василівна Марченко психолог Київ 26-10-2024 20:35:31 |
3
Володимир Анатолійович Тарасенко Наталия Горская Ната, добрий вечір! З вашого повідомлення: "Колишній просе дуже привести в лікарню дитину, побачитися з нею." Я звернула увагу на «просе дуже» і це, дійсно, виглядає, як благання.. Ви пишите: колишній чоловік не платив аліменти, 3 роки ви розлучені, ви маєте цивільного чоловіка вже 2 роки, але колишній чоловік – є батьком дитини. Він має право з ним бачитись та спілкуватись. На війні часто міняються чоловіки та їхні пріоритети і цінності життя. Але ж, звісно, не на всі 100%. То ж які у вас відчуття? Колишній чоловік, відчуває своє батьківство чи змінив погляди? Якщо ваша дитина пам*ятає тата – це одна ситуація. Якщо не пам*ятає, а признає вже теперішнього чоловіка татом – це вже інша ситуація. Якщо погодитесь на прохання колишнього, то дитину обов*язково треба підготувати, щоб вона розуміла на яку зустріч поїде і з ким, щоб не злякалась відсутності руки у тата. Зараз дорослі вирішують долю дитини: зустрічатись їй з татом чи ні. Це дійсно складне рішення,щодо розуміння ситуації дитиною та пояснення їй дорослими навіщо ця зустріч потрібна. Дорослим, як свідчить практичне життя, не варто передавати дітям свої образи минулих стосунків з колишніми, бо діти виростають, а потім у більшості випадків звинувачують матерів, які заважали спілкуватись з біологічними батьками. То ж треба спочатку дорослим домовитись чи потрібна зустріч дитини з батьком саме зараз, важливо домовитись про що буде розмова (краще, щоб вона була нейтральною та недовгою). Або перенасти зустріч на більш зручнішу ситуацію, можливо за межами лікарні. Ната, ви знаєте свою дитину, тому вам вирішувати: на скільки вона емоційно чутлива, тривожна – це важливі складники для дитини, щоб психологічно не травмувати її. Якщо не наважитесь зараз влаштувати зустріч, то ж тоді надайте зрозумілу і аргументовану відповідь колишньому чоловіку про причини відмови, щоб не пригнічувати психологічний стан батька дитини. Як варіант запишіть відео з дитиною і відправте його татові. Запишіть собі питання, які вас хвилюють, щодо зустрічі тата і дитини і без сорому задайте їх колишньому чоловіку. Треба, щоб ви та тато дитини домовились про, як кажуть, «червоні лінії»- табу, тобто, про що не говорити з дитиною. Саме від вас, як мами, багато залежить, як ви підготуєте дитину і як пройде зустріч дитини з татом. Бажаю зробити правильний вибір.
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 27-10-2024 04:49:29 |
1
Захист країни в цьому питанні НІ ДО ЧОГО. Навіщо це примішувати? Треба не про сумніви власні думати, а просто спитати в доньки: чи хоче вона побачити свого батька? І все. БЕЗ зайвої героїзації колишнього. І хай дитина сама вирішує. Бо батько є батько. Хай навіть і такий. Може через війну і втрати багато чого передумав і змінився, може й ні - це невідомо. В процесі побачите. Питайте дитину. Це її батько та її справа.
|
| Наталия Горская психолог Київ 27-10-2024 20:08:08 |
Погоджуюсь з Валентиною Василівною, важливо поговорити і з колишнім чоловіком, і, потім, з дитиною.
Ви зможете хоч приблизно відчути, з чим пов'язане бажання батька бачити дитину- чи він дійсно зрозумів важливість батьківства, чи розуміє , як важливо не налякати дитину, яка не здатна ще в силу віку "переварити" певні моменти. Для дитини стосунки з батьком важливі, навіть якщо в неї з,явився вітчим - це різні історії. Але важливо розмовляти з дитиною, питати в неї , як вона б хотіла зробити, готувати до того, з чим вона ще не стикалася.
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 28-10-2024 10:28:06 |
Служба в армии не делает человека хорошим. И не стоит идеализировать военных.
Ваш БМ не общался с ребенком, не платил алименты. И это его истинное лицо. От этого и отталкивайтесь. Я бы пообщалась с ним и посмотрела бы на то, что он говорит. Всякое бывает, может и мышление изменилось. Но вначале надо убедиться, что он собирается дальше общаться с ребенком, пусть заплатит свои долги дочери в плане алиментов, а потом уже ребенка вести. А если там просто сиюминутный порыв, но мышление человека прежнее, то зачем травмировать ребенка? Чтобы папа просто решил свои какие-то проблемы душевные? Ну путь их решает по взрослому - идет к психологу, а не пользуется ребенком. А почему отец не пишет дочери напрямую и не зовет к себе?
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
Похожие онлайн консультации
27-09-2024
Проблеми з дисципліною, важко досягати цілей
23-09-2024
Рідний зник безвісти, вже пройшло 5 місяців очікування,болю, сліз... Не можу себе заспокоїти
08-09-2024
Що не так зі мною??? Чому такі думки???
30-08-2024
Поганий настрій
18-07-2024
Я мені бути
06-07-2024
Не хочу служити в армії
29-06-2024
Суицид как спасение от мобилизации
Витоки політичного порядку. Від прадавніх часів до Французької революції
темы: життя психотерапия семьяРекоммендуем
Як не з’їхати з глузду, не випасти в депресію, а витримати і вистояти фізично і морально тоді, коли
Під час війни говорити про баланс, внутрішню рівновагу та гармонію не доводиться.Потужний стрес вибиває кожного з власної орбіти по якій рухалися ще донедавна. Як залишатися здоровими, сильними, як в ментальному, так і фізіологічному рівнях, щоб бути
Вина или комплекс выжившего. Как справится.
Вина выжившего многих сейчас парализовала. Те, кто находится в безоспасности, те кто имеет какой-то уровень комфорта столкнулись с очень тяжёлыми переживаниями, которые мешают жить и быть эффективным здесь и сейчас.
Способы преодоления стресса и кризиса
Сейчас реальность такова, что наша задача не исключить сильный стресс в жизни (во время войны - это невозможно), а научиться жить под воздействием стрессоров , замечая при этом пользу для себя и некоторые возможности, которые могут появляться в измен
Причини підтримки агресії: страх, заперечення, нездоровий патріотизм…
Аналіз причин підтримки агресії з точки зору психології та соціології. Боягузтво, страх. Одна з реакцій на агресію це - приєднання до агресора. Вплив пропаганди. Байдужість. Заперечення або втеча від реальності. Патріотизм. Є здорові прояви патріотизму
ЧАС ІДЕ, ВІЙНА ТРИВАЄ… ПРО ТЕ ЯК РУХАТИСЯ ДАЛІ.
З плином часу все більше накопичується і відчувається напруга і у тих людей, які були вимушені виїхати з України і в тих, що їх зустрічають, приймають, допомагають, рідні чи чужі б вони не були. Мене всі бісять, вони продовжують жити звичним життям,
Психологічні поради, щодо адаптації дітей в умовах війни
«Мама, коли закінчиться війна?» - майже не щодня питає мене донечка, «Хочу додому, хочу до тата!» Наші діти - діти війни. Що потрібно знати батькам, аби допомогти своїм дітям в цих складних обставинах. Переживання дітей можуть відображатися ...
