Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Оточуй себе лише тими людьми, хто буде тягти тебе вгору. Життя вже доста...»
Питання від: Олена Вік: 34

Гиперактивный ребенок

Здравствуйте!
Я в отчаянии! Помогите, пожалуйста!
У меня очень активный ребенок, мальчик 6 лет. Мы с мужем стараемся проводить с ним много времени, вместе играть, гулять, стараемся достаточно общаться, обьяснять все о чем он спрашивает, все что на наше мнение ему важно понимать.
Сын очень подвижный, он не может вести себя спокойно, даже есть не может спокойно сидя - встает, танцует, кривляется, поет, бегает. В играх (особенно если с другими детьми) он вообще не может себя контролировать, его просто несет - может начать обзываться, все время гнет свое, если не по его - истерики, он донимает всех остальных детей просто заполняя собой все пространство, остальные дети его сторонятся. Если я пытаюсь вмешаться - он вообще меня не слышит, я по нем вижу, что как бы я не обьясняла его внимание просто выключено или где то витает. Иногда на фоне других детей он выглядит как обезьянка или как ребенок с каким то заболеванием - ноль самоконтроля и просто сумасшедшая активность. Многие дети в саду на него жалуются, во дворе с ним не хочет играть никто... Я обьясняю ему, что таким поведением он отпугивает остальных, что если хочешь дружить и играть, то нужно уважать желания других. Но пока безрезультатно. В итоге вытерпеть его поведение могу только я или муж. Мне больно и обидно что мое материнство дается мне так тяжело, ведь я не вижу никаких плодов своих усилий, часто стыдно перед другими родителями и окружающими за него, да и быть его единственными друзьями очень тяжело, я не могу и не хочу ВСЕ свободное время посвящать ему, это очень меня выматывает, иногда я срываюсь до истерик. Что мне делать?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня Олено! Як Ви "носили" дитину? В якому емоційному стані перебували? Чи зверталися до спеціалістів з приводу гіперактивності дитини? Тому що у Вашому випадку є, як на мене два напрямки для розгляду проблеми. Перший, це вроджена гіперактивність хлопчика, і другий - поведінкові порушення. Тобто абсолютно неправильний стиль виховання дитин. Тому що підходи до вирішення проблеми у двох випадках абсолютно різні... спершу потрібно з'ясувати щодо гіперактивності...
...
Доповнення від автора питання ·
Під час вагітності у мене було два дуже сильних стреси - дві великі сварки з чоловіком. Вся вагітність пройшла легко, єдина проблема - передчасне старіння плаценти. Народжувала з уколами окситоцину, навіть чавили живіт вкінці... Перші 4 місяці ми сім'єю взагалі не спали, ходили до невропатолога, нам ставили підвищений внутрішньочерепний тиск. Потім по-тихеньку сон налагодився, але до року син не спав довше 40хв за раз взагалі, вночі просинався дуууууже часто.
З чоловіком у нас зараз є конфлікт саме через виховання сина - я вважаю, що він надто його балує, виконує забагато синових забаганок (саме забаганок), чоловік вголос зі мною погоджується і продовжує робити так далі, хоча коли син перегинає палку може зірватися. Чоловік вважає, що всі солодощі і іграшки це просто вияв його любові, донести йому протилежне я просто не можу.
Здравствуйте!
Да, проблема четко видна, но как говориться легче от этого не становиться. Был правильный вопрос про беременность и роды. Именно с этим связано возникновение СДВ. Данная проблема требует комплексного решения. Есть работа и для неврологов, и для психологов, и для педагогов, и для родителей. Такие дети нуждаются и в лечении, и в особом обучении и воспитании. Детям с такими расстройствами в школу желательно идти позже (с 7-ми или даже с 8-ми лет). Может даже понадобиться индивидуальное обучение (имеется в виду, когда ребенок пойдет в школу). Вы пишите "Я обьясняю ему, что таким поведением он отпугивает остальных, что если хочешь дружить и играть, то нужно уважать желания других. Но пока безрезультатно". Правильно, это практически не работает, хотя и объяснять надо. Ребенок нуждается в особом обучении и воспитании. Призывы к совести результата не будут иметь. Необходимо понять, что это не "балованность", а особое функционирование головного мозга. Позитивно проблема решиться примерно к годам 12-ти, при условии правильного решения этой проблемы. Поэтому запасайтесь терпением (оно вам понадобиться), читайте про СДВ (книги, статьи, форумы), обращайтесь за помощью к специалистам и постарайтесь жизнь свою и жизнь Вашей семьи больше наполнять позитивом и любовью. Будут вопросы, отвечу в частном порядке на личной почте.
Я Вам співчуваю, це дійсно складно виховувати активну дитину. Особисто у Вас , або в чоловіка в роду були активні родичі в дитинстві, та і в дорослому віці? для гіперактивний дітей підходить КПТ підхід, житонна система. До 12 років батьки виступають корою головного мозку активної дитини, немає сенсу його вести до психолога, а особисто Вам бажано до КПТ терапевта що розуміється на дитячій психології

Ответ отредактирован автором 27-05-2021 19:28:47

...
Дякую за доповнення. отже, судячи з того, що Ви написали, мова може іти про "пакет" проблем. Тобто, за попередніми припущеннями - гіперактивність дитини "Потім по-тихеньку сон налагодився, але до року син не спав довше 40хв за раз взагалі, вночі просинався дуууууже часто". І відсутність єдиної лінії виховання сина. Стосовно того, що "чоловік вголос зі мною погоджується і продовжує робити так далі, хоча коли син перегинає палку може зірватися. Чоловік вважає, що всі солодощі і іграшки це просто вияв його любові, донести йому протилежне я просто не можу", у вас, на превеликий жаль, немає достатньо близького душевного контакту з чоловіком. Тому він Ваші слова просто не сприймає, і логічно ні до якого психолога не піде, бо не вбачає у цьому потреби. Як на мене, потрібно розбиратися у тих перших великих конфліктах, щоб зрозуміти, чому чоловік Вас "не чує". А все інше тоді поступово почне "розв'язуватися"...
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?